Рішення № 114019414, 06.10.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.10.2023Справа № 910/10910/23 Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження

за позовом Державної казначейської служби України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гріненерго-Карт Україна»

про стягнення 36 746, 40 грн.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна казначейська служба України звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гріненерго-Карт Україна» (попередня назва ТОВ «Глуско-карат Україна») про стягнення 36 746, 40 грн.

В обґрунтування позову, позивач посилається на те, що відповідач не поставив позивачу в повному обсязі оплачений товар, що і стало підставою для звернення до господарського суду з даним позовом.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2023 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив. Вказану ухвалу суду, відповідач не отримав, у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення сторін про розгляд даної справи, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду була направлена судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження сторін, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Згідно частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

За змістом частин 1, 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись із вищевказаною ухвалою у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача.

Відповідач не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим їм процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим їм процесуальним правом, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, оскільки до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Суддя Алєєва І.В. перебувала у відпустці з 31.07.2023 по 01.09.2023.

У відповідності до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

УСТАНОВИВ:

28.07.2021 між позивачем (замовник, покупець) та відповідачем (постачальник, учасник) укладено договір про закупівлю (бензин, дизельне паливо) № 171-21, за яким учасник зобов`язується протягом 2021 року передати замовнику товар на АЗС учасника з використанням талонів або скетч-карток, а замовник зобов`язується приймати у власність товар та повністю оплатити його вартість (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 1.2. Договору, найменування, номенклатура, асортимент та ціна товару наведені у Специфікації додаток № 1 да даного Договору.

Специфікацією товару сторони визначили асортимент та ціну товару, а саме: дизельне паливо ДП-Євро5-В0 - 270 літрів (1 талон на 10 літрів та 13 талонів на 20 літрів), загальною вартістю 6901, 20 грн та бензин автомобільний А-95-Євро5-Е5 - 3140 літрів (62 талони на 10 літрів та 126 талонів на 20 літрів), загальною вартістю 86 287, 20 грн.

Згідно п. 4.1. Договору, загальна ціна договору становить 93 188, 40 грн.

Пунктом 5.2. Договору, сторони визначили, що оплата вартості товару за Специфікацією здійснюється відповідно до видаткової накладної та рахунку-фактури учасника протягом семи календарних днів після отримання товару.

Матеріалами справи підтверджується, що постачальник надав Казначейству: видаткову накладну від 29.07.2021 № Т-12893 та рахунок від 29.07.2021 № ТЛН-007660 щодо оплати за 600 літрів бензину автомобільного А-95-Євро5-Е5 на загальну суму 16 488, 00 грн. та видаткову накладну від 28.09.2021 № Т-13477 та рахунок від 24.09.2021 № ТЛН-007950 щодо оплати за 2540 літрів бензину автомобільного А-95-Євро5-Е5 на загальну суму 69 799, 20 грн та 270 літрів дизельного палива ДП-Євро5-В0 на загальну суму 6901, 20 грн.

Загальна сума до сплати на підставі зазначених вище видаткових накладних і рахунків складає 93 188, 40 грн (16 488, 00 грн + 76 700, 40 грн), яка позивачем на користь відповідача сплачена платіжними дорученнями від 02.08.2021 № 1247 та від 28.09.2021 № 1651.

Після отримання коштів учасник надав Казначейству талони/скетч-картки у визначеній Специфікацією кількості.

Згідно з п. 6.2., 6.5. Договору, поставка за Договором здійснюється учасником цілодобово по скретч-картці/талону з АЗС учасника. Місце поставки товару - АЗС учасника, перелік яких міститься в Додатку № 2 до Договору.

Позивач вказує, що починаючи з 28.02.2022 не зміг отримати паливо згідно з талонами на АЗС, зазначених в Договорі. Залишок неотриманого товару складає: бензин автомобільний А-95-Євро5-Е5 - 96 талонів номіналом 10 літрів (960 літрів), 17 талонів номіналом 20 літрів - (340 літрів), загалом - 1300 літрів на суму 35 724, 00 грн та дизельне паливо ДП-Євро5-В0-2 талони номіналом 20 літрів (40 літрів) на загальну суму 1022, 40 грн. Всього, позивач не отримав оплаченого товару на загальну суму 36 746, 40 грн.

03.03.2023 позивач направив відповідачу претензію з вимогою щодо подовження строку дії талонів на пальне, а у разі неможливості виконання учасником своїх зобов`язань, повернути кошти за неотримане пальне на рахунок позивача у розмірі 36 746, 40 грн.

Вказана претензія відповідачем залишена без задоволення, що і стало підставою для звернення до господарського суду з даними позовом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Згідно із ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 655 ЦК України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Із змісту ст. 525 ЦК України випливає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Із приписів ч. 1 ст. 177 ЦК України випливає, що об`єктом цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Господарським судом міста Києва встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем було перераховано відповідачу оплату товару за виставленим рахунком, однак відповідач в порушення умов договору не поставив у повному обсязі відповідний товар, а в подальшому не повернув грошові кошти оплачені позивачем.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Виходячи із змісту наведених норм, покупець має право на односторонню відмову від досягнутих домовленостей, зокрема, у випадку здійснення покупцем оплати та не передання продавцем (постачальником) товару після її отримання, у такому випадку покупець має право на повернення оплати, водночас, з моменту відмови покупця від поставки товару та вимоги повернути оплату - обов`язок продавця поставити товар припиняється.

Отже, відповідне право передбачає собою відмову від отримання товару та припинення зобов`язань сторін, в тому числі припинення обов`язку постачальником поставити погоджений товар.

За таких обставин, з огляду на волевиявлення позивача щодо повернення суми оплати за непоставлений товар, яке одночасно є односторонньою відмовою покупця від поставки товару через невиконання постачальником обов`язку з поставки обумовленого сторонами товару, зобов`язання відповідача щодо поставки товару припиняються та виникає обов`язок щодо повернення позивачу грошових коштів за непоставлений товар.

Відповідачем відзиву на позовну заяву, контррозрахунку суми позовних вимог та будь-яких заперечень по суті позовних вимог не подано, доводів позивача у встановленому законом порядку не спростовано.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів оплати, вимога позивача про стягнення 36 746, 40 грн визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 ГПК України, обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України, встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до п. 81 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 № 129/1033/13-ц, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування доводів позивача.

За таких обставин, суд оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГРІНЕНЕРГО-КАРТ УКРАЇНА» (03110, місто Київ, ВУЛИЦЯ СОЛОМ`ЯНСЬКА, будинок 11, ідентифікаційний код 32489155) на користь ДЕРЖАВНОЇ КАЗНАЧЕЙСЬКОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ (01601, місто Київ, ВУЛИЦЯ БАСТІОННА, будинок 6, ідентифікаційний код 37567646) заборгованість у розмірі 36 746 (тридцять шість тисяч сімсот сорок шість) грн 40 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн 20 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Алєєва