Рішення № 114019010, 09.10.2023, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/191/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2023 Справа № 908/2507/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Мірошниченка М.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу № 908/2507/23

за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія АРКС (юридична адреса: вул. Іллінська, 8, м. Київ, 04070, адреса для листування: 01054, м. Київ, вул. Леонтовича, 9, корп. 1, офіс 301; ідентифікаційний код 20474912)

до відповідача: Фізичної особи підприємця Грищенка Андрія Ігоровича, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

про стягнення 23 657,95 грн.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернулося Приватне акціонерне товариство Страхова компанія АРКС з позовом до Фізичної особи підприємця Грищенка Андрія Ігоровича про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 23 657,95 грн.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 22, 993, 1166, 1172, 1187, 1188, 1194 Цивільного кодексу України, ст. ст. 8, 9, 20, 27 Закону України Про страхування, ст. 29 Закону України Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2023 позовну заяву передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08.08.2023 №908/2507/23 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено відповідачу строк для надання суду обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву з доказами направлення відзиву позивачу у порядку, передбаченому ст. ст. 165, 178 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; усіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; для надання заперечень на відповідь на відзив з доказами направлення заперечень позивачу - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Встановлено позивачу строк для надання суду відповіді на відзив на позов, а також доказів направлення відповіді на відзив відповідачу - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Повідомлено сторін, що додаткові письмові докази, клопотання, заяви, пояснення, необхідно подати у строк до 08.09.2023.

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Як вбачається з матеріалів справи ухвала суду про відкриття провадження у справі від 08.08.2023 доставлена до електронного кабінету відповідача 08.08.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідач, належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та можливість подання до суду заяв по суті справи, відзиву на позов у встановлений судом строк не надав.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не скористався своїми процесуальними правами. Разом з тим, стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із ч. 2 ст. 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як на підставу позову, позивач посилався на те, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, що належить ФОП Грищенко А.І. та на момент скоєння ДТП був на посаді водія відповідача, а тому згідно з ч.1 ст.1172 Цивільного кодексу України відповідальною особою за завдану шкоду є ФОП Грищенко А.І.

Предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з наявністю/відсутністю підстав для відшкодування відповідачем сплаченої суми вартості матеріальної шкоди позивача, здійснених ним на користь постраждалого від ДТП.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.11.2020 о 18 год. 10 хв. на автодорозі Одеса Новоазовськ 552 км 700 м, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Man 26.463, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з причепом державний номерний знак НОМЕР_3 , виконуючи обгін, не переконався, що це буде безпечно, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем VOLKSWAGEN PASSAT, номерний знак НОМЕР_4 , який рухався у зустрічному напрямку по своїй смузі.

Внаслідок ДТП транспортним засобам нанесені механічні пошкодження, заподіяні матеріальні збитки. Також пасажир автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT, номерний знак НОМЕР_4 ОСОБА_2 отримала легкі тілесні ушкодження.

Постановою Мелітопольського міськраойнного суду Запорізької області від 15.01.2021 по справі №937/9258/20, провадження № 3/937/69/21 суддя Редько О.В., встановлено, що водія ОСОБА_1 визнати винним за ст. 124 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн. на користь держави.

На момент ДТП, майнові інтереси власника VOLKSWAGEN PASSAT, номерний знак НОМЕР_4 були застраховані в ПрАТ «СК «АРКС» договором добровільного страхування наземного транспорту № 130725а0е від 19.10.2020, згідно умов якого ПрАТ «СК «АРКС» прийняло на себе зобов`язання по відшкодуванню матеріальної шкоди завданої власнику автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT, номерний знак НОМЕР_4 внаслідок його ушкодження.

Власник пошкодженого автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT, номерний знак НОМЕР_4 звернувся до ПрАТ «СК «АРКС» із заявою про настання події та виплату суми страхового відшкодування, дана заява була розглянута, пошкодження застрахованого автомобіля визнано страховим випадком, у зв`язку з чим, на підставі: Звіту № 02/12/20 від 01.12.2020 та Страхового акту № ARX2682352 від 16.12.2020.

ПрАТ «СК «АРКС» здійснило виплату суми страхового відшкодування на рахунок в розмірі 143 270,95 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 732726 від 17.12.2020. Сума несплачених страхових платежів на момент настання страхового випадку складала 9387,00 грн., а тому збитки за даним страхових випадком становить 152657,95 грн.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля MAN 26.463, державний реєстраційний номер НОМЕР_5 була застрахована в ПрАТ «ПРОСТОстрахування» полісом обов`язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР4528259 з лімітом відповідальності за шкоду завдану майну потерпілого в розмірі 130 000,00 грн., франшиза 1000,00 грн.

ПрАТ «ПРОСТОстрахування» здійснило виплату страхового відшкодування на користь ПрАТ «СК «АРКС» в розмірі 129 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3071 від 10.02.2021.

Оскільки виплата за полісом № АР4528259 в розмірі 129 000,00 грн. не покриває суму виплати за договором добровільного страхування наземного транспорту №130725а0е, яка становить 152657,95 грн., то різницю в розмірі 23 657,95 грн. позивач просить суд стягнути з ФОП Грищенко А.І. як роботодавця особи, яка завдала шкоди водія автомобіля MAN 26.463, державний реєстраційний номер НОМЕР_5 .

Правовідносини, які виникли в даному випадку між відповідачем та позивачем регулюються нормами ЦК України, та спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно із частини 1 статті 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно зі статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За приписами статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За змістом ст. 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Як підтверджено матеріалами справи, позивачем на виконання умов договору було відшкодовано на користь потерпілої особи страхове відшкодування у розмірі 143 270,95 грн.

Правила щодо регресного позову страховика встановлені статтею 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Згідно зі частиною 1 статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

У відповідності до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Аналіз норм статей 1187 та 1172 Цивільного кодексу України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки роботодавець.

Таким чином шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 426/16825/16-ц.

Верховний Суд у постанові від 25.07.2018 у справі № 914/820/17 зробив висновок, що з аналізу частини 1 статті 1172 Цивільного кодексу України суд вбачає, що відповідальність юридичної або фізичної особи за шкоду, завдану їхнім працівником, наступає лише у випадках, коли заподіювач шкоди не лише перебуває з такою юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, а й заподіяв відповідну шкоду саме у зв`язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов`язків."

Встановлення факту перебування водія ОСОБА_1 на час ДТП у трудових відносинах з відповідачем та виконання водієм на час ДТП своїх трудових (службових) обов`язків має суттєве значення для покладення на відповідача обов`язку відповідно до приписів ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України відшкодувати шкоду, завдану водієм.

На момент скоєння ДТП винуватець ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з ФОП Грищенко А.І., що зафіксовано у постанові Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області у справі № 937/9258/20 від 15.01.2021.

Відтак, відповідач є особою відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю марки VOLKSWAGEN PASSAT, номерний знак НОМЕР_4 , у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Відповідно до статті 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно статті 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування в сумі 143 280,95 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 732726 від 17.12.2020. Сума несплачених страхових платежів на момент настання страхового випадку складала 9387,00 грн., а тому збитки за даним страхових випадком становить 152657,95 грн.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля MAN 26.463, державний реєстраційний номер НОМЕР_5 була застрахована в ПрАТ «ПРОСТОстрахування» полісом обов`язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР4528259 з лімітом відповідальності за шкоду завдану майну потерпілого в розмірі 130 000,00 грн., франшиза 1000,00 грн.

ПрАТ «ПРОСТОстрахування» здійснило виплату страхового відшкодування на користь ПрАТ «СК «АРКС» в розмірі 129 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3071 від 10.02.2021.

За таких обставин, відповідач, як особа відповідальна за завданий збиток, повинен сплатити на користь позивача різницю між сумою страхового відшкодування, сплаченою за Договором страхування та сумою страхового відшкодування сплаченою ПрАТ «ПРОСТОстрахування» за полісом № АР4528259. Вартість різниці дорівнює 23 657,95 грн.

Положеннями статті 29 Закону передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, в розумінні ст.ст. 993, 1187, 1194 Цивільного кодексу України у відповідача виникло зобов`язання перед позивачем відшкодувати завдані збитки в межах сплаченого позивачем страхового відшкодування страхувальнику останнього.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили б про виконання ним зобов`язання відшкодування шкоди в повному обсязі.

Згідно з статтею 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страхової компанії, яка здійснила виплату страхового відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке Страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Таким чином, враховуючи положення ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України, до позивача перейшло право вимоги до відповідача (особи, відповідальної за завдані збитки) у розмірі фактично виплаченого відшкодування (у розмірі понесених витрат).

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи підприємця Грищенка Андрія Ігоровича, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія АРКС (юридична адреса: вул. Іллінська, 8, м. Київ, 04070, адреса для листування: 01054, м. Київ, вул. Леонтовича, 9, корп. 1, офіс 301; ідентифікаційний код 20474912) страхове відшкодування у розмірі 23 657,95 грн. (двадцять три тисячі шістсот п`ятдесят сім грн. 95 коп.) та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст рішення складено 09.10.2023.

Суддя М.В. Мірошниченко