Вирок № 114015376, 09.10.2023, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/831/23

пр. № 1-кп/759/702/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2023 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.12.2022 року за №12022100080003568, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сміла Черкаської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживачого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:1) 29.04.2009 року Смілянським міськрайонний судом Черкаської області за ч.2 ст.186 КК України з призначенням покарання у виді 4 років позбавлення волі; 2) 25.06.2009 року Смілянським міськрайонний судом Черкаської області за ч.2 ст.190, ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України з призначенням остаточного покарання у виді 5 років позбавлення волі; 3) 14.12.2009 року Придніпровським районним судом м. Черкаси за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України з призначенням остаточного покарання у виді 5 років позбавлення волі; 4) 29.12.2014 року Уманським міськрайонний судом Черкаської області за ч.2 ст.185 КК України з призначенням покарання у виді 4 років позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком 2 роки 6 місяців; 5) 27.01.2015 року Монастирищенським районним судом Черкаської області за ч.2 ст.185 КК України з призначенням покарання у виді 1 року позбавлення волі; 6) 28.05.2015 року Уманським міськрайонний судом Черкаської області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70, ч.1, ч.4 ст.71 КК України з призначенням остаточного покарання у виді 4 років 5 місяців позбавлення волі. Звільненого від відбування покарання 01.11.2017 року згідно ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24.10.2017 року на підставі ст.3 Закону України «Про амністію у 2016 році»; 7)19.10.2018 року Уманським міськрайонним судом Черкаської області від за ч. 2 ст. 185 КК України на 3 роки обмеження волі, звільненого з місць позбавлення волі 01.02.2021 року по відбуттю строку покарання; 8) 11.01.2022 року Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді обмеження волі на строк 2 (два) роки, покарання не відбуте,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, 4 ст. 185 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурори - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , обвинувачений - ОСОБА_5 , захисник - ОСОБА_9 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_10 , 21.12.2022 року приблизно о 15 годині 13 хвилин, зайшов до приміщення магазину «Велмарт», що розташований по пр. Леся Курбаса, 6-г у м. Києві. Перебуваючи у торговій залі вказаного магазину, ОСОБА_5 вирішив повторно, таємно викрасти чуже майно з метою подальшого обернення на свою користь.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 переконавшись в тому, що за його злочинними діями ніхто з сторонніх осіб не спостерігає, таємно викрав з полиць товар, а саме: крем «Нутелла» горіховий з какао, вартістю 206 грн. 39 коп. (без ПДВ); ікра лососева зерниста, 1 банка, вартістю 78 грн. 39 коп. (без ПДВ); напій слабоалкогольний «Рево», 8,5 %, 500 мл, вартістю 34 грн. 51 коп. (без ПДВ), а всього на загальну суму 319 грн. 29 коп. (без ПДВ), які він сховав в кишеню куртки в яку був вдягнений та в подальшому прослідував до виходу з магазину.

Не розрахувавшись за схований в кишеню своєї куртки товар, ОСОБА_5 пройшов через сигнальні рамки та попрямував до виходу з магазину, однак був зупинений працівником охорони, який виявив в нього викрадений товар.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за наведених вище обставин визнав у повному обсязі, щиро розкаявся і послідовно дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення. Просив його суворо не карати.

Показання ОСОБА_5 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів по даному кримінальному провадженню, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , щодо часу, місця, способу, виду і розміру шкоди, мотиву та мети, форми вини, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним у зв`язку із відсутністю сумнівів щодо правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.

Таким чином, допитавши обвинуваченого ОСОБА_5 , дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, суд вважає доведеним у судовому засіданні те, щоОСОБА_5 вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану, та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд, відповідно до вимог ст.ст. 65, 68 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання, ступінь здійснення кримінально протиправного наміру та причини, внаслідок яких кримінальне правопорушення не було доведено до кінця.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 у відповідності до ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 у відповідності до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд, згідно з вимогами ст.ст. 65, 68 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином, ступінь здійснення кримінально-протиправного наміру та причини, внаслідок яких кримінальне правопорушення не було доведено до кінця; обставину, яка пом`якшує та відсутність обставин, які обтяжують його покарання, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він має постійне місце проживання та реєстрації, на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває, що свідчить про його осудність; перебуває на обліку з діагнозом ВІЛ-інфекція, ІІІ клінічна стадія, важкі бактеріальні інфекції (пневмонія), хронічний вірусний гепатит С в стадії мінімальної активності, отримує ВААРТ, раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних корисливих злочинів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КК України до покарання за цим вироком слід приєднати частину невідбутого покарання, призначеного вироком Святошинського районного суду м. Києва від 11.01.2022 рокуза ч. 2 ст. 185 КК України, відповідно до якого ОСОБА_5 призначено покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

При цьому, для застосування положень ч. 1 ст. 71 КК України судом у відповідності до положень ст. 72 КК України менш суворий вид покарання у виді обмеження волі необхідно перевести в більш суворий у виді позбавлення волі із співвідношення - одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.

Таке покарання, на переконання суду, є достатнім для виправлення ОСОБА_5 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349 ч.3, 369-371, 373-376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 1 ст. 71 та п.1 ч. 1 ст. 72 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання ОСОБА_5 частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Святошинського районного суду м. Києва від 11.01.2022 року, перевівши менш суворий вид покарання в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення - одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі та призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 1 (один) місяць.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту його фактичного затримання, а саме з 28.03.2023 року.

За правилами ст. 72 КК України у строк покарання ОСОБА_5 зарахувати строк його перебування під вартою за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 11.01.2022 року починаючи з 24.11.2021 по 02.05.2022 року.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу - залишити без змін.

Речові докази по справі: крем «Нутелла» горіховий з какао; ікра лососева зерниста,1 банка; напій слабоалкогольний «Рево», 1 шт., передані на зберігання представнику магазину "Велмарт" - повернути власнику.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення через Святошинський районний суд м. Києва з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1