Ухвала суду № 114012640, 06.10.2023, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/17180/23

1-кс/308/4618/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2023 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, клопотання прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , у рамках кримінального провадження, відомості про яке 08.09.2023 року, внесені до ЄРДР за №42023072210000315 про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В :

З внесеного прокурором клопотання та доданих матеріалів вбачається, що у провадженні слідчого управління ГУНП в Закарпатській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023072210000315 від 08 вересня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці у ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення осіб призовного віку від 18 до 60 років, яким обмежено виїзд за кордон, через державний кордон України, всупереч обмеженням, встановленим Законом України «Про правовий режим воєнного стану», з корисливих мотивів.

Так, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , розробили протиправний механізм, відповідно до якого, особи призовного віку від 18 до 60 років, яким обмежено виїзд за кордон, протиправно, по за офіційними пунктами пропуску, переправлялись за межі території України.

На виконання вказаного протиправного механізму ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , діючи спільно та умисно, біля 18 год. 29.09.2023, перебуваючи в «Чопському міському парку», що по вул. Миру в м. Чоп, зустрілися з ОСОБА_7 , який діяв під контролем правоохоронних органів, при цьому достовірно знаючи, що ОСОБА_7 обмежено виїзд за кордон, повідомили останньому, що можуть організувати його переправлення за кордон по за офіційними пунктами пропуску та повідомили йому механізм його незаконної переправки за кордон. За виконання вказаних дій, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у розмові із ОСОБА_7 висунули останньому пропозицію надання їм грошові кошти у розмірі 4000 доларів США, при цьому висунули вимогу надати їм частину вказаної суми в якості завдатку.

Після цього, 30.09.2023, згідно попередньої домовленості, перебуваючи в приміщенні готелю «Європа», що по вул. Головній, 89 в м. Чоп, в рамках контролю за вчиненням злочину, ОСОБА_7 , на вимогу ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 передав ОСОБА_4 в якості завдатку грошові кошти в розмірі 2000 доларів США за організацію ними незаконого переправлення ОСОБА_7 через кордон.

Надалі, ОСОБА_4 , на виконання спільних із ОСОБА_6 та ОСОБА_5 протиправних намірів, спрямованих на особисте збагачення за рахунок незаконного переправлення ОСОБА_7 за кордон, під час мобілізаційних заходів на території держави в умовах воєнного стану, 03.10.2023 року, близько 17:20 години, перебуваючи в туалетному приміщенні кафе «LaMia Pizza», що по вул. Квітковій, 21 в м. Чоп, висунув вимогу до ОСОБА_7 передати їм решту коштів у сумі 2000 доларів США, що ОСОБА_7 зробив в рамках контролю за вчиненням злочину, передавши вказану суму коштів ОСОБА_4 , який у свою чергу вказані кошти передав ОСОБА_6 та ОСОБА_5 для безпосередньої організації останніми незаконного переправлення ОСОБА_7 через кордон.

Отримавши від ОСОБА_7 другу частину обумовленої суми коштів, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , реалізовуючи їх спільний, протиправний умисел, спрямований на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, керівництвом такими діями, сприянням їх вчиненню порадами, вказівками та наданням засобів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, посадили ОСОБА_7 до автомобіля марки «Фольксваген Гольф» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_6 , та виїхавши з м. Чоп поїхали контрольованим прикордонним районом в сторону державного кордону України для подальшого перетину ОСОБА_7 кордону, однак, в подальшому, в с. Червоне по вул. Головній, Ужгородського району, були викриті та затриманій працівниками правоохоронних органів.

Однак, 03.10.2023, у с. Червоне, по вул. Головній, біля буд. 92, Ужгородського р-н., громадян ОСОБА_4 , та ОСОБА_6 було затримано у порядку статті 208 КПК України. При цьому вказані громадяни перевозили гр. ОСОБА_7 , на легковому автомобілі марки «Volkswagen Golf», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , та у ході огляду якого було виявлено та вилучено:

1) 12 купюр номіналом 100 доларів США з єдиним номером МВ07241983С, з яких 5 купюр знаходились у гаманціі який належить гр. ОСОБА_6 , та 7 купюр знаходились у сумці чорного кольору, яка також належить гр. ОСОБА_6 , та які упаковані до спецпакету НПУ WAR0001231;

2) 1 купюра номіналом 50 доларів США та 1 купюра номіналом 2 долари США, які упаковані до спецпакету НПУ № WAR0001235;

3) 8 купюр номіналом 200 гривень, які знаходились у гаманці, що належить гр. ОСОБА_8 які упаковані до спецпакету НПУ №PSP2470182;

4) гаманець чорного кольору, який належить ОСОБА_6 упаковано до спецпакету НПУ №PSP2470185;

5) сумка чорного кольору яку упаковано до спецпакету НПУ № WAR1673207;

6) посвідчення на ім`я ОСОБА_9 № НОМЕР_2 та жетон № НОМЕР_3 , які поміщені до спецпакету НПУ №PSP2470183;

7) гаманець, чорного кольору, у якому знаходиться картка ID № НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_10 , посвідчення відоя № НОМЕР_5 на ім`я ОСОБА_10 , студенський квиток на ім`я ОСОБА_10 , які вилучені та упаковані до спецпакету НПУ №PSP2470186;

8) грошові кошти у сумі 4 350 гривень, номіналами: 1 купюра «1000», 5 купюр «500», 4 купюри «200», 1 купюра «50», а також 500 форентів, які знаходились у вищевказаному гаманці, та упаковані до спец.пакету НПУ №PSP2470184;

9) технічний паспорт автомобіля марки «Volkswagen Golf», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , серії НОМЕР_6 , який поміщено до паперового конверту;

10) автомобіль марки «Volkswagen Golf», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_11 , однак 03.10.2023 перебував у користуванні в підозрюваного ОСОБА_6 .

У зв`язку із тим, що вищеперераховані речі, які були вилучені у ході огляду транспортного засобу, мають значення речових доказів у даному кримінальному провадженні та необхідні проведення необхідних процесуальних дій, а тому виникає необхідність у накладенні арешту на вищевказане тимчасово вилучене майно.

Дослідивши внесене прокурором клопотання з доданими до нього матеріалами, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч.5 ст.132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

В частині 1 статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.2 цієї ж статті арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У клопотанні згідно ч.2 ст.171 КПК України слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку на гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі.

Дослідженням наявних матеріалів встановлено, що клопотання слідчого про арешт майна не відповідає вимогам ст.ст.170, 171 КПК України.

Як слідує зі змісту поданого прокурором клопотання, в такому останній просить накласти арешт на грошові кошти, зокрема купюри гривні та євро, вказуючи при цьому лише вид та кількість валюти, не вказуючи, при цьому, їх серійні номери та банкноти.

Дані обставини в своїй сукупності позбавляють суд можливості вирішити заявлене слідчим клопотання про арешт майна по суті.

Згідно висновків Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що викладені в пункті 4 розділу 2.6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження від 07.02.2014 року при вирішенні цього питання (клопотанням про арешт майна) слід керуватись такими нормами ст. 171 КПК визначено вимоги, які стосуються як змісту клопотання про арешт майна, так і строків його подання до слідчого судді, суду.

У частині 3 статті 172 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Виходячи з викладеного, слідчий суддя вважає за необхідне повернути клопотання прокурору з метою усунення його недоліків у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, що не позбавляє його права після усунення недоліків в строки, передбачені ст.172 КПК України, повторно звернутися до суду з даним клопотанням.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , у рамках кримінального провадження, відомості про яке 08.09.2023 року, внесені до ЄРДР за №42023072210000315 про арешт майна - повернути прокурору, як таке, що подано без додержання вимог статті 171 КПК України та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1