Рішення № 11401088, 14.05.2010, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №2-2899/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2010 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Шавули В.С.,

при секретарі Грицай Ю.В.,

при участі позивачки ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення додаткових витрат на дитину, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка 21 жовтня 2009 року звернулась до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_4 про стягнення додаткових витрат на дитину.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 17 лютого 2007 року між сторонами був укладений шлюб. Разом з відповідачем позивачка прожила до липня 2008 року і на теперішній час шлюб між ними розірвано. Від спільного подружнього життя вони мають дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка після розірвання шлюбу залишилась проживати разом з позивачкою.

З моменту народження дитина має хронічні захворювання, неодноразово перебувала на лікуванні в лікарні, перебуває на постійному обліку у педіатра та невропатолога. За медичними показниками позивачці пропонували перебувати у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 6 років, але, оскільки лікування потребує чималих коштів та вимушений працювати в декільком місцях, вона вимушена була відмовитись від пропозиції.

Враховуючи той факт, що мій чоловік платить аліменти в розмірі близько 300 грн., а також розміри доходів, ї дуже не вистачає коштів. Добровільно надати допомогу на лікування дочки відповідач не бажає, в звязку з чим позивачка просить суд стягувати на її користь щомісячно з ОСОБА_4 на її користь 750,00 грн., половину коштів, які вона витрачає щомісяця на лікування дитини та судові витрати по справі.

Позивачка підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити. У судовому засіданні пояснила, що вона проживає з дитиною в одній квартирі разом з колишнім чоловіком. Дитина з народження хворіє на хронічні захворювання, неодноразово перебувала на стаціонарному лікуванні, два рази знаходилась у відділенні реанімації. Батько дитиною не цікавиться, вихованням дитини не займається, сплачує аліменти, але їх не хватає на утримання дитини.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не зявився. Про день, час та місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку. Причини неявки не повідомив, письмових заяв про розгляд справи за його відсутністю до суду не надходило. В своїх письмових запереченнях на позов зазначає, що шлюб із позивачкою у нього другий. Від першого шлюбу ОСОБА_4 має неповнолітню дитину сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, на утримання якого добровільно сплачує аліменти, хоча має заробіток до 800,00 грн. Також позивачкою не зазначено, яке саме лікування необхідне дитині та які ліки необхідно придбати, не надано документально підтверджені щомісячно витрачені кошти на посилене вітамінами харчування та медичні препарати. В звязку з наведеним просив при вирішенні питання щодо стягнення конкретної суми врахувати вимоги розумності і справедливості.

Представник відповідача ОСОБА_3, позовні вимоги визнала частково. Просила суд стягувати з відповідача на користь позивачки на утримання ОСОБА_6 додаткові витрати у розмірі 150-200 грн.

Суд, вислухавши пояснення позивачки, представника позивачки, представника відповідача, вивчивши матеріали справи. Перевірив їх доказами, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 198 Сімейного Кодексу України, батьки зобовязані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку допомогу надавати.

Відповідно до ч.3 ст. 181 Сімейного Кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі до 01 квітня 2009 року (а.с. 7). Від спільного подружнього життя мають малолітню дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6), яка проживає разом з позивачкою (а.с. 68) та перебуває на її утриманні. Батько дитини ОСОБА_4 сплачує аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дочки (а.с. 49,67).

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 має хронічні захворювання та потребує в постійному лікуванні (а.с. 8-38).

Відповідач працює, має постійний дохід (а.с. 48, 66), тому має можливість надавати додаткову грошову допомогу на утримання дочки.

Згідно ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобовязані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Відповідно до ч.3 ст.181 Сімейного Кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно ч.1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Однак, як вбачається з матеріалів справи відповідач має неповнолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 70), на утримання якого він в добровільному порядку сплачує аліменти (а.с.71-72).

З урахуванням встановлених обставин справи, матеріального становища батька та матері дитини, приходить до висновку стягувати з відповідача у судовому порядку кошти на утримання малолітнього сина у розмірі 200,00 гривень, щомісячно, до повного одужання хворої малолітньої доньки, або зміни матеріального стану сторін, починаючи з 21 жовтня 2009 року, враховуючи те, що дитина у звязку із хворобою потребує лікування, оздоровлення і додаткового харчування.

В силу ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Вирішуючи питання про відшкодування судових витрат суд враховує, що в силу ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито» позивачка звільнена від сплати судових витрат, її позовні вимоги належать до часткового задоволення, у звязку із чим з відповідача на її користь підлягають стягненню документально підтвердженні судові витрати у розмірі 8,50 грн., а на користь держави із відповідача належить стягнути 42,50 грн.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2009 року за № 825 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року за № 1258», розміри витрат з інформаційно технічного забезпечення судових процесів повязаних з розглядом справи позовного провадження з розгляду спору майнового характеру становить 120,00 грн.

Оскільки позивачкою при поданні позовної заяви були сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи з відповідача на користь позивачки суму сплачених витрат в розмірі 30,00 грн.

Стягнути з відповідача на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 90,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 181, 182, 183, 185, 191, 198 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 10, 57-60, 88, 213-218, 367 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково .

Стягувати з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Кучерівка Глухівського району Сумської області, додаткові витрати на утримання доньки - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 200,00 гривень (Двісті гривень 00 копійок), на користь ОСОБА_1 щомісяця починаючи з 21 жовтня 2009 року до повного одужання хворої дитини або зміни у матеріальному стані сторін.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині місячного платежу по аліментам.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 державне мито у розмірі 8,50 грн. (Вісім гривень 50 копійок) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30,00 грн. (Тридцять гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 42,50 грн. (Сорок дві гривні 50 опійок).

Стягнути з ОСОБА_4 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 90,00 гривень (Одержувач : Банк УДК у Ленінському районі м. Дніпропетровська Банк ГУДКУ Дніпропетровської області Код ЕДРПОУ 24237528 р/р 31217259700009 МФО 805012 призначення платежу: Інформаційно технічне забезпечення).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-ти денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні 14 травня 2010 року.

Повністю рішення складено 19 травня 2010 року.

Суддя Шавула В.С.