Ухвала суду № 114009456, 09.10.2023, Межівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 181/1690/23

Провадження № 2/181/358/23

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

"09" жовтня 2023 р. смт. Межова

Суддя Межівського районного суду Дніпропетровської області Літвінова Л.Ф., розглянувши матеріалипозовної заявиОСОБА_1 до Межівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

До Межівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Межівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно.

Вивчивши позовну заяву та додані до неї матеріали, вважаю, що позовну заяву необхідно залишити без руху з наступних підстав.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Зокрема, порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК України. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов, зокрема ст.ст. 175,177 ЦПК України.

Відповідно до п.п. 5, 6 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Так, позовні вимоги ОСОБА_1 стосуються оформлення спадкового майна.

Статтями 34, 66 Закону України "Про нотаріат" визначено, що видача свідоцтв про право на спадщину відноситься до повноважень нотаріусів.

Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року за N24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" у справах про спадкування права власності на нерухоме майно суди не повинні задовольняти позовні вимоги про визнання права власності в порядку спадкування за законом чи за заповітом за відсутності спору між спадкоємцями стосовно спадщини, оскільки реалізація прав позивачів має інші механізми: звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, встановлення факту прийняття спадщини, продовження строку прийняття спадщини (у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року), про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем щодо правовідносин, які виникли після набрання чинності ЦК. При цьому судам слід враховувати, що свідоцтво про право на спадщину видається нотаріусом на підставі письмової заяви спадкоємців після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених ч.2 ст.1270, ст.1276ЦК - не раніше зазначених у цих статтях строків. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто тим, які постійно проживали разом зі спадкодавцем чи подали заяву нотаріусу про прийняття спадщини.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року за N7, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Враховуючи зазначене, право звернення до суду за правилами позовного провадження з метою захисту порушеного права на спадщину настає в спадкоємця тільки у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 січня 2019 року, справа N 2-390/2006.

Проте, всупереч ст.175 ЦПК України, зазначені відомості (відмова нотаріуса в оформленні права на спадщину за позивачем) позовна заява не містить.

В матеріалах справи відсутня письмова обґрунтована постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зокрема про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

Крім цього, у позовній заяві позивач прохає суд витребувати з Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Донецькій області Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) відомості відносно родинних зв`язків ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Іванівка, Межівського району, Дніпропетровської області, Україна, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батька, матері, чоловіка, дітей, а також відомості, чи не зареєстровано їх смерть, у разі наявності.

Однак, вважаю, що вказана вимога не конкретизована, що у подальшому створить значні труднощі із наданням витребуваної інформації відповідним органом.

Тому, враховуючи зазначене позивачу також необхідно конкретизувати, яку саме інформацію та стосовно яких осіб (із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові, дати народження) необхідно суд витребувати із Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Донецькій області Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), при цьому вказавши юридичну чи поштову адресу останнього.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України).

Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку про залишення позовної заяви без руху та надання позивачеві строку для усунення наведених недоліків, які необхідно усунути шляхом подання до суду позовної заяви в новій редакції, в якій зазначити відомості про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, та конкретизувати клопотання про витребування доказів.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.175,177,185 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Межівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно - залишити без руху.

Копію ухвали направити позивачу для відома та надати йому строк для усунення недоліків десять днів з дня отримання копії ухвали.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначеністаттями 175і177цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя:Л. Ф. Літвінова