Рішення № 11400892, 09.06.2010, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №2-3630/2010

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2010 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Шавули В.С.

при секретарі Коваленко А.А.

розглянувши у відкритому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, ?

ВСТАНОВИВ:

Міське комунальне підприємство «Дніпропетровські міські теплові мережі» 20 січня 2010 року звернулось до Ленінського районного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію.

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_1, куди підприємство надає теплову енергію. На підставі особового рахунку № НОМЕР_1 він користується послугами теплопостачання та зобовязаний оплачувати дані послуги щомісячно, проте платежі не проводить з жовтня 2002 року, у звязку з чим сума заборгованості на 01 жовтня 2009 року склала 8188,60 грн.

Незважаючи на неодноразові повідомлення, добровільно погасити заборгованість відповідач не бажає, чим заподіює підприємству матеріальний збиток.

Позивач вказує, що в даний час вони не мають технічної можливості припинити подачу теплової енергії відповідачу з причини загальної системи центрального опалювання будинку. Проте, платежі, що не поступили, істотно впливають на місцевий бюджет.

У звязку з викладеним, позивач змушений був звернутися до суду і просить стягнути з відповідача в судовому порядку заборгованість по оплаті послуг теплопостачання в розмірі 8188,60 грн. та судові витрати, сплачені при подачі позову.

В судове засідання представник позивача не зявився, але надав суду заяву, в якій вказав, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не зявився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причину неявки в судове засідання не повідомив, ніяких письмових заяв не надходило. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 224 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду встановлено, що відповідач проживає в АДРЕСА_1, де основним квартиронаймачем є ОСОБА_1 (а.с. 3).

Позивачем надаються відповідачам послуги по обігріву квартири та по подачі теплої води (а.с.4,5,6). В свою чергу, відповідно до статті 68 Житлового кодексу України наймач зобовязаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Згідно пунктів 10, 33, 35, 40 «Правил надання населенню послуг з водо-теплопостачання і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1497 від 30.12.1997 року, відповідачі зобовязані своєчасно проводити оплату за спожиті послуги.

Згідно статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно застосовуються.

Натомість згідно наданого розрахунку заборгованості, за період з 15 жовтня 2002 року по 01 жовтня 2009 року, оплата послуг позивача в повному обсязі відповідачами не проводилась, у звязку з чим виникла заборгованість в розмірі 8188,60 грн. (а.с.7).

Таким чином, аналізуючи наявні по справі докази, суд приходить до висновку, що у звязку з тим, що позивачем надавались послуги, а відповідач ними користувався, він повинен сплатити суму заборгованості за період з 01 лютого 2006 року по 01 жовтня 2009 року в розмірі 8188,60 грн.

Крім того, згідно статті 88 ЦПК України, оскільки позивачем при подачі позовної заяви були оплачені судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і його вимоги задоволені, з відповідача належить стягнути на користь держави понесені судові витрати в розмірі 111,88 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.68 ЖК України, ст.ст. 526 ЦК України, ст.ст.10, 11, 15, 57-60, 88, 209, 224-226 ЦПК України, суд, ?

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Дніпропетровського міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі» (49044, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 37, р/р 26008050201337 ДГРУ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, Код ОКПО 32082770) заборгованість по оплаті послуг теплопостачання в розмірі 8188,60 гривень (Вісім тисяч сто вісімдесят вісім гривень 80 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Дніпропетровського міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі» (49044, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 37, р/р 26008050201337 ДГРУ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, Код ОКПО 32082770) судові витрати в розмірі 111,88 грн. (Сто одинадцять гривень 88 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-ти денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні 09 червня 2010 року.

Повністю рішення складено 14 червня 2010 року.

Суддя В. С. Шавула