Ухвала суду № 113998383, 09.10.2023, Франківський районний суд м. Львова

465/3829/23

2-о/465/175/23

УХВАЛА

про повернення заяви

"09" жовтня 2023 р. м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Мартинишин М.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту -

в с т а н о в и в:

заявник звернувся до суду з заявою про встановлення юридичного факту.

Вказану заяву було передано в провадження судді Мартинишин М.О. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Проаналізувавши матеріали заяви вважаю, що таку слід повернути заявнику, з наступних підстав.

Ухвалою судді від 01.06.2023 року заяву залишено без руху та запропоновано заявнику в п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вказані недоліки заяви, попереджено, що у випадку невиконання даної ухвали заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику.

Копію зазначеної ухвали надіслано на адресу: АДРЕСА_1 , яка вказана заявником у поданій заяві, та оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Проте, конверт із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором №7905706064999, яким було надіслано копію вказаної ухвали заявник, повернувся на адресу суду 26.07.2023 року з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою ».

Крім цього, на адресу позивача повторно направлено копію ухвали про залишення позову без руху та 23.08.2023 року дружиною заявника отримано ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомленням про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором №7905706106764.

Отже, заявник вважається належним чином повідомленим про залишення заяви без руху.

Відповідно до ч. 1 ст.44ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Кожна особа несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 р. у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходив з того, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відтак, заявник ані в строк, визначений ухвалою суду від 01.06.2023 року, ані станом на день винесення даної ухвали недоліки заяви, зазначені у вказаній ухвалі не усунув належним чином.

Відповідно до частини 3статті 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

За змістом норм ЦПК України в порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення не будь-яких фактів, а лише фактів, які мають юридичне значення, тобто тих фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з частиною 9статті 10 ЦПК Україниякщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Згідно з ч. 3ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

При вищевикладених обставинах, враховуючи, що навіть після часу закінчення строку для усунення недоліків заяви, заявнику недоліки, вказані в ухвалі судді не усунуті належним чином, приходжу до переконання, що вищезазначену заяву слід вважати неподаною та повернути заявнику з усіма доданими до неї документами.

Разом з тим, слід роз`яснити заявнику, що згідно із ч. 7 ст. 185 ЦПК Україниповернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись ст. ст. 185, 187,247, 259, 261, 294, 353ЦПК України -

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту - вважати неподаною та повернути заявнику з усіма доданими до неї документами.

Копію цієї ухвали, заяву з додатками надіслати заявнику.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Мартинишин М.О.