Рішення № 113998310, 27.09.2023, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/3358/23

пр.№ 2/464/1091/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.09.2023 Сихівський районнийсуд м.Львова

в складі: головуючого судді Горбань О.Ю.

секретаря судових засідань Ліщук Ю.П.,

за участю:

представника позивачів ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2

представник третьої особи Львівського комунального підприємства "Львівавтодор" Баркар Г.В.,

представника третьої особи Львівської міської ради Процик І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Львова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_3 до Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, треті особи Львівське комунальне підприємство "Львівавтодор", Львівська міська рада про відшкодування шкоди завданої внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, -

в с т а н о в и в :

позивачі звернулися в суд з позовом до відповідача про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, судових витрат.

Мотивують позов тим, що 18.12.2022 приблизно о 13.40 год. по пр. Червоної Калини, 35 у м. Львові відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Daihatsu» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та іншими транспортними засобами. Причиною вказаної ДТП стала ожеледиця на проїзній частині дороги. В результаті ДТП водій ОСОБА_3 та неповнолітній пасажир ОСОБА_6 отримали ушкодження здоров`я, а транспортні засоби технічні пошкодження з матеріальними збитками.

03.03.2023 постановою Сихівського районного суду м. Львова у справі №464/699/23 за даним фактом ОСОБА_7 , начальника відділу комунального господарства Сихівської районної ради Львівської міської ради визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.140 КУпАП. Так, посадова особа Сихівської районної адміністрації ОСОБА_7 , будучи відповідальною за експлуатаційний стан, не вжив своєчасно заходів по обробці проти-ожеледними матеріалами проїзної частини, на якій була ожеледиця, чим порушив правила, норми та стандарти утримання автодоріг, що стало причиною вказаної ДТП, призвело до заподіяння майнової шкоди. Оскільки ОСОБА_7 перебуває в трудових відносинах з відповідачем Сихівською районною адміністрацією Львівської міської ради, котра є уповноваженою власником доріг на її утримання, відтак, саме відповідач зобов`язаний відшкодувати збитки у разі заподіяння шкоди внаслідок ДТП.

Покликається на рішення Львівської міської ради № 304 від 18.09.2002 "Про передачу об`єктів зовнішнього благоустрою на баланс районних адміністрацій", яким вирішено відділам комунального господарства районних адміністрацій прийняти на баланс вулично-шляхове господарство, штучні споруди та всі об`єкти благоустрою, які розташовані в межах червоних ліній, в тому числі мережу зовнішнього освітлення. Крім того, покликається на звіт ТОВ «ЕКСПЕРТ-СЕРВІС» №717/23, яким визначена вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових, що підлягають заміні в розмірі 33 499,82 грн.

Крім цього, позивачі просять стягнути з відповідача моральну шкоду.

Так, позивачу ОСОБА_3 , яка керувала автомобілем, заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що їй завдано фізичного болю та душевного страждання. У неї спостерігалось головокружіння, біль у потиличній частині шиї та в самій потилиці, нудота, різкі зміни артеріального тиску. Окрім того, була психологічна боязнь авто та керування ним, постійний стрес, що супроводжувався відсутністю сну, в той же час коли з допомогою сильних заспокійливих та снодійних засинала - то жахи з моментом ДТП та невідворотністю болі та страждань неповнолітньої доньки не давали спокою довгий час. Вказує, що страждала, був порушений звичайний спосіб життя, в тому числі через відсутністю автомобіля, яким вона з сім`єю кожен день користувалась. Розмір душевних страждань позивач ОСОБА_3 оцінює в сумі 10000 грн., які просить стягнути з відповідача.

Крім того, неповнолітній ОСОБА_5 було заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що їй завдано фізичного болю та душевні страждання. Неповнолітня після подій перестала нормально спати, зривалася, плакала. Певний період часу після цих подій в неповнолітньої проявлялись емоційні спалахи та по даний час виникає збудливість, страх при контакті з автомобілями, а тому внаслідок заподіяної шкоди здоров`ю, страждає не лише вона, а і її близькі, що підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного хворого. Розмір заподіяної моральної шкоди в користь неповнолітньої ОСОБА_4 оцінено в 15 000 грн., які просить стягнути з відповідача.

Крім того, ОСОБА_4 відповідно до свідоцтва про реєстрацію ТЗ «Daihatsu» д.н.з. НОМЕР_1 є його власником, якій було заподіяно моральну шкоду, яка полягає в душевному стражданні через порушення звичайного способу життя, відсутністю автомобіля, яким вона з сім`єю кожен день використовувала. Заподіяні внаслідок ДТП емоційні страждання, які довелося їй перенести через стан її неповнолітньої сестри та матері. Розмір душевних страждань та й повністю заподіяної моральної шкоди позивач оцінює в сумі 10000 грн. Просить позов задовольнити.

Ухвалою від 25.05.2023 прийнято позов до розгляду, відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Від представника відповідача Сихівської районноїадміністрації Львівськоїміської ради 19.06.2023 надійшов до суду відзив на позовну заяву. Вважає вимоги позивача безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню, оскільки не є належним відповідачем. Зазначає, що дійсно ОСОБА_7 з 21.10.2022 обіймає посаду начальника відділу комунального господарства Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради. Разом з тим, в його обов`язки не входить здійснювати контроль та нести відповідальність за технічний стан вулично-шляхової мережі в межах територіального району від осі вул.Стуса-просп.Червоної Калини, в тому числі де і відбулось ДТП. Ділянка дороги на просп.Червоної Калини, 35 в м.Львові, де мало місце ДТП перебуває на балансі ЛКП «Львівавтодор». Вважає поданий позивачами звіт про оцінку вартості відновлювальних робіт автомобіля «Daihatsu» д.н.з. НОМЕР_1 неналежним доказом, оскільки відсутні підтвердження того, які саме пошкодження отримав автомобіль, і що вони були предметом дослідження. Категорично заперечила спричинення моральної шкоди, вказала, що позивачами не наведено доказів моральних страждань, а виписка з медичної карти неповнолітньої ОСОБА_4 , датована 12.05.2023, не є належним та допустимим доказом, оскільки 12.05.2023 є у досить великому часовому розриві із часом ДТП - 18.12.2022. Також ставить під сумнів те, що неповнолітня ОСОБА_4 була присутня в автомобілі на час ДТП. У зв`язку з наведеним просить в позові відмовити.

23.06.2023 від представника третьої особи Львівського комунальногопідприємства "Львівавтодор" надійшли через канцелярію суду пояснення, в яких зазначає, що на підставі ухвали Львівської міської ради від 15.05.2014 № 3418 на баланс ЛКП «Львівавтодор» передано вулично-дорожню мережу вздовж трамвайної лінії до житлового масиву Сихів, зокрема, по просп.Черрвоної Калини, проте здійснювати щорічне проведення ремонтних робіт та утримання цієї мережі (зокрема, по проспекту Червоної Калини) власник комунального майна в особі Львівської міської ради уповноважив саме відповідача відповідно до вказаної вище ухвали ЛМР. Вважає, що Сихівська районна адміністрація ЛМР є належним відповідачем по справі, яка відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України зобов`язана відшкодувати заподіяну шкоду.

30.06.2023 від представника позивачів надійшла відповідь на відзив, в якому заперечує доводи відповідача. Настоює на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

26.07.2023 від представника відповідача надійшли письмові пояснення по суті позову, в яких зазначає, що ЛКП «Львівавтодор» діє згідно ухвали Львівської міської ради від 21.04.2011 № 381, яке створене Львівською міською радою, і завданням якого є організація утримання у належному технічному стані та розвитку мережі автомобільних доріг і вулиць, мостів та інших штучних споруд, створення умов для безперервного та безпечного руху автотранспорту на них, задоволення потреб міського господарства у вдосконаленні і раціональному розвитку дорожньої інфраструктури м.Львова, що обслуговується. Отже, саме ЛКП «Львівавтодор» є відповідальним за утримання вказаної ділянки дороги.

В судовому засіданні 27.07.2023 протокольною ухвалою задоволено клопотання представника позивачів і витребувана справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_7 за №464/699/23, задоволено клопотання представника відповідача про залучення Львівської міської ради як третьої особи по справі.

В судовому засіданні представник позивачів адвокат Попівняк Н.М., діючи на підставі ордерів на надання правничої допомоги (а.с.55,56) у вступному слові підтримав позовні вимоги, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради - Кузів О.М., яка уповноважена на представлення інтересів відповідача згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, у судовому засіданні у вступному слові позовні вимоги заперечила. Зазначила, що Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради є неналежним відповідачем, так як не є балансоутримувачем вказаної ділянки дороги, просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Представник третьої особи ЛКП «Львівавтодор» - Баркар Г.В., яка діє на підставі довіреності від 09.06.2023 пояснила, що належним балансоутримувачем ділянки дороги на просп.Червоної Калини, 35 в м.Львові є саме відповідач.

Представник третьоїособи Львівськоїміської ради- Процик І.І., яка діє на підставі довіреності, в судовому засіданні підтримала думку представника відповідача, позов заперечує.

Заслухавши вступні слова представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, оглянувши справк проадміністративне правопорушенняза №464/699/23, суд приходить до наступного.

До способів захисту цивільних прав та інтересів згідно п. 8 ч. 2ст. 16 ЦК України відноситься, зокрема,відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 , будучи посадовою особою, відповідальною за експлуатаційний стан, 18 грудня 2022 року о 13 год. 40 хв. по пр. Ч.Калини, 35 у м.Львові, не вжив своєчасно заходів по обробці протиожеледними матеріалами проїзної частини, на якій була ожеледиця, чим порушив правила, норми та стандарти утримання автодоріг, що стало супутньою причиною дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу марки «ЗАЗ-Daewoo» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_8 , транспортного засобу марки «Mercedes» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_9 , транспортного засобу марки «Daihatsu» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 , що призвело до матеріальних збитків. Своїми діями ОСОБА_7 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.140 КУпАП.

З протоколу огляду транспортного засобу (а.с.26) від 26.03.2023, складеного аварійним комісаром вбачається, що при огляді автомобіля «Daihatsu» д.н.з. НОМЕР_1 виявлені наступні пошкодження: потертість переднього бамперу в центральній частині, капот деформований, петля, крило переднє праве, крило переднє ліве, фара права має поламане кріплення петлі, підсилювач бампера переднього, кріплення.

З матеріалів адміністративної справи №464/699/23 (провадження 3/464/571/23) вбачається, що водій ОСОБА_8 , керуючи автомобілем ЗАЗ зі швидкістю 40 км/год відчув, що на дорозі слизько, тому почав зменшувати швидкість і відчув удар ззаду. Як пояснив водій Мерседеса ОСОБА_9 , рухаючись по пр.Ч.Калини у м.Львові він побачив як автомобіль ЗАЗ став різко гальмувати, його почало заносити, з метою уникнути зіткнення він загальмував і вивернув кермо в ліву сторону. Оскільки на дорозі була ожеледиця, тому його автомобіль Мерседес розвернуло в ліву сторону боком і в лівий бік Мерседеса в`їхав автомобіль «Daihatsu» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням позивача ОСОБА_3 .

Згідно складеної 18 грудня 2022 року схеми місця ДТП автомобіль марки «Daihatsu» д.н.з. НОМЕР_1 отримав пошкодження: передній бампер (потертість), капот, переднє праве крило.

Згідно акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 18 грудня 2022 року, забезпечення безпечної експлуатації зазначеної ділянки дороги покладено на Сихівську районну адміністрацію Львівської міської ради.

Інспектором ВБДР Управління патрульної поліції у Львівській області відносно начальника ВКГ Сихівської РА ЛМР ОСОБА_7 складено припис з вимогою усунути недоліки в утриманні вулично-шляхової мережі по АДРЕСА_1 .

Постановою Сихівського районного суду міста Львова від 03.03.2023 начальника ВКГ Сихівської РА ЛМР Залуцького І.М. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбачено ч. 4 ст.140 КУпАП. Постанова оскаржувалась в апеляційному порядку, апеляційну скаргу залишено без задоволення.

У відповідності до ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, факт вини ОСОБА_7 , посадової особи Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, відповідальної за експлуатаційний стан доріг, що виникло через їх незадовільний стан і призвело до дорожньо-транспортної пригоди є встановленим і його вина не підлягає доказуванню.

Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до частини другої статті 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 позивач ОСОБА_4 є власником легкового автомобіля марки «Daihatsu»д.н.з. НОМЕР_1 ,сірого кольору, 2008 року випуску (а.с. 16).

З матеріалів справи вбачається, що факт спричинення майнової шкоди позивачу ОСОБА_4 як власнику транспортного засобу «Daihatsu»д.н.з. НОМЕР_1 ,підтверджено даними звіту ТОВ «Експерт-Сервіс» № 717/23 про оцінку вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу пошкодженого колісного засобу (а.с.20-25), згідно якого вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових, що підлягають заміні складає 33499,82 грн. Вказаний розмір представник відповідача не оспорює.

З рахунку №717 від 30.03.2023 (а.с.49) вбачається, що вартість проведеної експертної оцінки майна становить 3 000 грн.

При цьому, судом береться до уваги те, що хоча відповідачем і було передано на баланс ЛКП «Львівавтодор» вулично-дорожню мережу по проспекту Червоної Калини для здійснення будівництва трамвайної лінії на житловий масив «Сихів», проте здійснювати щорічне проведення ремонтних робіт та утримання цієї вулично-дорожньої мережі (зокрема, по проспекту Червоної Калини) власник комунального майна особі Львівської міської ради, уповноважив саме відповідача відповідно до ухвали Львівської міської ради №3418 від 15.05.2014.

Отже, судом встановлено, що відповідач як уповноважений власником (Львівською міською радою) орган, зобов`язаний здійснювати заходи щодо ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць і, відповідно, нести відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у його віданні, в тому числі і по проспекту Червоної Калини.

До того ж, відповідно до положень ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України саме власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, які він може реалізовувати на власний розсуд. Тобто лише власник має право на визначення юридичної долі свого майна, у тому числі й шляхом уповноваження інших осіб на здійснення його утримання та обслуговування.

Суд погоджується з доводами представника третьої особи ЛКП «Львівавтодор» про те, що згадане підприємство є балансоутримувачем вулично- дорожньої мережі вздовж трамвайної лінії до житлового масиву Сихів та не є власником даного комунального майна, а тому балансоутримувач не набуває повноважень вказаних Законом України «Про дорожній рух» для власників або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху, зокрема, здійснення заходів щодо ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження; компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів; забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху, забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов.

Відповідно до ч. 3 статті 14 і ч. 1 статті 16 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху мають права на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху. Водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

Згідно із ст. 9 Закону України «Про дорожній рух», до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ним органів у сфері дорожнього руху належить: розробка програм та здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження; компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішенням судових органів; забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху; забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов; вирішення питань експлуатації автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів у надзвичайних ситуаціях; термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про дорожній рух», власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.

Згідно із ст. 16 Закону України «Про автомобільні дороги»,вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю.Відповідно до ст.17 Закону України «Про автомобільні дороги»,управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, у віданні яких вони знаходяться.

У п.11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198 (далі - Правила) встановлено, що власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов`язані: своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об`єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; вирішувати питання забезпечення експлуатації дорожніх об`єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об`єктів, аварії на підземних комунікаціях і виникнення інших перешкод у дорожньому русі й разом із спеціалізованими службами організації дорожнього руху і за погодженням з Державтоінспекцією оперативно вносити зміни до порядку організації дорожнього руху; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільногоутримання доріг, вулиць, залізних переїздів.

Пунктом 5.1.2. розділу 5 Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, затвердженого ухвалою Львівської міської ради № 777 від 14.07.2016 віднесено до повноважень районної адміністрації управління майном на території району, яке належить до комунальної власності м. Львова, у встановлених міською радою та її виконавчим комітетом межах.

В пункті 2 Ухвали Львівської міської ради№ 3418 від 15.05.2014 «Про передачу вулично-дорожньої мережі вздовж трамвайної лінії до житлового масиву Сихів з балансу Галицької та Сихівської районних адміністрацій на баланс Львівського комунального підприємства "Львівавтодор", Львівська міська рада ухвалила Галицькій та Сихівській районним адміністраціям забезпечити проведення робіт з ремонту та утримання вулично-дорожньої мережі вздовж трамвайної лінії до житлового масиву Сихів у межах видатків міського бюджету м. Львова щорічно, передбачених у кошторисах районних адміністрацій.

Таким чином, однозначно є підтвердженим той факт, що вулично-дорожня мережа у Сихівському районі м. Львова (зокрема, по проспекту Червоної Калини, де мало місце ДТП) належить до комунальної власності територіальної громади міста Львова, знаходиться на балансі ЛКП «Львівавтодор» відповідно до ухвали ЛМР від 15.05.2014 №3418, проте утримувалась та продовжує утримуватись відповідачем на підставі ухвали ЛМР від 15.05.2014 №3418.

Відповідно до вимог ст.22Цивільного кодексу Україниособа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, атакож витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Отже, Сихівська районна адміністрація є уповноваженим Львівською міською радою органом, який здійснює заходи щодо ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг і вулиць в межах видатків міського бюджету передбачених у щорічних кошторисах адміністрації, тому саме відповідач є відповідальним за проведення ремонту та утримання дороги напроспекті Червоної Калини у місті Львові, на якому мало місце ДТП внаслідок несвоєчасного оброблення протиожеледними матеріалами проїзної частини. Тому позовна вимога позивача ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 33499,82 грн. підлягає задоволенню.

Що стосується вимог про відшкодування моральної шкоди.

Так, право на відшкодування моральної шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб, встановлене Конституцією та законами України.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права, яка полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна і відшкодовується незалежно від майнової шкоди, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пунктах 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяли, в якій грошовій сумі, чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Позивачі навели доводи про заподіяння їм моральної шкоди, вказуючи душевними стражданнями те, що внаслідок ДТП отримали нескінченні психологічні травми, стрес, тривожність негативні емоції, був порушений звичний спосіб життя, погіршився стан здоров`я, в тому числі через пошкодженн автомобіля.

При ухваленні даного рішення суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

За змістом частини першої та другої статті 13 ЦК України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини перша-четверта статті 12 ЦПК України).

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частин третя статті 13 ЦПК України).

Згідно із практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, з принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Іншими словами, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Отже, сторона самостійно повинна довести обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог чи заперечень і саме така сторона повинна нести ризик настання наслідків, пов`язаних із не наданням доказів.

Проте, позивачами не надано суду жодних доказів заподіяння моральної шкоди кожному із позивачів, жодних належних та допустимих доказів в підтвердження заподіяння моральної шкоди суду не надано, відсутні будь-які звернення як водія ОСОБА_3 в медичні установи з приводу погіршення стану її здоров`я через ДТП, так відсутні переконливі докази перебування неповнолітньої особи в салоні автомобіля під час пригоди. При цьому, з пояснень представника позивача вбачається, що власник автомобіля ОСОБА_4 тривалий час перебуває за кордоном, що виключає спричинення останній моральних страждань через неможливість використовувати автомобіль. Таким чином, посилання позивачів про те,що самфакт ДТПі притягненнявинної посадовоїособи відповідачадо адміністративноївідповідальності всудовому порядкує доказомзаподіяння позивачамморальної шкоди,є самостійноюпідставою длястягнення моральноїшкоди єнеобгрунтованим,томупідстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача моральної шкоди на користь позивачів немає.

Задовольняючи частково позов, слід стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_4 , у відповідності до ст. 141 ЦПК України, сплачений нею судовий збір в розмірі 1073,60 грн.

На підставі ст. 11, 22, 23, 625, 1166, 1167, 1187, 1194 ЦК України, керуючись ст.12, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263, 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задоволити частково.

Стягнути з Сихівської районноїадміністрації Львівськоїміської ради на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 33499 (тридцять три тисячі чотириста дев`яносто дев`ять) гривень 82 коп.

Стягнути з Сихівської районноїадміністрації Львівськоїміської ради на користь ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 1073 (тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_3 , зареєстрована АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_5 .

Позивач: ОСОБА_4 , зареєстрована АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_6 .

Позивач: ОСОБА_5 , зареєстрована АДРЕСА_2 .

Відповідач: Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради, місцезнаходження: м.Львів, просп.Червоної Калини, 66, ЄДРПОУ 25258931.

Третя особа: Львівське комунальне підприємство "Львівавтодор", місцезнаходження: м.Львів, вул.Пасіки Галицькі, 7, ЄДРПОУ 05523814.

Третя особа: Львівська міська рада, місцезнаходження: м.Львів пл.Ринок, 1.

Повний текст рішення складено 02.10.2023.

Суддя О.Ю.Горбань