Ухвала суду № 113998148, 05.10.2023, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/5891/19

Провадження № 1-кп/461/148/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2023 року Галицький районний суд м. Львова

у складі: головуючої судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

захисників

ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018140050004119 від 12.09.2018 року про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці м. Львова, громадянки України, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, одруженої, приватного підприємця, раніше несудимої, -

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

в провадженні Галицького районного суду м.Львова знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 Кримінального кодексу України.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_4 заявив клопотання про звільнення останньої від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України. Просить кримінальне провадження відносно його підзахисної закрити.

Адвокат ОСОБА_7 підтримав зазначене клопотання.

Обвинувачена ОСОБА_4 підтримала позицію своїх захисників та просить звільнити її від відповідальності з підстав закінчення строків давності.

Прокурор ОСОБА_3 не заперечував проти звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України та закриття провадження по справі, у зв`язку із закінченням строків давності, передбаченихст. 49 КК України.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, роз`яснивши обвинуваченій ОСОБА_4 правові наслідки звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.6 п.2 Конвенції захисту прав людини «Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку».

Визнати вину особи можна тільки в обвинувальному вироку суду. У справі «Грабчук проти України» ЄСПЛ визнав порушення ч. 2 ст. 6 (презумпція невинуватості) та наголосив: При закритті провадження у суді за строками давності суд не повинен висловлюватись у термінах, які не залишають сумніву щодо погляду на те, що заявниця вчинила злочин. Зокрема, у рішенні від 4 грудня 2000 року (див. п. 17) слідчий використав слова: "в діях [заявниці] є склад злочину" та "моменту, коли [заявниця] вчинила злочин", а Володимир-Волинський суд зазначив, що в діяннях заявниці "вбачаються ознаки злочину, передбаченого ст. 167 Кримінального кодексу України" (2341-14). Такі твердження суперечать презумпції невинуватості. Тому дії українського суду ЄСПЛ визнав такими, що порушують Конвенцію з прав людини.

Згідно ч.1 ст.285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно ч.4 ст.286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Так у відповідності до вимог ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;

3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;

4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Відповідно до ч.4 ст.12 КК України, нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Таким чином, згідно ст.12 КК України:

- кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.342 КК України, відноситься до нетяжкого злочину;

- кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.345 КК України, відноситься до нетяжкого злочину.

На даний час, з моменту інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень минуло більше п`яти років, тобто існують законні підстави для застосування положення ст.49 КК України.

При цьому слід зазначити, що для застосування норми кримінального кодексу, а саме ст.49 КК України, існують передбачені законодавством передумови, а саме:

1) закінчення зазначених у законі строків;

2) невчинення обвинуваченими протягом цих строків нового злочину певного ступеня тяжкості.

3) не ухилення обвинуваченим від слідства або суду.

Згідно п.8 Постанови пленуму верховного суду України № 12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого. Таке звільнення є обов`язковим, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч.4 ст.49 КК України.

ОСОБА_4 не заперечує проти звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі положень ст.49 КК України та закриття кримінального провадження щодо неї.

Таким чином, з дня вчинення інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень закінчилися строки давності, їх перебіг не зупинявся і не переривався, що є підставою для звільнення її від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, на що остання надала свою згоду, в зв`язку з чим клопотання захисника підлягає задоволенню.

Цивільний позов потерпілого слід залишити без розгляду, що не позбавляє права позивача на звернення з даним позовом в порядку цивільного судочинства.

Витрати на проведення експертиз відсутні.

Питання речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись вимогами ст.ст. 285-288 КПК України,на підставі ст. 49 КК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України, в порядку ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження № 12018140050004119від 12.09.2018року прообвинувачення ОСОБА_4 ,у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.2ст.342,ч 2ст.345КК України закрити.

Речові докази:

- DVD диск - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- автомобіль марки «Сузукі», д.н.з. НОМЕР_1 - повернути власнику.

Цивільний позов ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі подання апеляційної скарги, якщо її не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1