Ухвала суду № 113996950, 22.09.2023, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/5818/23

Провадження № 2/756/3270/23

УКРАЇНА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2023 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Ткач М.М.,

за участі секретаря судових засідань - Тагієва Р.Д.,

представника позивача - адвоката Вареник А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Відкритого акціонерного товариства «БГ БАНК», ТОВ «Кредит- Фінанс», третя особа: Приватна нотаріальна контора Іванова Світлана Миколаївна в особі приватного нотаріуса Іванова Л.М., про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом визнання недійсним договору іпотеки,

УСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Відкритого акціонерного товариства «БГ БАНК», ТОВ «Кредит Фінанс», третя особа: Приватна нотаріальна контора Іванова Світлана Миколаївна в особі приватного нотаріуса Іванова Л.М., про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом визнання недійсним договору іпотеки.

Ухвалою суду від 15.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Відкритого акціонерного товариства «БГ БАНК», ТОВ «Кредит- Фінанс», третя особа: Приватна нотаріальна контора Іванова Світлана Миколаївна в особі приватного нотаріуса Іванова Л.М., про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом визнання недійсним договору іпотеки. Розгляд справи постановлено здійснювати у порядку загального позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.

18.09.2023 на адресу суду від представника ТОВ «Кредит Фінанс» надійшло клопотання про передачу справи № 756/5818/23 на розгляд Господарського суду м. Києва, у провадженні якого знаходиться справа № 910/12956/22 про банкрутство ТОВ «Кредит-Фінанс». До клопотання серед іншого долучено ухвалу Господарського суду м. Києва від 08.03.2023 у справі № 910/12956/22.

Представник позивачів у судовому засіданні не заперечив проти задоволення клопотання представника ТОВ «Кредит Фінанс» та зазначив, що покладається на розсуд суду при вирішенні даного клопотання.

Відповідачі та третя особа у засідання суду не з`явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися.

Заслухавши учасника судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі -Конвенція) передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Визначене Конвенцією поняття «суд, встановлений законом» містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності. Суди повинні керуватися принципом визначеності і не допускати наявності проваджень, а відтак і судових рішень, ухвалених у спорі між тими ж сторонами, з того самого предмета судами різних юрисдикцій.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

У статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно з приписами частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Так, згідно з частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним та Господарським кодексами України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 910/8729/18.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У пункті 8 частини першої статті 20 ГПК України закріплена спеціальна юридична норма, відповідно до якої до справ, що належать до юрисдикції господарських судів, входять справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, зокрема, справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до ПК України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених ПК України.

Банкрутством як різновидом процедур, що здійснюються в межах спеціалізації господарського судочинства, є судова процедура, яка регламентує правовідносини, що виникають внаслідок нездатності боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів через процедури санації чи ліквідації, які визначені спеціальним КУзПБ, прийнятим відповідно до Закону України від 18 жовтня 2018 року № 2597-VІІІ та введеним в дію з 21 жовтня 2019 року. Цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи, передбачаючи ряд процесуальних норм, які регулюють порядок здійснення судочинства у цих процедурах (відкриття провадження у справі про банкрутство, види судових рішень у банкрутстві та порядок їх оскарження тощо). Отже, КУзПБ у порівнянні з попереднім процесуальним законом розширив свою дію щодо суб`єктів, які підпадають під його регулювання (неплатоспроможних фізичних осіб), що зумовило розгляд у господарському суді спорів про неплатоспроможність фізичних осіб, незалежно від того, чи займаються вони підприємницькою діяльністю.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до ГПК України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може, за умови своєчасного звернення у справу про банкрутство, реалізувати свої права та отримати задоволення своїх вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредит Фінанс» у своєму клопотанні від 18.09.2023 просить передати матеріали справи №756/5818/23 до Господарського суду м. Києва для розгляду в межах справи №910/12956/22 про банкрутство ТОВ «Кредит Фінанс», посилаючись на наступне.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.03.2023 відкрито провадження у справі №910/12956/22 про банкрутство ТОВ «КРЕДИТ-ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 36698193; 04080, місто Київ, вул. Вікентія Хвойки, 15/15). Цією ухвалою арбітражного керуючого Шевчука Віктора Всеволодовича призначено розпорядником майна ТОВ «КРЕДИТ-ФІНАНС».

У відповідності до абз.1 ч. 2 ст. 7 КУзПБ господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

За встановлених обставин у цій справі, суд приходить до висновку, що вказана справа підлягає передачі на розгляд до Господарського суду міста Києва, на розгляді якого перебуває справа №910/12956/22 про банкрутсво Товариства з обмеженою відповідальності «Кредит - Фінанс».

Керуючись статтею 31, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу №756/5818/23 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Відкритого акціонерного товариства «БГ БАНК», ТОВ «Кредит- Фінанс», третя особа: Приватна нотаріальна контора Іванова Світлана Миколаївна в особі приватного нотаріуса Іванова Л.М., про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом визнання недійсним договору іпотеки - передати на розгляд до Господарського суду м. Києва для розгляду судом, у провадженні якого перебуває справа №910/12956/22 про банкрутсво Товариства з обмеженою відповідальності «Кредит - Фінанс».

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали суду складено 22.09.2023.

Суддя М.М. Ткач