Рішення № 113992802, 27.09.2023, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2023 р. Справа № 520/18215/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання - Прокопенко Ю.А.,

представника позивача - Плескач І.С.,

представника відповідача - Головаша П.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАУДСПЕЙС" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про скасування податкового повідомлення-рішення, -

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "КРАУДСПЕЙС" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 21.06.2023 №00173750719.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 21.06.2023 №00173750719 є протиправним та таким, що винесене з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню. Вказує, що за висновками акту перевірки встановлено порушення ТОВ "КРАУДСПЕЙС" п. 187.1 ст. 187, п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198, п. 201.1 cт. 201, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПКУ), які призвели до заниження податкових зобов`язань із податку на додану вартість за лютий 2023 року на загальну суму 400 090,00 грн. Також, встановлено порушення п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 201 ПКУ внаслідок завищення суми податкового кредиту (ряд. 17 декларації) та врахування її при розрахунку показника рядка за лютий 2023 року на суму 379 885,00 грн, що призвело до завищення суми від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за лютий 2023 року на суму 779975,00 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання. Протокольною ухвалою від 12.09.2023 закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду на 27.09.2023.

Представник відповідача надав до суду відзив на позов, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначив, що перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду за лютий 2023 року встановлено завищення задекларованих показників на загальну суму 958 308 грн. За висновками акту перевірки встановлено порушення ТОВ "КРАУДСПЕЙС" п. 187.1 ст. 187, п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198, п. 201.1 cт. 201, п. 201.10 ст. 201, які призвели до заниження податкових зобов`язань із податку на додану вартість за лютий 2023 року на загальну суму 400 090,00 грн. Також, встановлено порушення п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 201 ПКУ, що призвело до завищення суми від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за лютий 2023 року на суму 779975,00 грн.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій підтримав позицію, викладену в позовній заяві та просив позов задовольнити.

Відповідач подав до суду додаткові пояснення, до яких на виконання протокольної ухвали суду, оголошеної в судовому засіданні 22.08.2023, надав додаткові документи у підтвердження своєї позиції у справі.

Під час судового розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав та мотивів, викладених у наданому до суду відзиві на позов та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності та, керуючись нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ТОВ «КРАУДСПЕЙС» належним чином зареєстровано в якості юридичної особи за ЄДРПОУ 42296652.

Головним управлінням ДПС у Харківській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "КРАУДСПЕЙС" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість.

За результатами перевірки було складено акт від 19.05.2023 №15176/20-40-07-19-05/42296652.

За висновками акту перевірки встановлено порушення ТОВ "КРАУДСПЕЙС" п. 187.1 ст. 187, п. п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198, п. 201.1 п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, які призвели до заниження податкових зобов`язань із податку на додану вартість за лютий 2023 року на загальну суму 400 090,00 грн, та порушення п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 201 ПКУ, внаслідок завищення суми податкового кредиту (ряд. 17 декларації) та врахування її при розрахунку показника рядка за лютий 2023 року на суму 379885,00 грн, що призвело до завищення суми від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за лютий 2023 року на суму 779 975,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки, з урахуванням листа ГУ ДПС у Харківській області від 15.06.2023 №1698/ж12/20-40-07-19-11 прийняте податкове повідомлення-рішення від 21.06.2023 №00173750719 про зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 779975,00 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС у Харківській області 21.06.2023 №00173750719 про зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 779975,00 грн, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Як встановлено судом, за висновками акту перевірки контролюючого органу встановлено порушення ТОВ "КРАУДСПЕЙС" п. 187.1 ст. 187, п. п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198, п. 201.1 п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, які призвели до заниження податкових зобов`язань із податку на додану вартість за лютий 2023 року на загальну суму 400 090 грн, та порушення п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 201 ПКУ внаслідок завищення суми податкового кредиту (ряд. 17 декларації) та врахування її при розрахунку показника рядка за лютий 2023 року на суму 379 885 грн, що призвело до завищення суми від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за лютий 2023 року на суму 779 975 грн.

Щодо порушення п. 187.1 ст. 187, п. п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198 ПКУ, яке призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість за лютий 2023 року на суму 400090,00 грн, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом з матеріалів справи, підставою для такого висновку контролюючого органу стала наявність інформації про використання в господарській діяльності ТОВ "КРАУДСПЕЙС" придбаних у ТОВ Фірма «Аягік» послуг оренди приміщення площею 841,6 кв.м., у зв`язку з чим, на думку контролюючого органу, позивач в порушення п.п. «г» п. 198.5 ст. 198 ПКУ не нарахував податкові зобов`язання з ПДВ за послугами, які починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податків.

Так, як встановлено судом, одним із видів діяльності ТОВ «КРАУДСПЕЙС» відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010) є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (КВЕД 68.20).

У межах своєї господарської діяльності ТОВ «КРАУДСПЕЙС» уклало з ТОВ Фірма "Аягік" договір оренди нежитлового приміщення від 09.06.2022 №10/06/22.

Відповідно до умов договору ТОВ Фірма «Аягік» (Орендодавець) передає, а ТОВ "КРАУДСПЕЙС" (Орендар) приймає у строкове платне користування частину - приміщення офісного комплексу, розташованого за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, проспект Юності, 31А, що надається Орендарю для провадження діяльності, спрямованої на облаштування укомплектованих та високотехнологічних робочих місць, офісів або інших робочих приміщень, які використовуються людьми різного роду зайнятості - фрілансерами - з метою обміну знаннями та ідеями у єдиному робочому просторі; для надання третім особам послуг у сфері інформатизації, а також для розміщення офісу Орендаря. Цільовим використанням об`єкта оренди є розміщення в приміщеннях окремих робочих місць, обладнаних комп`ютерною технікою та офісною технікою, презентаційного обладнання, обладнання приміщень засобами побутового обслуговування й відпочинку для працівників Орендаря; використання відвідувачами Орендаря робочих місць, засобів побутового обслуговування та місць відпочинку.

Факт здійснення операцій з придбання послуг оренди та компенсації вартості комунальних витрат, підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000121 від 31.10.2022, №ОУ-0000133 від 30.11.2022, №ОУ-0000147 від 31.12.2022, №ОУ-0000001 від 31.01.2023, № ОУ-0000022 від 28.02.2023, № ОУ-0000030 від 31.03.2023.

Розрахунки по вказаним операціям між суб`єктами господарювання проведені у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок, по підтверджується платіжними документами №1885 від 04.10.2022 та №1992 від 05.01.2023.

В акті перевірки податковий орган зазначає, що ТОВ «КРАУДСПЕЙС» не підтверджено використання в господарській діяльності підприємства придбаної у ТОВ Фірма «Аягік» послуги з оренди приміщення.

При цьому, як встановлено судом, податковим органом в акті перевірки не наведені факти, які свідчать, що придбані у ТОВ Фірма «Аягік» послуги оренди приміщення починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю позивача (платника податку).

З цього приводу суд зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За правилами підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

У той же час, не обов`язковим, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об`єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитись збитковою, і це є одним із варіантів нормального перебігу подій при здійсненні господарської діяльності.

Із визначеного в Податковому кодексі України поняття ділової мети випливає, що обов`язково повинен бути намір платника податку отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості.

Якщо ж та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності.

Зазначені висновки викладені у постановах Верховного Суду від 01 грудня 2021 року у справі № 140/6978/20, від 17 грудня 2020 року у справі №816/2270/16, від 21 листопада 2022 року у справі № 804/7753/16, від 07 березня 2019 року у справі №818/3838/15, від 04 квітня 2023 року у справі №120/15979/21-а.

Також, Верховний Суд у вказаних постановах звертав увагу, що з`ясування наміру платника податку отримати економічний ефект від господарської операції передбачає аналіз умов та обставин її здійснення. При цьому економічний ефект не повинен полягати виключно в зменшенні податкового навантаження на хоча б одного з учасників операції.

Відповідно, економічний ефект відсутній в операціях, які призводять до збільшення задекларованих витрат платника та зменшують об`єкт його оподаткування без можливості отримання додаткового приросту активів чи збереження їх вартості.

При цьому варто виходити з того, якою в тій чи іншій ситуації має бути поведінка добросовісного суб`єкта господарювання, що за звичайних умов ведення господарської діяльності зацікавлений у найбільшому скороченні своїх витрат.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. І лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Таким чином, при здійсненні платником податку господарської діяльності можливі збиткові операції. Віднесення таких операцій до господарських можливе лише у випадках обґрунтування платником податку економічних причин чи ділової мети (зважаючи на ризики підприємницької діяльності) укладення угод за ціною нижчою за виробничу собівартість або за ціну придбання товару.

Відповідно, знаходять своє підтвердження доводи позивача про неврахування наведених висновків Верховного Суду, а тому суд визнає помилковою позицію відповідача, що сам лише факт збитковості конкретної операції зумовлює визнання її такою, що не пов`язана із господарською діяльністю платника податків. Однак, для висновку, що збиткова операція відноситься до господарської діяльності платника податків слід встановити наявність у її змісті економічних причин чи ділової мети.

У постанові від 10 грудня 2019 року у справі №П/811/1512/14 Верховний Суд також зазначав, що до факторів ціноутворення, крім рівня витрат, пов`язаних із виробництвом товару, належать: рівень попиту на продукцію, кон`юнктура ринку, платоспроможність покупця, обсяги виробництва та складські запаси продавця та інші умови, які об`єктивно впливають на формування ціни. При цьому, прибутковість кожної окремої операції не є обов`язковою ознакою господарської діяльності, яка може включати і окремі збиткові операції, здійснення яких викликано об`єктивними причинами, а відтак продаж позивачем продукції за ціною, нижчою собівартості, не можна розглядати операцією поза межами господарської діяльності позивача.

З таким підходом Верховний Суд розглядав справу №816/2270/16 (постанова від 17 грудня 2020 року) і зазначив, що оскільки метою продажу товару позивачем було отримання прибутку виходячи з цін, які склались на ринку сільськогосподарської продукції, та уникнення додаткових витрат, пов`язаних із подальшим зберіганням та переробкою продукції, то продаж позивачем продукції за ціною, нижчою собівартості, не можна розглядати як операцію поза межами його господарської діяльності.

Так, у спірних правовідносинах контролюючий орган наполягає на порушенні позивачем вимог саме підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України та пункту 189.1 статті 189 ПК України, вказуючи при цьому на заниження позивачем податкових зобов`язань, виходячи із суми вартості оренди приміщення.

Разом з тим, підпункт «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України визначає, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПК України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

У постанові від 24 січня 2023 року у справі № 560/7669/21 Верховний Суд сформулював висновок, відповідно до якого, якщо платник податку на додану вартість починає використовувати товари/послуги/необоротні активи, які були попередньо придбані з податком на додану вартість із формуванням податкового кредиту на ці суми, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, то він повинен нарахувати податкові зобов`язання з податку на додану вартість, виходячи із бази оподаткування визначеної в порядку передбаченому пунктом 189.1 статті 189 Податкового кодексу України (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу). Правове регулювання, запроваджене підпунктом «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України, полягає у тому, що шляхом нарахування податкових зобов`язань вилучається (списується) попередньо сформований податковий кредит. Під час перевірки правильності формування податкового кредиту предметом доказування є обставини, які мали місце на момент віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту, а під час вирішення питання виникнення у платника обов`язку, встановленого підпунктом «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України, - обставини, які мали місце у періоді виявлення факту припинення використання товару/необоротного активу у власній господарській діяльності платника податків.

Отже, застосування підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України до операцій з оренди приміщення, суперечить правовому регулюванню і призначенню цієї норми, якою здійснюється вилучення податкового кредиту на всі суми ПДВ, сплачені за оренду приміщення, попередньо включені до нього.

При цьому суд зазначає, що відповідачем не подано до суду доказів, що об`єкт оренди призначається для використання або починає використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що оскільки виявлені контролюючим органом під час перевірки обставини не підпадають під правове регулювання, передбачене підпунктом «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України та пунктом 189.1 статті 189 ПК України, то спірне податкове повідомлення-рішення в частині завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 400 090,00 грн, є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо порушення п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п.198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 201 ПКУ внаслідок завищення суми податкового кредиту (ряд. 17 декларації) та врахування її при розрахунку показника рядка за лютий 2023 року на суму 379 885 грн, суд зазначає наступне.

Судом з матеріалів справи встановлено, що перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 Декларації) за лютий 2023 року у сумі 971 619 грн встановлено завищення задекларованих показників на загальну суму 958 308 грн за лютий 2023 року.

Згідно Додатку 2 (20.03.2023 № 9054532632) «Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» до податкової декларації за лютий 2023 задекларовано від`ємне значення з податку на додану вартість у сумі 971 619 грн.

Згідно зі ст. 200 Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 Кодексу при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 етапі 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 етапі 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Наказом «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» від 28.01.2016 № 21, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 зі змінами і доповненнями (далі - Наказ №21) затверджено Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Відповідно до п. 6 розділу І Наказу № 21 до податкової звітності з податку на додану вартість (далі - податкова звітність) належать: податкова декларація з податку на додану вартість з додатками; уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками; розрахунок податкових зобов`язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Розділом 5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість визначено порядок заповнення податкових декларацій та зазначено, що Розділ III «Розрахунки за звітний період»:

1) якщо в результаті розрахунку різниці між сумою податкових зобов`язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано позитивне значення, то заповнюється рядок 18 декларації. У рядку 18 вказується сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду та сплачується до загального фонду державного бюджету у порядку, визначеному у статті 200 Кодексу;

2) якщо в результаті розрахунку значення ріпиці між сумою податкових зобов`язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано від`ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації. При від`ємному значенні суми податку на додану вартість, розрахованої інвестором (оператором) за угодою про розподіл продукції, така сума підлягає відшкодуванню інвестору (оператору) в порядку та строки, передбачені угодою про розподіл продукції, затвердженою Кабінетом Міністрів України. При цьому інвестор (оператор) має право на автоматичне бюджетне відшкодування такої суми в повному обсязі.

З рядка 19 визначається сума перевищення від`ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації. Визначена сума вказується у рядку 19.1 та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21).

У разі якщо сума від`ємного значення (рядок 19) менша або дорівнює сумі, обчисленій відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, рядок 19.1 не заповнюється.

Сума, обчислена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, зазначається у відповідному службовому полі у рядку 19.1;

3) сума від`ємного значення, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), зазначається у рядку 20;

4) сума від`ємного значення (рядок 20 у декларації): зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) (відображається у рядку 20.1); підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2): на рахунок платника у банку (відображається у рядку 20.2.1) та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2).

Платники податку, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації (ДЗ) (Додаток 3) та (Д4) (Додаток 4).

Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням від`ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість.

Значення рядка 3 таблиці 1 (ДЗ) (Додаток 3) переноситься до рядка 20.2 декларації; зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

При заповненні рядка 20.2 обов`язковим є подання (ДЗ)(Додаток 3) та (Д4)( До даток 4).

Залишок від`ємного значення після вирахування суми податкового боргу та суми бюджетного відшкодування (рядок 20 - рядок 20.1 - рядок 20.2) відображається у рядку 20.3;

5) сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 та рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.

Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, відображається у рядку 21 декларації та деталізується у Додатку 2 до декларації «Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду» (Д2).

Значення рядка «Усього» графи 4 Додатка 2 до Декларації повинно відповідати сумарному значенню рядка 21 Декларації звітного (податкового) періоду.

Таким чином, відповідно до поданих ТОВ «Краудспейс» декларацій, встановлено, що за періоди, визначені у Додатку 2 до декларації за лютий 2023 року від`ємне значення складало 591 734 грн, а саме: листопад 2021 року - 42 260 грн; грудень 2021 року - 33 130 грн; січень 2022 року - 43 651 грн; лютий 2022 року - 3 375 грн; липень 2022 року - 7 359 грн; жовтень 2022 року - 204 739 грн; листопад 2022 року - 0 грн; грудень 2022 року - 18 772 грн; січень 2023 року - 220 274 грн; лютий 2023 року - 18 174 грн.

Додатком 2 до декларації за лютий 2023 визначено за листопад 2021 року від`ємне значення у сумі 414 313 грн та за листопад 2022 року на суму 7 832 грн, разом з тим, у деклараціях за вказані періоди залишок від`ємного значення звітного (податкового) періоду складає 42 260 грн та 0 грн відповідно, виходячи з задекларованого позивачем податкового зобов`язання та податкового кредиту у відповідних деклараціях. Отже, у деклараціях за листопад 2021 року та листопад 2022 року відсутнє від`ємне значення, визначене ТОВ «Краудспейс» на загальну суму 379 885 грн, а тому неможливо підтвердити вищезазначені суми згідно з поданими податковими деклараціями.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, встановлено, що по декларації з ПДВ за лютий 2023 року не можливо підтвердити від`ємне значення, що виникло у листопаді 2021 року в сумі 372 053,00 грн та у листопаді 2022 року в сумі 7 832,00 грн, оскільки відсутній за ці періоди залишок від`ємного значення звітного (податкового) періоду, який зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по декларації за лютий 2023 року.

Позивач в обґрунтування своїх вимог вказав, що ПКУ та Наказом № 21 не встановлено особливостей та хронології відображення від`ємного значення податку на додану вартість звітного (податкового) періоду в Додатку 2 до податкової декларації з податку на додану вартість, тому сума від`ємного значення з податку на додану вартість у декларації за листопад 2021 року сформована з сум від`ємного значення з податку на додану вартість, які виникли у попередніх (податкових) звітних періодах та відображена у Додатку 2 до декларації за листопад 2021 року, не за місяцями виникнення від`ємного значення, а наростаючим підсумком.

Щодо відображення у Додатку 2 до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2023 року суми від`ємного значення з податку на додану вартість за листопад 2022 року у розмірі 7 832,00 грн, то позивач з цього приводу зазначає, що у податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2022 року та Додатку 2 до цієї декларації сума від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (значення рядка 21) складала 773 234 грн.; підприємством задекларовано у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2022 року податкові зобов`язання у розмірі 66 667,00 грн. (рядок 9), податковий кредит у розмірі 7 832,00 грн (рядок 10.1) та від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 773 234,00 грн (рядок 16); податкові зобов`язання у розмірі 66 667,00 грн були погашені за рахунок від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 773 234,00 грн; відповідно сума від`ємного значення, що виникла у листопаді 2022 року, склала 7832,00 грн.

Проте, як вже було зазначено, сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 та рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.

Назвою рядка 16.1 декларації є «значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду», тобто значення цих двох рядків декларацій попереднього і наступного звітних періодів відповідно мають бути ідентичними. Це також випливає з вимоги перенесення значення рядку 21 декларації попереднього звітного періоду до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду.

Таким чином в порушення п.44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 201 ПКУ позивачем завищено розрахунок від`ємного значення за лютий 2023 року на суму 379 885,00 грн.

За викладених обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позовним вимог про скасування податкового повідомлення-рішення №00173750719 від 21.06.2023 в частині завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 379 885,00 грн.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає частковому скасуванню.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача частково правомірними та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАУДСПЕЙС" (вул. Северина Потоцького, буд. 38-А, каб. 12, м. Харків, 61075, ЄДРПОУ 42296652) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, ЄДРПОУ ВП 43983495) про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00173750719 від 21.06.2023 в частині завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 400 090,00 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАУДСПЕЙС" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України суму сплаченого судового збору у розмірі 6 001,35 грн. (шість тисяч одна гривеня 35 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 06 жовтня 2023 року.

Суддя Д.А. Волошин