Рішення № 113992762, 04.10.2023, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2023 року № 520/23280/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не проведення нарахування грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 29.03.2021 з урахуванням розміру прожиткового м мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року;

зобов`язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів та грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 29.01.2020 по 29.03.2021, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року 01 січня 2021 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1-14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. №740, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум,але відповідач відмовив у здійсненні доплати.

Вважаючи свої права порушеними звернувся до суду.

По справі було відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу та отримана ним.

Відповідач надав відзив на позов у якому позовні вимоги не визнав, та зазначив, що нарахування та виплата грошовоготзабезпечення позивач проведено у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) , зокрема, щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно вимог ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 ( по стройовій частині) від 29.03.2021року за №59, позивача звільнено з військової служби у відставку. Як зазначає позивач, при обрахунку сум грошового забезпечення відповідач повинен був нараховувати та виплачувати грошове забезпечення з 29.01.2020 по 29.03.2021року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, що передбачено п.4 Постанови КМУ від 30.08.2017року №704, але позивач отримав відмову.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 4 Постанови №704 (в редакції чинній до внесення змін Постановою №103) установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Пунктом 6 Постанови № 103 від 21.02.2018 внесено зміни до Постанови № 704, внаслідок яких пункт 4 Постанови № 704 викладено у новій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".

29.01.2020 постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18, визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", яким, зокрема, в пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" внесені зміни.

28.10.2020 постановою Кабінету Міністрів України від № 1038 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2006 № 1644 і від 30.08.2017 № 704» (набрала чинності 03.11.2020) внесено зміни до Додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704, відповідно до яких примітки до Додатку викладено у новій редакції: «Посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704. У разі коли розмір окладу визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до 10 гривень».

Отже, саме з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін.

А тому, з 29.01.2020 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.

Аналогічні правові висновки щодо дії Постанови № 704 у попередній редакції із огляду на скасування судовим рішенням внесених змін висловлено Верховним Судом у постанові від 17.12.2019 у зразковій справі № 160/8324/19, яка залишена без змін Постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020.

З вищенаведених підстав, суд відхиляє доводи відповідача про те, що після скасування постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», Кабінетом Міністрів України жодних змін у п. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 не внесено та не встановлено іншого порядку обрахунку розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням для діючих військовослужбовців усіх силових структур.

Суд зазначає, що законодавством не передбачено необхідності прийняття будь-яких додаткових рішень (внесення змін), у разі скасування окремих норм права у судовому порядку, оскільки у разі скасування внесених змін діє попередня редакціям цих норм.

Разом з тим, згідно з пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідна положення» Закону України від 06.12.2016 року № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01.01.2017, мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

Існування у даному випадку правової колізії між нормами пункту 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 року № 1774-VІІІ та пунктом 4 Постанови №704 у редакції до внесення змін Постановою № 103, вирішується на користь положень Закону як акта права вищої юридичної сили.

Суд враховує, висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11.12.2019 у справі №240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 року №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», за якою після набрання чинності цим Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.

У даному випадку постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 відновлено редакцію п. 4 Постанови № 704, яка діяла до внесення змін, однак мінімальна заробітна плата не може застосовуватися як розрахункова величина відповідно до пункту 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 року №1774-VІІІ.

Разом з тим, необхідно звернути увагу на те, що з 29.01.2020 пункт 4 Постанови № 704 в первинній редакції від 01.03.2018 містить також норму, згідно з якою розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Суд наголошує, що 29.01.2020 постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 було скасовано зміни внесені до Постанови № 704, саме в частині, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".

Отже, з 29.01.2020 розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями жодним чином не могли визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, оскільки вказані зміни були скасовані у судовому порядку постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 від 29.01.20201.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно, без законних на те підстав, керувався положеннями пункту 4 Постанови №704 у редакції Постанови №103.

На переконання суду, військова частина НОМЕР_4 час визначення позивачу розміру посадового окладу та окладу за військовим званням повинно було застосовувати з 29.01.2020 прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року відповідно до первинної редакції пункту 4 Постанови №704 від 30.08.2017.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, з 29.01.2020 є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений Законом станом на 01 січня календарного року.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, про обґрунтованість позовних вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо не застосування п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в первинній редакції в частині не визначення з 29.01.2020 посадового окладу та окладу за військовим званням позивача шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021р.на відповідний тарифний коефіцієнт.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання відповідача перерахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення з 29.01.2020 по 29.03.2021р. з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року, та Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року на відповідний тарифний коефіцієнт, виплату провести з урахуванням раніше виплачених сум.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 90 КАС України).

Таким чином, з огляду на наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат відповідно до ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України «Про судовий збір» не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адмінгістративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не проведення ОСОБА_1 нарахування грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 29.03.2021 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, , встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, та Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошове забезпечення з 29.01.2020 по 29.03.2021 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, та Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 на відповідний тарифний коефіцієнт, виплату провести з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Заічко О.В.