Рішення № 113992755, 04.10.2023, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2023 року № 520/22686/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Головного управління Держспоживслужби в Харківській області (проспект Науки, буд. 40, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 40324829) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення штрафу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача штраф за порушення законодавства про рекламу в розмірі 6 800,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами розгляду справи про порушення відповідачем законодавства про рекламу посадовою особою винесено рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, яким зобов`язано відповідача сплатити до Державного бюджету України штраф. Проте, оскільки відповідачем у встановлені строки штраф не сплачено, позивач звернувся щодо його стягнення в судовому порядку.

По справі було відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана сторонам та отримана ними.

Відповідач не надав відзив на позов.

Згідно ч.6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема, щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно вимог ст. 229 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до Положення про Головне управління Держпродспоживслужби у Харківській області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 24.02.2020 №164, у порядку частини другої статті 26 Закону України "Про рекламу" позивачем проведено контроль за дотриманням законодавства про рекламу у сфері захисту прав споживачів було виявлено розміщення зовнішньої рекламиз інформаційним полем «СТОМАТОЛОГИЯ La Denta…» за адресою м.Харків, проспект. Петра Григоренка, буд.14 з ознаками порушення вимог ч.1ст.6, абзацу 5, частини 4 ст.21 Закону України «Про рекламу».

19.12.2022р. за №7.4-057/2/6278-23 до Харківської міської ради надісланий запит, щодо надання відомості про власника спеціальної конструкції зовнішньої реклами. Листом №175/0/78-23 від 30.01.2023р. від Департаменту контролю Харківської міської ради було отримано відомості про те, що власник спеціальної конструкції зовнішньої реклами е ФОП ОСОБА_1 ..

Головним управлінням були складені протоколи про порушення законодавства про рекламу №20, від 03.02.2023р., №21 від 03.02.2023р..На адресу відповідача засобами поштового зв`язку було направлено вимогу про надання завірених належним чином копій документів. Вимогу було отримано особисто ОСОБА_1 , що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. В порушення ч.2 ст.26 Закону України «Про рекламу», ФОП ОСОБА_1 не було надано запитувані документи та інформацію щодо вартості розповсюдженої реклами.

Головним управлінням були прийняти рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу №30,31 від 02.03.2023р., та складені протоколи про порушення законодавства про рекламу №37, №38 від 18.03.2023року.

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про рекламу №61,62 від 23.05.2023р. прийнято рішення №61.62 про накладання штрафу на ФОП ОСОБА_1 за приписами ч.7ст.27 Закону України «Про рекламу». За результатами розгляду справ встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 ч.2 ст.26 Закону України «Про рекламу» у відповідності ч.6ст.27 Закону України «Про рекламу», та прийняті рішення про накладання штрафу за порушення законодавства про рекламу №59,60 від 23.05.2023р. відповідно до протоколів№59,№60, що разом становить 6800,00грн..

На даний час вищезазначені рішення відповідачем не оскаржено, в добровільному порядку штраф не сплачено.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

За приписами ч. 1 ст. 26 Закону України «Про рекламу», контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень, зокрема, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.

10 вересня 2014 року, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» (далі - Постанова №442), абз.2 п.1 якої передбачено утворити Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, реорганізувавши шляхом перетворення Державну ветеринарну та фіто санітарну службу і приєднавши до Служби, що утворюється, Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів і Державну санітарно-епідеміологічну службу та поклавши на службу, що утворюється, функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються (крім функцій з реалізації державної політики у сфері племінної справи у тваринництві, у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), а також функції із здійснення державного контролю (нагляду) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів.

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) - є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері (п. 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №667 від 02.09.2015 року).

Відповідно до п.2 вказаного Положення Держпродспоживслужба у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює контроль за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами, приймає рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження (пп.9 п.4 Положення).

При цьому, Законом, який регулює відносини, які пов`язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України є Закон України «Про рекламу», а нормативним документом, що регулює питання накладення уповноваженими особами Держпродспоживслужби та її територіальними органами в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав), є Постанова Кабінету Міністрів України №693 від 26.05.2004 року, якою затверджений Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу.

Так, на підставі ч.1 ст.16 Закону України «Про рекламу», розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил (2067-2003-п), що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про рекламу»:

виробник реклами - особа, яка повністю або частково здійснює виробництво реклами;

рекламодавець - особа, яка є замовником реклами для її виробництва та/або розповсюдження;

розповсюджувач реклами - особа, яка здійснює розповсюдження реклами.

мовою реклами є державна мова (ч.1 ст.6 Закону України «Про рекламу»).

Статтею 16 Закону України «Про рекламу» визначено вимоги щодо розміщення зовнішньої реклами.

Згідно з ч.ч.4, 7 ст.21 Закону України «Про рекламу», реклама лікарських засобів, медичних виробів, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації повинна містити: об`єктивну інформацію про лікарський засіб, медичний виріб, метод профілактики, діагностики, лікування, реабілітації і здійснюватися так, щоб було зрозуміло, що наведене повідомлення є рекламою, а рекламований товар є лікарським засобом, медичним виробом, методом профілактики, діагностики, лікування, реабілітації; вимогу про необхідність консультації з лікарем перед застосуванням лікарського засобу чи медичного виробу; рекомендацію щодо обов`язкового ознайомлення з інструкцією на лікарський засіб; текст попередження такого змісту: "Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров`я", що займає не менше 15 відсотків площі (тривалості) всієї реклами. У рекламі лікарських засобів, медичних виробів та методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації забороняється участь лікарів та інших професійних медичних працівників, а також осіб, зовнішній вигляд яких імітує зовнішній вигляд лікарів.

Частиною 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу» визначено, що на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео - та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю. Органи державної влади зобов`язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п`ять робочих днів до дати розгляду справи.

При цьому, частиною 3 статті 26 Закону України «Про рекламу» передбачено, що рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами під час розгляду питання про порушення цього Закону мають право: бути присутніми на засіданні державного органу під час розгляду питання про порушення ними цього Закону; подавати необхідні документи, давати пояснення; отримувати копію протоколу засідання та рішення державного органу, прийнятого щодо них; оскаржувати дії чи бездіяльність зазначеного державного органу та його посадових осіб до суду.

Відповідно до ч.1 ст. 27 Закону України «Про рекламу», особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Згідно з ч.2 та ч.6 ст.27 Закону України «Про рекламу», відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть: 1) рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами та у замовленні розповсюдження реклами, в якій не дотримано встановлені законом вимоги щодо її змісту; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно; 2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами; 3) розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами. За неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 693 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, який регулює питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав) (далі Порядок).

Відповідно до п.2 Порядку, штрафи відповідно до статті 27 Закону України "Про рекламу" (далі - Закон) накладаються у таких розмірах: сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за неподання або подання свідомо неправдивої інформації щодо вартості розповсюдженої реклами, її виготовлення та/або розповсюдження. У разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог законодавства про рекламу, на рекламодавців і розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п.3 Порядку, за порушення законодавства про рекламу лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації (стаття 21 Закону) штрафи накладаються на рекламодавців, винних у:

1)замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом: лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації, не дозволених до застосування в Україні спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я; лікарських засобів, які відпускаються (розповсюджуються) та вживаються лише за приписом (рецептом) лікаря, медичної техніки і методів профілактики, діагностики, лікування та реабілітації, застосування яких потребує спеціальних знань і підготовки; допінгових речовин та/або методів для їх використання у спорті, лікувальних сеансів, інших заходів з використанням гіпнозу та інших методів безконтактного, психічного або біоенергетичного впливу, діагностики або лікування, які не ґрунтуються на безпосередньому контакті лікаря з пацієнтом; цілительства на масову аудиторію; нових методів профілактики, діагностики, реабілітації та лікарських засобів, які перебувають на розгляді в установленому порядку, але ще не допущені до застосування;

2) недотриманні встановлених законом вимог до змісту реклами, а саме: відсутність у рекламі об`єктивної інформації про лікарський засіб, вимоги щодо необхідності консультування з лікарем перед застосуванням лікарського засобу, рекомендацій щодо обов`язкового ознайомлення з інструкцією до застосування, що додається до лікарських засобів; розміщення у рекламі відомостей, які справляють враження, що за умови вживання лікарського засобу чи застосування медичної техніки консультація з фахівцем не потрібна, відомостей про те, що лікувальний ефект від вживання лікарського засобу чи застосування медичної техніки є гарантованим, а також зображень зміни людського тіла або його частин внаслідок хвороби, поранень; розміщення у рекламі інформації, що сприяє виникненню або розвитку страху захворіти чи погіршити стан свого здоров`я через невикористання лікарських засобів, медичної техніки та медичних послуг, які рекламуються, а також самостійному встановленню діагнозу для хвороб, патологічних станів людини та їх самостійного лікування з використанням медичних товарів, що рекламуються; посилання на лікарські засоби, медичну техніку, методи профілактики, діагностики, лікування і реабілітації як на найефективніші, найбезпечніші, виняткові щодо відсутності побічних ефектів, порівняння з іншими лікарськими засобами, медичною технікою, методами профілактики, діагностики, лікування і реабілітації з метою посилення рекламного ефекту; посилання на конкретні випадки вдалого застосування лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування та реабілітації, рекомендації або посилання на рекомендації медичних працівників, науковців, медичних закладів щодо рекламованого товару чи послуги; розміщення висловлювань подяки, вдячності, текстів листів, уривків з них з рекомендаціями, розповідями про застосування та результати дії рекламованих товару чи послуги від окремих осіб, зображень і згадок імен популярних осіб, героїв кіно-, теле- та анімаційних фільмів, авторитетних організацій, а також неправдивої інформації про склад, походження, ефективність, патентну захищеність лікарського засобу; залучення до участі в рекламі лікарів та інших професійних медичних працівників, а також осіб, зовнішній вигляд яких імітує лікарів; повідомлення, з якого може виникнути припущення, що лікарський засіб є харчовим, косметичним чи іншим споживчим товаром або що безпечність чи ефективність цього засобу обумовлена його природним походженням; відсутності у рекламі інформації про послуги народної медицини (цілительства), осіб, які їх надають, про номер, дату видачі МОЗ або уповноваженим ним органом спеціального дозволу на заняття народною медициною (цілительством) та найменування органу, який видав такий дозвіл.

Штрафи також накладаються на рекламодавців у разі, коли вони розповсюджують рекламу самостійно, і на розповсюджувачів реклами, винних у порушенні порядку розповсюдження та розміщення реклами, зокрема у: рекламуванні лікарських засобів таким чином, що не зрозуміло, чи є наведене повідомлення рекламою, а рекламований товар лікарським засобом; рекламуванні послуг народної медицини (цілительства) та осіб, які їх надають без спеціального дозволу на заняття народною медициною (цілительством), виданого МОЗ або уповноваженим ним органом.

Справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи (п.16 Порядку).

Відповідно до п.20 Порядку, сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

З урахуванням викладеного, суд вказує, що на час розгляду справи заборгованість відповідачем не сплачена у добровільному порядку, а рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу не оскаржені у встановленому для цього порядку, відтак, заявлений розмір штрафу підлягає стягненню з відповідача.

У силу ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та задоволення останніх у повному обсязі.

Враховуючи вимоги частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 263, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Головного управління Держспоживслужби в Харківській області (проспект Науки, буд. 40, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 40324829) до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення штрафу - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) штраф за порушення Закону «Про рекламу» у розмірі 6 800 (шість тисяч вісімсот гривень 00 копійок) до державного бюджету України для зарахування надходжень за реквізитами по коду бюджетної класифікації 21081100, символ звітності 106, в установі банку _Казначейство України (ЕАП), одержувач ГУК Харків обл./МТГ Харків, код одержувача 37874947, номер рахунку UA558999980313030106000020649.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Заічко О.В.