Ухвала суду № 113991923, 06.10.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/11923/23

У Х В А Л А

06 жовтня 2023 рокум.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПотоцької Н.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду та зупинення провадження по справі,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Одеській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Управління Служби безпеки України в Одеській області, які виразились у відмові підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 1 січня 2020 року, 1 січня 2021 року та 1 січня 2022 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 1 лютого 2020 року, з 1 лютого 2021 року та з 1 лютого 2022 року, відповідно;

- зобов`язати Управління Служби безпеки України в Одеській області перерахувати розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року (2102,00 грн.), 1 січня 2021 року (2270,00 грн.) та 1 січня 2022 року (2481,00 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», виготовити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 1 січня 2020 року, 1 січня 2021 року та 1 січня 2022 року, відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року (2102,00 грн.), 1 січня 2021 року (2270,00 грн.) та 1 січня 2022 року (2481,00 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 1 лютого 2020 року, з 1 лютого 2021 року та з 1 лютого 2022 року, відповідно.

Ухвалою суду від 25.05.2023 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку ст. 262 КАС України).

Ухвалами суду від 13.07.2023 року відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача за вхід. №ЕП/25355/23 від 03.07.2023 року про залишення позовної заяви без розгляду та залишено адміністративний позов без руху.

Ухвалою суду від 14.09.2023 року продовжено строк для усунення недоліків.

02.10.2023 року до суду за вхід. №33454/23 від представника позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, яке обґрунтовано наступним:

«…Натомість, на сьогоднішній день у Верховному Суді прокинулась частинка здорового глузду, який своєю ухвалою від 25.09.2023 року у справі №380/1907/23 визнав помилковим врахування у постанові Верховного Суду від 12.04.2023 року у справі №380/14933/22 правової позиції Верховного Суду (постанова від 31.03.2021 року у справі № 240/12017/19) у якій викладено висновок про необхідність застосування строку звернення до суду, передбаченого КАС України у відносинах щодо пенсійного забезпечення, оскільки ці рішення прийняті у справах, правовідносини у яких не є подібними, ухвалені за інших фактичних обставин справи, з урахуванням іншої нормативної бази, що у своїй сукупності не дозволяє аналогічно застосувати ті ж самі положення законодавства та, відповідно, правову позицію у справі №380/14933/22, та вважаючи за необхідне відступити від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 12.04.2023 року у справі № 380/14933/22, керуючись частиною 1 статті 346 КАС України, справу № 380/1907/23 передав на розгляд.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 236 КАС України, суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Оскільки на сьогоднішній день у справі № 420/11923/23 розглядається питання саме пропущення чи не пропущення строку звернення до суду з позовом, вважаю за доцільне зупинити провадження в цій справі до закінчення розгляду Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у справі № 380/1907/23…».

Розглядаючи клопотвння представника позивача про поновлення строку звернення до суду та зупинення провадження по справі, суд виходить з наступного.

Конституція України гарантує право кожного на судовий захист своїх прав та інтересів, що включає також право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При цьому звернення до суду може здійснюватися у межах встановленого строку, який у цивільному та господарському судочинстві визначений як строк позовної давності, а в адміністративному - строк звернення до суду.

У справі Європейського суду з прав людини Стаббігс та інші проти Великобританії визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

При оцінюванні поважності причин пропуску строку звернення до суду та прийнятті рішень про його поновлення ЄСПЛ, як правило, враховує: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінку заявника; 3) поведінку державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (справи Бочан проти України, Смірнова проти України, Федіна проти України, Матіка проти Румунії та інші).

Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, п. 29).

При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Kutic v. Croatia», заява №48778/99, пункт 25).

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним». Для того щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права» (рішення у справах «Bellet v. France» та «Nunes Dias v. Portugal»).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»).

До такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24.09.2019 року по справі №160/2551/19.

В той же час, Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації.

Указом «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 року №133/2022, затвердженим Законом України № 7168 від 16.03.2022 року, воєнний стан продовжений до 25.04.2022 року.

Пунктом 2 Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 визначено військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Указом Президента України від 1 травня 2023 року №2 54/2023, затвердженим Законом № 3057-ІХ від 2 травня 2023 року, внесено зміни до статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-ІХ, Указом Президента України від 7 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом № 2738-ІХ від 16 листопада 2022 року, Указом Президента України від 6 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженим Законом № 2915-IX від 7 лютого 2023 року), та строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години ЗО хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

Розглядаючи заяву представника позивача про залишення позовної заяви та залишаючи позов без руху, суд враховував правову позицію Верховного Суду висловлену, зокрема, в Постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 12.04.2023 року по справі №380/14933/22.

Разом з тим, в ухвалі Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 25.09.2023 року по справі №380/1907/23 колегія суддів відступила від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 12.04.2023 у справі №380/14933/22 та передано справу на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав.

Дослідивши доводи представника позивача викладені у заяві про поновлення строку звернення до суду щодо поважності пропуску строку, суд приходить до висновку, про доведеність поважності причин пропуску строку звернення до суду, а тому є достатні підстави для визнання судом таких причин поважними.

Також суд зазначає, що положеннями статті 236 КАС України розмежовано підстави, за яких суд має право зупинити провадження, а також, з настанням яких, суд зобов`язаний вчинити дану процесуальну дію.

Суд зазначає, що зупинення провадження по справі - це врегульована законом і оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї з передбачених в законі обставин, які заважають здійснювати її розгляд.

Залежно від характеру підстав розрізняють два види зупинення провадження в справі: обов`язкове і факультативне. Обов`язкове зупинення провадження в справі передбачене тоді, коли в силу прямої вказівки закону суд зобов`язаний зупинити провадження незалежно від свого розсуду і від розсуду осіб, які беруть участь у справі. Обов`язковими є підстави, передбачені частиною першою статті 236 КАС України.

Відповідно до пункту 3 частини першої цієї норми суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

З огляду на зазначені вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати:

- чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства;

- чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи.

Об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

Преюдиційне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями, у тому числі в їх мотивувальних частинах, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Як вбачається з даних КП «Діловодство спеціалізованого суду" Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/1427/23 за позовом ОСОБА_2 до Інституту Військово-Морських Сил Національного університету» Одеська морська академія» предметом розгляду є протиправність дій ВЧ НОМЕР_1 , щодо встановлення, обчислення та виплати грошового забезпечення позивачу за період з 01 березня по 08 серпня 2018 року, виходячи з розміру надбавки за особливості проходження служби у розмірі 10 % від посадового окладу, окладу за Військовим званням та надбавки за вислугу років. Зобов`язання Інститут Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія», як правонаступника майнових прав та обов`язків військової частини НОМЕР_1 , розрахувати та виплатити (з урахуванням раніше виплачених сум) грошове забезпечення за період з 01 березня по 08 серпня 2018 року, а також виплати, належні при звільненні виходячи з розміру надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65% від посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років. Зобов`язати Інститут Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія», як правонаступника майнових прав та обов`язків військової частини НОМЕР_1 , виготовити та направити оновлені грошовий атестат та довідку про розміри додаткових видів забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для обчислення розміру пенсії позивачу.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 березня 2023 року позов задоволено частково.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2023 року задоволено апеляційну скаргу Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія», рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 березня 2023 року скасовано та прийнято нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено в повному обсязі.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.07.2023 у справі № 420/1427/23 відкрито провадження за касаційною скаргою адвоката Ткаченка Василя Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_2 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2023 року у справі № 420/1427/23.

Дослідивши матеріали даної справи суд встановив наявність ознак подібності правовідносин у справі, яка перебуває на розгляді Верховного Суду, та правовідносин, які є предметом розгляду у даній справі, а відтак з метою формування єдиної правозастосовної практики у подібних правовідносинах вважає за можливим зупинити провадження у справі №420/11923/23 до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у справі №380/1907/23 на підставі пункту 5 ч. 2 ст. 236 КАС України.

Відтак, існує об`єктивна неможливість розгляду справи №420/11923/23 до розгляду справи №380/1907/23.

Розумними очікуваннями особи вважаються легітимні (або законні) і виправдані очікування набути майно або майнове право, які в практиці ЄСПЛ дістають правову охорону як майно. Поняття «законні очікування» (legitimate expectations) слід розглядати як елементи верховенства права та «юридичної визначеності» (legal certainty). Практика Суду ЄС і ЄСПЛ розглядає законні очікування як елемент правової визначеності в умовах відсутності єдиної теорії легітимних (законних) очікувань, придатних для всіх національних правопорядків.

Автономне поняття «законні очікування» не може протиставлятися положенням ч. 2 ст. 19 Конституції України про пріоритетність забезпечення правового порядку. Практикою ЄСПЛ і міжнародних арбітражів визнається, що принцип обґрунтованого очікування не може заперечувати право держав змінювати своє законодавство.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у справі №380/1907/23, у зв`язку з необхідністю додержання принципів всебічності, повноти та об`єктивності при розгляді справи.

керуючись ст.ст. 2-9, 44, 236, 256, 294, КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву представника Позивача за вхід. №33454/23 від 02.10.2023 року задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду.

Зупинити провадження по справі №420/11923/23 за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Одеській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у справі №380/1907/23 (адміністративне провадження №К/990/28256/23).

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України негайно після її проголошення.

Ухвала суду в частині поновлення строку звернення до суду окремо від рішення суду по справі оскарженню не підлягає, в частині зупинення провадження по справі може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.ст.293-295, 297 КАС України.

Головуючий суддяПотоцька Н.В.