Рішення № 113991805, 05.10.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/16025/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Стефанова С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 03 липня 2023 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 0048267/1315-1504 від 22.03.2018 року, № 0010112-5507-1504 від 04.03.2019 року, № 0018446-5506- 1504 від 10.03.2020 року, № 0007858-2407-1504 від 18.03.2021 року;

- судові витрати покласти на відповідача по справі.

Позиція позивача обґрунтовується наступним

Позивач зазначає, що 25.01.2022 року він отримав від Одеського окружного адміністративного суду ухвалу про відкриття провадження по справі від 17.01.2022 року та позовну заяву про стягнення податкового боргу з податку на нерухоме майно.

В додатках до позивної заяви було надано податкові повідомлення рішення № 0048267/1315-1504 від 22.03.2018 на суму 25341,12 грн. (податкове зобов`язання); № 0010112-5507-1504 від 04.03.2019 на суму 29482,81 грн. (податкове зобов`язання); № 0018446-5506-1504 від 10.03.2020 на суму 33046,40 грн. (податкове зобов`язання); № 0007858-2407-1504 від 18.03.2021 на суму 34285,08 грн. (податкове зобов`язання) за період 2018-2021 роки.

Позивач зазначає, що зазначені податкові повідомлення-рішення, якими позивачу визначено грошове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2018, 2019, 2020, 2021 роки в сумі 122 155,44 грн. були прийняті податковим органом виходячи з того, що у позивач перебуває у власності об`єкт нерухомого майна: майновий комплекс будівель загальною площею 2 639,7 кв. м. розташованого за адресою АДРЕСА_1 .

Водночас вищевказаний об`єкт нерухомого майна вибув з власності позивача на користь ОСОБА_2 25 жовтня 2013 року у зв`язку з продажем його на аукціоні, що підтверджуються Протоколом №25/10-13/1 проведення аукціону від 25.10.2013 року, Договором купівлі-продажу майна від 25.10.2013 року, Актом передання права власності на нерухоме майно від 30.10.2013 року, Свідоцтвом зареєстрованим в реєстрі за № 360 від 06.03.2014 року, виданим приватним нотаріусом Крисюк Л. В., Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.11.2015 року.

В подальшому ОСОБА_2 змінив адресу вищевказаного об`єкту нерухомого майна на АДРЕСА_1 що підтверджується витягом з державного реєстру нерухомого майна від 22.06.2017 року та передав об`єкт нерухомого майна до статутного фонду ТОВ «БІЗНЕС СОЛЮШЕНС».

В свою чергу ТОВ «БІЗНЕС СОЛЮШЕНС» на підставі договору купівлі-продажу відчужило вказаний вище об`єкт нерухомого майна на користь ТОВ «ІМПЕКС ЛОГІСТІК» 30.11.2017 року, що підтверджується договором купівлі-продажу від 30.11.2017 року та витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Тобто з 30.11.2017 року по даний час власником майна з приводу, якого були прийняті податкові повідомлення рішення є ТОВ ІМПЕКС ЛОГІСТІК» вказана обставина підтверджується витягом з державного реєстру нерухомого майна від 19.01.2023 року та Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.09.2022 року по справі № 420/733/22.

З огляду на викладене, позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими позивачу визначено грошове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2018, 2019, 2020, 2021 роки в сумі 122 155,44 грн. були прийняті податковим органом без відповідної правової підстави.

Позиція відповідача обґрунтовується наступним

Головне управління ДПС в Одеській області не погоджуються з позовними вимогами ОСОБА_1 та в цілому зазначає, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка 339189913), відсутня будь-яка інформація про перехід права власності об`єкта нерухомого майна який належить позивачу, а саме: майновий комплекс будівель загальною площею 2 639,7 кв. м. розташованого за адресою АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , як про це зазначає позивач. Уся інформація на яку посилається позивач, вважаючи її доводами, не підтверджує факту вибуття з його власності об`єкту оподаткування, оскільки витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, стосуються об`єкта який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, жодним чином, доводи позивача, не спростовують належність йому об`єкту оподаткування, оскільки відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка 339189913), відсутня будь-яка інформація про перехід права власності об`єкта нерухомого майна який належить позивачу.

Процесуальні дії та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06 липня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на підставі ст.262 КАС України.

24 липня 2023 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з доданими документами (вхід. № 28818/23).

Станом на 05 жовтня 2023 року будь-яких інших заяв, клопотань з боку сторін на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиції позивача та відповідача, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

Судом встановлено, що 22.03.2018 року ГУ ДПС прийнято ППР № 0048267/1315-1504, яким позивачу визначено податкове зобов`язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачений фізичною особою, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості» за 2018 рік у сумі 25341,12 грн.

04.03.2019 року ГУ ДПС прийнято ППР № № 0010112-5507-1504, яким позивачу визначено податкове зобов`язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачений фізичною особою, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості» за 2019 рік у сумі від на суму 29 482,81 грн.

10.03.2020 року ГУ ДПС прийнято ППР № № 0018446-5506-1504, яким позивачу визначено податкове зобов`язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачений фізичною особою, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості» за 2020 рік у сумі від на суму 33046,40 грн.

18.03.2021 року ГУ ДПС прийнято ППР № № 0007858-2407-1504, яким позивачу визначено податкове зобов`язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачений фізичною особою, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості» за 2021 рік у сумі від на суму 34285,08 грн.

Разом з тим, не погоджуючись прийнятими відповідачем податковими повідомленням-рішеннями, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Джерела права та висновки суду

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах передбачених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч.1 ст.19 Конституції України).

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпунктів 266.1.1, 266.1.2 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Визначення платників податку в разі перебування об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України).

Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України, база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Положеннями підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України визначено, що обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об`єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об`єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об`єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпункту «в» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об`єктів житлової нерухомості;

ґ) за наявності у власності платника податку об`єкта (об`єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а»-«г» цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об`єкт житлової нерухомості (його частку).

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Згідно з підпунктом 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Як встановлено судом, відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення № 0048267/1315-1504 від 22.03.2018 року на суму 25341,12 грн., № 0010112-5507-1504 від 04.03.2019 року на суму 29482,81 грн., № 0018446-5506-1504 від 10.03.2020 року на суму 33046,40 грн., № 0007858-2407-1504 від 18.03.2021 року суму 34285,08 грн., якими позивачу визначено податкове зобов`язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачений фізичною особою, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості» за 2018-2021 роки.

Підставою для винесення таких рішень стали відомості з інформаційних баз даних ГУ ДПС відносно належності ОСОБА_1 на праві власності об`єкту нерухомого майна: майновий комплекс будівель загальною площею 2 639,7 кв. м. розташованого за адресою АДРЕСА_1 .

Однак, матеріалами справи підтверджується, що вказаний об`єкт нерухомого майна вибув з власності позивача на користь ОСОБА_2 25 жовтня 2013 року у зв`язку з продажем його на аукціоні, що підтверджуються Протоколом №25/10-13/1 проведення аукціону від 25.10.2013 року, Договором купівлі-продажу майна від 25.10.2013 року, Актом передання права власності на нерухоме майно від 30.10.2013 року, Свідоцтвом зареєстрованим в реєстрі за № 360 від 06.03.2014 року, виданим приватним нотаріусом Крисюк Л. В., Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.11.2015 року.

В подальшому ОСОБА_2 змінив адресу вище вказаного об`єкту нерухомого майна на АДРЕСА_1 що підтверджується витягом з державного реєстру нерухомого майна від 22.06.2017 року та передав об`єкт нерухомого майна до статутного фонду ТОВ «БІЗНЕС СОЛЮШЕНС».

В свою чергу ТОВ «БІЗНЕС СОЛЮШЕНС» на підставі договору купівлі-продажу відчужило вказаний вище об`єкт нерухомого майна на користь ТОВ «ІМПЕКС ЛОГІСТІК» 30.11.2017 року, що підтверджується договором купівлі-продажу від 30.11.2017 року та витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до пункту 3.1. вказаного договору купівлі-продажу право власності на придбаний майновий комплекс виникає у Товариства з обмеженою відповідальність «ІМПЕКС ЛОГІСТИК» з моменту укладання цього договору та його державної реєстрації.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна на підставі договору №2693 від 30.11.2017 року внесено запис про право власності Товариства з обмеженою відповідальність «ІМПЕКС ЛОГІСТИК» на майновий комплекс під реєстраційним номером майна 786581551112.

Тобто з 30.11.2017 року по даний час власником майна з приводу, якого були прийняті податкові повідомлення рішення є ТОВ ІМПЕКС ЛОГІСТІК» вказана обставина підтверджується витягом з державного реєстру нерухомого майна від 19.01.2023 року та Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.09.2022 року справа № 420/733/22, яке набрало законної сили.

Отже, ОСОБА_1 з 25 жовтня 2013 року не є власником вказаного жилого будинку, а отже не може бути платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкт нерухомості: майновий комплекс під реєстраційним номером майна 786581551112 за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 2639,7 кв.м., в період 2018, 2019, 2020 та 2021 років.

Таким чином, контролюючим органом не було дотримано вимог підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України, при обчисленні бази оподаткування об`єкта житлової нерухомості, що не належало позивачу на праві власності, а тому суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення № 0048267/1315-1504 від 22.03.2018 року на суму 25341,12 грн., № 0010112-5507-1504 від 04.03.2019 року на суму 29482,81 грн., № 0018446-5506-1504 від 10.03.2020 року на суму 33046,40 грн., № 0007858-2407-1504 від 18.03.2021 року суму 34285,08 грн. не відповідають критеріям правомірності, визначеним ч.2 ст. 2 КАС України, тобто прийняті відповідачем необґрунтовано, безпідставно, без з`ясування та врахування усіх обставин, що мають значення для їх прийняття, а відтак є протиправними і підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на зазначене та згідно із ст.139 КАС України судові витрати позивача у сумі 1221,55 грн., що сплачені згідно платіжного доручення № 32528798800007249947 від 03.07.2023 року підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 0048267/1315-1504 від 22.03.2018 року, № 0010112-5507-1504 від 04.03.2019 року, № 0018446-5506- 1504 від 10.03.2020 року, № 0007858-2407-1504 від 18.03.2021 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 1221 грн. 55 коп. (одна тисяча двісті двадцять одна гривня п`ятдесят п`ять копійок).

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166).

Суддя С.О. Cтефанов