Рішення № 113991786, 05.10.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/10975/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

15 травня 2023 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , в якій позивачка просить суд:

визнати протиправними діяльність військової частини НОМЕР_2 (код ЄРДПОУ НОМЕР_3 ) щодо не нарахування та не виплати у повному обсязі ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.11.2016 року по 13.03.2019 року включно;

зобов`язати військову частину НОМЕР_2 (код ЄРДПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.11.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 року по 13.03.2019 року - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від адміністративна справа № 420/10975/23 розподілена на суддю Аракелян М.М.

Ухвалою суду від 22.05.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін згідно ст. 262 КАС України.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач з 01.11.2016 року по 13.03.2019 року проходила військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 . У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача із рапортом з проханням виплатити індексацію грошового забезпечення, однак відповідач відмовив у задоволені поданого рапорту, оскільки нарахування та виплата індексації грошового забезпечення у зазначений період здійснювалося згідно вимог чинного законодавства. У зв`язку із відмовою відповідача здійснити нарахування та виплату спірної індексації позивач змушена звернутися до суду з даним позовом.

Відповідач з позовними вимогами не погодився та надав відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що чинним законодавством передбачено виплату індексації грошового забезпечення військовослужбовцям у межах наявного фінансового ресурсу. При цьому, як стверджує відповідач, до 01.12.2015 року будь-яке зростання доходів громадян, в тому числі військовослужбовців мало наслідком зміну базового місяця для нарахування індексації, що свідчить про те, що базовий місяць для обрахунку індексації не залежав від зростання виключно тарифних окладів працівника. Лише з 01.12.2015 на зміну базового місяця для нарахування індексації стало впливати виключно підвищення тарифних ставок (окладів).

Стосовно нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 13.03.2019 року, то відповідач звертав увагу суду на те, що за вказаний період позивачу виплачено індексацію грошового доходу у сумі 342,49 грн. Водночас, відповідач вважає, що для розрахунку різниці між збільшенням грошового забезпечення і індексацією грошового забезпечення, необхідно враховувати всі складові грошового забезпечення в місяці підвищення посадового окладу, проте з урахуванням посадового окладу, який був до та після підвищення.

Крім того, відповідач окремо зазначає, що повноваження стосовно нарахування та виплати індексації грошового забезпечення є його дискреційними повноваженнями.

Інших процесуальних заяв по суті спору, які визначені статтею 159 КАС України від сторін до суду не надходило.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, які мають значення для вирішення спору, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 з 01.11.2016 року по 13.03.2019 року проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .

10 вересня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до командира Військової частини НОМЕР_2 із заявою, в якій просила нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення з 01.11.2016 року по 13.03.2019 року; нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на всю суму заборгованості на дату повного розрахунку (а.с. 7).

Листом № 866 від 17.10.2022 року Військова частина НОМЕР_2 проінформувала позивача, що для виплати індексації в січні 2016-лютому 2018 року фінансового ресурсу в Міністерстві оборони не було, фінансування на виплату індексації не здійснювалося. Разом з тим, в 2016 році відбулося збільшення грошового забезпечення військовослужбовців. В зв`язку з цим, на виконання вимог телеграми Міністра оборони України від 31.12.2015 року № 248/3/9/1/1150, роз`яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 року № 248/3/9/1/2, індексація грошового забезпечення військовослужбовців не повинна була нараховуватися до окремого роз`яснення.

Також в листі зазначалося, що військова частина НОМЕР_2 була реформована в полк відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 163 від 01.06.2016 року у зв`язку із чим всі посади, в тому числі й позивача, були створені та занесені до штатного розпису установи в серпні 2016 року. З огляду на це, базовим місяцем для розрахунку суми індексації встановлено серпень 2016 року (а.с. 8, 9).

Не погоджуючись із діями відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за спірний період на підставі поданої заяви, позивач звернулася до суду із даним позовом.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стосовно позовних вимог про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.11.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, суд при вирішенні справи виходить з наступного.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Абзацом 2 частини 4 статті 9 вказаного Закону встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 9 цього ж Закону до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів (ст. 9 Закону).

Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст. 19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 року, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1078, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно п. 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; 3) об`єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; 4) індексація пенсій, страхових виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, інших видів соціальної допомоги провадиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування та коштів державного бюджету; 6) індексація стипендій особам, які навчаються, провадиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються і т.д.

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

В контексті наведеного суд зазначає, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Аналіз наведених вище нормативно-правових актів, за відсутністю затвердженого особливого порядку індексації грошового забезпечення військовослужбовців, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку, а саме Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.

Тобто, сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

Разом із тим, згідно п. 5 Порядку № 1078, у редакції Постанови № 1013 від 09.12.2015 року, яка набрала чинності з 15.12.2015 року та підлягала застосуванню з 01.12.2015 року, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Згідно п. 10-2 Порядку № 1078 для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи.

Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу.

З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.

Такі ж правила нарахування індексації діють для новоприйнятих працівників - обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

У цьому контексті суд звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.

Вказана постанова була чинна з 01 січня 2008 року до 01 березня 2018 року.

Будь-яких доказів, що тарифна ставка (посадовий оклад) за посадою, яку займала позивач, змінювалась (підвищувалась) з січня 2008 року до березня 2018 року до суду не надано.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що в силу норм Порядку № 1078 січень 2008 року є базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.11.2016 року по 28.02.2018 року, а не серпень 2016 року, як то стверджує відповідач.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Висновки суду у даній справі відповідають висновкам Верховного Суду у справах з подібними правовідносинами (зокрема, постанови від 20 квітня 2022 року у справі № 420/3593/20, від 19 травня 2022 року у справі № 200/3859/21, від 28 червня 2022 року у справі № 640/8991/21, від 28 вересня 2022 року у справі № 560/3965/21, від 20 жовтня 2022 року у справі № 400/426/21).

Згідно наданого розрахунку позивача щодо розміру належної їй індексації за спірний період із застосуванням базового місяця січень 2008 року, то така становить 54 550,29 грн.: 2710,05 грн. + 3177,60 грн. + 3177,60 грн. + 3177,60 грн. + 3360 грн. + 3360 грн. + 3536,40 грн. + 124,33 грн. + 3730,06 грн. + 3730,06 грн. + 3896,78 грн. + 3896,78 грн. + 3896,78 грн. + 4258,75 грн. + 4258,75 грн. + 4258,75 грн. (а.с. 3 зворот).

Відповідно до довідки розрахунку нарахування індексації № 323/фес від 17.10.2022 року за період з листопада 2016 року по лютий 2018 року відповідачем нарахована, але не виплачена індексація в розмірі 3229,41 грн. із застосуванням базового місяця серпень 2016 року (а.с. 10).

Перевіривши правильність наданих сторонами розрахунків індексації грошового забезпечення за спірний період, а також враховуючи висновки суду про те, що ОСОБА_1 за період з 01.11.2016 по 28.02.2018 року мала право на отримання індексації з урахуванням базового місяця січень 2008 року у сумі 58156,02грн. за розрахунком суду.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію її грошового забезпечення за період з 01.11.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, констатуючи протиправній дій відповідача у цій частині.

Стосовно доводів відповідача про відсутність у вказаний період фінансування для виплати індексації, то суд зазначає, що реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Така правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 16 червня 2020 року по справі № 206/4411/16-а.

Також суд зазначає, що за усталеною практикою Верховного Суду дискреційними повноваженнями є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.

Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень.

Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Верховний Суд у своїй практиці вказував на те, що повноваження державних органів стосовно визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки законодавцем установлено один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації.

Наведені висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20 квітня 2022 року у справі № 420/3593/20, від 12 травня 2022 року у справі № 200/7006/21, від 31 травня 2022 року у справі № 400/4491/20.

Таким чином, суд робить висновок, що позовні вимоги щодо протиправності дій відповідача з приводу відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.11.2016-28.02.2018 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 13.03.2019 року - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, суд враховує наступне.

Як вбачається із заявленого позову, позовні вимоги щодо цього періоду ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що має право на отримання щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення в розмірі 4 109,17 грн., що є різницею між сумою індексації і розміром підвищення доходу (а.с.3).

У той же час, відповідач у відзиві на позовну заяву стверджує, що індексація за вказаний період не може бути нарахована та виплачена позивачу, оскільки підвищення грошового забезпечення перевищує суму індексації у місяці підвищення доходу.

Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».

Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.

У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.

Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).

Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).

Як вбачається з матеріалів справи та обґрунтувань позову, у випадку ОСОБА_1 правовідносини щодо нарахування й виплати поточної індексації з 1 березня 2018 року не є спірними.

Щодо «фіксованої» суми індексації, то слід зазначити, що Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» і Порядок №1078 такого поняття не містять.

Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року №526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.

Проте постановою Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року цей Додаток був викладений у новій редакції і з 1 грудня 2015 року у цьому Додатку, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.

З 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:

- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);

- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає Суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

З урахуванням того факту, що 1 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу ОСОБА_1 за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 6 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі №320/8554/21.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не нараховував і не виплачував позивачу індексацію - різницю за період з 1 березня 2018 року до 13 березня 2019 року. Водночас позивач наполягає на тому, що має право на отримання індексації-різниці і що це право відповідач порушив через протиправні дії, оскільки відмовив у нарахуванні та виплати такої індексації.

З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Отже, для вірного вирішення справи, необхідно підтвердити чи спростувати доводи позивача про те, що він має право на отримання щомісячної індексації-різниці за період з 1 березня 2018 року до 13 березня 2019 року і що це право порушив відповідач.

Верховний Суд у вищезазначених справах дійшов висновку, що для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити:

-розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);

- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);

- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Згідно п.1.9 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 № 260 (чинної станом на лютий березень 2018 року), грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується за місцем штатної служби в поточному місяці за минулий.

З картки особового рахунку ОСОБА_1 № 24 за 2018 рік вбачається, що у лютому 2018 року (виплачено у березні 2018) її грошове забезпечення складалось з:

-посадовий оклад 990 грн.;

-оклад за військове звання 45 грн.;

-надбавка за вислугу років - 207 грн.;

-НВОЗ 621 грн.;

-премія 4752 грн.;

-щомісячна додаткова грошова винагорода 3969 грн.

Всього нараховано 10584 грн.

Додатково суд враховує, що при визначенні розміру грошового забезпечення застосуванню підлягає саме Закон № 2011-ХІІ, відповідно до якого, щомісячна додаткова грошова винагорода входить до складу грошового забезпечення військовослужбовця, яке не має разового характер, що відповідає правовій позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі №522/2738/17, постанові Верховного Суду в постанові по справі № 520/8887/2020 від 26.01.2022 року.

У березні 2018 року посадовий оклад позивача збільшився, у зв`язку із чим, грошове забезпечення ОСОБА_1 за березень 2018 року (виплачено у квітні 2018 року), становило:

-посадовий оклад 3080 грн.;

-оклад за військове звання 740 грн.;

-надбавка за вислугу років - 1146 грн.;

-НВОЗ 496,60 грн.;

-премія 3116,49 грн.

Всього нараховано 8 579,09 грн.

Отже, грошове забезпечення позивача з урахуванням постійних його складових за березень 2018 року з урахуванням підвищення посадового окладу становило 8 579,09 грн.

Як зазначалося судом раніше, для правильного вирішення спірних правовідносин слід також визначити суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року, яка з урахуванням абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078, вираховується у спосіб множення розміру прожиткового мінімум для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділеного на 100 відсотків.

Актуальний розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб, відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік», становив 1 762 гривні.

За нормативними правилами, які визначають проведення індексації доходів, розрахунок індексу наростаючим підсумком починається з наступного після перевищення порога місяця до чергового перевищення.

При кожному наступному перевищенні порога індексації приріст рахуватиметься за формулою:

ПІСЦн = ІСЦ1 х ІСЦ 2 х … - 100%, де:

ПІСЦн - приріст індексу споживчих цін, %;

ІСЦ1 - перевищення індексу споживчих цін уперше (розраховується наростаючим підсумком), %;

ІСЦ2 - перевищення індексу споживчих цін удруге (розраховується наростаючим підсумком), %.

При підрахунку показника ПІСЦ необхідно враховувати, що ІСЦ розраховується наростаючим підсумком. Також кількість ІСЦ залежить від того, скільки разів було перевищено поріг індексації за розглядуваний період (звісно, не перерваний підвищенням зарплати). Наприклад, ІСЦ перевищив поріг один раз - отже слід враховувати лише ІСЦ1, двічі - ІСЦ1 та ІСЦ2, тричі ІСЦ1, ІСЦ2, ІСЦ3 тощо.

Судова колегія погоджується із аргументами позивача, що розрахунок величини приросту індексу споживчих цін слід починати з лютого 2008 року, як місяця наступного за тим, в якому відбулося підвищення грошового забезпечення військовослужбовців.

За офіційними даними Державної служби статистики України за період з січня 2008 року по березень 2018 року (https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/ct/cn_rik/isc/isc_u/isc_m_u.htm) поріг індексації перевищував 38 разів, а саме:

у 2008 році 9 разів: січень-травень, вересень-грудень;

у 2009 році 5 разів: січень, лютий, березень, червень, листопад;

у 2010 році 4 рази: січень, лютий, серпень, вересень;

у 2011 році 3 рази: січень, березень, квітень;

у 2012 році поріг індексації не перевищував 101%;

у 2013 році поріг індексації не перевищував 101%;

у 2014 році 8 разів: березень-червень, вересень-грудень;

у 2015 році 8 разів: січень-травень, вересень-листопад;

у 2016 році 1 раз: квітень;

у 2017 році поріг індексації не перевищував 103%;

у січні - березні 2018 року поріг індексації не перевищував 103%.

Таким чином, розрахунок величини приросту індексу споживчих цін за вказаний період має наступний вигляд:

2008 рік: 1,027*1,038*1,031*1,013*1,002 (1,008*0,995*0,999)*1,011*1,017*1,015*1,021* 2009 рік: 1,029*1,015*1,014*1,014 (1,009*1,005)*1,011*1,014 (0,999*0,998*1,008*1,009)*1,011* 2010 рік: 1,018*1,019*0,993 (1,009*0,997*0,994*0,996*0,998)*1,012*1,029*1,016 (1,005*1,003*1,008)* 2011 рік: 1,01*1,009*1,014*1,013*1,009 (1,008*1,004* НОМЕР_4 ) * березень 2014 року-грудень 2014 року: 1,022*1,033*1,038*1,01*1,012(1,004*1,008)*1,029*1,024*1,019*1,03 * 2015 рік-березень 2016 року:1,031*1,053*1,108*1,14*1,022*0,986 (1,004*0,99*0,992)*1,023*0,987*1,02*1,022 (1,007*1,009*0,996*1,01) * квітень 2016: 1,035 * травень 2016-березень 2018: 1,245 (1,001*0,998*0,999*0,997*1,018*1,028*1,018*1,009*1,011*1,01*1,018*1,009*1,013*1,016*1,002*0,999*1,02*1,012*1,009*1,01*1,015*1,009) = 253,30%.

Отже, величина приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року складала 253,30%.

За наведеними судом розрахунками, з урахуванням актуальної практики Верховного Суду, сума можливої індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в березні 2018 року складала 1762 грн.*253,30%= 4 463,15 грн.

Оскільки розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року не перевищує суму можливої індексації, то позивач має право на отримання щомісячної індексації різниці за період з 01.03.2018 року по 13.03.2019 року у розмірі 4 463,15 грн. При цьому суд вважає, що розмір підвищення доходу позивача слід брати за показником 0, оскільки різниця між грошовим забезпеченням у лютому та березні 2018 року ОСОБА_1 становить «-2004,91 грн.» (8 579,09 грн.-10584 грн.).

За період з 01.03.2018 року по 13.03.2019 року відповідач повинен був нарахувати та виплатити ОСОБА_1 вказаний вид індексації. При цьому, суд не бере до уваги суму виплаченої індексації у розмірі 342,49грн., оскільки така згідно довідки № 291/фес від 02.06.2023 року є поточною індексацією, спір щодо якої у вказаний період між сторонами відсутній.

Таким чином, суд на підставі встановлених обставин робить висновок, що відмова відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення за спірний період є протиправною.

З урахуванням того, що судом встановлено порушення прав позивача щодо нарахування та виплати їй індексації-різниці, а надані розрахунки позивача є помилковими, суд вважає, що наявні підстави для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію за цей період на підставі абз.4 п.5 постанови Кабміну України №1078.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, за наявного правового регулювання та встановлених обставин суд робить висновок, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у спосіб:

визнання протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати у повному обсязі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.11.2016 року по 13.03.2019 року включно;

зобов`язання Військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.11.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосування місяця для обчислення індексу споживчих цін січень 2008 року, а за період з 01.03.2018 року по 13.03.2019 року на підставі абз.4 п.5 Постанови Кабміну України від 17.07.2003 року №1078.

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені, а також те, що позивач сплатила судовий збір у розмірі 1073,60 грн. (а.с. 26), то на підставі статті 139 КАС України, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 260, 262, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_3 ) щодо ненарахування та невиплати у повному обсязі ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) індексації грошового забезпечення за період з 01.11.2016 року по 13.03.2019 року включно.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.11.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосування місяця для обчислення індексу споживчих цін січень 2008 року, а за період з 01.03.2018 року по 13.03.2019 року на підставі абз.4 п.5 Постанови Кабміну України від 17.07.2003 року №1078.

Стягнути з Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 1073(одна тисяча сімдесят три)грн. 60коп.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 293,295 КАС України, до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя М.М. Аракелян