Рішення № 113991783, 05.10.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/487/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Арцизької міської ради (код ЄДРПОУ: 04057037; адреса: вул. Соборна, буд. 46, м. Арциз, Одеська область, 68400) про визнання протиправними дій, зобов`язання від вчинення певних дій, визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

09 січня 2023 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна позовна заява ОСОБА_1 (сформована в системі «Електронний суд» 07.01.2023 року) до Арцизької міської ради, в якій представник позивача просить суд:

визнати дії Арцизької міської ради під час повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 31 серпня 2021 року протиправними та зобов`язати Арцизьку міську раду утриматись від внесення такої заяви до порядку денного пленарного засідання ради під час встановленої заборони розглядати питання безоплатної передачі в приватну власність земель комунальної власності, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації;

визнати протиправним та скасувати рішення Арцизької міської ради № 1378-VIII від 08.07.2022 року «Про повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 31 серпня 2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, для ведення особистого селянського господарства, площею 1,7112 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Виноградівської сільської ради Арцизького району Одеської області (за межами населених пунктів)»;

стягнути з Арцизької міської ради за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 858,88грн. і витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа №420/487/23 розподілена на суддю Аракелян М.М.

Ухвалою суду від 16.01.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін згідно ст. 262 КАС України.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 08 липня 2022 року Арцизькою міською радою на виконання судового рішення по справі № 420/24465/21 повторно розглянуто клопотання ОСОБА_1 від 31.08.2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства. Згідно прийнято рішення за наслідками повторного розгляду клопотання, відповідачем фактично повторно відмовлено у наданні дозволу з мотивів визнання вимог позивача такими, що суперечать законодавству.

Представник позивача доводив, що в оскаржуваному рішенні відповідач не конкретизував у чому саме наявна невідповідність місця розташування бажаної земельної ділянки вимогам статті 118 ЗК України, статті 5 Закону України «Про землеустрій», що у свою чергу вказує на необґрунтованість прийнятого рішення. Поряд з цим, за твердженням позивача, міська рада не наділена повноваженнями визнавати вимоги заяви з земельних питань такими, що суперечить законодавству.

Крім того, стороною позивача зверталася увага суду на те, що питання стосовно повторного розгляду клопотань, поданих до введення заборони, яка міститься у п.п.5 п. 27 Перехідних положень Земельного кодексу України, законодавцем не врегульована. Однак, на думку позивача, відповідач мав би насамперед виконати свої представницькі функції та не допустити формального розгляду питання з метою недопущення неправомірною відмови, лише користуючись наявною забороною.

У своїй сукупності наведені обставини, як вважає позивач, свідчать про те, що відповідач створив перешкоди позивачу у задоволенні клопотання, фактично відмовив у його задоволенні, чим продемонстрував усталену протиправну позицію, яка потребує реагування з боку суду. Тому позивач після скасування судом оскаржуваного рішення зможе реалізувати виданий виконавчий документ у справі № 420/24465/21, однак після зняття заборони встановленої Законом № 2145-IX.

Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав, хоча про відкриття провадження у справі повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 39).

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, які мають значення для вирішення спору, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 30.08.2021 року ОСОБА_1 звернулась до Арцизької міської ради з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 1,7112 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Виноградівської міської ради Арцизького району Одеської області (за межами населених пунктів), з земельної ділянки кадастровий номер 5120480700:01:002:0390 площею 3,6199 га, одночасно надавши рішення на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

До вказаного клопотання ОСОБА_1 були додані наступні документи:

1) графічний матеріал, на якому зазначене бажане місце розташування земельної ділянки - викопіювання з матеріалів публічної кадастрової карти України з розміщення території Виноградівської сільської ради з нанесенням земельної ділянки площею 1,7112 га для ведення особистого селянського господарства з земельної ділянки кадастровий номер 5120480700:01:002:0390 площею 3,6109 га від 13.08.2021 року;

2) копія паспорта та коду заявника.

За наслідками розгляду вказаного клопотання Арцизькою міською радою 17 вересня 2021року прийнято Рішення №798-VIII, в якому зазначено, що керуючись пунктом 34 частини 1 статті 26, частиною 2 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, відповідно до пункту 5 статті 32 Регламенту Арцизької міської ради, затвердженого рішенням Арцизької міської ради від 24 грудня 2020 року №65-VIII, розглянувши заяву гр. ОСОБА_1 (вх.№1128/02-17 від 31.08.2021) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Вигоградівської сільської ради (за межами населених пунктів) та проект рішення Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності розташованої на території Виноградівського сільської ради (за межами населених пунктів), враховуючи, що зазначений проект рішення не отримав необхідної кількості голосів на підтримку, а саме не менше як дві третини голосів депутатів від загального складу, Арцизька міська рада, вирішила відхилити проект рішення Арцизької міської ради Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності розташованої на території Виноградівського сільської ради (за межами населених пунктів) обставини, що були встановлені у постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2022 року у справі №420/24465/21.

Не погоджуючись із таким рішенням, вважаючи його протиправним, ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду із відповідним адміністративним позовом.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року по справі № 420/24465/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Арцизької міської ради про визнання протиправним рішення, зобов`язання винити певні дії задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Арцизької міської ради № 798-VIII від 17.09.2021 року «Про відхилення проекту рішення Арцизької міської ради «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність гр. ОСОБА_2 Єманоiлiвнi для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності території на Виноградівської сільської ради Арцизького району Одеської області (за межами населених пунктів)» .

Зобов`язано Арцизьку міську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 31.08.2021 року, надавши їй дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної дiлянки для ведення особистого селянського господарства, площею 1,7112 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Виноградівської сільської ради Арцизького району Одеської області (за межами населених пунктів), земельної ділянки з кадастровий номер 5120480700:01:002:0390 площею 3,6199 га, одночасно надавши рішення на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, з урахуванням окреслених у судовому рішенні висновків (а.с. 18-21).

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2022 року апеляційну скаргу Арцизької міської ради задоволено частково, рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/24465/21 від 16 лютого 2022 року в частині зобов`язання Арцизьку міську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 31.08.2021 р., надавши їй дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 1,7112 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Виноградівської сільської ради Арцизького району Одеської області (за межами населених пунктів), земельної ділянки 3 кадастровий номер 5120480700:01:002:0390 площею 3,6199 га, одночасно надавши рішення на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, з урахуванням окреслених у судовому рішенні висновків скасовано та прийнято в цій частині нову постанову, якою зобов`язати Арцизьку міську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 31.08.2021р., з урахуванням висновків суду (а.с. 22-31).

Таким чином, наразі є скасованим за судовим рішенням рішення Ради №798- VIII від 17.09.2021 року, та повторно зобов`язано Раду розглянути заяву позивачки від 31.08.2021 року з урахуванням висновків апеляційного суду.

08 вересня 2022 року Одеським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист у справі № 420/24465/21 (а.с. 14, 15) про зобов`язання Арцизької міської ради повторно розглянути клопотання позивачки від 31.08.2021 року.

У той же час, 08 липня 2022 року Арцизькою міською радою прийнято рішення №1378-VIII на виконання судового рішення по справі № 420/24465/21 повторно розглянула подане клопотання ОСОБА_1 , яким вирішено визнати вимоги, викладені у заяві ОСОБА_1 від 31 серпня 2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, для ведення особистого селянського господарства, площею 1,7112 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Виноградівської сільської ради Арцизького району Одеської області (за межами населених пунктів), такими, що суперечать законодавству з підстав:

невідповідності місця розташування бажаної земельної ділянки вимогам статті 118 Земельного кодексу України, статті 5 Закону України «Про землеустрій» (щодо обраного виду документації із землеустрою) та схемі землеустрою;

заборони безоплатної передачі земель комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації під час дії воєнного стану (а.с. 16, 17).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, вважаючи його протиправним, позивач звернулася до суду із даним позовом.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стосовно позовних вимог про визнання дій Арцизької міської ради під час повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 31 серпня 2021 року протиправними та зобов`язати Арцизьку міську раду утриматись від внесення такої заяви до порядку денного пленарного засідання ради під час встановленої заборони розглядати питання безоплатної передачі в приватну власність земель комунальної власності, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин здійснюється виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, до повноважень органу місцевого самоврядування належить розпорядження землями комунальної власності, у тому числі передача таких земельних ділянок у власність або користування у порядку, передбачених ст.118, 123 ЗК України. При цьому, за результатами розгляду клопотання заінтересованої особи у вирішенні питання щодо надання дозволу чи відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність повинно прийматись рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

При цьому, суд зазначає, що за наслідком розгляду саме на пленарних засіданнях органу місцевого самоврядування питань щодо земельних відносин, приймається одне із двох рішень, зокрема надається дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність або мотивована відмова у його наданні.

З матеріалів справи слідує, що відповідачем на виконання судового рішення по справі №420/24465/21, яке набрало законної сили 11 травня 2022 року повторно розглянуто клопотання ОСОБА_1 від 31 серпня 2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, для ведення особистого селянського господарства, площею 1,7112 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Виноградівської сільської ради Арцизького району Одеської області (за межами населених пунктів).

З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідач у даному випадку діяв у відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України та реалізував наявну у нього виключну компетенцію стосовно розгляду клопотання позивача, а відтак протиправних дій відносно позивача ним вчинено не було, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог у цій частині.

Суд відхиляє доводи представника позивача, що встановлена законодавча заборона стосовно безоплатної передачі земель комунальної власності забороняє внесення таких питань до порядку денного пленарного засідання розпорядника земель з тих міркувань, що земельне законодавство України, яке визначає порядок розгляду звернень із земельних питань та повноваження розпорядників земель не передбачає будь-якої заборони у період дії воєнного стану для органу місцевого самоврядування після надходження відповідного звернення або ж на виконання судового рішення здійснити розгляд такого питання та прийняти відповідне рішення.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що у даному випадку позивач не позбавлена права вирішити в процесуальному порядку питання щодо відстрочення або розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

За таких обставин, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дії Арцизької міської ради під час повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 31 серпня 2021 року та зобов`язання Арцизької міської ради утриматись від внесення такої заяви до порядку денного пленарного засідання ради, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Стосовно позовних вимог визнати протиправним та скасувати рішення Арцизької міської ради № 1378-VIII від 08.07.2022 року «Про повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 31 серпня 2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, для ведення особистого селянського господарства, площею 1,7112 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Виноградівської сільської ради Арцизького району Одеської області (за межами населених пунктів)», суд зазначає наступне.

Суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним Кодексом України (далі - ЗК України) та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Згідно із ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульований приписами статті 118 ЗК України.

Зокрема, ч. 6 ст. 118 ЗК України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Положеннями частини першої статті 121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що Земельним кодексом України визначено як гарантії права громадянина на безоплатне набуття у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земель державної та комунальної власності сільськогосподарського призначення, так і процедуру реалізації гарантії з встановленням вичерпного переліку підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.

Як встановлено судом 08 липня 2022 року Арцизькою міською радою було прийнято рішення № 1378-VIII за результатами повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 31 серпня 2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 1,7112 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Виноградівської міської ради Арцизького району Одеської області (за межами населених пунктів).

Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що відповідач визнав вимоги позивача такими, що суперечать законодавству, оскільки має місце невідповідність розташування бажаної земельної ділянки вимогам статті 118 ЗК України, статті 5 Закону України «Про землеустрій» (щодо обраного виду документації із землеустрою) та схемі землеустрою, а також забороною безоплатної передачі земель комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації під час дії воєнного стану.

Суд звертає увагу, що за правилами розгляду поданих звернень в порядку реалізації громадянами права на безкоштовне отримання земельної ділянки, орган місцевого самоврядування наділений повноваженнями на пленарному засіданні прийняти одне із двох рішень: надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у наданні дозволу.

Суд констатує, що у даному випадку за результатами повторного розгляду клопотання ОСОБА_1 , Арцизька міська рада фактично не прийняла ані рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, ані рішення про відмову у надані дозволу. При цьому, суд погоджується із доводами представника позивача, що Рада при вирішенні порушеного питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не наділена повноваженнями визнавати вимоги такими, що суперечать законодавству, оскільки перелік можливих рішень, які орган місцевого самоврядування може прийняти за вказаних обставин є чітко визначеним і суб`єкт владних повноважень не може приймати рішення, яке законодавством не передбачено. В іншому випадку це може свідчити про порушення принципу належного урядування та недотримання вимог ст. 19 Конституції України.

Також суд погоджується із доводами представника позивача, що відповідачем в оскаржуваному рішенні не конкретизовано у чому саме полягає невідповідність місця розташування бажаної земельної ділянки та відносно якої саме схеми землеустрою має місце невідповідність поданого клопотання за вказаною земельною ділянкою. До того ж суд звертає увагу, що стаття 5 Закону України «Про землеустрій» не визначає види документації із землеустрою, а відтак посилання відповідача у спірному рішенні стосовно невірного обрання позивачем виду документації із землеустрою із відсиланням до вказаного законодавчого положення суд вважає необґрунтованим.

Суд звертає увагу, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в цій справі відповідачем зроблено не було.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 серпня 2022 року у справі № 160/8111/20.

Крім того, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди зокрема перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано.

Це узгоджується з передбаченим пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року правом особи на доступ до суду, що, зокрема, включає такий аспект, як право на розгляд справи судом із "повною юрисдикцією", тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо: повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів; встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскарженого адміністративного рішення; належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті (п. 70 рішення Європейського суду з прав людини від 28 червня 1990 року у справі "Обермейєр проти Австрії"; п. 155 рішення Європейського суду з прав людини від 4 березня 2014 року у справі "Гранд Стівенс проти Італії").

При цьому стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами Європейський суд з прав людини виробив позицію, за якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (п. 111 рішення від 31 липня 2008 року у справі Дружстевні заложна пріа та інші проти Чеської Республіки"; п. 157 рішення від 21 липня 2011 року у справі "Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру" п. 47-56 рішення від 2 грудня 2010 року у справі "Путтер проти Болгарії").

У даному випадку, суд робить висновок, що оскаржуване рішення Арцизької міської ради від 08 липня 2022 року за № 1378-VIII не є обґрунтованим та вмотивованим, оскільки не містить переконливих мотивів його прийняття.

Разом із тим, суд зважає на те, що п.п.5 п. 27 Перехідних положень Земельного кодексу України на період дії правового режиму воєнного стану передбачено, що безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом.

Враховуючи таку заборону, наразі вирішення питання стосовно надання дозволу на розроблення документації із землеустрою не допускається. Однак, з урахуванням обставин даної справи суд зазначає, що право ОСОБА_1 на належний розгляд поданого клопотання для отримання земельної ділянки у власність визнано у судовому порядку, а відтак позивач має легітимні очікування на дотримання суб`єктом владних повноважень процедури розгляду її звернення. За наявності діючої заборони щодо надання згоди на розроблення документації із землеустрою повторний розгляд поданого клопотання позивача фактично є неможливим, що створює не лише певну правову невизначеність для позивача, а й порушує її легітимні очікування, оскільки за будь-яких обставин рішення для заявника буде негативним без надання оцінки змісту поданого звернення та документів.

Водночас, суд наголошує, що у даній справі спірні правовідносини фактично виникли ще до внесення відповідних змін в частині установлення тимчасової заборони, зокрема, про надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою безоплатної передачі земельної ділянки у власність.

Мотивація оскаржуваного рішення із підстави тимчасової заборони надання дозволу вказує на те, що відповідачем не виконано ті функції, які має виконати саме орган місцевого самоврядування при зверненні до нього позивача. Такі недоліки у діяльності відповідача, окрім того, що вказують на протиправність рішення, перешкоджають суду надати оцінку дотриманню усіх, передбачених нормами статті 118 ЗК України, умов для прийняття рішення про надання позивачу бажаного для неї дозволу.

На підставі вищевикладеного суд вважає, що оскаржуване рішення відповідача від 08 липня 2022 року № 1378-VIII є протиправним та підлягає скасуванню, адже відповідачем прийнято рішення, яке не передбачено земельним законодавством України, а мотиви його прийняття не відповідають критеріям, які висуваються до актів індивідуальної дії.

При цьому, суд звертає увагу, що діюча заборона, враховуючи, що суд зобов`язав повторно розглянути заяву позивачки від 31.08.2021 року, не може вважатися підставою для неприйняття рішення по суті питання з огляду положень ст.118 Земельного кодексу України. Натомість, може бути підставою для подання сторонами заяв в порядку ст.378 КАС України, зокрема, у разі позитивного вирішення порушеного позивачкою питання з огляду та на період дії п.п.5 п.27 «Перехідні положення» Земельного кодексу України.

Виходячи з цього, відповідач має ухвалити рішення по суті поданої ОСОБА_1 заяви згідно ст.118 ЗК України, а у залежності від результатів розгляду у процесуальний спосіб відтермінувати виконання позитивного рішення, спираючись на положення п.п.5 п.27 «Перехідні положення» Земельного кодексу України.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, за наявного правового регулювання та встановлених обставин суд робить висновок, що позов є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача на її користь судових витрат, то суд враховує наступне.

Статтею 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Позивачем при поданні позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 858,88 грн. (а.с.8).

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог та на підставі ч. 3 ст. 139 КАС України суд дійшов висновку про стягнення з Арцизької міської ради на користь ОСОБА_1 суми сплаченого судового збору у розмірі 429,44 грн.

Натомість, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч. ч. 3-4 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. ч. 5-7 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно з ч. 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На підтвердження обґрунтованості понесених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5000 грн. позивач надав до суду наступні документи: додаткову угоду до договору про надання правової допомоги від 03 січня 2023 року, розрахунок гонорару, квитанцію типової форми № КО-1.

Згідно п. 1.1. додаткової угоди, адвокат зобов`язується надати клієнту правову допомогу у відносинах з оскарження рішення Арцизької міської ради № 1378-VIII від 08.07.2022 року, а клієнт зобов`язується сплатити гонорар за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених Договором.

Правова допомога полягає в підготовці та поданні адміністративного позову; представництві в суді першої інстанції (адміністративної юрисдикції) та підтримання вимог позову (п. 1.2. додаткової угоди).

За надання правової допомоги клієнт, відповідно до п. 2.1 додаткової угоди, сплачує адвокату гонорар у фіксованому розмірі 5000 грн. (а.с. 9).

На підставі вищевикладеного суд вважає, що надані стороною позивача докази підтверджують, що витрати на професійну правничу допомогу фактично були понесені. При цьому, враховуючи складність справи, її значення для позивача, повторність звернення позивача до суду за судовим захистом, реальний обсяг наданої правничої допомоги, відсутність обґрунтованого клопотання відповідача стосовно зменшення розміру витрат на правничу допомогу, заявлена сума до відшкодування у розмірі 5000 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, як витрати на професійну правничу допомогу, що підтверджені доказами.

Керуючись ст. ст. 134, 139, 241-246, 250, 255, 260, 262, 295, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Арцизької міської ради (код ЄДРПОУ: 04057037; адреса: вул. Соборна, буд. 46, м. Арциз, Одеська область, 68400) про визнання протиправними дій, зобов`язання від вчинення певних дій, визнання протиправним та скасування рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Арцизької міської ради № 1378-VIII від 08.07.2022 року «Про повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 31 серпня 2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, для ведення особистого селянського господарства, площею 1,7112 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Виноградівської сільської ради Арцизького району Одеської області (за межами населених пунктів)».

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Арцизької міської ради (код ЄДРПОУ: 04057037; адреса: вул. Соборна, буд. 46, м. Арциз, Одеська область, 68400) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 429(чотириста двадцять дев`ять)грн. 44коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000(п`ять тисяч)грн. 00коп.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 293,295 КАС України, до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя М.М. Аракелян