Рішення № 113991759, 05.10.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/23573/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Аракелян М.М.

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративною позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (код ЄДРПОУ 43315529), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

07 вересня 2023 року поштовим зв`язком до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у якому позивач просить суд (ст.287 КАС України):

визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) ВП №71958948 від 23.08.2023 року про накладення штрафу у розмірі 5100грн.;

судові витрати за подання позову стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа №420/23573/23 розподілена на суддю Аракелян М.М.

Ухвалами Одеського окружного адміністративного суду від:

- від 12.09.2023 року залишено позовну заяву без руху;

- від 20.09.2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду окремих категорій термінових справ; призначено судове засідання на 28.09.2023 року;витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження ВП №71958948.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що із постановою про накладання штрафу від 23.08.2023 року не погоджується, вважає її протиправною, з огляду на що просить суд її скасувати з наступних підстав. На примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавчий лист №420/7447/20, виданий 23.03.2021 року Одеським окружним адміністративним судом, яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити ОСОБА_1 з 07.10.2009 року. виплату пенсії за віком. На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 по справі №420/7447/20 Головним управлінням ОСОБА_1 поновлено виплату пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 07.10.2009 року, що підтверджується рішенням №155250010945 від 16.04.2021. Загальний розмір пенсійної виплати з 07.10.2009 по довічно становить 117,00 грн (розмір пенсії, встановлений на дату припинення виплати пенсії), що підтверджується розрахунком загального розміру пенсії за особовим рахунком пенсіонера № НОМЕР_2 . Сума доплати за період з 07.10.2009 по 31.07.2021 становить 16591, 35 грн та повністю виплачена в серпні 2021 року. Таким чином, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 по справі №420/7447/20 виконано в повному обсязі, в порядку, встановленому чинних законодавством та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Разом з тим, 12.06.2023 року до Головного управління надійшла постанова відповідача віз 06.06.2023 року про відкриття виконавчого провадження ВП №71958948 за виконавчим листом №420/7447/20 виданим 23.03.2021 року. На її виконання, Головним управлінням відповідачу надано лист від 20.06.2023 №1500-0306-5/79487 з усією інформацією та доказами щодо виконання рішення суду. Проте, незважаючи на доводи зазначені у даному листі, оскаржуваною постановою відповідача 23.08.2023 ВП №71958948 на Головне управління накладено штраф за невиконання вищезазначеного рішення суду. Державним виконавцем не взято до уваги те, що Головним управлінням рішення суду виконано в повному обсязі, починаючи з 07.10.2009 року ОСОБА_1 поновлено виплату раніше призначеної пенсії. Пенсійні виплати проводяться 15 числа кожного місяця. Сума доплати повністю виплачена в серпні 2021 року.

За вказаних обставин, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулось до суду з вимогами щодо скасування протиправної, на його думку, постанови.

26.09.2023 року позивач подав суду клопотання, в якому просив провести слухання справи 28.09.2023 року за відсутності представника Управління.

27.09.2023 року відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог та справу розглянути за відсутності представника Відділу. Заперечуючи проти позову, Відділ зазначив, що постановою про відкриття виконавчого провадження, як це передбачено Законом, боржнику було надано десять робочих днів для виконання рішення суду. 3 листа ГУПФ України в Одеській області та додатків до нього встановлено, що на виконання вимог виконавчого документа № 420/7447/20 рішенням від 16.04.2021 поновлено пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком. Загальний розмір пенсії, який належить до виплати склав 117,00 грн. Сума доплати за період з 07.10.2009 - 31.07.2021 становить 16591,35 грн. та виплачена в серпні 2021 року. 02.08.2023 року на адресу відділу надійшов лист (пояснення) від стягувача про невиконання рішення суду в якому зазначено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області призначено пенсію в сумі 117,00 грн, що не відповідає мінімальній пенсії в Україні та яка мас бути не нижче прожиткового мінімуму. 23.08.2023 державним виконавцем відділу керуючись вимогами статей 63,75 Закону винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду, а саме: ГУПФ в Одеській області на виконання рішення суду встановлено доплату в сумі 117,00 грн. ОСОБА_1 , а не поновлено виплату пенсії за віком з 07.10.2009 року. Вказану постанову направлено на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області. В даній постанові також зазначено вимогу державного виконавця щодо необхідності виконання рішення суду протягом десяти робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду. Таким чином, законні вимоги виконавця ігноруються, рішення суду умисно не виконується без поважних причин; постанова про накладення штрафу є своєрідним захистом прав стягувача та стимулюванням виконання рішення суду боржником. Позивачем у справі є суб`єкт владних повноважень та розподілі судових витрат у даній справі підлягають застосуванню правила ч.2 ст.139 КАС України та при задоволенні позову з відповідача підлягають стягненню виключно судові витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

В додатки до відзиву надані копії матеріалів виконавчого провадження №71958948.

27.09.2023 року ОСОБА_1 в особі його представника подав суду клопотання, в якому просив залучити його до участі у справі у якості третьої особи, на стороні відповідача та зазначив, що відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) було відкрито виконавче провадження №71958948. ОСОБА_1 є стягувачем у цьому виконавчому провадженні; ГУПФ України в Одеській області не виконало рішення суду та оскаржує постанову про накладення на нього штрафу за невиконання рішення суду, де він є позивачем, отже рішення у даній справі вплине на права та обов`язки ОСОБА_1 .

У судове засідання 28.09.2023 року представники учасників справи не з`явилися, були повідомлені про час та місце розгляду справи.

Керуючись приписами п.9 ст. 205 КАС України судом було прийнято рішення продовжити розгляд справи в письмовому провадженні.

Ухвалою суду від 28.09.2023 року залучено до участі у справі №420/23573/23 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 ; надано третій особі строк для надання пояснень щодо позову до 29.09.2023 року.

29.09.2023 року ОСОБА_1 подав суду пояснення, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог ГУПФ України в Одеській області та зазначив, що позивач не виконує рішення суду протягом тривалого часу та усіляко ухиляється від цього, тому накладення штрафу є правомірним та справедливим. Мінімальна пенсія ОСОБА_1 дорівнює прожитковому мінімуму, який наприкінці 2009 року становив 573грн. На думку ГУ ПФУ в Одеській області рішення суду виконано у повному обсязі тому що ОСОБА_1 отримав заборгованість по сплаті пенсії із розрахунку 117 грн. на місяць. Але це ствердження суперечить чинному законодавству України та фактичним обставинам справи. Так, згідно протоколу призначення пенсії у графі «доплата до прожиткового мінімуму (ст.28 ч. 1 абз.1)» вказано 117 грн. Таким чином, третя особа має право на отримання хоч мінімальної пенсії, яка дорівнює прожитковому мінімуму, плюс 117 грн. Наприклад, прожитковий мінімум наприкінці 2009 року становив 573 грн. Отже його пенсія за цей період повинна була складати 573 грн. + 117 грн. = 690 грн. Отже, позивач повинен був перерахувати ОСОБА_1 заборгованість по сплаті пенсії, виходячи з вимог чинного законодавства, а потім щомісячно сплачувати пенсію у відповідності до чинного законодавства України. Але він отримав лише суму доплати за період з 07.10.2009 по 31.07.2021 р., яка на думку позивача становить 16591, 35 грн та виплачена в серпні 2021 року. Після серпня 2021 року та по теперішній час ОСОБА_1 отримує лише 117 грн. та більше нічого. Таким чином, замість гарантованої державою пенсії він отримав спочатку лише одноразову доплату у розмірі 117 грн. за певний період часу, а не саму пенсію. Після серпня 2021 року він отримує лише якусь незрозумілу доплату. Таким чином, виплата пенсії не поновлена. Такі дії Головного управління ПФУ в Одеській області свідчать про небажання виконувати рішення суду. Тому рішення про накладення штрафу є законним та правомірним.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, суд встановив наступне.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 року у справі №420/7447/20 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Визнано протиправними відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у відновленні виплати пенсії ОСОБА_1 за віком, які містяться у письмових відповідях від 28.04.2012 року та від 21.07.2020 року.

Визнано протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 за віком.

Зобов`язано Головне Управління Пенсійного Фонду Украйні в Одеській області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 07.10.2009 року. 23.03.2021 року Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №420/7447/20.

На виконання цього рішення ГУПФ України 16.04.2021 року було прийняте рішення (оформлене протоколом призначення пенсії) про призначення пенсії довідно ОСОБА_1 з 07.10.2009 року. Розмір пенсії визначений у сумі 117грн. щомісячно (а.с.9-11) №155250010945.

Згідно розрахунку суми, що підлягає виплаті за окремою бюджетною програмою «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду» по справі №155250010945 ОСОБА_1 , загальний розмір пенсійної виплати, який належить до виплати, після виконання рішення суду становить 117грн. Сума доплати за період з 07.10.2009 року по 31.07.2021 року становить 16591,35грн. (а.с.5-7).

Кошти у сумі 16591,35грн. виплачені ОСОБА_1 ГУПФ України в Одеській області у серпні 2021 року, що визнається сторонами та третьою особою.

06.06.2023 року відкрито виконавче провадження №71958948 з виконання виконавчого листа №420/7447/20 (а.с.12 зворот); вказано боржнику про необхідність виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Листом від 20.06.2023 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило на вимогу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 06.06.2023 ВП № 71958948 по виконавчому листу від 23.03.2021№420/7447/20, повідомило, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 по справі №420/7447/20, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2021, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - Головне управління) поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 07.10.2009, виконано в повному обсязі. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримував пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 04.10.1999. Виплата пенсії ОСОБА_1 припинена в жовтні 2001 року у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон. Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 по справі № 420/7447/20, ОСОБА_1 рішенням від 16.04.2021 поновлено пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 07.10.2009 у розмірі, встановленому на дату припинення виплати пенсії. Загальний розмір пенсії, який належить до виплати після виконання рішення становить 117,00 грн. Сума доплати за період з 07.10.2009 по 31.07.2021 становить та виплачена в серпні 2021 року. Таким чином, покладені Одеським окружним адміністративним судом від 12.10.2020 року справі № 420/7447/20 зобов`язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Позивач просив закінчити виконавче провадження в №71958948 від 06.06.2023 на підставі п.9 ст.39 ЗУ «Про виконав провадження», як фактично виконане (а.с.13).

В додатки до листа були надані сканкопія рішення від 16.04.2021 року з додатками про поновлення пенсії згідно рішення суду та сканкопію розрахунку суми доплати за період з 07.10.2009 року по 31.07.2021 року.

23.08.2023 року постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП №71958948 за невиконання вимог виконавчого листа №420/7447/20, виданого 23.03.2021 року Одеським окружним адміністративним судом на боржника Головне управління Пенсійного фонду України накладено штраф у розмірі 5100 грн. (а.с.3 зворот-4).

Постанова прийнята на підставі ст.ст.63,75 ЗУ «Про виконавче провадження».

04.09.2023 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області

надіслало Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) лист №1500-0501-5/122207 про виконання вимог виконавчого листа, зміст якого є майже аналогічним змісту листа Управління від 20.06.2023 року (а.с.14).

Не погоджуючись із постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 2 та ч. 4 ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Питання примусового виконання судових рішень регулюються Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. №1404-VIII (надалі - Закон №1404-VIII).

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження).

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України Про виконавче провадження, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Примусове виконання рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи, здійснюється органами державної виконавчої служби.

Статтею 18 Закону України Про виконавче провадження, встановлені обов`язки і права виконавців. Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження, за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення регламентований статтею 63 Закону України Про виконавче провадження.

За рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження (ч.1).

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч. 2).

Статтею 75 Закону України Про виконавче провадження визначена відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії.

Зокрема, згідно з ч. 1 цієї статті, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 75 Закону).

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваної постанови слугувало те, що станом на час винесення останньої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області не виконано рішення суду справі № 420/7447/20 в частині поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 .

Разом з цим, як встановлено судом, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/7447/20 від 12.10.2020 року ОСОБА_1 16.04.2021 року ГУПФ України в Одеській області поновлено виплату пенсії з 07.10.2009 року, пенсія визначена у розмірі 117грн. щомісячно, нараховано та у подальшому (у серпні 2021 року) виплачено третій особі доплату до пенсії за період з 07.10.2009 року по 31.07.2021 року у сумі 16591,35грн.

Отже, рішення суду виконано позивачем у повному обсязі, відповідно до його резолютивної частини (рішенням суду зобов`язано ГУПФ України в Одеській області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 07.10.2009 року).

Суд акцентує увагу на тому, що постанови про накладення штрафу за невиконання судового рішення можуть бути винесені лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова про накладення на боржника штрафу винесена відповідачем на підставі ст.ст.63,75 Закону України «Про виконавче провадження», саме з мотивів невиконання судового рішення без поважних причин.

Однак, суд не погоджується з такою позицією відповідача, оскільки відсутні підстави стверджувати, що рішення суду позивачем не виконане, оскільки фактично 16.04.2021 року ГУПФ України в Одеській області поновлено виплату пенсії ОСОБА_1 , що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, а саме протоколом призначення пенсії (а.с.9-11) від 16.04.2021 року.

Суд констатує, що резолютивна частина рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 року у справі №420/7447/20 не містить жодних застережень щодо розміру пенсії, який має бути визначений при поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 з 07.10.2009 року, а позивач слушно звертає на це увагу, вважаючи, що виплату пенсію поновлено у розмірі, який був встановлений на дату припинення її виплати у 2009 році.

ОСОБА_1 фактично не згоден із розміром призначеної пенсії 117грн. на місяць, зазначаючи про те, що пенсія повинна бути визначена у розмірі прожиткового мінімуму за відповідні періоди із доплатою 117грн.

Суд зазначає, що у разі незгоди із рішенням пенсійного органу в частині визначення розміру пенсії (оформленого протоколом від 16.04.2021 року), ОСОБА_1 має право ініціювати новий судовий спір в рамках іншого позовного провадження, оскаржуючи розмір призначеної пенсії за рішенням №155250010945 від 16.04.2021 року.

Викладене не враховано державним виконавцем при накладенні штрафу постановою від 23.08.2023 року, отже оскаржувана постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки фактично позивачем виконане рішення суду у справі №420/7447/20 відповідно до його резолютивної частини, щодо змісту якої жодні роз`яснення у цій справі не надавалися судом.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене, оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення, оскільки відповідачем не доведена правомірність прийняття оскаржуваної позивачем постанови, адже рішення суду у справі №420/7447/20 виконане ГУПФ України в Одеській області відповідно до змісту виконавчого листа та резолютивної частини рішення.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Рішенням суду у справі №420/7447/20 суд зобов`язав ГУПФ в Одеській області (суб`єкта владних повноважень) вчинити певні дії.

Оскільки виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження із сукупністю дій, спрямованих на виконання рішення суду, а також покладеного обов`язку щодо виконання рішення суду на державний орган, із порушенням виконавчого провадження ГУПФ в Одеській області продовжує перебувати у статусі суб`єкта владних повноважень.

Згідно ч.ч. 1, 9 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З урахуванням викладеного, підстави для розподілу на користь позивача понесених ним витрат відповідно до приписів ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 287, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 43315529, адреса: вул. Розумовська, 37, м. Одеса, 65091), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 23.08.2023 року ВП №71958948 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. га ГУПФ України в Одеській області.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 287,293 КАС України (10 днів з дня проголошення), до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення складений 05.10.2023 року у з в`язку із перебуванням судді М.М. Аракелян з 02.10.2023 року по 04.10.2023 року включно у відпустці.

Суддя М.М. Аракелян