Єдиний державний реєстр судових рішень 06.10.2023 Справа № 756/7674/23
Справа № 756/7674/23
Провадження № 2/756/3773/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2023 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Тиха О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , про стягнення грошових коштів,
УСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на його користь грошову суму у розмірі 80 358,72 грн., яка складається із: грошових коштів, сплачених на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» (ТОВ «Пологовий будинок «Лелека») - 64 242,00 грн.; 3% річних - 2 291,59 грн.; інфляційних втрат - 13 825,13 грн., а також судові витрати.
В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 27.01.2022 між його дружиною, яка є третьою особою у справі - ОСОБА_2 , та ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» був укладений Договір № 75Р/01/2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність) пакет «Просто пологи» (далі - Договір ведення пологів), відповідно до умов якого відповідач (медичний заклад) зобов`язався надати позивачу кваліфіковану медичну допомогу, яка полягає у ведення пологів пацієнта в обсязі та на умовах, передбачених Договором та Додатками до нього, у відповідності з існуючими стандартами медичної допомоги.
27.01.2022 позивач, з метою забезпечення виконання платіжних зобов`язань ОСОБА_2 за Договором ведення пологів, уклав з АТ «Універсал Банк» кредитний договір за послугою «Покупка частинами», відповідно до якого АТ «Універсал Банк» перерахував на рахунок ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» грошові кошти в розмірі 41 112,00 грн.
Крім того, 27.01.2022 ОСОБА_2 уклала з ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» Додаткову угоду № 1 до Договору ведення пологів, за умовами якої медичний заклад, за побажанням пацієнта, повинен був призначити лікаря ОСОБА_3 для індивідуального проведення пологів.
Послуги за вказаною Додатковою угодою були сплачені позивачем 27.01.2022, що підтверджується чеком № 46736 від 27.01.2022.
Окрім того, ОСОБА_2 було замовлено послуги додаткового перебування в післяпологовій палаті та розширеного генетичного скринінгу на 42 спадкових захворювання обміну речовин, який мав бути виконаний після народження дитини на загальну суму 7 930,00 грн., які були сплачені відповідно до рахунку-фактури № 70759 від 27.01.2022, що підтверджується чеком № 46737 від 27.01.2022.
У зв`язку з воєнними діями ОСОБА_2 була змушена народжувати дитину в іншому місті, тож жодних послуг від ТОВ «Пологовий будинок «Лелека», передбачених договором, вона не отримувала.
З заявою про повернення сплачених грошових звертався як позивач, так і ОСОБА_2
24.03.2022 надійшов лист ТОВ «Пологовий будинок «Лелека», яким повідомлено про отримання листа з запитом про розірвання договору та повернення грошових коштів.
Крім того, позивачем на юридичну адресу ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» було направлено досудову вимогу щодо повернення сплачених грошових коштів, яка була отримана відповідачем.
До теперішнього часу відповідачем сплачені на його користь позивачем кошти не повернуто, незважаючи на неодноразові звернення позивача, у зв`язку з чим він змушений звернутися до суду з позовом.
Ухвалою суду від 26.06.2023 відкрито провадження у справі, справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Судом в ухвалі зазначено, що відповідач протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження у справі має право подати письмовий відзив разом з доказами, що обґрунтовують доводи його заперечень, який повинен відповідати положенням ст. 178 ЦПК України.
07.08.2023 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову з наступних підстав. Зазначив, що 27.01.2022 між ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» та ОСОБА_2 було укладено Договір № 75Р/01/2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність) пакет «Просто пологи» (далі - Договір ведення пологів). Так, у відповідності до п.2.1 Договору ведення медичний заклад приймає на себе зобов`язання надати пацієнту кваліфіковану медичну допомогу, що полягає у веденні пологів пацієнта, на основі діючих нормативних документів Міністерства охорони здоров`я України, обов`язкових протоколів і стандартів медичної допомоги та стандартів і протоколів прийнятих в Медичному закладі, в обсязі та на умовах, передбачених договором та додатками до нього, а пацієнт зобов`язується прийняти медичну допомогу за даним договором та забезпечити її оплату у строк та спосіб, визначені даним договором. Відповідно до умов вказаного договору позивачем було сплачено на користь відповідача кошти у розмірі 41 112,00 грн., що складається з: основної суми договору ведення 39 312,00 грн.; страхового платежу - 1 800,00 грн. При цьому, сума страхового платежу згідно Договору добровільного страхування здоров`я на випадок хвороби № 7619/999/318/3618 від 27.01.2022 сплачена на користь страховика - ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія». 27.01.2022 між ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» та третьою особою ОСОБА_2 було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору ведення пологів, відповідно до якої було сплачено вартість послуг на суму 15 200,00 грн. Крім того, позивачем за замовленням ОСОБА_2 було сплачено додаткові послуги на загальну суму 7 930,00 грн.
Введення воєнного стану в Україні стало обставиною непереборної сили для ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» та таким, що унеможливлює виконання своїх обов`язків перед позивачем за договором ведення, а також Публічного договору, оскільки будівля пологового будинку зазнала обстрілів та значних пошкоджень від російських окупантів. З 06.03.2022 року ТОВ «Пологовий будинок «Лелека», у зв`язку з введенням активних бойових дій біля пологового будинку та пошкодженням будівлі, було вимушене призупинити свою роботу до 01.09.2022.
З урахуванням наведеного, надати послугу не уявлялось за можливе. При цьому п 9.3. Договору ведення пологів та п. 6.4 Публічного договору передбачено, що сторони не несуть відповідальності за невиконання або неналежне виконання цього договору у разі виникнення особливих обставин з об`єктивних причин (форс-мажорні обставини), які сторони не могли передбачити і що перешкоджають сторонам виконати свої обов`язки. До таких обставин віднесено, зокрема, війну та воєнні дії. Крім того, представник відповідача зазначає, що позивач звернулась з письмовою вимогою до ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» лише 30.05.2023, а тому підстави для стягнення заборгованості інфляційних втрат та 3% річних за 2022 рік відсутні. Вважав, що з огляду на дію воєнного стану на території України, що є форс-мажорними обставинами, зобов`язання сторін продовжуються на цей період, а тому, у позивача відсутні підстави для захисту порушеного права у судовому порядку. Також просив зменшити розмір правничої допомоги, яку просить стягнути позивач, до 3000,00 грн., оскільки вважає, що розмір витрат, визначених позивачем є завищеним та не відповідає складності справи.
11.08.2023 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача зазначила, що позивачем було перераховано на користь ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» грошові кошти у сумі 64 242,00,00 грн., яка включає страховий платіж у сумі 1800,00 грн. Проте, вказану суму страхового платежу було перераховано на рахунок відповідача, а тому, на думку представника позивача, саме з ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» підлягає стягненню вказана сума. Вважає посилання представника відповідача на те, що позивачем направлено письмову вимогу лише 30.05.2023 необґрунтованими, оскільки листом ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» від 24.03.2022 прийнято запит на розірвання договору. Вказала, що наявність форс-мажорних обставин не позбавляє позивача права на повернення сплачених нею грошових коштів з підстав припинення зобов`язання та ненадання відповідних послуг. Додатково зазначила, що, у зв`язку з підготовкою відповіді на відзив, розмір витрат на правничу допомогу збільшено до 8 200,00 грн.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
При цьому, принцип змагальності згідно ст.12 ЦПК України забезпечує повноту дослідження обставин справи. Даний принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Судом встановлено, що 27.01.2022 між дружиною позивача, яка є третьою особою у справі - ОСОБА_2 , та ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» був укладений Договір № 75Р/01/2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність) пакет «Просто пологи» (далі - Договір ведення пологів), п. 2.1 якого передбачено, що медичний заклад приймає на себе зобов`язання надати пацієнту кваліфіковану медичну допомогу, що полягає у веденні пологів пацієнта, на основі діючих нормативних документів Міністерства охорони здоров`я України, обов`язкових протоколів і стандартів медичної допомоги та стандартів і протоколів прийнятих в Медичному закладі, в обсязі та на умовах, передбачених договором та додатками до нього, а пацієнт зобов`язується прийняти медичну допомогу за даним договором та забезпечити її оплату у строк та спосіб, визначені даним договором.
Відповідно до п. 8.1 Договору ведення пологів вартість послуг становить 41 112,00 грн., яка відповідно до п. 8.4 сплачується пацієнтом одноразово у формі 100 % передплати в день підписання Договору.
Крім того, 27.01.2022 між ОСОБА_2 та ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія», в особі агента ТОВ «Пологовий будинок «Лелека», укладено Договір добровільного медичного страхування № 7619/999/318/210003618, відповідно до умов якого позивач застрахувалась на випадок настання страхових випадків, передбачених договором, сума страхового платежу - 1800,00 грн.; вигодонабувачем визначено страхувальника; строк дії договору - до 27.01.2023.
Згідно з рахунком-фактурою № 70761 від 27.01.2022 вартість послуги «родопоміч через природні родові шляхи при одно плодовій вагітності» з урахуванням знижки складає 39312,00 грн., сума страхового платежу «Безпечні пологи розширена» складає 1 800,00 грн., всього 41 112,00 грн.
27.01.2022 позивач ОСОБА_1 з метою забезпечення виконання платіжних зобов`язань ОСОБА_2 за Договором ведення пологів уклав з АТ «Універсал Банк» кредитний договір за послугою «Покупка частинами», відповідно до якого АТ «Універсал Банк» перерахував на рахунок ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» грошові кошти в розмірі 41 112,00 грн., що підтверджується Довідкою від 26.05.2023, наданою АТ «Універсал Банк».
Крім того, 27.01.2022 ОСОБА_2 уклала з ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» Додаткову угоду № 1 до Договору ведення пологів, за умовами якої медичний заклад, за побажанням пацієнта, повинен був призначити лікаря ОСОБА_3 для індивідуального проведення пологів.
Послуги за вказаною Додатковою угодою були сплачені 27.01.2022, що підтверджується чеком № 46736 від 27.01.2022.
Окрім того, ОСОБА_2 було замовлено послуги додаткового перебування в післяпологовій палаті та розширеного генетичного скринінгу на 42 спадкових захворювання обміну речовин, який мав бути виконаний після народження дитини на загальну суму 7 930,00 грн., які були сплачені відповідно до рахунку-фактури № 70759 від 27.01.2022, що підтверджується чеком № 46737 від 27.01.2022.
Пунктом 11.2 Договору ведення пологів визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання із врахуванням вимог п. 8.4 Договору, і діє до остаточного виконання зобов`язань.
Згідно з п. 10.1 Договору ведення пологів, він може бути достроково припинений з ініціативи пацієнта за умови письмового повідомлення медичного закладу із зазначенням причин розірвання Договору. В такому випадку договір вважається розірваним через 5 робочих днів з моменту отримання повідомлення пацієнта, при цьому, пацієнту, на його вимогу, повертається сплачена за Договором сума вартості Договору, за відрахуванням вартості фактично наданої медичним закладом медичної допомоги.
У разі розірвання Договору до закінчення терміну його дії за ініціативою пацієнта або медичного закладу, а також внаслідок медичних показань, що свідчать про недоцільність або неможливість надання подальшої медичної допомоги, пацієнту протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту розірвання/припинення Договору повертається сплачена за договором сума вартості медичної допомоги, за відрахуванням вартості фактично наданої медичним закладом медичної допомоги.
Крім того, передбачено, що дія договору припиняється також у разі, якщо неможливість виконати Договір медичним закладом виникла з вини пацієнта (пацієнт провів пологи в іншому лікувальному закладі або місці). В такому випадку пацієнту, на його вимогу, повертається сплачена за Договором сума вартості Договору, за відрахуванням вартості фактично наданої медичним закладом медичної допомоги.
З матеріалів справи вбачається, що 24.03.2022 ОСОБА_2 зі своєї електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 направила лист з проханням повернути грошові кошти, сплачені відповідно до Договору ведення пологів № 75Р/01/2022 від 27.01.2022, Додаткової угоди № 1 до Договору ведення пологів та додаткові послуги.
З відповіді ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» вбачається, що вказана заява була отримана того ж дня, тобто 24.03.2022, та питання щодо повернення грошових коштів вирішується, проте станом на день звернення з вказаним позовом відповідачем кошти, сплачені за договором, укладеним з ОСОБА_2 , не повернуто.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, дію якого згідно Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено та який діє на день ухвалення рішення.
У наданому листі Торгово-Промислової палати України від 28 лютого 2022 року за № 2024/02.0-7.1 вказано, що військова агресія російської федерації проти України з 24 лютого 2022 року є обставиною непереборної сили для суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по договору.
За змістом ст. 509, ч. 3 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості та виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно положень ст. 598, 599 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно із ст. 907 ЦК України, договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
Як було встановлено судом та не заперечувалось сторонами у справі, 27.01.2022 між ОСОБА_2 та ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» було укладено договір про надання медичних послуг.
Вказані послуги були оплачені АТ «Універсал Банк», відповідно до кредитного договору за послугою «Покупка частинами» від 27.01.2022, укладеного між АТ «Універсал Банк» та позивачем ОСОБА_1 .
Оплата медичних послуг за Договором введення пологів іншою особою ніж пацієнт не суперечить його умовам, оскільки згідно з п. 1.2 Договору № 75Р/01/2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність) пакет «Просто пологи» платником може бути як пацієнт, так і самостійно визначена пацієнтом фізична чи юридична особа, що на підставі попередніх домовленостей з пацієнтом приймає на себе зобов`язання з оплати послуг (грошове зобов`язання) медичного закладу, які надаються пацієнту відповідно до умов договору.
Згідно з п. 3.3 Договору пацієнт зобов`язується оплатити вартість медичної допомоги, що надається відповідно до умов цього договору самостійно або забезпечити оплату медичної допомоги платником, у разі якщо умовами договору платником визначено іншу особу.
Тобто, умовами договору передбачено право пацієнта оплатити вартість медичної допомоги самостійно або забезпечити оплату медичної допомоги платником.
Разом з тим, сторонами вищевказаного договору є ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» та третя особа ОСОБА_2 (пацієнт), отже між ними виникли зобов`язальні (договірні правовідносини), а Розділом № 10 Договору «Дострокове припинення, розірвання Договору» передбачено повернення сплаченої грошової суми саме пацієнту.
Позивач у своєму позові посилається на положення ст. 1212 ЦК України, як на підставу позову, однак суд апеляційної інстанції вважає їх безпідставними, оскільки позивач на підставі договору виступав платником, а отже у нього були підстави для здійснення платежів (частини).
При цьому в разі невиконання або неналежного виконання умов договору, норми ЦК України спеціально передбачають правові наслідки щодо повернення авансового платежу, відмінні від статті 1212 ЦК України.
При розгляді вказаної справи суд враховує позицію Верховного Суду, який неодноразово зазначав про те, що набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним. Тобто, у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 Цивільного кодексу України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (постанови Верховного Суду від 06 лютого 2020 року у справі № 910/13271/18, від 23 січня 2020 року у справі № 910/3395/19, від 23 квітня 2019 року у справі № 918/47/18, від 01 квітня 2019 року у справі № 904/2444/18).
У разі, якщо між сторонами у справі існують договірні відносини, договір, на підставі якого виникли між сторонами такі відносини, не розірваний ні в судовому порядку, ні в односторонньому порядку однією із сторін та після закінчення строку його дії залишилися невиконаними зобов`язання сторін, кошти, які позивач просить стягнути як невикористаний аванс, є такими, що набуті відповідачем за наявності правової підстави, їх не може бути витребувано відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України як безпідставне збагачення. У цьому разі договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України
Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 910/9072/17, від 16 вересня 2022 року у справі № 913/703/20. Таким чином, оскільки позивач перерахував кошти на виконання умов договору, а кошти, які позивач просить стягнути, набуті відповідачем за наявності правової підстави (Договору № 75Р/01/2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність) пакет «Просто пологи»), їх не може бути витребувано відповідно до положень статті 1212 ЦК України як безпідставне збагачення. У цьому разі договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень частини першої статті 1212 ЦК України.
Подібний висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.06.2018 у справі № 910/9072/17, а також постанові від 14.09.2023 у справі 3 910/4725/22.
Також з позовної заяви встановлено, що звертаючись з позовом позивач ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» грошові кошти, посилаючись на невиконання відповідачем умов Договору ведення пологів від 27.01.2022, однак суд приходить до висновку, що такі позовні вимоги безпідставні, оскільки вказаний договір був укладений між ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» та третьою особою у даній справі - ОСОБА_2 . Оскільки позивач ОСОБА_1 не є стороною даного договору, тому відсутні підстави для стягнення грошових коштів за невиконання умов договору відповідачем на користь позивача.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, відповідно до практики Верховного Суду України у постанові від 25.10.2022 року ( № 607/14378/21, провадження № 61-5246св22 (ЄДРСРУ № 106940414) зазначено, якщо позов пред`явила особа, якій не належить право вимоги, суд повинен відкрити провадження, встановити дійсні обставини і, переконавшись у тому, що вимоги пред`явлено неналежним позивачем, відмовити йому у задоволенні позову.
Оскільки позивач не довів порушення його права, а тому він є неналежним позивачем у цій справі. Це є самостійною підставою для відмови в позові. Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18 (провадження № 12-175гс19, пункт 7.17), від 08 жовтня 2019 року у справі № 916/2084/17 (провадження № 12-77гс19, пункт 8.9).
У п. 114 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц зазначено: «Велика Палата Верховного Суду погоджується з позивачкою в тому, що кожна особа, чиї права чи інтереси було порушено, має право звернення до суду для їх захисту. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити».
Посилання позивача в позовній заяві на те, що 27.01.2022 він з метою забезпечення виконання платіжних зобов`язань його дружиною ОСОБА_2 за Договором ведення пологів від 27.01.2022 року, уклав з АТ «Універсал Банк» кредитний договір за послугою «Покупка частинами», у відповідності із яким АТ «Універсал Банк» перерахував на рахунок ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» грошові кошти в розмірі 41 112,00 грн., суд відхиляє, оскільки дані кошти були спрямовані на виконання умов укладеного договору, між тим боргові зобов`язання мають індивідуальний характер.
Також суд вважає безпідставною вимогою щодо стягнення коштів на підставі ст. 625 ЦК України, оскільки у відповідача не виникло грошових зобов`язань перед позивачем.
Інші доводи сторін не впливають на висновки суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.
Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ("Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека», третя особа - ОСОБА_2 , про стягнення грошових коштів.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки судом ухвалене рішення про відмову у задоволенні позову, враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, суд відносить витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу на рахунок позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека», третя особа - ОСОБА_2 , про стягнення грошових коштів відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека», код ЄДРПОУ - 39155132, юридична адреса: 04075, м. Київ, вул. Квітки Цісик, буд. 56.
Третя особа - ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя О.О. Тиха
Судове рішення № 113985185, Оболонський районний суд міста Києва було прийнято 06.10.2023. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 756/7674/23. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: