Рішення № 113982529, 26.09.2023, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2023 р. м. РівнеСправа № 918/760/23

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Торчинюк В.Г., при секретарі судового засідання Гусевик І.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Керівника Дубенської окружної прокуратури

в інтересах держави в особі: Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення в сумі 40 390 грн. 15 коп.

В засіданні приймали участь:

Представник прокуратури: Патраков Олексій Ігорович (в залі суду) - посв. №1439 від 27.07.2018 р.;

Представник позивача: не з`явився;

Представник відповідача: Немкович Ігор Іванович (в залі суду) - посвідчення №071608 від 01.03.23.

Описова чатсина:

24 липня 2023 року Керівник Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення в сумі 40 390 грн. 15 коп.

Ухвалою суду від 26 липня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/760/23, визначено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 22 серпня 2023 року на 12:40 год.

18 серпня 2023 року через відділ канцелярії Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" подало відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову, як безпідставному.

Ухвалою суду від 22 серпня 2023 року відкладено підготовче засідання на 05 вересня 2023 року.

24 серпня 2023 року на адресу суду від Дубенської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив, в якій остання наголошує, що отримана відповідачем оплата в сумі 40 390 грн. 15 коп. за товар, який не був ним поставлений, підлягає стягненню з відповідача на підставі частини 1 статті 670 ЦК України.

29 серпня 2023 року на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" надійшли заперечення на відповідь на відзив від 29 серпня 2023 року № 1422, в яких останнє просить суд долучити до матеріалів справи заперечення та врахувати їх при вирішенні спору, а також в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В судове засідання 05 вересня 2023 року сторони не забезпечили явку уповноважених представників, хоча про місце дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 26 вересня 2023 року закрито підготовче провадження у справі № 918/760/23. Призначено справу до судового розгляду по суті на 26 вересня 2023 року.

У судовому засіданні 26 вересня 2023 року прокуратура наголошувала на ґрунтовності позову, просила суд позов задоволити в повному обсязі, в свою чергу відповідач проти позову заперечив, наполягав на його відмові, Варковицька сільська рада не забезпечила явку уповноважених представників.

Заслухавши представників прокуратури та відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Мотивувальна частина:

Згідно інформації веб порталу "Prozorro" встановлено, що за результатами проведеної закупівлі UA-2021-01-04-001553-b, 11.01.2021 між Радивилівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівненська обласна енергопостачальна компанія» (далі - TOB «РОЕК») укладено договір № 15048-ВЦ про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір).

Згідно договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу (за кодом ДК 021:2015 - 09310000-5 Електрична енергія) для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 2.3. Договору, загальний обсяг постачання електричної енергії- 309 150 кВТ*год.

Постачальник зобов`язується поставити Споживачу електричну енергію в строк з 01.01.2021 по 31.12.2021 включно (п. 3.1. Договору).

Пунктом 5.2. Договору визначено, що загальна ціна Договору становить 618 300,00 грн з ПДВ.

Разом з тим, відповідно до Додатку № 1 до Договору, ціна за 1 кВТ*год становить 2,00 грн з ПДВ (1,70 грн. без ПДВ).

Згідно з п. 13.1. Договору, цей Договір набирає чинності з дня його підписання та скріплення печатками Сторін та вводиться в дію з 01.01.2021 і діє до 31.12.2021, а в частині грошових розрахунків - до повного виконання зобов`язань.

Відповідно до п. 13.6 Договору, істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару (електричної енергії) не більше як на 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в Договорі.

У разі коливання ціни Товару (електричної енергії) на ринку Постачальник письмово звертається до споживача щодо зміни ціни за одиницю товару (електричної енергії). Наявність факту коливання ціни товару (електричної енергії) на ринку підтверджується довідками (завіреними копіями довідок) відповідних органів, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару (електричної енергії) на ринку, щодо розміру цін на товар (електричну енергію на момент укладення договору та на момент звернення до вказаних органів, установ, організацій.

У разі виникнення необхідності у подальшій зміні ціни товару (електричної енергії) (відносно попередньої ціни) наявність факту коливання ціни Товару (електричної енергії) на ринку підтверджується довідкою (завіреною копією довідки) відповідних органів, установ та організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни Товару (електричної енергії) на ринку щодо розміру цін товару (електричної енергії) тільки на дату звернення до вказаних органів, установ та організацій.

Як встановлено, надалі, між сторонами підписані додаткові угоди, якими кожного разу збільшено ціну за одиницю товару:

- додатковою угодою № 1 від 01.02.2021 на підставі коливання ціни на електричну енергію на ринку, визначено, що ціна за 1 кВт/год спожиту електричну енергію за становить 1,83317 грн./кВт*год без ПДВ (та починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з січня 2021 року (збільшено ціну на 7,83 %);

- додатковою угодою № 2 від 09.03.2021, на підставі коливання ціни на електричну енергію на ринку, визначено, що ціна за 1 кВт/год спожиту електричну енергію за становить 1,98694 грн/кВт*год без ПДВ та починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з лютого 2021 року (збільшено ціну на 16,88 %);

- додатковою угодою № 4 від 13.09.2021, на підставі коливання ціни на електричну енергію на ринку, визначено, що ціна за 1 кВт/год спожиту електричну енергію за становить 2,15607 грн/кВт*год без ПДВ та починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з 01.08.2021 (збільшено ціну на 26,83 %);

- додатковою угодою № б/н від 14.09.2021, на підставі коливання ціни на електричну енергію на ринку, визначено, що ціна за 1 кВт/год спожиту електричну енергію за становить 2,34210 грн/кВт*год без ПДВ та починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з 01.08.2021 (збільшено ціну на 37,78 %);

- додатковою угодою № 6 від 15.09.2021, на підставі коливання ціни на електричну енергію на ринку, визначено, що ціна за 1 кВт/год спожиту електричну енергію за становить 2,54671 грн/кВт*год без ПДВ та починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з 01.08.2021 (збільшено ціну на 49,81 %).

Отже, внаслідок укладення додаткових угод відбулось збільшення ціни за одиницю товару на 49.81 %.

Крім того, встановлено, що TOB «РОЕК» на виконання Договору поставлено 211 017 кВт*год електричної енергії на загальну суму 504 586,21 грн з ПДВ., а саме:

- згідно акту приймання-передачі № А-6960514997 за січень 2021 року - 46 114 кВт*год на суму 101 441,78 грн. з ПДВ, сплачені відповідно до платіжних доручень № 25, № 19 від 18.02.2021;

- згідно акту приймання-передачі № А-6073139393 за лютий 2021 року - 43 766 кВт*год на суму 104 352,49 грн. з ПДВ, сплачені відповідно до платіжних доручень № 61 від 18.03.2021, № 37 від 17.03.2021;

- згідно акту приймання-передачі № А-6121136391 за березень 2021 року - 27 658 кВт*год на суму 65 945,7 грн. з ПДВ, сплачені відповідно до платіжних доручень № 94, № 53 від 15.04.2021;

- згідно акту приймання-передачі № А-6075537883 за квітень 2021 року - 27 032 кВт*год на суму 64 453,15 грн. з ПДВ, сплачені відповідно до платіжних доручень № 166, № 90 від 28.05.2021;

- згідно акту приймання-передачі № А-6122402545 за травень 2021 року - 19 687 кВт*год на суму 46 940,23 грн. з ПДВ, сплачені відповідно до платіжних доручень № 178, № 111 від 18.06.2021;

- згідно акту приймання-передачі № А-6534800575 за червень 2021 року - 17 583 кВт*год на суму 41 923,71 грн. з ПДВ, сплачені відповідно до платіжних доручень № 230, № 147 від 16.07.2021;

- згідно акту приймання-передачі № А-6077721501 за липень 2021 року - 14 347 кВт*год на суму 34 207,97 грн. з ПДВ, сплачені відповідно до платіжних доручень № 278, Хе 176 від 12.08.2021;

- згідно акту приймання-передачі № А-6172185214 за серпень 2021 року - 14 830 кВт*год на суму 45 321,18 грн. з ПДВ, сплачені відповідно до платіжних доручень № 318, № 218 від 23.09.2021.

На переконання прокуратури, додаткові угоди № 2, 4, б/н, 6 до Договору укладені всупереч Закону України «Про публічні закупівлі», а тому підлягають визнанню недійсними в судовому порядку.

Щодо таких тверджень прокуратури, слід вказати на наступне.

Відповідно до преамбули Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон), цей Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону , Замовники, учасники процедур закупівлі, суб`єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом. Забороняється зловживання правами, у тому числі правом на оскарження рішень, дії чи бездіяльності замовника.

Як зазначено в ч. 1 ст. 41 Закону, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з ч. 4 ст. 41 Закону, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Разом з тим п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Вбачається, що ключовим у даній нормі Закону є те, що для збільшення ціни за одиницю товару має бути реальне коливання ціни такого товару на ринку в сторону збільшення, що повинно оцінюватися починаючи від підписання договору та до моменту укладення відповідної додаткової угоди (або ж момент розповсюдження дії додаткової угоди), тобто на момент укладання додаткової угоди ціни на товар повинні бути вищими ніж на момент укладання основного договору про закупівлю (або ж додаткової угоди, у разі її обгрунтованого укладення).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору. Частиною 1 ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Варто відмітити, що Закон не містить виключень з цього правила.

Із вказаного слідує, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, що входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку, що обґрунтоване і документально підтверджене постачальником; ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Разом з тим, аналізуючи підстави внесення змін до Договору шляхом підписання додаткових угод встановлено, що упродовж 2022 року мало місце як збільшення, так і зменшення цін на електричну енергію.

Так, між сторонами, на підставі коливання ціни на електричну енергію, укладено додаткову угоду № 1 від 01.02.2021 до Договору, якою збільшено ціну за одиницю товару на 7,83 % (до 1,83317 грн./кВт*год без ПДВ) та розповсюджено її дію з січня 2021 року.

В подальшому, між сторонами також на підставі коливання ціни на електричну енергію, укладено додаткову угоду № 2 від 09.03.2021, якою визначено, що ціна за 1 кВт/год спожиту електричну енергію становить 1,98694 грн/кВт*год без ПДВ та розповсюджено її дію з лютого 2021 року.

Однак, з інформації веб порталу ДП «Оператор ринку» встановлено, що фактично ціна на електричну енергію з моменту укладення додаткової угоди № 1 (01.02.2021) в порівнянні на дату укладення додаткової угоди № 2 (09.03.2023) фактично зменшилась.

Так, 01.02.2021 середньозважена ціна на електричну енергію на ринку РДН становила 1 726,13 грн/МВт.год (без ПДВ), а на ринку ВДР - 1 919,50 грн/МВт.год (без ПДВ).

При цьому 09.03.2023 середньозважена ціна електричної енергії на ринку РДН становила - 1 399,93 грн/МВт.год (без ПДВ), а на ринку ВДР - 1 439,37 грн/МВт.год (без ПДВ) (тобто ціна на ринках зменшилась на 18,89 % та на 25,01 % відповідно).

Крім того, загалом середньозважена ціна у лютому 2021 на ринку РДН становила - 1 611,59 грн/МВт.год (без ПДВ), а на ринку ВДР - 1 756,16 грн/МВт.год (без ПДВ).

Проте, середньозважена ціна у березні 2021 на ринку РДН становила - 1 316,42 грн/МВт.год (без ПДВ), а на ринку ВДР - 1 359,04 грн/МВт.год (без ПДВ) (тобто ціна на ринках зменшилась на 18,31 % та на 22, 61 % відповідно).

Враховуючи вказане, додаткова угода №2 укладена безпідставно, адже фактично коливання ціни електроенергії на ринку відбулося в сторону зменшення.

Відтак, оскільки додаткова угода № 2 укладена з порушенням ст. 41 Закону то підлягає визнанню судом недійсною.

Щодо укладення наступних додаткових угод, а саме № 4, б/н, 6, то слід вказати на наступне.

Укладення додаткової угоди № 4 призвело до збільшення ціни за 1 кВт/год. на 17,61 % відносно ціни, визначеної за умовами Додаткової угоди № 1; додаткової угоди № б/н від 14.09.2021 - на 27,76 %; додаткової угоди № 6 - на 38,92 %.

Стаття 652 ЦК України передбачає, що в разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим.

Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, Закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%.

При цьому, Верховним Судом висловлено правову позицію, що обмеження у 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод) (постанова Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 927/1058/21).

Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів.

Крім того. Верховним Судом у постанові від 12.09.2019 у справі №915/1868/18 наголошено, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі та мети проведення відкритих тендерів, визначених Законом.

У постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19 зазначено, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом так званого «каскадного» укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця.

Аналогічну правову позицію викладено і в постанові Верховного Суду від 16.02.2023 у справі № 903/366/22, та, окрім вищенаведеного, вказано, що відповідно до ст. 5 Закону, закупівлі здійснюються за принципом відкритості та прозорості на всіх їх стадіях. Поряд з цим, перемога в тендері (закупівля за кошти місцевого бюджету) та укладення договору за однією ціною та її подальше підвищення більш як на 10% у спосіб укладення оскаржуваних додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця, та свідчить про свідоме заниження цінової пропозиції у тендері з метою перемоги.

Також слід наголосити, що підвищення сторонами Договору ціни шляхом неодноразового укладання додаткових угод та «каскадного» підвищення ціни за одиницю товару суперечить меті Закону. Зокрема, такі дії нівелюють інститут публічних закупівель, як засіб забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у цій сфері, запобігання проявам корупції та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки якщо пристати на тлумачення сторонами п. 2 ч. 5 статті 41 Закону, то при укладанні додаткових угод ціну за товар можна збільшувати необмежену кількість разів.

З урахуванням вказаного, аналізуючи вищевказану інформацію щодо підстав укладання додаткових угод та рівня середньозважених цін на ринку, можна прийти до висновку, що ТОВ «РОЕК» ініціювала укладення додаткових угод без дотримання встановленої законодавством межі у 10 відсоткове збільшення ціни за одиницю товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Підсумовуючи вищевикладене, оскаржувані додаткові угоди №№ 2, 4, б/н, 6 до Договору укладені з порушенням вимог ст. 41 Закону, а тому, з огляду на положення ст.ст. 203, 215 ЦК України підлягають визнанню недійсними в судовому порядку.

Статтею 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відтак, вищевказані додаткові угоди № 4 від 13.09.2021, № б/н від 14.09.2021, № 6 від 15.09.2021 підлягають визнанню недійсними, як такі, які укладені з порушенням вимог законодавства, яке вказувалася вище.

Сокільки вказані додаткові угоди визнані судом недійсними, розрахунок за поставлену в період лютого-серпня 2021 року електроенергію (164 903 кВт*год) повинен здійснюватися за ціною, визначеною у додатковій угоді № 1, а саме: 1, 83317 грн./кВт*год без ПДВ (2,199804 грн./кВт*год з ПДВ).

З огляду на викладене, здійснюючи розрахунок за поставлену електричну енергію за ціною, визначеною додатковою угодою Радивилівська міська рада повинна була сплатити за поставлену електричну енергію кошти у розмірі 362 754,28 грн (2,199804 х 164 903).

Отже, внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання спірних додаткових угод з порушенням законодавства мала місце переплата коштів у розмірі 40 390,15 грн (403 144,43 грн. - 362 754,28грн).

Відповідно до ч. 1,2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Частиною 2 статті 208 ГК визначено, що у разі визнання недійсним зобов`язання з інших підстав, кожна сторона зобов`язана повернути другій стороні все одержане за зобов`язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов`язання не передбачені законом.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У ч. 2 ст. 712 ЦК передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У ст. 669 ЦК визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Згідно ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Таким чином, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК

Відповідно, отримана відповідачем оплата у сумі 40 390,15 грн за товар, який не був ним поставлений, підлягає стягненню з відповідача на підставі ч. 1 ст. 670 ЦК України.

Оскільки матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем для позивача зазначеної суми переплати, відтак позов в цій частині є обґрунтований та доведений.

Щодо звернення прокуратури з даним позовом, слід зазначити наступне.

У відповідності до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

В даному випадку правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність оспорюваних додаткових угод, на підставі яких ці кошти витрачено, такому суспільному інтересу не відповідає.

Виконання зобов`язань за додатковими угодами, укладеною з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що не відповідає меті Закону України «Про публічні закупівлі» та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленими в ст.З даного Закону.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Факт незвернення до суду суб`єкта владних повноважень з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та, відповідно, мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що такий суб`єкт неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

В даному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, а отже існують підстави для представництва порушених інтересів держави органами прокуратури.

Також, слід врахувати, що органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. У статті 143 Конституції України зазначено, що місцеві органи самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально- економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки та збори відповідно до закону; утворюють, реорганізовують та ліквідують комунальні підприємства, організації, установи.

Відтак, завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності.

Права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку відповідно до ст. 145 Конституції України.

Дубенською окружною прокуратурою, відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», скеровано на адресу Радивилівської міської ради відповідні листи, якими повідомлено про наявність порушень при підписанні додаткових угод до Договору постачання електричної енергії.

Відтак, маючи відповідні правомочності для звернення до суду з цим позовом, уповноважені органи надані їм повноваження не використали.

Вказане відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, ст.23 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для захисту інтересів держави в особі Варковицької сільської ради шляхом звернення до суду з даним позовом.

Отже, підсумовуючи зазначене, прокуратурою обґрунтовано правомірність звернення з даним позовом.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд констатує, усі вказані у відзиві на позовну заяву твердження відповідача щодо безпідставності позову, спростовані позовною заявою, а також відповіддю на відзив.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, судом встановлено, що оспорюванні додаткові угоди 2, 4, б/н, 6 до Договору на постачання електричної енергії укладено з порушенням законодавства, а відтак суд вважає обґрунтованими та правомірними позовні вимоги прокурора про визнання недійсними таких додаткових угод.

Крім того, судом встановлено, що внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання оспорюваних додаткових угод з порушенням законодавства мала місце переплата позивачем коштів в розмірі 40 390, 15 грн, а відтак вимоги прокурора про стягнення з відповідача зазначених коштів також визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору у розмірі 13 420 грн 00 коп. покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 202, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсною Додаткову угоду № 2 від 09.03.2021 до Договору на постачання електричної енергії № 15048-ВЦ/601 від 11.01.2021, укладеного між Радивилівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівненська обласна енергопостачальна компанія».

3. Визнати недійсною Додаткову угоду № 4 від 13.09.2021 до Договору на постачання електричної енергії № 15048-ВЦ/601 від 11.01.2021, укладеного між Радивилівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівненська обласна енергопостачальна компанія».

4. Визнати недійсною Додаткову угоду № б/н від 14.09.2021 до Договору на постачання електричної енергії № 15048-ВЦ/601 від 11.01.2021, укладеного між Радивилівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівненська обласна енергопостачальна компанія».

5. Визнати недійсною Додаткову угоду № 6 від 15.09.2021 до Договору на постачання електричної енергії № 15048-ВЦ/601 від 11.01.2021, укладеного між Радивилівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівненська обласна енергопостачальна компанія».

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненська обласна енергопостачальна компанія» (код ЄДРПОУ 42101003, адреса: вул. Князя Володимира, 71-Б, м. Рівне, 33013) на користь Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області (код ЄДРПОУ - 04057847, адреса: вул. Паркова, 5, м. Радивилів, Лубенського району Рівненської області, 35500) кошти у розмірі 40 390,15 грн.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненська обласна енергопостачальна компанія» на користь Рівненської обласної прокуратури (р/р иА228201720343130001000015371, МФО 820172, ЄДРПОУ 02910077, банк одержувач Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800) понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 13 420 грн.

8. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 06 жовтня 2023 року.

Суддя Вадим Торчинюк