Рішення № 113982006, 28.08.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.08.2023Справа № 910/836/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Крисько О.А, розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи №910/836/23

За позовом Компанії "Корнеліус Холдінгз ЛТД" (Kornelius Holdings LTD)

до Держави Україна в особі Міністерства оборони України

до Міністерства оборони України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кастодіан Гарант"

та до Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Кабінет Міністрів України

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Публічне акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта"

третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Військова частина НОМЕР_1

третя особа-5, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Військова частина НОМЕР_2 Командування Сил Логістики Збройних сил України

про визнання права власності, витребування майна та зобов`язання вчинити дії

Представники учасників справи:

від позивача: Кострюков В.І., Бондаренко О.О.;

від відповідачів-1, -2: ОСОБА_19.;

від відповідача-3: не з`явились;

від відповідача-4: Петренко С.В.;

від третьої особи-1: Лісовенко О.О.;

від третьої особи-2: Березін О.М.;

від третьої особи-3: Шагірманов Д.О.;

від третьої особи-4: ОСОБА_19.;

від третьої особи-5: ОСОБА_20., ОСОБА_19.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Компанія "Корнеліус Холдінгз ЛТД" (Kornelius Holdings LTD) звернулася до Господарського суду міста Києва із позовом до Держави України в особі Міністерства оборони України, Міністерства оборони України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Кастодіан Гарант" та Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання права власності, витребування майна та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі наказу тимчасово виконуючого обов`язків командувача Сил логістики Збройних Сил "Про примусове відчуження майна" №293 від 06.11.2022 відбулося відчуження акцій, емітованих ПАТ "Укртатнафта", власником яких є позивач. Втім, задля забезпечення обороноздатності держави та мобілізаційних потужностей мало б відбутися відчуження саме виробних потужностей ПАТ "Укртатнафта", у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить:

- визнати право власності на прості іменні акції бездокументарної форми існування, які були випущені Публічним акціонерним товариством "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" в кількості 92955743 штук номінальною вартістю 0,50 грн, що становить 6,2754% від загальної кількості акцій у статутному капіталі ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта";

- витребувати із володіння Держави Україна в особі Міністерства оборони України на користь позивача прості іменні акції бездокументарної форми існування, які були випущені Публічним акціонерним товариством "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" в кількості 92955743 штук номінальною вартістю 0,50 грн, що становить 6,2754% від загальної кількості акцій у статутному капіталі Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта";

- зобов`язати депозитарну установу Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" виконати безумовну депозитарну операцію - списання з рахунку в цінних паперах Держави Україна в особі Міністерства оборони України простих іменних акцій бездокументарної форми існування, які були випущені Публічним акціонерним товариством "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" в кількості 92955743 штук номінальною вартістю 0,50 грн, що становить 6,2754% від загальної кількості акцій у статутному капіталі, на рахунок № НОМЕР_3 у цінних паперах компанії «Корнеліус Холдінгз ЛТД» (KORNELIUS HOLDINGS LTD);

- зобов`язати депозитарну установу Товариство з обмеженою відповідальністю "Кастодіан Гарант" виконати безумовну депозитарну операцію зарахування простих іменних акцій бездокументарної форми існування, які були випущені Публічним акціонерним товариством "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" в кількості 92955743 штук номінальною вартістю 0,50 грн, що становить 6,2754% від загальної кількості акцій у статутному капіталі, на рахунок № НОМЕР_3 у цінних паперах компанії «Корнеліус Холдінгз ЛТД» (KORNELIUS HOLDINGS LTD), які списуються з рахунку у цінних паперах Держави Україна в особі Міністерства оборони України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2023 задоволено самовідвід судді Андреїшиної І.О. та передано матеріали позовної заяви для вирішення питання про повторний автоматичний розподіл справи у порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.

За наслідком проведення повторного автоматизованого розподілу матеріалів позовної заяви №910/836/23 матеріали передані для розгляду судді Васильченко Т.В.

Ухвалою Господарського суд міста Києва від 06.02.2023 відкрито провадження у справі №910/836/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.

13.02.2023 року через відділ діловодства суду від Міністерства оборони України надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 проти задоволення позову заперечує та зазначає про те, що у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє станом на сьогодні. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст. 30, 34, 38, 39, 41, 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч. 1 ст. 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану". Відтак, керуючись нормами Закону України "Про правовий режим воєнного стану", а також на підставі Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, Законів України "Про оборону України", "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану", наказу Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України від 06.11.2022 №14т/ВГК "Про рішення Ставки Верховного Головнокомандувача від 06.11.2022", Командувачем Сил логістики Збройних Сил України задля забезпечення потреб держави в умовах правого режиму воєнного стану прийнято рішення у формі наказу від 06.11.2022 №293 "Про примусове відчуження майна" щодо примусового відчуження у власність держави для використання в умовах правого режиму воєнного стану усіх акцій, емітентом яких є ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта"", що належать фізичним та юридичним особам, крім акцій, що належать державі та господарським товариствам, 100% акцій яких належать державі.

При цьому, заперечуючи проти доводів позивача щодо порушення процедури відчуження майна, відповідач-1 вказує, що таке рішення погоджено з Київською міською військовою адміністрацією, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 4 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", а пунктом 3 наказу № 293 командира військової частини НОМЕР_1 зобов`язано невідкладно провести всі необхідні заходи на виконання примусового відчуження майна та забезпечення проведення оцінки майна, що відчужується. На виконання вимог наказу № 293 та ст. 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", ТОВ "Консалтингова компанія "Увекон"" згідно договору про надання послуг №104 від 06.11.2022 проведено оцінку майна за результатами якої складено висновок, а в подальшому, командиром військової частини НОМЕР_1 проведено примусове відчуження майна, про що складено акт № 4 від 06.11.2022 про примусове відчуження або вилучення майна, в якому присутні усі реквізити, імперативність яких визначена законом.

Відповідач-1 також вказує, що позивач був іноземним акціонером ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", основною метою якого було отримання дивідендів від діяльності підприємства, тому держава вбачає об`єктивні ризики для стратегічної безпеки та обороноздатності, оскільки відсутні гарантії, що приймаючи участь в управлінні ПАТ "Укртатнафта", позивач керувався б інтересами та першочерговими потребами Держави України, а не власними. Відтак, на думку Міністерства оборони України, сам факт існування акціонера-нерезидента, який фактично має доступ до інформації про господарську діяльність ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", в тому числі, стосовно виконання оборонних замовлень (контрактів) держави, ставить під загрозу як діяльність товариства в інтересах національної безпеки і обороноздатності в цілому, так і виконання вказаних замовлень (контрактів), зокрема.

Разом з цим, Міністерство оборони України вказує на хибний висновок позивача про відсутність правових підстав для проведення безумовних депозитарних операцій за його відсутності, оскільки такі операції здійснені у відповідності до рішення НКЦПФР №1320 від 06.11.2022, яке не оскаржувалось у судовому порядку, відповідно є чинним та обов`язковим до виконання як на момент вчинення професійними учасниками депозитарної системи передбачених цим рішенням дій, так і на сьогодні. Рішення позачергових загальних зборів ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта"", які прийняті 07.11.2022 та 06.12.2022 в судовому порядку також не оскаржувались, а тому твердження позивача про їх недійсність не мають юридичного значення при розгляді цієї справи.

22.02.2023 року через відділ діловодства суду від Міністерства оборони України надійшло клопотання про закриття провадження у справі. Подане клопотання обґрунтоване тим, що позивач не оскаржує рішення, на підставі яких відбулося відчуження акцій, зокрема, наказ Командувача сил логістики Збройних Сил України "Про примусове відчуження майна" №293 від 06.11.2022 та інші акти органів державної влади. Відтак, оскільки позивач не є власником акцій ПАТ "Укртатнафта" та з огляду на предмет позову не ставить під сумнів титул власності держави на такі акції, а похідні вимоги про визнання права власності чи витребування майна не можуть призвести до поновлення права, що є передумовою для звернення з позовом до суду, вважає, що між сторонами відсутній юридичний спір, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

23.02.2023 року через відділ діловодства суду від АТ "Укрексімбанк" надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого відповідач-4 проти позову заперечує та зазначає про те, що банк не є суб`єктом спірних матеріально-правових відносин, з яких виник спір, та які є предметом розгляду у цій справі, жодних прав та/або інтересів позивача банк не порушував та зауважує на необґрунтованості по своїй суті намагання позивача надати оцінку дій військовому командуванню щодо відчуження акцій, а не іншого майна чи застосування інших механізмів, в контексті дискреційності повноважень військового командування при прийнятті рішень щодо забезпечення інтересів, цілей та завдань оборони та національної безпеки держави. Також АТ "Укрексімбанк" зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження доводів, що акт про вилучення майна не складався, при цьому чинним законодавством передбачено, що такий акт може складатися за відсутності власника майна, а рішення НКЦПФР №1320 від 06.11.2022 є належною та достатньою підставою для проведення безумовної операції щодо цінних паперів.

27.02.2023 року через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив АТ "Укрексімбанк", відповідно до якої позивач зазначає, що оскільки вимога до банку є похідною від вимоги про витребування пакета акцій з чужого незаконного володіння, то АТ "Укрексімбанк" є належним відповідачем у справі. При цьому, наголошує на тому, що наразі жоден з законодавчих актів, в яких прямо перелічено види майна, які можуть бути відчужені в процесі мобілізації, не містить прямої згадки про акції; процедура відчуження акцій, зокрема, форма акта про відчуження акцій, законодавчо не встановлена, а рішення НКЦПФР №1320 від 06.11.2022 в частині, що стосується пакета акцій позивача, було прийнято комісією поза межами визначених законом повноважень.

21.03.2023 року через відділ діловодства суду надійшли заперечення позивача на заяву Міністерства оборони України про закриття провадження у справі, а також письмові пояснення з приводу обставин, викладених у позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 постановлено розгляд справи здійснювати у закритому судовому засіданні.

При цьому, у судовому засіданні 21.03.2023 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 ГПК України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 24.03.2023.

24.03.2023 року через відділ діловодства суду надійшло клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Військову частину НОМЕР_2 Командування Сил логістики Збройних Сил, Військову частину НОМЕР_1 , Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, Публічне акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Микитенко Юлію Володимирівну, Державного реєстратора виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області Дмитренко Аллу Вікторівну, Публічне акціонерне товариство "Національний депозитарій України", Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2023 залучено до участі у справі Кабінет Міністрів України, Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, Публічне акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" та Військову частину НОМЕР_1 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів; витребувано у Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" та у Військової частини НОМЕР_1 документи на підставі яких відбулося примусове відчуження пакета акцій позивача та відкладено підготовче засідання у справі на 18.04.2023.

06.04.2023 року через відділ діловодства суду від третьої особи 3 - ПАТ "Укртатнафта" надійшли письмові пояснення щодо позову, відповідно до яких третя особа 3 просить суд в задоволенні позову відмовити, оскільки позивач не наділений правом звертатися з даним позовом до суду так як він перестав бути власником спірних акцій ПАТ "Укртатнафта", а новим власником таких акцій є держава Україна в особі Міністерства оборони України. При цьому, зауважує на тому, що відповідно до законодавчо встановленого порядку захисту прав особи, майно якої було примусово відчужено під час воєнного стану, позивач має право вимагати повного відшкодування вартості реквізованого майна або вимагати повернення реквізованого майна у судовому порядку лише після припинення надзвичайної обставини (воєнного стану).

Також, від Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" надійшла заява, в якій третя особа-3 погоджується з доводами Міністерства оборони України щодо закриття провадження у справі та зауважує на тому, що дії держави з примусового відчуження майна є правомірними, оскільки передбачені частиною 5 статті 41 Конституції України, частиною 2 статі 353 Цивільного кодексу України, Законами України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" та "Про правовий режим воєнного стану". Зауважує на тому, що система аналізу норм права у сфері примусового відчуження майна в умовах воєнного стану є збалансованою та передбачає перелік прав осіб, майно яких примусово відчужується в умовах воєнного стану, та, відповідно, передбачає спеціальні способи захисту таких прав, втім позивачем у даній справі не заявлено жодних із вимог, які засновуються на положеннях законодавства про примусове відчуження майна, а обраний позивачем спосіб захисту не відповідає закону та є неефективним.

07.04.2023 року через відділ діловодства суду від третьої особи 2 - Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку надійшли письмові пояснення у справі, відповідно до яких третя особа 2 просить в задоволенні позовних вимог відмовити з посиланням на те, що рішення Комісії №1318, №1319, №1320 від 06.11.2022 не є предметом спору у даній справі, а тому відсутні підстави доводити їх законність. Разом з цим, третя особа 2 зазначає про те, що вказані рішення прийнято відповідно до вимог Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" та Закону України "Про депозитарну систему України".

12.04.2023 року засобами електронного зв`язку від третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів надійшла заява про продовження процесуального строку на подання доказів, які витребувані ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2023 року. Подана заява обґрунтована тим, що у встановлений судом строк не може надати витребувані судом документи у зв`язку з їх надмірним обсягом, а тому просить продовжити строк на їх подання.

21.04.2023 року через відділ діловодства суду від третьої особи 1 - Кабінету Міністрів України надійшли письмові пояснення у справі, відповідно до яких третя особа 1 просить в задоволенні позову відмовити повністю, та зазначає про те, що запровадження воєнного стану на території України з дотриманням законодавчо встановленої процедури введення такого режиму, надало державі право для застосування положень Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" для забезпечення обороноздатності країни. При цьому особи, у котрих відчужується відповідне майно в умовах правового режиму воєнного стану, мають право на подальшу повну компенсацію вартості такого відчуженого майна, що свідчить про те, що права таких осіб жодним чином не порушуються та свідчить про правомірність дій військового командування щодо відчуження майна - спірних акцій емітента ПАТ "Укртатнафта", які є предметом даного спору. Кабінет Міністрів України також зазначає про безпідставність тверджень позивача про неможливість відчуження майна у вигляді акцій під час дії правового режиму воєнного стану, оскільки цінні папери (акції) є особливим видом майна суб`єктів господарювання та зауважує на тому, що позивачем обрано неналежний та неефективний спосіб захисту так позивач не оскаржує в судовому порядку акт про примусове відчуження та вилучення майна, який став підставою для переходу права власності на спірне майно (акції).

Також, цього ж дня, від Кабінету Міністрів України надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, в якому третя особа-1 наголошує на тому, що за приписами Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" ефективні способи захисту у вигляді виплати компенсації або повернення відчуженого майна допускається виключно після завершення дії правового режиму воєнного стану, що, в своїй сукупності, свідчить про неефективність обраного позивачем способу захисту та про передчасність звернення до суду.

Судове засідання, призначене на 18.04.2023 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Васильченко Т.В. у відпустці, відтак ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2023 підготовче засідання у справі призначено на 02.05.2023.

У судовому засіданні 02.05.2023 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про продовження Публічному акціонерному товариству "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" строку на подання доказів і долучення їх до матеріалів справи та відкладення підготовчого засідання у справі на 19.05.2023.

Так, за приписами частини 1, 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Встановлений ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2023 року строк для подання доказів є строком встановленим судом та враховуючи, що заява про подовження строку на подання витребуваних доказів подана у строк, виходячи принципу верховенства права, з метою забезпечення принципу змагальності та всебічного, повного і об`єктивного визначення обставин справи, які підлягають встановленню, з урахуванням її обґрунтування, суд дійшов висновку про продовження Публічному акціонерному товариству "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" строку на подання доказів і долучення їх до матеріалів справи.

17.05.2023 року через відділ діловодства суду від третьої особи 4 - Військової частини НОМЕР_1 надійшли письмові пояснення у справі, згідно з якими третя особа 4 просить суд в задоволенні позову відмовити та, серед іншого, зазначає про те, що не контрольованість процесів постачання для Збройних Сил України критично важливої для надання відсічі країні агресору-російській федерації продукції (паливно-мастильних матеріалів) вимагала від держави Україна вчинення заходів по встановленню повноцінного контролю за процесом постачання сировини, виробництва паливно-мастильних матеріалів та безперебійного їх постачання підрозділам Збройним Силам України, що було можливе тільки після примусового відчуження у власність держави акцій, випущених ПАТ "Укртатнафта", в т. ч. акцій позивача.

19.05.2023 року через відділ діловодства суду від Міністерства оборони України надійшли додаткові пояснення у справі, в яких зауважує на тому, що надана позивачем виписка про стан рахунку компанії «Корнеліус Холдінгз ЛТД» в цінних паперах на 31.12.2018 року, №29-01/03 від 30.01.2019 не підтверджує та не може підтверджувати її право власності на акції емітента на момент примусового відчуження (06.11.2022 року) та не може бути прийнята судом як доказ.

19.05.2023 року через відділ діловодства суду також надійшли додаткові пояснення ПАТ "Укртатнафта", в яких зазначено, що примусове відчуження акцій Укртатнафти відбулось правомірно та задля забезпечення обороноздатності держави, із дотриманням встановленої законом процедури та на підставі рішення військового командування, яке не оскаржувалося. Відтак, зауважує на тому, що відсутність оскарження позивачем рішень військового командування виключає підстави для задоволення позову про витребування майна, оскільки віндикаційний позов заявлено не власником майна і презумпція правомірності володіння майном не оспорена.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2023 у задоволенні заяви Міністерства оборони України про закриття провадження у справі відмовлено.

При цьому, у судовому засіданні 19.05.2023 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, зокрема, про залучення Військової частини НОМЕР_2 Командування Сил Логістики Збройних сил України в якості третьої особи-5, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів та відкладення підготовчого засідання у справі на 13.06.2023.

Так, відповідно до статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Слід зазначити, що метою участі третіх осіб у справі є обстоювання ними власних прав і законних інтересів, на які може справити вплив рішення чи ухвала суду. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, виступає в процесі на боці тієї сторони, з якою в неї існують певні правові відносини. Залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, до участі у справі вирішується господарським судом з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес до даної справи. Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з`ясовувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (частина 4 статті 50 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи предмет, підстави позову, суд дійшов висновку про наявність правових підстав та залучення до участі у справі Військової частини НОМЕР_2 Командування Сил логістики Збройних сил України в якості третьої особи-5, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, оскільки рішення у даній справі може вплинути на її права та обов`язки.

08.06.2023 року через відділ діловодства суду від Командування Сил логістики Збройних Сил України надійшли пояснення по суті позовних вимог, відповідно до яких третя особа 5 просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки Держава Україна правомірно набула право власності на акції ПАТ "Укртатнафта"; рішення, на підставі якого Держава Україна набула прав власності на акції є чинним та позивачем не оскаржується і на даний час відсутні правові підстави для витребування акцій ПАТ "Укртатнафта" із володіння Держави України, а твердження позивача про те, що акції не можуть бути військовим майном безпідставні. При цьому наголошує на тому, що позивач був позбавлений права власності на акції ПАТ "Укртатнафта" в інтересах суспільства та з мотивів оборони Держави України відповідно до положень Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 відмовлено у задоволенні клопотання Кабінету Міністрів України про закриття провадження у справі.

Окрім того, у судовому засіданні 13.06.2023 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про задоволення усного клопотання відповідачів 1-2 про залишення без розгляду клопотання про визнання поважними причин неподання доказів та продовження строку, про задоволення клопотань Компанії "Корнеліус Холдінгз ЛТД", Міністерства оборони України, Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" про долучення доказів та долучення їх до матеріалів справи, про задоволення заяви Кабінету Міністрів України про продовження процесуального строку на подання до суду письмових пояснень, про відмову у задоволенні клопотання позивача про залучення третіх осіб, зокрема приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Микитенко Ю.В., державного реєстратора Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області Дмитренко А.В., Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України" та Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" та відкладення підготовчого засідання у справі на 11.07.2023 року.

Так, заявлення відповідачами 1-2 усного клопотання про залишення без розгляду викладеного у відзиві на позов клопотання про визнання поважними причин неподання доказів та продовження строку, свідчить про те, що заявлене у відзиві на позов клопотання було передчасним, а тому більше не підтримують його, навпроти - просять суд не розглядати відповідне клопотання.

Частиною 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Приписами частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України визначено коло прав учасників справи, відповідно до якої учасники мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Відповідно до ч. 10 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

При цьому, як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №2-591/11 відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.

Пунктом 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

При цьому, з аналізу приписів частини 2 статті 169 Господарського процесуального кодексу України, клопотання подаються в письмовій або усній формі.

Судом встановлено, що заявлення усного клопотання у судовому засіданні 13.06.2023 про залишення без розгляду викладеного у відзиві на позов клопотання про визнання поважними причин неподання доказів та продовження строку здійснено уповноваженими представниками відповідачів 1-2, про що свідчать наявні а матеріалах справи витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

При цьому, відповідно до приписів частини 1, 2, 3, 4, 5 та 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Зі змісту статті 80 ГПК України вбачається, що учасники справи повинні подавати докази до суду разом із поданням заяв по суті (позову, відзиву на позов, письмових пояснень) або у строк, встановлений судом для їх подання.

Водночас процесуальний закон також надає можливість особі подати докази поза межами встановленого законом або судом строку, але тільки за умови, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у зазначений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при розгляді справи суд керується принципом верховенства права.

Відповідно до Копенгагенського документа (Документ Копенгагенської наради Конференції щодо людського виміру НБСЄ, 1990) "верховенство права не зводиться лише до формальної законності, яка забезпечує правильність та узгодженість процесу творення і впровадження в життя демократичного ладу, а означає також і справедливість, засновану на визнанні та повному сприйнятті людської особи як найвищої цінності та яку гарантовано інститутами, що забезпечують рамки для її якнайповнішого вираження".

Таким чином, дотримання принципу верховенства права перебуває у тісному взаємозв`язку з забезпеченням права на доступ до правосуддя, в тому числі з реалізацією принципу змагальності сторін, який означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення у справі "Ruiz-Mateos проти Іспанії", п. 63).

Принцип змагальності сторін нерозривно пов`язаний і з принципом рівності сторін. Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що принцип рівності сторін у розумінні "справедливого балансу" між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно до другої сторони (рішення у справах "Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands" від 27 жовтня 1993 р., п. 33, та "Ankerl v. Switzerland" від 23 жовтня 1996 р., п. 38).

Виходячи з принципу верховенства права, з метою забезпечення принципу змагальності (ст. 13 ГПК України) та всебічного, повного і об`єктивного визначення обставин справи, які підлягають встановленню, суд дійшов висновку про наявність підстав про задоволення клопотань Компанії «Корнеліус Холдінгз ЛТД» (Kornelius Holdings LTD), Міністерства оборони України, Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» про долучення доказів та прийняття їх до розгляду.

Разом з цим, відповідно до приписів частини 1 статті 168 Господарського процесуального кодексу України, у поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову.

Відтак, з урахуванням вищевикладеного, керуючись принципом верховенства права, з метою забезпечення принципу змагальності (ст. 13 ГПК України) та всебічного, повного і об`єктивного визначення обставин справи, які підлягають встановленню, суд дійшов висновку про наявність підстав про задоволення заяви Кабінету Міністрів України про продовження процесуального строку на подання до суду письмових пояснень.

У той же час, суд не вбачає правових підстав для задоволення поданого позивачем клопотання про залучення третіх осіб, зокрема, приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Микитенко Ю.В., державного реєстратора Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області Дмитренко А.В., Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України" та Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна".

Так, як вже було зазначено судом, метою участі третіх осіб у справі є обстоювання ними власних прав і законних інтересів, на які може справити вплив рішення чи ухвала суду. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, виступає в процесі на боці тієї сторони, з якою в неї існують певні правові відносини. Залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, до участі у справі вирішується господарським судом з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес до даної справи. Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з`ясовувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

Тоді як, в даному випадку, виходячи з меж предмету даного позову заявником не доведено, що рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки цих осіб, як і не визначено у відповідності до приписів статті 50 Господарського процесуального кодексу України наявності юридичного інтересу у цих осіб в спірних правовідносинах, що свідчить про відсутність обставин, з якими процесуальний закон пов`язує підстави залучення третіх осіб до участі у справі.

У судовому засіданні 11.07.2023, виходячи з того, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд, у відповідності до частини частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи для розгляду по суті на 25.07.2023.

У судовому засіданні 25.07.2023 у відповідності до приписів статті 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 04.08.2023.

24.07.2023 року через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про залучення інших акціонерів Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» та Міністерства енергетики України в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, у зв`язку з чим просить повернутися на стадію підготовчого провадження.

03.08.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових доказів.

У судовому засіданні 04.08.2023 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відмову у задоволенні клопотання позивача про залучення третіх осіб та повернення на стадію підготовчого провадження у зв`язку з його необґрунтованістю, оголошення перерви у судовому засіданні до 17.08.2023.

У судовому засіданні 17.08.2023, у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги у м. Києві, суд, у відповідності до приписів статті 216 Господарського процесуального кодексу України оголосив перерву та ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2023 року призначив судове засідання у справі на 28.08.2023.

У судовому засіданні 28.08.2023 представники позивача позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, у свою чергу представники відповідача 1, 2, 4 та третіх осіб 1-5 проти задоволення позову заперечили.

В свою чергу, відповідач-3 взагалі в судові засідання не з`являвся, хоча про час, місце і дату судових засідань був повідомлений належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень з відмітками про їх отримання.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відтак, враховуючи, що відповідач-3 був належним чином повідомлений про розгляд справи, втім про причини своєї неявки не повідомив і не подав жодних клопотань, суд на місці постановив розгляд справи по суті проводити за його відсутності.

Разом з цим суд зазначає, що у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України, відповідачу-3 був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 16-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач-3 у встановлений строк не подав до суду ані відзиву на позов, ані клопотання про продовження строку на його подання, а відтак не скористався наданим йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 28.08.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.04.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

Згідно Указу Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"" від 22.05.2022 № 2263-IX. В подальшому, Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України 2Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.08.2022 № 2500-ІХ. Відповідно до Указу Президента України від 07.11.2022 № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 строком на 90 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16.11.2022 № 2738-IX. Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19.02.2023 строком на 90 діб, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 07.02.2023 № 8419-IX. Указом Президента України від 01.05.2023 № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20.05.2023 строком на 90 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 02.05.2023 №3057-IX.

Як зазначає позивач у позовній заяві та вбачається з виписки про стан рахунку у цінних паперах Компанії «Корнеліус Холдінгз ЛТД» (Kornelius Holdings LTD), станом на 06.11.2022 остання була власником простих бездокументарних іменних акцій, емітентом яких є Публічне акціонерне товариство «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта», у кількості 92 955 743 штук, номінальною вартістю 0,50 грн, що становить 6,2754% статутного капіталу товариства.

06.11.2022 року Командувачем Сил логістики Збройних Сил України (з адміністративно-господарської діяльності) прийнято наказ №293 ДСК "Про примусове відчуження майна", відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, Законів України "Про правовий режим воєнного стану", "Про оборону України", "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" для забезпечення потреб держави в умовах правого режиму воєнного стану у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, наказу Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України від 06.11.2022 №14т/ВГК "Про рішення Ставки Верховного Головнокомандувача від 05.11.2022", яким наказано:

1. Примусово відчужити у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного стану усі акції, емітентом яких є ПАТ "Укртатнафта", ідентифікаційний код 00152307, що належить фізичним та юридичним особам, крім акцій, що належать державі та господарським товариствам, 100% акцій яких належать державі.

Наявність обмежень (обтяжень) в обігу акцій емітента, у тому числі арештів та інших публічних обтяжень або інших обмежень розпорядження ними чи обмежень проведення операцій з ними або застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), не є перешкодою для виконання цього наказу.

2. Уповноважити командира військової частини НОМЕР_1 на підписання актів про примусове відчуження майна, зазначеного в пункті 1 цього наказу від імені військового командування.

3. Командиру військової частини НОМЕР_1 :

- невідкладно провести усі необхідні заходи на виконання примусового відчуження майна, вказаного у пункті 1 цього наказу з дотриманням вимог статей 8, 23 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", статті 17 Закону України "Про оборону України", статей 4, 7, 8 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану";

- забезпечити проведення оцінки примусово відчуженого майна та складання актів про примусове відчуження майна у порядку та за формою, передбаченими Законами України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану", "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2012 № 998.

4. Контроль за виконанням пункту 1 цього наказу покласти на начальника Озброєння Командування Сил логістики Збройних Сил України.

5. Контроль за виконанням наказу в цілому покласти на заступника командувача Сил логістики Збройних Сил України.

6. Начальнику Адміністративного управління штабу Командування Сил логістики Збройних Сил України наказ довести до відома Національної Комісії з цінних паперів та фондового ринку для вжиття відповідних заходів з метою забезпечення виконання цього наказу.

7. Начальнику Адміністративного управління штабу Командування Сил логістики Збройних Сил України наказ довести до згідно з розрахунком розсилки.

06.11.2022 року Командиром військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) прийнято наказ №245 "Про примусове відчуження майна", відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, Законів України "Про правовий режим воєнного стану", "Про оборону України", "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" для забезпечення потреб держави в умовах правого режиму воєнного стану у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, наказу Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України від 06.11.2022 №14т/ВГК "Про рішення Ставки Верховного Головнокомандувача від 05.11.2022" та наказу командувача Сил логістики Збройних Сил України від 06.11.2022 № 293 "Про примусове відчуження майна", за яким:

1. Для примусового відчуження майна, визначеного в пункті 1 наказу командувача Сил логістики Збройних Сил України від 06.11.2022 №293 "Про примусове відчуження майна", призначено комісію у складі: голова комісії - заступник командира військової частини НОМЕР_1 полковник ОСОБА_1 ; члени комісії: заступник командира військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення підполковник ОСОБА_2 ; начальник відділу ведення обліку матеріальних цінностей - заступник командира військової частини НОМЕР_1 підполковник ОСОБА_3 ; помічник командира військової частини НОМЕР_1 з фінансово-економічної роботи - начальник фінансово-економічної служби лейтенант ОСОБА_21.

2. Перелік майна, яке підлягає примусовому відчуженню у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного стану: усі акції, емітентом яких є ПАТ "Укртатнафта", ідентифікаційний код 00152307, що належать фізичним та юридичним особам, крім акцій, що належать державі та господарським товариствам, 100% акцій яких належать державі.

Наявність обмежень (обтяжень) в обігу акцій емітента, у тому числі арештів та інших публічних обтяжень або інших обмежень розпорядження ними чи обмежень проведення операцій з ними або застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), не є перешкодою для виконання цього наказу.

3. Голові комісії:

- невідкладно провести усі необхідні заходи на виконання примусового відчуження майна, вказаного у пункті 2 цього наказу з дотриманням вимог статей 8, 23 Закону України Закону України "Про правовий режим воєнного стану", статті 17 Закону України "Про оборону України", статей 4, 7, 8 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану";

- забезпечити проведення оцінки примусово відчуженого майна та складання актів про примусове відчуження майна у порядку та за формою, передбаченими Законами України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану", "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2012 №998;

- до проведення оцінки майна залучити суб`єкта оціночної діяльності, згідно вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001 №2658-ІІІ;

- роботу комісії розпочати тільки після погодження наказу командувача Сил логістики Збройних Сил України від 06.11.2022 №293 "Про примусове відчуження майна" з Київською міською військовою адміністрацією.

06.11.2022 року ТОВ "Консалтингова компанія "Увекон" надано Військовій частині НОМЕР_1 висновки за вих. №104/1, в яких рекомендовано визначити вартість 843 533 210 акцій ПАТ "Укртатнафта", що відчужуються для забезпечення потреб Держави України в умовах примусового режиму воєнного стану у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, станом на 06.11.2022, на рівні їх номінальної вартості. При цьому, зазначено, що після здійснення огляду, отримання вихідних даних та відповідно до цього забезпечення надання послуг з практичного виконання оцінки, за результатами чого буде складено Звіт про оцінку та висновок про вартість та отримана на нього рецензія ФДМУ, номінальну вартість можна буде замінити на ринкову.

Цього ж дня, за погодженням з Київською міською військовою адміністрацією, Військовою частиною НОМЕР_1 складено акт №4 про примусове відчуження або вилучення майна, за яким згідно з рішенням командира військової частини НОМЕР_1 , оформленого наказом №245 від 06.11.2022, наказом Командувача Сил логістики Збройних Сил України № 293 від 06.11.2022, за погодженням з начальником Київської міської військової адміністрації у зв`язку з введенням воєнного стану на підставі Указів Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 22.05.2022 №2263-ІХ, від 12.08.2022 № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ, здійснено примусове відчуження усіх акцій, емітентом яких є ПАТ "Укртатнафта", ідентифікаційний код 00152307, власниками яких є фізичні та юридичні особи та обліковуються на рахунках у цінних паперах, відкритих у депозитарних установах, крім акцій, що належать державі та господарським товариствам, 100% акцій яких належать державі, власником якого є фізичні та юридичні особи, що є власниками акцій ПАТ "Укртатнафта", ідентифікаційний код 00152307, крім держави та господарських товариств, 100% акцій яких належать державі. Право власності на майно підтверджується випискою з рахунку у цінних паперах.

Згідно акту №4 про примусове відчуження або вилучення майна опис майна, достатній для його ідентифікації: усі акції ПАТ "Укртатнафта", ідентифікаційний код 00152307 у кількості 843 533 210 штук, що належать фізичним та юридичним особам та обліковуються на рахунках у цінних паперах, відкритих у депозитарних установах, крім акцій, що належать державі та господарським товариствам, 100% акцій яких належать державі; оцінку майна проведено Консалтинговою компанією "Увекон", згідно з договором про надання послуг №104 від 06.11.2022. За результатами оцінки майна складено Висновок про вартість майна від 06.11.2022. Вартість об`єктів оцінки рухомого майна, акції ПАТ "Укртатнафта", ідентифікаційний код 00152307, у кількості 843 533 210 штук, що належать фізичним та юридичним особам та обліковуються на рахунках у цінних паперах, відкритих у депозитарних установах, крім акцій, що належать державі та господарським товариствам, 100% акцій яких належать держав, за результатами оцінки становить 421 766 605,00 грн без ПДВ (номінальна вартість акцій). На момент підписання цього акта - попереднє відшкодування вартості майна не здійснювалось.

Цей акт підписано: від власника майна - не встановлено; уповноваженими особами: командиром військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , заступником командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 та погоджено начальником Київської міської військової адміністрації ОСОБА_22.

06.11.2022 року Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку прийнято рішення №1320 «Про забезпечення проведення в системі депозитарного обліку депозитарних операцій щодо примусового відчуження у власність держави акцій, емітентом яких є ПАТ «Укрнафта», ПАТ «Укртатнафта», АТ «Мотор Січ», ПрАТ «АвтоКрАЗ», ПрАТ «Запоріжтрансформатор», яким вирішено:

1. Публічному акціонерному товариству "Національний депозитарій України" сформувати станом на дату прийняття цього рішення та надати Міністерству оборони України для складання та надання ним депозитарній установі, в якій відкрито рахунок у цінних паперах на ім`я держави, керуючим рахунком за яким є Міністерство оборони України, розпоряджень на проведення депозитарних операцій, передбачених цим рішенням, із зазначенням кількості цінних паперів перелік клієнтів Центрального депозитарію, на рахунках у цінних паперах яких обліковуються акції емітентів ПАТ "Укрнафта", ПАТ "Укртатнафта", АТ "Мотор Січ", ПрАТ "АвтоКрАЗ", ПрАТ "Запоріжтрансформатор", крім акцій емітентів, що належать державі та господарським товариствам, 100% акцій яких належать державі, згідно переліку.

2. Депозитарній установі, у якій відкрито рахунок у цінних паперах на ім`я держави, керуючим рахунком за яким є Міністерство оборони України, надати Центральному депозитарію відповідні розпорядження для проведення передбачених цим рішенням депозитарних операцій та після виконання Центральним депозитарієм операцій переказу акцій емітентів на її рахунок у цінних паперах згідно п. 3 цього рішення здійснити зарахування прав на зазначені акції на рахунок держави.

При цьому, у розпорядженнях на проведення облікових операцій, що подаються Міністерством оборони України депозитарній установі, відомості про контрагента та кількість акцій емітентів в такому розпорядженні зазначаються відповідно до переліку клієнтів Центрального депозитарію, наданого Центральним депозитарієм відповідно до п. 1 цього рішення.

3. Центральному депозитарію здійснити безумовні операції щодо переказу акцій емітентів на рахунок у цінних паперах депозитарної установи, в якій відкрито рахунок на ім`я держави, керуючим рахунком за яким є Міністерство оборони України, з рахунків депозитарних установ, в яких на рахунках у цінних паперах власників цінних паперів обліковуються акції емітентів, крім акцій емітентів, що належать державі та господарським товариствам 100% акцій яких належать державі, перелік яких зазначений у таблиці п. 1 цього рішення.

Переказ акцій емітентів здійснюється Центральним депозитарієм без збереження режиму обтяжень та/або обмежень.

4. Депозитарним установам, в яких на рахунках у цінних паперах власників цінних паперів, крім держави та господарських товариств, 100% акцій яких належать державі, обліковуються акції емітентів, за відповідним розпорядженням/повідомленням Центрального депозитарію здійснити списання акцій емітентів з цих рахунків у цінних паперах.

5. Наявність обмежень (обтяжень) в обігу акцій емітентів, у тому числі арештів та інших публічних обтяжень або інших обмежень розпорядження ними чи обмежень проведення операцій з ними або застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), не є перешкодою для здійснення Центральним депозитарієм та депозитарними установами передбачених цим рішенням операцій.

Центральному депозитарію забезпечити збереження обмеження на здійснення облікових операцій з усіма цінними паперами випусків акцій емітентів, наявними у системі депозитарного обліку Центрального депозитарію.

6. Для проведення передбачених цим рішенням операцій Центральному депозитарію:

здійснити розблокування усіх акцій емітентів/прав на акції емітентів, що були заблоковані депозитарними установами на підставі розпоряджень клієнтів, депонентів, керуючих рахунків у цінних паперах депонентів, клієнтів для виставлення цінних паперів на продаж;

сформувати та надати ПАТ "Розрахунковий центр" передбачений укладеним з Розрахунковим центром договором документ для здійснення операцій щодо проведення у відповідність даних системи клірингового обліку.

7. Розрахунковому центру відразу після отримання від Центрального депозитарію передбаченого п. 6 цього рішення документу при необхідності здійснити операції для приведення у відповідність даних системи клірингового обліку.

8. Центральний депозитарій здійснює відміну усіх невиконаних розпоряджень депозитарних установ на переказ акцій емітентів, наданих Центральному депозитарію до прийняття цього рішення.

9. Центральний депозитарій відмовляє у виконанні розпоряджень на проведення депозитарних операцій депозитарним установам, які не виконали передбачені цим рішенням операції, до усунення останніми розбіжностей в депозитарному балансі.

10. Центральному депозитарію довести до відома депозитарних установ, на рахунках у цінних паперах яких в Центральному депозитарії обліковуються акції емітентів, дане рішення.

11. Це рішення набирає чинності з дня його прийняття.

07.11.2022 року відбулись позачергові загальні збори акціонерів Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта"", оформлені протоколом №1, які проведені відповідно до порядку, встановленого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №1318 від 06.11.2022.

Загальна кількість осіб, включених до переліку акціонерів, які мають право на участь у Загальних зборах - 2 особи. Відповідно до переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах ПАТ "Укртатнафта", складеного станом на кінець операційного дня 07.11.2022 кількість голосуючих акцій ПАТ "Укртатнафта" складає 1 481 276 420 штук простих іменних акцій (голосів), кожна номінальною вартістю 0,50 грн, та 0 штук привілейованих акцій (голосів), кожна номінальною вартістю 0,00 грн. Загальна кількість голосів акціонерів - власників голосуючих акцій товариства, які зареєструвалися для участі у Загальних зборах акціонерів - 1 481 276 420 голосів. Кворум наявний - для участі у зборах зареєструвались представники акціонерів, які сукупно є власниками 100% голосуючих акцій від їх загальної кількості.

На позачергових загальних зборах ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта», які відбулись 07.11.2022, прийняті такі рішення:

1. Для роз`яснення щодо порядку голосування, проведення підрахунку голосів під час голосувань, а також для вирішення інших питань, пов`язаних із забезпеченням проведення голосування на загальних зборах, обрати лічильну комісію у складі: Голова лічильної комісії: ОСОБА_5 , член лічильної комісії: ОСОБА_6 .

2. Обрати Головуючим Загальних зборів - ОСОБА_6 , обрати Секретарем загальних зборів - ОСОБА_5 .

3. Внести та затвердити зміни до Статуту товариства шляхом його викладення в новій редакції. Делегувати Головуючому та секретарю Загальних зборів право підпису Статуту ПАТ "Укртатнафта" у новій редакції, затвердженій рішенням Загальних зборів товариства 07.11.2022. Доручити Головуючому Загальних зборів особисто забезпечити в установленому законодавством порядку державну реєстрацію Статуту ПАТ "Укртатнафта" у новій редакції, затвердженій рішенням Загальних зборів товариства 07.11.2022. Установити, що нова редакція Статуту ПАТ "Укртатнафта" набуває чинності для товариства, його акціонерів та посадових осіб товариства з моменту прийняття цього рішення Загальними зборами товариства, а для третіх осіб - з моменту державної реєстрації Статуту в новій редакції.

4. Достроково припинити повноваження членів Наглядової ради ПАТ "Укртатнафта", повноваження яких є чинними станом на 07.11.2022.

5. Обрати членами Наглядової ради ПАТ "Укртатнафта": ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .

6. Затвердити умови цивільно-правових договорів (контрактів), що укладатимуться з членами Наглядової ради ПАТ "Укртатнафта", що додаються. Уповноважити Головуючого загальних зборів ОСОБА_6 підписати цивільно-правові договори (контракти), що укладатимуться з членами Наглядової ради ПАТ "Укртатнафта".

7. Припинити повноваження чинних розпорядників рахунку ПАТ "Укртатнафта" в Центральному депозитарії цінних паперів. Призначити, тимчасово, до призначення нового персонального складу виконавчого органу ПАТ "Укртатнафта", розпорядником рахунку в цінних паперах ПАТ "Укртатнафта" в Центральному депозитарії цінних паперів ОСОБА_9

07.11.2022 року Приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Микитенко Ю.В. за реєстраційним номером 1005851070052000574 внесено зміни до установчих документів ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", що не пов`язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

09.11.2022 року відбулись позачергові загальні збори акціонерів Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", оформлені протоколом №2, які проведені відповідно до порядку, встановленого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №1318 від 06.11.2022.

Загальна кількість осіб, включених до переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах - 2 особи. Відповідно до переліку акціонерів, які мають право на участь у Загальних зборах ПАТ "Укртатнафта", складеного станом на кінець операційного дня 09.11.2022 кількість голосуючих акцій ПАТ "Укртатнафта" складає 1 481 276 420 штук простих іменних акцій (голосів), кожна номінальною вартістю 0,50 грн, та 0 штук привілейованих акцій (голосів), кожна номінальною вартістю 0,00 грн. Загальна кількість голосів акціонерів - власників голосуючих акцій товариства, які зареєструвалися для участі у Загальних зборах акціонерів - 1 481 276 420 голосів. Кворум наявний - для участі у зборах зареєструвались представники акціонерів, які сукупно є власниками 100% голосуючих акцій від їх загальної кількості.

На позачергових загальних зборах ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта"", які відбулись 09.11.2022, прийняті такі рішення:

1. Для роз`яснення щодо порядку голосування, проведення підрахунку голосів під час голосувань, а також для вирішення інших питань, пов`язаних із забезпеченням проведення голосування на загальних зборах, обрати лічильну комісію у складі: Голова лічильної комісії: ОСОБА_5 , Член лічильної комісії: ОСОБА_6 .

2. Обрати Головуючим Загальних зборів - ОСОБА_6 , обрати Секретарем загальних зборів - ОСОБА_5 .

3. Унести та затвердити зміни до Статуту товариства шляхом його викладення в новій редакції. Делегувати Головуючому та секретарю Загальних зборів право підпису Статуту ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта"" у новій редакції, затвердженій рішенням Загальних зборів товариства 09.11.2022. Доручити Головуючому Загальних зборів особисто забезпечити в установленому законодавством порядку державну реєстрацію Статуту ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта"" у новій редакції, затвердженій рішенням Загальних зборів товариства 09.11.2022. Установити, що нова редакція Статуту ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта"" набуває чинності для товариства, його акціонерів та посадових осіб товариства з моменту прийняття цього рішення Загальними зборами товариства, а для третіх осіб - з моменту державної реєстрації Статуту в новій редакції.

4. Змінити колективний виконавчий орган (Правління) на одноособовий виконавчий орган (Директор). Припинити повноваження Голови Правління ПАТ "Укртатнафта" -Овчаренко П.В., припинити повноваження Членів Правління ПАТ "Укртатнафта": ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 .

5. Обрати Директором ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта"" ОСОБА_18 з 09.11.2022.

6. Затвердити умови контракту, що укладатиметься з Директором ПАТ "Укртатнафта", що додається. Уповноважити Головуючого загальних зборів ОСОБА_6 підписати контракт, що укладатиметься з Директором ПАТ "Укртатнафта".

09.11.2022 року Приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Микитенко Ю.В. за реєстраційним номером 1005851070055000574 внесено: зміни відомостей про органи управління юридичної особи; зміни керівника або відомостей про керівника юридичної особи; зміни фізичних осіб або зміни відомостей про керівника фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо; зміни до установчих документів, які не пов`язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

06.12.2022 року відбулись позачергові загальні збори акціонерів Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта"", оформлені протоколом №3, які проведені відповідно до порядку, встановленого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1318 від 06.11.2022.

Загальна кількість осіб, включених до переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах - 2 особи. Відповідно до переліку акціонерів, які мають право на участь у Загальних зборах ПАТ "Укртатнафта", складеного станом на кінець операційного дня 06.12.2022 кількість голосуючих акцій ПАТ "Укртатнафта" складає 1 481 276 420 штук простих іменних акцій (голосів), кожна номінальною вартістю 0,50 грн, та 0 штук привілейованих акцій (голосів), кожна номінальною вартістю 0,00 грн. Загальна кількість голосів акціонерів - власників голосуючих акцій товариства, які зареєструвалися для участі у Загальних зборах акціонерів - 1 481 276 420 голосів. Кворум наявний - для участі у зборах зареєструвались представники акціонерів, які сукупно є власниками 100% голосуючих акцій від їх загальної кількості.

На позачергових загальних зборах ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта"", які відбулись 06.12.2022, прийняті такі рішення:

1. Для роз`яснення щодо порядку голосування, проведення підрахунку голосів під час голосувань, а також для вирішення інших питань, пов`язаних із забезпеченням проведення голосування на загальних зборах, обрати лічильну комісію у складі: Голова лічильної комісії: ОСОБА_5 , Член лічильної комісії: ОСОБА_6 .

2. Обрати Головуючим Загальних зборів - ОСОБА_6 , обрати Секретарем загальних зборів - ОСОБА_5 .

3. Унести та затвердити зміни до Статуту товариства шляхом його викладення в новій редакції. Делегувати Головуючому та секретарю Загальних зборів право підпису Статуту ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта"" у новій редакції, затвердженій рішенням Загальних зборів товариства 06.12.2022. Доручити Головуючому Загальних зборів особисто забезпечити в установленому законодавством порядку державну реєстрацію Статуту ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта"" у новій редакції, затвердженій рішенням Загальних зборів товариства 06.12.2022. Установити, що нова редакція Статуту ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта"" набуває чинності для товариства, його акціонерів та посадових осіб товариства з моменту прийняття цього рішення Загальними зборами товариства, а для третіх осіб - з моменту державної реєстрації Статуту в новій редакції.

4. Припинити повноваження Члена Правління ПАТ "Укртатнафта" Оголяр О.Л.

06.12.2022 року Державним реєстратором виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області Дмитренко А.В. за реєстраційним номером 1005851070056000574 внесено зміни кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміни відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера), а також за реєстраційним номером 1005851070057000574 внесено зміни до установчих документів, які не пов`язані із внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Компанія «Корнеліус Холдінгз ЛТД» (Kornelius Holdings LTD), не погоджуючись із таким рішенням Держави Україна в особі Міністерства оборони України щодо примусового відчуження у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного стану акцій, емітентом яких є ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", що належать фізичним та юридичним особам, крім акцій, що належать державі та господарським товариствам, 100% акцій яких належить державі, звернулась до суду з цим позовом про визнання за позивачем права власності на прості іменні акції бездокументарної форми існування, які випущені ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» у кількості 92 955 743 штук номінальною вартістю 0,50 грн, що становить 6,2754% від загальної кількості акцій у статутному капіталі ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" та витребування цих акцій із володіння Держави Україна в особі Міністерства оборони України на користь позивача. Разом з тим, в межах даного спору, позивач просить суд зобов`язати депозитарну установу АТ "Державний експортно-імпортний банк України" виконати безумовну депозитарну операцію - списання з рахунку цінних паперів Держави України в особі Міністерства оборони України простих іменних акцій бездокументарної форми існування, які були випущені ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" у кількості 92 955 743 штук номінальною вартістю 0,50 грн, що становить 6,2754% від загальної кількості акцій у статутному капіталі ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» на рахунок позивача та зобов`язати депозитарну установу ТОВ «Кастодіан Гарант» виконати безумовну депозитарну операцію - зарахування цінних паперів Держави України в особі Міністерства оборони України простих іменних акцій бездокументарної форми існування, які були випущені ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" у кількості 92 955 743 штук номінальною вартістю 0,50 грн, що становить 6,2754% від загальної кількості акцій у статутному капіталі ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" на рахунок позивача.

Позивач зазначає, що для потреб оборони держави предметом примусового відчуження мало б бути майно (матеріально-технічні засоби) ПАТ "Укртатнафта", зокрема будівлі, споруди, устаткування, сировина, інвентар тощо, а не акції останнього та наголошує на порушенні процедури відчуження майна в умовах правового режиму воєнного стану, зокрема, на відсутність підписаного позивачем акту про примусове відчуження акцій ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" і неможливість ідентифікації акцій товариства, що не відповідає вимогам ч. 1-3 ст. 7 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного та надзвичайного стану" та на відсутність документа, що містить висновок про вартість майна на дату його оцінки, що є порушенням ч. 4 ст. 7 та ч. 1 ст. 8 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного та надзвичайного стану". Також, позивач зазначає, що здійснення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку та Національним депозитарієм України дій щодо списання акцій без згоди власника, навіть в період воєнного стану, виходять за межі їх повноважень, визначених п. 37-26 ч. 2 ст. 7, п. 13 ст. 8 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків", ч. 8 ст. 9 Закону України "Про депозитарну систему України", а позачергові загальні збори акціонерів ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта"", які відбулись 07.11.2022 та 06.12.2022, були проведені не в порядку та не у спосіб, що визначені Законом України "Про акціонерні товариства", внаслідок чого прийняті на цих загальних зборах рішення є незаконними (недійсними).

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Положеннями статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Концепція "майна" в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне тлумачення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві. Певні права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися правом власності, а отже, і "майном".

Загалом, акція компанії, яка має економічну цінність, разом з іншими її похідними правами, які надають можливість акціонеру впливати на компанію, може вважатися "майном" (рішення ЄСПЛ у справах "Совтрансавто-Холдинг" проти України від 25.07.2002, Shesti Mai Engineering OOD та інші проти Болгарії від 20.09.2011).

Предметом регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці Європейського суду з прав людини (серед багатьох інших, наприклад, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23.09.1982, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21.02.1986, "Щокін проти України" від 14.10.2010, "Сєрков проти України" від 07.07.2011, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23.11.2000, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22.01.2009, "Трегубенко проти України" від 02.11.2004, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону, нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття "суспільний інтерес" має широке значення (рішення від 23.11.2000 у справі "Колишній король Греції та інші проти Греції"). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить "суспільний інтерес" (рішення ЄСПЛ від 02.11.2004 в справі "Трегубенко проти України").

Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар". При цьому з питань оцінки "пропорційності" ЄСПЛ, як і з питань наявності "суспільного", "публічного" інтересу, визнає за державою досить широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах.

Таким чином, стаття 1 Першого протоколу до Конвенції гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання "справедливого балансу" в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"" від 24.04.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Указами Президента України від 14.03.2022 №133/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб та від 18.04.2023 №259/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб

Згідно Указу Президента України від 17.05.2022 №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"" від 22.05.2022 № 2263-IX. В подальшому, Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"" від 15.08.2022 № 2500-ІХ. Відповідно до Указу Президента України від 07.11.2022 № 757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 строком на 90 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16.11.2022 № 2738-IX. Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19.02.2023 строком на 90 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"" від 07.02.2023 № 2915-IX. Указом Президента України від 01.05.2023 № 254/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20.05.2023 строком на 90 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"" від 02.05.2023 № 3057-IX. Указом Президента України від 26.07.2023 № 451/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18.08.2023 строком на 90 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"" від 27.07.2023 № 3275-IX.

Отже, станом на теперішній час продовжено строк дії воєнного стану в Україні до 28.08.2023.

Пунктом 2 Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" постановлено військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначаються Законом України "Про правовий режим воєнного стану".

Так, згідно ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Статтею 64 Конституції України визначено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Пунктом 3 Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" визначено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Статтею 41 Конституції України визначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, як примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об`єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видавати про це відповідні документи встановленого зразка.

За своєю правовою природою примусове відчуження майна у власника в умовах воєнного стану є реквізицією, під якою (від лат. "requsitio" - вимога) варто розуміти примусове оплатне відчуження майна державою у власника за надзвичайних обставин на підставі та в порядку, встановленому законом, за умови попереднього і повного відшкодування його вартості або без нього.

Метою реквізиції є усунення наслідків або запобігання наслідкам, що виникли або можуть виникнути через стихійне лихо, аварію, епідемію, епізоотію, воєнний або надзвичайний стан та за інших надзвичайних обставин. Можлива вона лише у випадках і порядку прямо встановлених законодавством України.

Умовами застосування реквізиції є: наявність закону, який регулює порядок її здійснення; надзвичайні обставини, які зумовлюють потребу відчуження майна; попереднє або наступне повне відшкодування вартості майна.

З огляду на те, що реквізиція застосовується за надзвичайних обставин, які вимагають негайних дій, вона провадиться в позасудовому (адміністративному) порядку за рішенням органів державної влади. Адміністративний порядок реквізиції майна у власника обумовлений необхідністю швидкої реакції від органів державної влади на надзвичайні обставини.

Норми, що регулюють реквізицію, спрямовані на вирішення колізії публічного інтересу та цивільного права (зокрема, права власності, інших цивільних прав), розв`язання якої відбувається на користь публічного інтересу. При цьому необхідно зважати й на практику Європейського суду з прав людини.

Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини від 13.09.2005 у справі "Іванова проти України" (заява № 74104/01, від 13.09.2005) вказано, що позбавлення власності може бути виправдане лише в тому випадку, якщо наявно, inter alia, що воно здійснене "у інтересах суспільства" і "відповідно до вимог, передбачених законом". Більше того, повинно бути досягнуто "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства і вимогами захисту основних прав осіб.

Конституційний Суд України (Перший сенат) у рішенні від 05.06.2019 № 3-р(I)/2019 вказав, що право власності не є абсолютним, тобто може бути обмежене, однак втручання у це право може здійснюватися лише на підставі закону з дотриманням принципу юридичної визначеності та принципу пропорційності, який вимагає досягнення розумного співвідношення між інтересами особи та суспільства; при обмеженні права власності в інтересах суспільства пропорційними можуть вважатися такі заходи, які є менш обтяжливими для прав і свобод приватних осіб з-поміж усіх доступних для застосування заходів (абзац сьомий підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини).

Частинами 2 та 6 статті 353 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану майно може бути примусово відчужене у власника з наступним повним відшкодуванням його вартості. У разі повернення майна особі у неї поновлюється право власності на це майно, одночасно вона зобов`язується повернути грошову суму або річ, яка була нею одержана у зв`язку з реквізицією, з вирахуванням розумної плати за використання цього майна.

Потреби держави в умовах правового режиму воєнного стану є значними та полягають, як у забезпеченні потреб безпеки та оборони країни, так і в забезпеченні потреб населення, якому держава гарантує право на достатній життєвий рівень.

У даному випадку, Публічне акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" є нафтопереробною компанією, однією з найбільших виробників нафтопродуктів в Україні. Продукція, вироблена цим підприємством, в умовах правового режиму воєнного стану критично необхідна як для забезпечення потреб Збройних Сил України та енергетичного сектору країни, так і для забезпечення потреб населення.

Таким чином, відчуження майна ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", в тому числі акцій товариства, на користь Держави України та можливість здійснювати управління цим товариством в інтересах обороноздатності, стратегічної безпеки та як наслідок забезпечення належної життєдіяльності країни та її населення, призведе до досягнення стратегічної мети - певної стабільності на ринку нафти та нафтопродуктів, комплексного розв`язання існуючих проблем щодо забезпечення нафтопродуктами, як Збройних Сил України, так і населення країни.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що примусове відчуження у позивача у власність Держави України в особі Міністерства оборони України для використання в умовах правового режиму воєнного стану акцій, емітентом яких є ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" у кількості 92 955 743 штук номінальною вартістю 0,50 грн, що становить 6,2754% від загальної кількості акцій у статутному капіталі ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" обумовлене суспільною необхідністю, що забезпечить ефективне управління активами товариства, та, як наслідок, оперативне прийняття рішень щодо забезпечення держави нафтою та нафтопродуктами в умовах правового режиму воєнного стану.

Таким чином, з 06.11.2022 позивач перестав бути власником акцій ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", а новим їх власником є Держава України в особі Міністерства оборони України.

При цьому, суд не приймає до уваги твердження позивача, що відповідачами протиправно націоналізовані іноземні інвестиції у вигляді часткової участі у ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", оскільки за своєю правовою природою примусове відчуження майна у власника в умовах воєнного стану є реквізицією.

Частиною 2 статті 18 Закону України "Про інвестиційну діяльність" визначено, що державні органи та їх посадові особи не мають права втручатися в діяльність суб`єктів інвестиційної діяльності, крім випадків, коли таке втручання допускається чинним законодавством і здійснюється в межах компетенції цих органів та посадових осіб.

Інвестиції не можуть бути безоплатно націоналізовані, реквізовані або до них не можуть бути застосовані заходи, тотожні за наслідками. Такі заходи можуть застосовуватися лише на основі законодавчих актів України з відшкодуванням інвестору в повному обсязі збитків, заподіяних у зв`язку з припиненням інвестиційної діяльності. Порядок відшкодування збитків інвестору визначається в зазначених актах (ч. 2 ст. 19 Закону України "Про інвестиційну діяльність").

Отже, порядок примусового відчуження майна (реквізиція) в умовах правового режиму воєнного стану урегульований Законом України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану", який має пріоритет в умовах правового режиму воєнного стану, при цьому, власник відчуженого майна має право на відшкодування вартості такого майна.

Відхиляє суд і доводи позивача про те, що акції товариства не є майном в розумінні ст. 1 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" та п. 2 Порядку логістичного забезпечення сил оборони під час виконання завдань з оборони держави, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1208 від 27.12.2018, відтак не могли бути відчужені у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного стану, а для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України предметом примусового відчуження мало б бути майно (матеріально-технічні засоби) ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", зокрема будівлі, споруди, устаткування, сировина, інвентар, тощо.

Так, згідно ч. 1 ст. 1 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" примусове відчуження майна - позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЦК України акціонерне товариство є господарським товариством, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

За змістом ч. 1 ст. 20 Закону України "Про акціонерні товариства" акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства.

Частиною 1 статті 96-1 Цивільного кодексу України, права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства.

Пункт 8 частини 1 статті 2 Закону України "Про акціонерні товариства" визначає корпоративні права як сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

Згідно ч. 1 ст. 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 ГК України майном у цьому Кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб`єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб`єктів.

Згідно ч. 7 ст. 139 ГК України особливим видом майна суб`єктів господарювання є цінні папери.

Зокрема, у відповідності до положень ч. 1 ст. 8 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, що має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов`язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

Акція - це іменний цінний папір, що посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України, цим Законом та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств (ч. 1 ст. 9 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок").

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про акціонерні товариства" кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: 1) участь в управлінні акціонерним товариством; 2) отримання дивідендів; 3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; 4) отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства. Одна проста акція товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання на загальних зборах, крім випадків проведення кумулятивного голосування. Акціонери - власники простих акцій товариства можуть мати й інші права, передбачені актами законодавства та статутом акціонерного товариства.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що корпоративні права, посвідчені акціями товариства є майном (майновими правами).

Аналогічні висновки наведені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.08.2022 у справі №910/9095/18.

При цьому, як зазначено судом вище, Європейський суд з прав людини визнає, що акції компанії безсумнівно мають економічну цінність та становлять "майно" в розумінні статті 1 Першого протоколу (§ 91 рішення у справі ""Совтрансавто-Холдинг" проти України" від 25.07.2002, заява №48553/99).

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що прості іменні акції, емітентом яких є ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" є майном, яке може бути примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного стану.

У свою чергу, преамбулою Закону України "Про правовий режим майна у Збройних силах України" встановлено, що цей Закон визначає правовий режим майна, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, і повноваження органів військового управління та посадових осіб щодо управління цим майном.

Частиною 1 статті 1 вказаного Закону визначено, що військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв`язку тощо.

Частиною 2 статті 3 вказаного Закону встановлено, що майно набуває статусу військового майна з моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України.

Відтак, за висновком суду, посилання позивача на норми Закону України "Про правовий режим майна у Збройних силах України" в розрізі тверджень, що акції не можуть бути військовим майном безпідставні, оскільки положеннями зазначеного Закону визначається правовий режим майна, вже закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. В свою чергу, стаття 1 вказаного Закону не містить вичерпного переліку майна, що вважається військовим.

За таких обставин, норми Закону України "Про правовий режим майна у Збройних силах України" не можуть застосовуватись до правовідносин, що виникають з приводу та в процесі примусового відчуження у державну власність майна приватного власника.

Механізм примусового відчуження майна у фізичних та юридичних осіб для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану визначено Законом України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану".

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" визначено, що примусове відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану здійснюється за рішенням військового командування, погодженим відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" військовим командуванням, якому згідно з цим Законом надається право разом з органами виконавчої влади, військовими адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму воєнного стану, є, зокрема, Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувач об`єднаних сил Збройних Сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з`єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Статтею 3 Закону України "Про Збройні Сили України" визначено, що Збройні Сили України мають таку загальну структуру: Генеральний штаб Збройних Сил України; Командування об`єднаних сил Збройних Сил України; види Збройних Сил України - Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили; окремі роди сил Збройних Сил України - Сили спеціальних операцій, Сили територіальної оборони, Сили логістики, Сили підтримки, Медичні сили; окремі роди військ Збройних Сил України - Десантно-штурмові війська, Війська зв`язку та кібербезпеки; органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України. Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" зазначено, що про примусове відчуження або вилучення майна складається акт. Бланк акта про примусове відчуження або вилучення майна (далі - акт) виготовляється за єдиним зразком, затвердженим Кабінетом Міністрів України. В акті зазначаються: 1) назва військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження або вилучення майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення; 2) відомості про власника (власників) майна: для юридичних осіб - повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код; для фізичних осіб - прізвище, ім`я, по батькові, постійне місце проживання та ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів, крім осіб, які з релігійних або інших переконань відмовилися від ідентифікаційного номера, про що мають відповідну відмітку у паспорті; 3) відомості про документ, що встановлює право власності на майно (у разі наявності); 4) опис майна, достатній для його ідентифікації. Для нерухомого майна - відомості про місцезнаходження (адреса), для рухомого майна (наземні, водні та повітряні транспортні засоби) - відомості про реєстраційний номер транспортного засобу, марку, модель, номер шасі, рік випуску та інші реєстраційні дані; 5) сума виплачених коштів (у разі попереднього повного відшкодування вартості майна).

Акт підписується власником майна або його законним представником і уповноваженими особами військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення, і скріплюється печатками військового командування та/або зазначених органів. Право державної власності на майно виникає з дати підписання акта. Право державної власності на рухоме майно, що використовується чи може використовуватися для забезпечення діяльності підприємств оборонно-промислового комплексу України і щодо якого існує ризик переривання його функціонування у зв`язку з перебуванням такого майна на території адміністративно-територіальної одиниці України, щодо якої існує загроза її тимчасової окупації та межі якої розташовані на відстані не більше 30 кілометрів від району ведення воєнних (бойових) дій або від тимчасово окупованої території, виникає з дня введення в дію указом Президента України рішення Ради національної безпеки і оборони України про примусове відчуження або вилучення такого майна. У разі примусового відчуження майна до акта додається документ, що містить висновок про вартість майна на дату його оцінки, яка проводилася у зв`язку з прийняттям рішення про його примусове відчуження (ч. 2 - 4 ст. 7 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану").

Частиною 5 статті 7 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" передбачено, що у разі відсутності особи, у якої відчужується або вилучається майно, або її законного представника під час складання акта про примусове відчуження або вилучення майна такий акт складається без її участі. У такому разі власник майна або його законний представник має право на ознайомлення з актом про примусове відчуження або вилучення майна. Примірник акта та документ, що містить висновок про вартість майна, вручаються під розписку особі, у якої відчужується або вилучається майно, або її уповноваженому представнику.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" оцінка майна, що підлягає примусовому відчуженню, проводиться у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.

Як встановлено судом, 06.11.2022 Командувачем Сил логістики Збройних Сил України (з адміністративно-господарської діяльності) прийнято наказ №293 ДСК "Про примусове відчуження майна", яким примусово відчужено у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного стану усі акції, емітентом яких є ПАТ "Укртатнафта", що належать фізичним та юридичним особам, крім акцій, що належать державі та господарським товариствам, 100% акцій яких належить державі.

При цьому, пунктом 3 наказу №293 зобов`язано командира військової частини НОМЕР_1 невідкладно провести усі необхідні заходи на виконання примусового відчуження майна та забезпечення проведення оцінки майна, що відчужується.

На виконання наказу Командувача Сил логістики Збройних Сил України № 293, ТОВ "Консалтингова компанія "Увекон" надано Військовій частині НОМЕР_1 висновки за вих. №104/1, в яких рекомендовано визначити вартість 843 533 210 акцій ПАТ "Укртатнафта", що відчужуються для забезпечення потреб держави України в умовах примусового режиму воєнного стану у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, станом на 06.11.2022 на рівні їх номінальної вартості та зазначено, що після здійснення огляду, отримання вихідних даних та відповідно до цього забезпечення надання послуг з практичного виконання оцінки, за результатами чого буде складено Звіт про оцінку та висновок про вартість та отримана на нього рецензія ФДМУ, номінальну вартість можна буде замінити на ринкову.

В подальшому, за погодженням з Київською міською військовою адміністрацією Військовою частиною НОМЕР_1 складено акт №4 від 06.11.2022 про примусове відчуження або вилучення майна, за яким здійснено примусове відчуження усіх акцій, емітентом яких є ПАТ "Укртатнафта", власниками яких є фізичні та юридичні особи та обліковуються на рахунках у цінних паперах, відкритих у депозитарних установах, крім акцій, що належить державі та господарським товариствам, 100% акцій яких належать державі власником якого є фізичні та юридичні особи, що є власниками акцій ПАТ "Укртатнафта", крім держави та господарських товариств, 100% акцій яких належать державі. Право власності на майно підтверджується випискою з рахунку у цінних паперах.

З наданого Військовою частиною НОМЕР_1 акту №4 про примусове відчуження або вилучення майна вбачається, що цей документ містить усі необхідні реквізити, передбачені ст. 7 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану". При цьому, акт № 4 про примусове відчуження або вилучення майна підписано уповноваженими особами: командиром військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , заступником командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 та погоджено начальником Київської міської військової адміністрації ОСОБА_22.

При цьому, за змістом частини 5 статті 7 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" присутність власника майна при складанні акта про примусове відчуження або вилучення майна не є обов`язковою, відповідно у такому випадку акт може бути складено та підписано за відсутності власника майна, про що зазначено в акті №4.

З наведеного вбачається, що при примусовому відчуженні у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного стану усіх акцій, емітентом яких є ПАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта», що належить фізичним та юридичним особам, крім акцій, що належать державі та господарським товариствам, 100% акцій яких належать державі, дотримано вимоги щодо порядку відчуження майна, передбаченого ст. 7 та ст. 8 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану", відтак, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів Компанії «Корнеліус Холдінгз ЛТД» (Kornelius Holdings LTD) про порушення процедури відчуження майна в умовах правового режиму воєнного стану.

Не обґрунтованими є і твердження позивача про здійснення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку та Національним депозитарієм України дій, зокрема списання акцій, без згоди власника, які виходять за межі їх повноважень, визначених п. 37-26 ч. 2 ст. 7, п. 13 ст. 8 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків", ч. 8 ст. 9 Закону України "Про депозитарну систему України".

Так, законодавство про депозитарну систему України складається з Цивільного кодексу України, Закону України "Про депозитарну систему України", Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", інших законів України та нормативно-правових актів Комісії та Національного банку України (ч. 1 ст. 2 Закону України "Про депозитарну систему України").

Згідно п. 7 глави 2 розділу V Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.04.2013 № 735 (далі - Положення № 735), безумовні операції щодо цінних паперів/прав на цінні папери здійснюються на підставі наданих депозитарній установі та/або Центральному депозитарію оригіналів або копій: судового рішення або рішення уповноваженого законом органу чи його посадової особи, виконавчих документів, визначених законом, під час здійснення виконавчого провадження; свідоцтва про право на спадщину та договору (правочину) про поділ спадкового майна (за наявності); свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя; документів, що посвідчують виконання корпоративних операцій емітента (у випадках, передбачених законодавством); розпорядження уповноваженої особи Комісії про скасування реєстрації випуску цінних паперів (у зв`язку з визнанням їх емісії недійсною, припиненням акціонерного товариства чи пайового інвестиційного фонду, виконанням судового рішення або рішення уповноваженого законом органу чи його посадової особи); рішення Комісії щодо зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів щодо цінних паперів певного власника; копій документів, що підтверджують передачу майна юридичної особи, яке залишилося після задоволення вимог кредиторів у процесі ліквідації юридичної особи, учасникам відповідної юридичної особи; документів, що підтверджують настання підстав для здійснення переказу цінних паперів, зазначених у договорі рахунку ескроу в цінних паперах; документу, що підтверджує звернення стягнення на право вимоги власника або бенефіціара; вимоги про проведення зборів власників облігацій, наданої відповідним (відповідними) власником (власниками) облігацій; повідомлення Центрального депозитарію про завершення голосування з питань порядку денного відповідних зборів власників облігацій; інших документів, визначених законодавством України.

У відповідності до підпункту 1 пункту 1 глави 2 Положення № 735, обслуговування операцій щодо цінних паперів, у тому числі обслуговування обігу цінних паперів, проведення розрахунків у цінних паперах за правочинами щодо цінних паперів, здійснюється Центральним депозитарієм, депозитарними установами шляхом проведення на рахунках у цінних паперах облікових операцій, зокрема, внаслідок виконання безумовної операції щодо цінних паперів відповідно до вимог законодавства (у разі спадкування та правонаступництва - за рахунками в цінних паперах спадкодавця/юридичної особи, що припинилася, судового рішення або рішення уповноваженого законом органу чи його посадової особи тощо) - на підставі відповідних оригіналів документів або їх копій, які підтверджують наявність підстав для проведення депозитарних операцій.

Відповідно до положень п. 13 ст. 8 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків" національна комісія з цінних паперів та фондового ринку у випадках і межах, встановлених законом, в тому числі розробляє і затверджує з питань, що належать до її компетенції, обов`язкові для виконання нормативні акти.

При цьому, у відповідності до п. 37-26 ст. 7 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків" основними завданнями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є, в тому числі, визначення особливостей функціонування ринків капіталу та організованих товарних ринків, діяльності учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків в умовах воєнного стану чи під час особливого періоду.

06.11.2022 року Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку прийнято рішення №1320 "Про забезпечення проведення в системі депозитарного обліку депозитарних операцій щодо примусового відчуження у власність держави акцій, емітентом яких є ПАТ "Укрнафта", ПАТ "Укртатнафта", АТ "Мотор Січ", ПрАТ "АвтоКрАЗ", ПрАТ "Запоріжтрансформатор"", яке станом на час його виконання було чинним та обов`язковим до виконання професійними учасниками депозитарної системи, в судовому порядку це рішення не оскаржувалось, зворотного суду не надано, тому підстави для його невиконання були відсутні.

Не приймаються до уваги і доводи позивача щодо відсутності у Центрального депозитарію України права переказу акцій емітентів з рахунків депозитарних установ, в яких на рахунках у цінних паперах власників цінних паперів обліковуються акції емітентів з посиланням на положення ч. 8 ст. 9 Закону України "Про депозитарну систему України".

Так, згідно ч. 8 ст. 9 Закону України "Про депозитарну систему України" до виключної компетенції Центрального депозитарію належать: 1) зарахування цінних паперів (крім цінних паперів, віднесених до компетенції Національного банку України) у систему депозитарного обліку, їх облік та зберігання, а також списання цінних паперів у зв`язку з їх погашенням та/або анулюванням; 2) ведення обліку зобов`язань емітента за цінними паперами власних випусків (крім цінних паперів, віднесених до компетенції Національного банку України) стосовно кожного випуску цінних паперів на підставі депонування глобального сертифіката та/або тимчасового глобального сертифіката; 3) зберігання глобальних сертифікатів та тимчасових глобальних сертифікатів (крім глобальних сертифікатів та тимчасових глобальних сертифікатів випусків цінних паперів, віднесених до компетенції Національного банку України); 4) присвоєння коду цінних паперів відповідно до міжнародних норм, ведення реєстру кодів цінних паперів (міжнародних ідентифікаційних номерів цінних паперів (ISIN)); 5) складення реєстрів власників іменних цінних паперів (крім цінних паперів, віднесених до компетенції Національного банку України); 6) зберігання інформації про осіб, визначених на надання емітенту реєстру власників іменних цінних паперів; 7) отримання доходів та інших виплат за операціями емітентів (у тому числі тих, що розміщені та обертаються за межами України) на рахунок Центрального депозитарію, відкритий у Національному банку України, якщо такі кошти виплачуються у національній валюті, або на рахунки, відкриті Центральним депозитарієм в інших банках, у тому числі іноземних, що відповідають критеріям, встановленим Національним банком України, якщо такі кошти виплачуються в іноземній валюті, для їх подальшого переказу отримувачам; 8) відкриття та ведення рахунків у цінних паперах емітентів, Національного банку України, депозитарних установ, депозитаріїв-кореспондентів, осіб, які провадять клірингову діяльність; 9) ведення рахунка (рахунків) в цінних паперах депозитарної установи, що припинила свою депозитарну діяльність або якій анульовано відповідну ліцензію за правопорушення на ринках капіталу чи в іншому визначеному Комісією випадку, а також відповідальне зберігання документів, баз даних, копій баз даних, архівів баз даних депозитарної установи, інформації про тих її депонентів, що в установленому порядку не закрили свої рахунки в цінних паперах, та цінних паперів, які обліковувалися на їх рахунках, та подання інформації про стан таких рахунків згідно із законодавством; 10) встановлення єдиних уніфікованих правил (стандартів) відображення та передачі інформації щодо обліку та обігу цінних паперів, обслуговування корпоративних дій емітентів та іншої інформації, яка вноситься до системи депозитарного обліку; 11) впровадження міжнародних стандартів з питань провадження депозитарної діяльності; 12) здійснення контролю за клієнтами в частині провадження ними депозитарної діяльності в порядку та межах, установлених цим Законом.

Частиною 1 статті 16 Закону України "Про депозитарну систему України" визначено, що Центральний депозитарій у порядку, встановленому Комісією, відповідно до отриманих депозитарних активів провадить діяльність з депозитарного обліку та обслуговування обігу цінних паперів, емісія яких здійснюється (здійснена) в Україні та за її межами, та корпоративних операцій емітента на рахунках у цінних паперах клієнтів відповідно до компетенції щодо обліку цінних паперів, встановленої цим Законом.

З наведеного вбачається, що частиною 8 статті 9 Закону України "Про депозитарну систему України" наведено перелік повноважень, віднесених до виключної компетенції Центрального депозитарію України, при цьому, це не виключає можливості проведення Центральним депозитарієм України операцій по рахунках своїх клієнтів в порядку, визначеному Положенням № 735.

Абзацом 3 пункту 2 розділу І Положення №735, передбачені такі операції Центрального депозитарію, як безумовні, зокрема визначено, що безумовна операція з управління рахунком у цінних паперах - списання, зарахування або переказ цінних паперів, прав на цінні папери на рахунку у цінних паперах клієнта Центрального депозитарію, власника цінних паперів, нотаріуса, на депозит якого зараховано цінні папери, номінального утримувача без його розпорядження під час проведення емітентом операцій з цінними паперами (у випадках, передбачених законодавством), а також у зв`язку зі зміною дієздатності (обмеження дієздатності або визнання особи недієздатною), внаслідок передачі цінних паперів у спадщину та в інших випадках, які передбачені законодавством України.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів Компанії "Корнеліус Холдінгз ЛТД" (Kornelius Holdings LTD) щодо відсутності правових підстав для проведення безумовних депозитарних операцій.

При цьому, щодо оприлюднення рішення № 1320 Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку "Про забезпечення проведення в системі депозитарного обліку депозитарних операцій щодо примусового відчуження у власність держави акцій, емітентом яких є ПАТ "Укрнафта", ПАТ "Укртатнафта", АТ "Мотор Січ", ПрАТ "АвтоКрАЗ", ПрАТ "Запоріжтрансформатор"", суд зазначає, що зі змісту рішення НКЦПФР від 06.11.2022 № 1320 вбачається, що це рішення вичерпується одноразовим застосуванням, спрямованим на організацію виконання рішення військового командування в умовах правового режиму воєнного стану, що не мають нових правових норм, є актом індивідуальної дії, відповідно не підпадає під ознаки регуляторного акту, нормативного та нормативно-правового акту для його оприлюднення. Більше того, згідно п. 11 рішення НКЦПФР від 06.11.2022 № 1320, це рішення набирає чинності з дня його прийняття.

У відповідності до положень статті 6 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків" Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку розробляє і затверджує нормативно-правові акти з питань, що належать до її компетенції, обов`язкові до виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, учасниками ринку цінних паперів, їх об`єднаннями, контролює їх виконання. Нормативно-правові акти Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, крім нормативно-правових актів з питань, передбачених пунктами 37-25-37-28 частини другої статті 7 цього Закону, підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України. Нормативно-правові акти Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з питань, передбачених пунктами 37-25 - 37-28 частини другої статті 7 цього Закону, оприлюднюються на її офіційному веб-сайті та набирають чинності з дня, наступного за днем їх офіційного опублікування. Офіційним опублікуванням таких актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку вважається їх оприлюднення на офіційному веб-сайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Відповідно до п. 5 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 №731 (далі - Положення № 731) на державну реєстрацію не подаються акти: а) персонального характеру (про склад комісій, призначення на посаду і звільнення з неї, заохочення працівників тощо); б) дія яких вичерпується одноразовим застосуванням, крім актів про затвердження положень, інструкцій та інших, що містять правові норми; в) оперативно-розпорядчого характеру (разові доручення); г) якими доводяться до відома підприємств, установ і організацій рішення вищестоящих органів; д) спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, що не мають нових правових норм; е) рекомендаційного, роз`яснювального та інформаційного характеру (методичні рекомендації, роз`яснення, у тому числі податкові, тощо), нормативно-технічні документи (національні та регіональні стандарти, технічні умови, будівельні норми і правила, правила спортивних змагань з видів спорту, визнаних в Україні, тарифно-кваліфікаційні довідники, кодекси усталеної практики, форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних та інші).

Відхиляє суд і доводи позивача про те, що позачергові загальні збори акціонерів ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта"", які відбулись 07.11.2022 та 06.12.2022, проведені не в порядку та не у спосіб, що визначені Законом України "Про акціонерні товариства", внаслідок чого ці рішення прийняті на загальних зборах є незаконними (недійсними), оскільки дійсність рішень, прийнятих на позачергових загальних зборах акціонерів Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", які відбулись 07.11.2022 та 06.12.2022 та оформлені відповідно протоколами №1 та №3 не є предметом розгляду у цій справі, вказані рішення в судовому порядку не визнані недійсними, а тому суд не приймає до уваги доводи позивача з посиланням на їх недійсність.

Водночас суд зауважує, що 06.11.2022 року Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку прийнято рішення №1318 «Щодо особливостей на період дії воєнного стану проведення загальних зборів акціонерів акціонерного товариства, в яких беруть участь акціонери - власники 100 відсотків голосуючих акцій», відповідно до статті 6, пункту 37-26 частини 2 статті 7 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків", статті 1-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", у зв`язку з введенням воєнного стану відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, з урахуванням рішень статті 19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з метою мінімізації негативного впливу наслідків військової агресії Російської Федерації проти України та сприяння стабільності ринків капіталу, вирішено:

1. Встановити, що у період дії воєнного стану загальні збори акціонерів акціонерного товариства, в яких беруть участь акціонери - власники 100 відсотків голосуючих акцій, можуть бути проведені з урахуванням особливостей, встановлених цим рішенням.

2. У разі якщо в одному місці зібралися акціонери - власники 100 відсотків голосуючих акцій, вони мають право прийняти будь-яке рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів акціонерів такого товариства відповідно до закону та/або статуту акціонерного товариства.

3. Усі рішення, прийняті відповідно до пункту 2 цього рішення, оформляються у вигляді протоколу загальних зборів відповідно до вимог статті 46 Закону України "Про акціонерні товариства", що підписується усіма акціонерами товариства, які є власниками 100 відсотків голосуючих акцій товариства (їх представниками).

4. Рішення, прийняте на таких загальних зборах, вважається дійсним, за умови виконання всіх таких вимог:

1) на кінець операційного дня дати складання протоколу загальних зборів (дати проведення загальних зборів) складено реєстр акціонерів у порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України;

2) відповідно до реєстру акціонерів, складеного згідно з вимогами пункту 1 цієї частини, акціонери (їх представники), які взяли участь у таких загальних зборах, є власниками 100 відсотків голосуючих акцій товариства;

3) протокол загальних зборів підписано всіма акціонерами товариства, які є власниками 100 відсотків голосуючих акцій товариства (їх представниками);

4) загальна кількість акціонерів акціонерного товариства, загальні збори якого проводяться відповідно цього рішення, не може перевищувати п`яти осіб.

5. Положення статей 33 - 48 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо порядку скликання та проведення загальних зборів не застосовуються до загальних зборів, проведених відповідно до вимог цього рішення.

6. Це рішення набирає чинності з дня наступного за днем його опублікування на офіційному веб сайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Цього ж дня, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку прийнято рішення №1319 «Щодо внесення змін до рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19.09.2022 №1183», відповідно до статті 6, пункту 37-26 частини 2 статті 7 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків", статті 11 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", у зв`язку з введенням воєнного стану відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, з урахуванням рішень статті 19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з метою мінімізації негативного впливу наслідків військової агресії Російської Федерації проти України та сприяння стабільності ринків капіталу, вирішено:

1. Пункт перший рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19 вересня 2022 року №1183 викласти в такій редакції:

"1. Встановити, що у період дії воєнного стану загальні збори акціонерів акціонерного товариства або учасників корпоративного інвестиційного фонду можуть бути проведенні виключно одним з наступних шляхів:

1) дистанційного проведення відповідно до Тимчасового порядку скликання та дистанційного проведення загальних зборів акціонерів та загальних зборів учасників корпоративного інвестиційного фонду;

2) проведення загальних зборів акціонерів акціонерного товариства, в яких беруть участь акціонери - власники 100 відсотків голосуючих акцій, відповідно до порядку встановленого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №1318 від 06.11.2022р."

2. Це рішення набирає чинності з дня наступного за днем його опублікування на офіційному вебсайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №1318 та № 1319 від 06.11.2022 набрали чинності з дня наступного за днем їх опублікування на офіційному вебсайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, в судовому порядку не оскаржувались та є дійсними станом на день розгляду цієї справи по суті.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України , належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що позивач не довів в розумінні статті 74 Господарського процесуального кодексу України ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні позову з огляду на його необґрунтованість та недоведеність.

Згідно з пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статями 13, 73-80, 86, 129, 178, 202, 232, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 06.10.2023.

Суддя Т.В. Васильченко