Рішення № 113979683, 05.10.2023, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/1259/22 Провадження № 2/724/17/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2023 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Єфтеньєва О.Г.

за участі секретаря судового засідання: Банарюк К.Б.

за участі сторін:

представника відповідача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в місті Хотин Чернівецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Фермерського господарства «ЗАХІДАГРОТРАНС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Дністровська районна державна адміністрація, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, повернення земельної ділянки в натурі, скасування запису про державну реєстрацію договору оренди землі, стягнення заборгованості по орендній платі за користування земельною ділянкою, -

В С Т А Н О В И В:

До Хотинського районного суду Чернівецької області надійшла позовна заява ОСОБА_3 до Фермерського господарства «ЗАХІДАГРОТРАНС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Дністровська районна державна адміністрація, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, повернення земельної ділянки в натурі, скасування запису про державну реєстрацію договору оренди землі, стягнення заборгованості по орендній платі за користування земельною ділянкою.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що ОСОБА_4 склала заповіт на позивача на все її майно яке їй належить. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла.

У зв`язку із виниклими спірними питаннями щодо успадкування земельних ділянок з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а саме:

- площею 1,12 га, розташованої в с. Санківці Хотинського району Чернівецької області, кадастровий номер 7325088400:03:003:0234, яка належала спадкодавцю ОСОБА_4

- площею 1,49 га, розташованої в с. Санківці Хотинського району Чернівецької області, кадастровий номер 7325088400:03:002:0055, яка належала спадкодавцю ОСОБА_4 .

Позивач вимушений був звернутися до суду з відповідним позовом, за результатом розгляду якого рішенням Новоселицького районного суду від 16.08.2021 у справі №720/908/20 позовні вимоги були задоволені повністю та встановлено право власності на зазначені земельні ділянки в порядку спадкування після смерті спадкодавця ОСОБА_4 від 17.03.2019 р. Рішення суду вступило в законну силу. На підставі даного рішення суду позивач в установленому Законом порядку зареєстрував право власності в порядку спадкування на дані земельні ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільського господарського виробництва.

Позивач вказує, що він дізнався, що дані земельні ділянки перебувають в оренді на підставі Договорів оренди б/н від 11.11.2014, укладених між спадкодавцем - орендодавцем ОСОБА_4 та орендарем - ФГ «ЗАХІДАГРОТРАНС».

Дані Договори від 11.11.2014 без реєстраційних номерів оренди земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за кадастровими номерами 7325088400:03:003:0234 та 7325088400:03:002:0055 укладені при житті спадкодавця строком на 10 (десять) років, про що чітко зазначено в п.7 цих Договорів. Договори оренди відповідно були зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права з строком дії 35 років з моменту державної реєстрації.

З моменту набуття права власності на зазначене спадкове майно, маючи наміри особисто користуватись належними земельними ділянками для товарного сільськогосподарського виробництва, самостійно здійснювати на них сільськогосподарські роботи, позивач звернувся до орендаря - директора Фермерського Господарства «ЗАХІДАГРОТРАНС» з пропозицією розрахуватись по заборгованості сплати орендної плати за період 2019-2021 рр., та повернути йому у добровільному порядку належні земельні ділянки шляхом складання відповідних до Закону Актів приймання-передачі.

Проте, як пояснив Відповідач, підстав для погашення заборгованості по орендній платі та повернення земельних ділянок не має, ці земельні ділянки перебувають у користуванні ФГ на підставі Договорів оренди землі, укладених з ОСОБА_4 строком на 35 років, тобто до 2050 року, при цьому на підтвердження права користування вказаною земельною ділянкою ним не було надано йому буд-якого підтверджуючого документа.

В травні 2022 року позивач знайшов Договори оренди землі з додатками, укладених 11.11.2014 року між Відповідачем та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ознайомившись з даними Договорами оренди та реєстраційними документами щодо державної реєстрації права оренди вказаних земельних ділянок, позивачем виявлено суттєві розбіжності в їх змісті, а саме в істотних умовах Договорів та їх державної реєстрації, а саме: по-перше, відповідно до п.7 Договорів, останні укладались строком на 10 років, починаючи з дати їх державної реєстрації. В той же час, відповідно до Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ЕЕТ 754677 від 09.03.2015 та ЕЕТ 754665 від 09.03.2015 строк дії оренди цих же земельних ділянок зазначений на 35 років. По-друге, у позивача є обґрунтовані підстави вважати, що Договори оренди від 11.11.2014 та їх додатки: акти приймання-передачі земельних ділянок, акти встановлення та погодження меж землекористування підписані не ОСОБА_4 , а іншою особою.

Такі висновки позивача ґрунтуються на тому, що під час судового розгляду попередньої цивільної справи за його позовом до ОСОБА_5 про визнання заповіту не чинним та встановлення права власності на ці ж земельні ділянки в порядку спадкування, було встановлено судовим рішенням, що заповіт в інтересах ОСОБА_5 у справі №720/908/20, від імені спадкодавця ОСОБА_4 , був складений і підписаний не нею, а іншою особою, у зв`язку із чим було зареєстровано та розслідувалось кримінальне провадження №12019260160000301 від 15.10.2019 за ч.1 ст.366 КК України.

Крім того, ухвалою Новоселицького районного суду Чернівецької області від 16.12.2020 у цивільній справі №720/908/20 була призначена судово-почеркознавча експертиза за матеріалами цивільної справи №720/908/20, проведення якої доручено КНДІСЕ, за висновком якого від 25.06.2021 за №2211/2212/21-32/20190-20194/21-32 висновки первинної судово-почеркознавчої експертизи щодо невідповідності підписів ОСОБА_4 у заповіті та інших документах були підтверджені.

Позивач вказує, що він за час вступу у право власності на зазначені земельні ділянки будь-якої орендної плати, як правонаступник орендодавця, також не отримував.

З приводу розрахунку заборгованості орендної плати позивач вказує, що згідно п.10 Договорів розмір орендної плати становить 3% від нормативної грошової оцінки землі на рік в сумі 478,92 грн. з урахуванням щорічного коефіцієнта інфляції.

Крім того, в обумовлену та погоджену сторонами Договору щорічну орендну плату за 1 земельну ділянку, надану в оренду, протягом 2019-2020 р.р. входило сплата орендодавцю у вигляді натуроплати 600 кг. зерна по 5,00 грн. за кг., а всього на 3000,00 грн., 50 кг. мішок цукру, вартістю 800,00 грн.

Таким чином загальна сума заборгованої орендної плати за орендування земельних ділянок становить 28073, 52 грн.

Враховуючи вище викладене позивач просить суд зобов`язати Фермерське Господарство «ЗАХІДАГРОТРАНС» усунути перешкоди у користуванні земельними ділянками:

площею 1,12 га, розташованої в с. Санківці Дністровського (Хотинського) району Чернівецької області, цільове призначення: ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7325088400:03:003:0234;

площею 1,49 га, розташованої в с. Санківці Дністровського (Хотинського) району Чернівецької області, цільове призначення: ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7325088400:03:002:0055 - шляхом повернення вказаних земельних ділянок в натурі за актами приймання-передачі.

Скасувати записи № 8976938 та № 8976877 від 09.03.2015 про державну реєстрацію договорів б/н від 11.11.2014 року оренди вище вказаних земельних ділянок.

Розірвати Договори оренди земельних ділянок без реєстраційного номеру від 11.11.2014, укладених між орендодавцем ОСОБА_4 та орендарем ФГ «ЗАХІДАГРОТРАНС» про оренду земельних ділянок.

Стягнути з ФГ «ЗАХІДАГРОТРАНС» на заборгованість по сплаті орендної плати на загальну суму 28073,52 грн., та вирішити питання щодо судових витрат.

05.10.2022 року до суду надійшов відзив на позовну заяву.

В обґрунтування якого представник відповідача вказує, що позовні вимоги не визнаються, крім цього позивач, пред`явивши позов до відповідача, не в повній мірі надав докази в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зокрема позивачем зазначається, що підставами розірвання Договорів оренди земельних ділянок від 11.11.2014 року є істотне порушення мною умов Договорів оренди земельних ділянок укладених 11.11.2014 року, а саме має місце систематичне (два та більше випадків) несплати орендної плати.

Представник відповідача просить суд взяти до уваги наступні істотні обставини, викладенні в хронологічному порядку, що мають значення.

Щодо позовних вимоги про стягнення заборгованості по орендній платі за користування земельними ділянками та розірвання договорів оренди.

17 березня 2019 року помирає ОСОБА_4 , яка була власником земельних ділянок та орендодавцем, що надала їх в користування за Договорами оренди від 11 листопада 2014 року.

Позивач до матеріалів позову, додає рішення Новоселицького районного суд у справі № 720/908/20. Ухвалою суду від 21.07.2020 року у цій справі відкрито провадження. З тексту рішення вбачається, що ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про визнання недійсним заповіту та визнання за ним права власності на спадкове майно (земельні ділянки, які є предметом розгляду даної справи).

16 вересня 2021 року рішення Новоселицького районного суду у справі № 720/908/20 набрало законної сили, позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено заповіт складений на іншого спадкоємця покійною власницею земельних ділянок, що є предметом розгляду цієї справи, визнано недійсним. Визнано право власності на земельні ділянки (в порядку спадкування за заповітом), що належали покійній ОСОБА_4 за ОСОБА_3

17 грудня 2021 року ОСОБА_3 зареєстрував за собою право власності на земельні ділянки, що є предметом розгляду справи, на підставі рішення Новоселицького районного суду у справі № 720/908/20.

Враховуючи вищенаведену хронологію вбачається, що в період з дня смерті ОСОБА_4 (померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ) до моменту реєстрації за позивачем права власності на земельні ділянки (17 грудня 2021 року) орендна плата відповідачем не сплачувалась, бо фактично не було кому її платити. Як наслідок з сторони відповідача відсутня системна несплата (два і більше рази) орендної плати, як підстава припинення права користування земельними ділянками. Тому відповідачем не порушувались істотні умови Договорів оренди земельних ділянок укладених 11.11.2014 року між відповідачем та покійним власником ОСОБА_4 .

Щодо позовної вимоги стягнення заборгованості по орендній платі за користування земельними ділянками. Дана позовна вимога не підлягає задоволенню з наступного.

Твердження позивача в своєму позові, що він звертався до відповідача з пропозицією розрахуватись по заборгованості сплати орендної плати за період 2019-2021 р.р. та повернення йому у добровільному порядку належних земельних ділянок, є голослівні та не підтвердженні жодним письмовим доказом у справі.

Представник відповідача вказує, що ОСОБА_3 не повідомив його про свої права на спадкове майно і не надав необхідних платіжних реквізитів для виплати йому орендної плати, що позбавило його, як орендаря, можливості виконати своє зобов`язання за договором оренди, зокрема, сплатити орендну плату.

За відсутності даних про нового власника земельних ділянок, відповідач не мав фактичної можливості сплатити ОСОБА_3 орендну плату, як наслідок, не може нести відповідальність за невиконання зобов`язання щодо її сплати, адже несплата орендної плати за вказаний період позову мала місце винятково у зв`язку з невиконанням орендодавцем обов`язку, передбаченого частиною третьою статті 148-1 ЗК України, а саме: не повідомлення орендаря про факт переходу права власності на земельну ділянку, тобто позивачем було створено перешкоди для належного виконання обов`язку зі сплати орендної плати. ОСОБА_3 не було надано належним чином завірених копій документів, які б підтверджували перехід до нього права власності та не надано банківських реквізитів для проведення виплати орендної плати.

Таким чином, законом встановлено (статтею 148-1 ЗК України) обов`язок особи у разі набуття права власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді на підставі чинного договору оренди землі, повідомити орендаря про факт переходу права власності на земельну ділянку, а також надати інформацію, що дозволить орендарю виконувати обов`язок зі сплати орендної плати, а також інші умови договору.

Тому стороною позивача не надано доказів до позовної заяви, що підтверджували б винну поведінку відповідача.

Відповідач вважає, що також дана основна позовна вимога не підлягає задоволенню оскільки відсутній спір про право. З боку позивача має місце зловживання своїми процесуальними правами.

Також відповідач вказує, що згідно Договорів оренди на відповідача не покладались обов`язки щодо встановлення кола спадкоємців після померлої орендодавеці ОСОБА_4 . Позивачем не надано до суду доказів того, що ним здійснювались будь-які дії щодо досудового врегулювання спору, у тому числі офіційно надсилалися листи чи вимоги до відповідача про своєчасне внесення орендної плати в зв`язку з переходом права власності на земельні ділянки до позивача, як спадкоємця майна після померлої ОСОБА_4 .

Враховуючи вище наведене представник відповідача просить суд у позовних вимогах позивача відмовити в повному обсязі.

12.10.2022 року до суду надійшов відповідь на відзив.

В обґрунтування якого представник позивача вказує, що у наданому відзиві відповідач заперечує виникнення та існування заборгованості по орендній платі за земельні ділянки, хоча, в той же час наголошує та підтверджує фактичну несплату орендної плати за користування земельними ділянками в період з 17.03.2019 (дня смерті ОСОБА_4 - колишнього власника та орендодавця) до 17.12.2021 (моменту реєстрації права власності позивачем).

В той же час, відповідно до п.п.9,10 Договорів оренди від 11.11.2004 орендна плата вноситься «готівкою через касу орендаря з письмовим підтвердженням орендодавцем факту одержання готівки в день її одержання». Відповідачем не надано будь-яких документальних доказів сплати встановленої орендної плати попередньому власнику - ОСОБА_4 та будь-яких письмових підтверджень намагання сплатити орендну плату позивачу у встановленому договором порядку.

Крім того, відповідачем не надані будь-які платіжні документи, платіжні відомості виплати орендної плати за земельні паї, інші відомості, форми 1ДФ про податковий розрахунок сум доходу, нарахований на користь платників податку і сум утриманого з них податку з сум, отриманих за оренду земельних паїв, та про те, що такі грошові кошти колишній орендодавець ОСОБА_4 та/або позивач отримав (отримує) саме за здані в оренду земельні ділянки.

Як встановлено з договорів оренди, сплата орендної плати передбачена раз на рік. При підтвердженні несплати орендної плати саме в зазначений вище період часу позивач чомусь не враховує нездійснення ним оплати за оренду саме протягом трьох років : 2019, 2020,2021 р.р.

Три роки підряд несплати орендної плати і складає цю системність, що є однією із основних підстав та критеріїв розірвання договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення у зв`язку із істотними порушеннями умов договору. Зважаючи на встановлені фактичні обставини справи, та невиплату орендарем позивачу орендної плати за три підряд роки (про що не заперечує відповідач), є обґрунтовані підстави вважати, що позивач значною мірою був позбавлений того на що він розраховував при набутті права власності на земельні ділянки, які перебували в оренді, а відтак, про наявність істотного порушення умов договору.

Відповідач у наданому відзиві на позовні вимоги чомусь умисно не піддає аналізу встановлені позивачем розбіжності в наявних договорах оренди, які були у орендодавця та які передані державному реєстратору, а саме наступні суттєві розбіжності:

Договори від 11.11.2014 без реєстраційних номерів оренди земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за кадастровими номерами 7325088400:03:003:0234 та 7325088400:03:002:0655 укладені при житті спадкодавця строком на 10 (десять) років, про що чітко зазначено в п.7 цих Договорів.

В той же час, ці ж Договори оренди були зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права з строком дії 35 років з моменту державної реєстрації.

Наданий відповідачем розрахунок орендної плати за користування зазначеними земельними ділянками сільськогосподарського призначення не відповідає дійсним положенням п.п.9, 10 складаних Договорів оренди в частини орендної плати.

Крім того, відповідачем не врахована виплата орендної плати в натуральній (не грошовій) формі відповідно до ст. 22 Закону від 06.10.98 р. № 161-ХГУ «Про оренду землі», власною продукцією або наданням послуг.

З огляду на викладені обставини, розрахунок, який наданий відповідачем, не відповідає дійсним обставинам справи, та будь-яких обґрунтувань щодо спростування наданого позивачем розрахунку заборгованостей орендної плати відповідачем не надано та інше не доведено.

Належні позивачу земельні ділянки особисто ним в оренду Відповідачу не передавались, з умовами укладених договорів позивач не ознайомлювався, договори оренди землі особисто ним не підписувалися, акти приймання - передачі земельних ділянок також особисто не підписувалися.

Встановлені розбіжності однієї із істотних умов Договорів - строки їх дії, які суперечать зазначеним в Договорах та в реєстраційних документах, які складались під час реєстрації цих Договорів, систематичність несплати орендної плати в своїй сукупності є належним і достатнім обґрунтуванням того, що власник успадкованих після смерті ОСОБА_4 земельних ділянок, у відповідності до вимог ст.ст.386,387, 1212, 1213 ЦК України вправі вимагати від Відповідача усунути перешкоди у користуванні належними позивачу земельними ділянками.

Враховуючи вище наведене представник позивача просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 07.07.2022 року у забезпечені позову відмовлено.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 14.07.2022 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Ухвалами Хотинського районного суду Чернівецької області від 06.10.2022 року у справі витребувано докази.

Згідно розпорядження Хотинського районного суду від 16.01.2023 року № 57 справу № 724/1259/22 було призначено до повторного автоматизованого розподілу судових справ у зв`язку із достроковим припинення відрядження судді Фрунзенського районного суду м. Харкова Сілантьєвої Е.Є.

Так, відповідно до протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 16.01.2023 року вказану справу передано на розгляд судді Єфтеньєву О.Г.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 17.01.2023 року справу прийнято до свого провадження та призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 08.02.2023 року у задоволені клопотання про витребування відмовлено.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 01.03.2023 року клопотання про витребування задоволено.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 04.05.2023 року у задоволенні клопотання про повернення до підготовчого засідання відмовлено.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 14.06.2023 року клопотання представника позивача про призначення почеркознавчої експертизи залишити без розгляду.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 14.06.2023 року заяву представника відповідача про поновлення процесуальних строків задоволено.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 29.08.2023 року ухвалу Хотинського районного суду Чернівецької області від 14.06.2023 року якою клопотання представника позивача про призначення почеркознавчої експертизи залишити без розгляду - залишено без змін.

Позивач ОСОБА_3 , в судові засідання не з`являвся, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.

Представник позивача ОСОБА_6 , в судове засідання 25.09.2023 року не з`явився, подав до суду заяву в якій просить суд відкласти розгляд справи у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні.

В судовому засіданні 01.03.2023 року підтримав позовні вимоги, послався на доводи наведенні у позові та наголосив суду, що були укладені договори оренди саме на 10 років зазначені договори були додані до позовної заяви. Також вказав, що у справі яка розглядалася Новоселицьким районним судом Чернівецької області про визнання заповіту не дійсним було проведено почеркознавчу експертизу щодо підпису в заповіті Бурлаки та до зразків підпису з якими було здійснено порівняння заповіту було надано саме договори оренди спірних земельних ділянок строком на 10 років, тому є обґрунтовані підстави вважати, що договір про оренду земельних ділянок строком на 35 років нею не підписувався.

Представник позивача ОСОБА_7 , 25.09.2023 року в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача ОСОБА_1 , в судовому засіданні просив відмовити у позовних вимогах на підставі наведеного у відзиві. Також наголосив, що кошти за оренду земельної ділянки були надіслані позивачу Укрпоштою, які він прийняв. За 2019-2021 роки оренда не сплачувалась тому, що фактично її не було кому платити, оскільки не було спадкоємця який прийняв спадщину та належним чином її оформив.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, хоча був повідомлений належним чино про дату, час та місце судового розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.

Свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що договори укладалися у 2013-2014 роках. Він особисто був знайомий із покійною ОСОБА_4 . Вона особисто підписувала договори на 35 років. За договором вона кожного року отримувала зерно та орендну плату. Вказав, що з договору який витребувано з поліції та з РДА він вбачає, що вони є оригінальними, оскільки стоїть печатки його та фірми. З договору наданого позивачем вказує, що печатка не та, підпис також. Договір не пропечатаний, такий договір б не зареєстрували. Договір наданий позивачем є не оригінальний.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що різниця у роках, чому 10 років, реквізити, підпис, печатки немає, не зрозумілі, шрифт не той. На всіх екземплярах вони однаково виготовлювалися під один шаблон по стандарту 35 років. Також вказав, що в договорі все друкується, а не прописується від руки. Помилки бути не може. Всі примірники йдуть ідентичні. Вказав, що саме договір на 35 років є оригінальним.

Свідок ОСОБА_9 , в судовому засіданні пояснила, що в 2015 році була призначена державним реєстратором. Такі договори вони реєстрували. Договір відповідача та РДА є однаковими. Реквізити друкуються, а не пишуться. Подається три примірника на реєстрацію і всі вони були точно однакові. Описується строк дії договору оренди, є витяг у реєстраційній справі. Іншого примірника бути не може. Вони не приймають договори не пропечатані, обов`язково мають бути ідентичні, прошиті і пропечатані. ОСОБА_2 , договори привіз особисто.

Згідно до ч. 1 ст. 90 ЦПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Щодо розірвання договорів оренди.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 .

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЧВ № 008691 ОСОБА_4 є власником земельної ділянки, площею 1,12 га, розташованої в с. Санківці Дністровського (Хотинського) району Чернівецької області, цільове призначення: ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7325088400:03:003:0234.

Згідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЧВ № 008992 ОСОБА_4 є власником земельної ділянки, площею 1,49 га, розташованої в с. Санківці Дністровського (Хотинського) району Чернівецької області, цільове призначення: ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7325088400:03:002:0055.

З договору оренди земельної ділянки наданого позивачем від 11.11.2014 року вбачається, що орендодавець ОСОБА_4 передала орендарю ФГ «Західагротранс» у користування на платній основі земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 1.115 га кадастровий номери 7325088400:03:003:0234 строком на 10 років. (п.7); Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі готівкою через касу орендаря з письмовим підтвердженням орендодавцем факту одержання готівки в день її одержання (п.9). Розмір орендної плати становить 3 % від нормативної грошової оцінки землі на рік в сумі 478,92 грн., з урахуванням щорічної інфляції (п.10). Остання сторінка договору на якій міститься реквізити сторін в графі «Орендодавець» зазначаються дані написані синьою ручкою, а в графі «Орендар» зазначаються дані надруковані. Договір підписано та скріплено печаткою.

З договору оренди земельної ділянки наданого позивачем від 11.11.2014 року вбачається, що орендодавець ОСОБА_4 передала орендарю ФГ «Західагротранс» у користування на платній основі земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 1.4894 га кадастровий номер 7325088400:03:002:0055 строком на 10 років. Остання сторінка договору на якій міститься реквізити сторін в графі «Орендодавець» зазначаються дані написані синьою ручкою, а в графі «Орендар» зазначаються дані надруковані. Договір підписано та скріплено печаткою.

Вище вказані договори прошиті та пронумеровано на восьмим аркушах, однак на зазначених бірках відсутні печатки.

Відповідно до акту приймання та передачі земельної ділянки від 11.11.2014 року ОСОБА_4 та ФГ «Західагротранс» орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку загальною площею 1.1150 га кадастровий номер 7325088400:03:003:0234.

Актом встановлення та погодження меж землекористування в натурі від 11.11.2014 року претензій щодо меж земельної ділянки площею 1.1150 га кадастровий номер 7325088400:03:003:0234 суміжними землевласниками та користувачами не заявлено.

Відповідно до акту приймання та передачі земельної ділянки від 11.11.2014 року ОСОБА_4 та ФГ «Західагротранс» орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку загальною площею 1.4894 га кадастровий номер 7325088400:03:002:0055.

Актом встановлення та погодження меж землекористування в натурі від 11.11.2014 року претензій щодо меж земельної ділянки площею 1.4894 га кадастровий номер 7325088400:03:002:0055 суміжними землевласниками та користувачами не заявлено.

На даний час вище вказані земельні ділянки знаходяться у власності спадкоємця ОСОБА_3 .

Рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 16.08.2021 року справа № 720/908/20 позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання недійсним заповіту та визнання права власності на спадкове майно задоволено. Визнано недійсним заповіт від 06.02.2019 року ОСОБА_4 за № 8. Визнано за ОСОБА_3 право власності на земельні ділянки кадастровий номер 7325088400:03:003:0234 та 7325088400:03:002:0055.

Право власності позивача на земельні ділянки кадастровий номер 7325088400:03:003:0234 та 7325088400:03:002:0055 також підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.25, 26).

Однак як вбачається з інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна земельні ділянки площею 1.115 га та 1.4894 га кадастрові номери 7325088400:03:003:0234 та 7325088400:03:002:0055 власником яких є ОСОБА_3 перебувають в оренді ФГ «Західагротранс» на підставі договорів оренди землі серія та номер б/н від 11.11.2014 року строком на 35 років.

Згідно витягів з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права земельні ділянки цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1.115 га та 1.4894 га кадастрові номери 7325088400:03:003:0234 та 7325088400:03:002:0055 передані орендодавцем ОСОБА_4 орендарю ФГ «Західагротранс» строком на 35 років.

З наданих на ухвалу суду про витребування документів реєстраційної справи № 8976938 яка знаходиться в Дністровській районній державній адміністрації вбачається договір оренди земельної ділянки від 11.11.2014 року укладений між ОСОБА_4 та ФГ «Західагротранс» земельна ділянка площею 1.1150 га кадастровий номер 7325088400:03:003:0234, строк дії договору тридцять п`ять років (п.7); Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі готівкою через касу орендаря з письмовим підтвердженням орендодавцем факту одержання готівки в день її одержання (п.9). Розмір орендної плати становить 3 % від нормативної грошової оцінки землі на рік в сумі 478,92 грн., з урахуванням щорічної інфляції (п.10). Остання сторінка договору на якій міститься реквізити сторін в графі «Орендодавець» зазначаються дані надруковані, а в графі «Орендар» зазначаються дані також надруковані. Договір підписано та скріплено печаткою.

З реєстраційної справи № 8976877 яка знаходиться в Дністровській районній державній адміністрації вбачається оригінал договору оренди земельної ділянки від 11.11.2014 року укладений між ОСОБА_4 та ФГ «Західагротранс» земельна ділянка площею 1.4894 га кадастровий номер 7325088400:03:002:0055, строк дії договору тридцять п`ять років (п.7); Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі готівкою через касу орендаря з письмовим підтвердженням орендодавцем факту одержання готівки в день її одержання (п.9). Розмір орендної плати становить 3 % від нормативної грошової оцінки землі на рік в сумі 478,92 грн., з урахуванням щорічної інфляції (п.10). Остання сторінка договору на якій міститься реквізити сторін в графі «Орендодавець» зазначаються дані надруковані, а в графі «Орендар» зазначаються дані також надруковані. Договір підписано та скріплено печаткою.

Зазначені договори строком на 35 років прошито та пронумеровано на семи аркушах та скріплені печатками «Земля Поділля» та ФГ «ЗАХІДАГРОТРАНС».

З витягу про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 09.03.2015 року серія ЕЕТ № 754678 вбачається, що договір оренди зареєстровано в реєстрі та строк дії договору 35 років.

З витягу про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 09.03.2015 року серія ЕЕТ № 754666 вбачається, що договір оренди зареєстровано в реєстрі та строк дії договору 35 років.

Відповідно до листа ГУНП України в Чернівецькій області (а.с.185) повідомляється, що дійсно оригінали договорів оренди земельних ділянок за кадастровими номерами 7325088400:03:003:0234 та 7325088400:03:002:0055 укладених між ФГ «Західагротранс» та ОСОБА_4 на даний час знаходяться у матеріалах кримінального провадження № 12019260160000301.

З витребуваних документів від національної поліції, а саме які містяться в кримінальному провадження № 12019260160000301 вбачаються договори про оренду земельних ділянок від 11.11.2014 року площею 1.1150 га кадастровий номер 7325088400:03:003:0234 та площею 1.4894 га кадастровий номер 7325088400:03:002:0055, строк дії договорів земельних ділянок становить 35 років (п.7); Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі готівкою через касу орендаря з письмовим підтвердженням орендодавцем факту одержання готівки в день її одержання (п.9). Розмір орендної плати становить 3 % від нормативної грошової оцінки землі на рік в сумі 478,92 грн., з урахуванням щорічної інфляції (п.10). Останні сторінки договору на яких містяться реквізити сторін в графі «Орендодавець» зазначаються дані надруковані, а в графі «Орендар» зазначаються дані також надруковані. Договори підписано та скріплено печаткою.

Зазначені договори строком на 35 років прошито та пронумеровано на семи аркушах та скріплені печатками «Земля Поділля».

Таким чином фактично вбачається розбіжність, між наданими договорами оренди позивача, які мають строк оренди 10 років та договорами які надійшли до суду від Дністровської районної державної адміністрації, Головного управління національної поліції у яких строк оренди 35 років.

У реєстрах зареєстровані договори оренди на аналогічні земельні ділянки строком на 35 років.

Позивач в позовній заяві вказує, що існують обґрунтовані підстави вважати, що заповіти строком на 35 років не підписувалися орендодавцем ОСОБА_4 , оскільки при розгляді Новоселицьким судом Чернівецької області цивільної справи № 720/908/20 про визнання заповіту не дійсним для проведення експертизи належності підпису ОСОБА_4 , на заповіті було проведена експертиза до якої додавалися для порівняння експертам договори оренди земельних ділянок з підписом ОСОБА_4 , саме строком на 10 років.

В судовому засіданні було досліджено цивільну справу № 720/908/20 з якої вбачається, що договорів (документів), які підтверджували на скільки років укладені договори оренди на 10 чи 35 відсутні.

У рішенні Новоселицького районного суду Чернівецької області від 16.08.2021 року № 720/908/20 відсутні посилання на скільки років укладені спірні договори оренди земельних ділянок.

З матеріалів справи № 720/908/20 вбачається висновок експертів за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи від 25.06.2021 року № 2211/2212/21-32/20190-20194/21-32.

Для порівняльного дослідження використовувалися зразки підписів ОСОБА_4 , з переліку наданих документів експертам для проведення експертизи не вбачається, що експертам надавалися оригінали договорів оренди від 11.11.2014 року земельна ділянка 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 1.1150 га кадастровий номер 7325088400:03:003:0234 та земельна ділянка 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 1.4894 га кадастровий номер 7325088400:03:002:0055.

Відповідно до висновку експерта від 25.06.2021 року № 2211/2212/21-32/20190-20194/21-32 підпис від імені ОСОБА_4 , який міститься у графі «Сплатив (підпис платника) в квитанції про прийняття податків і зборів серія ХТ № 126608 від 06.02.2019 року виконаний не ОСОБА_4 , а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_4 . Підпис від імені ОСОБА_4 , який міститься у графі «7 підпис особи (їх представників), які звернулись за вчиненням» «заповіт» та «0,85» в реєстрі для реєстрації нотаріальної дії, органу місцевого самоврядування по селу Поляна Клішковецької сільської ради виконаний не ОСОБА_4 , а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_4 . Підпис від імені ОСОБА_4 , який міститься у рядку «підпис ОСОБА_4 » у заповіті від 06.02.2019 року складеному від імені ОСОБА_4 на ім`я ОСОБА_5 посвідченому в.о. старостою Клішковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області ОСОБА_10 зареєстрованому в реєстрі за № 08 виконаний не ОСОБА_4 , а іншою особою за наслідуванням підпису ОСОБА_4 . Підпис від імені ОСОБА_4 , який міститься у рядку «Підпис ОСОБА_4 » у заповіті від 31.01.2019 року складеному від імені ОСОБА_4 на ім`я ОСОБА_3 , посвідченому секретарем Недобоївської сільської ради Хотинського району Чернівецької області Створожинською Н.І. зареєстрованому в реєстрі за № 9 виконаний ОСОБА_4 . Досліджувані підписи від імені ОСОБА_11 , які містяться у графі «Сплатив (підпис платника) в квитанції про прийняття податків і зборів серія ХТ № 126608 від 06.02.2019 року виконаний не ОСОБА_4 , а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_4 , у заповіті від 06.02.2019 року складеному від імені ОСОБА_4 на ім`я ОСОБА_5 посвідченому в.о. старостою Клішковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області ОСОБА_10 зареєстрованому в реєстрі за № 08 у рядку «Підпис ОСОБА_4 » у заповіті від 31.01.2019 року складеному від імені ОСОБА_4 на ім`я ОСОБА_3 , посвідченому секретарем Недобоївської сільської ради Хотинського району Чернівецької області Створожинською Н.І. зареєстрованому в реєстрі за № 9, у рядку «підпис ОСОБА_4 », ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителькою с.Санківці Хотинського району Чернівецької області виконанні не однією, а різними особами.

Також з матеріалів справи № 720/908/20 вбачається висновок експерта від 24.03.2020 року № 562-К. З доданих елюстраційних документів не вбачається наявність договорів оренди.

Як вбачається з висновку експерта від 24.03.2020 року № 562-К в якому вказується, що підпис у графі «Сплатив (підпис платника)» в квитанції про прийняття податків і зборів серія ХТ № 126608 від 06.02.2019 року виконаний не ОСОБА_4 , а іншою особою. Підпис у колонці № 7 «Підпис осіб (їх представників), які звернулися за вчиненням» у рядку під номером нотаріальної дії «08» від 06.02.2019 року в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій органу місцевого самоврядування по с.Поляна Клішковецької сільської ради на 2016-2020 роки виконаний не ОСОБА_4 , а іншою особою. Підпис у графі «Підпис ( ОСОБА_4 )» у заповіті ОСОБА_4 від 06.02.2019 року, посвідчений в.о. старости Клішковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області ОСОБА_10 та зареєстрований в реєстрі за № 08, виконаний не ОСОБА_4 , а іншою особою.

Таким чином з висновків експертів не вбачається, що існують оригінали договорів оренди укладених на 10 років.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним , якщо сторони в належній формі досягай згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови , що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно із ч. 1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною 3 ст.203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ст. 203 ч. 1 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам .

В силу положень частин 2, 3, 4 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом .

За умовами ст. 215 ч.1, ч.2 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною(сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у ч.1 ст.215 ЦК України, так і у ст.ст.229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із ч.1 ст.627 ЦК України і відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст.638 ЦК України),

За положеннями ст.14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Особа, яка відповідно до закону може бути орендодавцем земельної ділянки, може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору оренди землі та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.

Статтею 5 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови. У разі якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об`єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи. Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності або у користуванні на праві емфітевзису одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування).

В порушення вимог ч. 3 ст. 19 Закону України «Про оренду землі», якою визначено, що при передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років, для земельних ділянок сільськогосподарського призначення, переданих в оренду для закладання та/або вирощування багаторічних насаджень (плодових, ягідних, горіхоплідних, винограду), не може бути меншим як 25 років.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про оренду землі», об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Згідно до ч.1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі», на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Отже, з вище вказаних підставі суд вважає, що договори оренди земельних ділянок від 11.11.2014 року площею 1,12 га, розташованої в с. Санківці Хотинського району Чернівецької області, кадастровий номер 7325088400:03:003:0234 та площею 1,49 га, розташованої в с. Санківці Хотинського району Чернівецької області, кадастровий номер 7325088400:03:002:0055 не підлягають розірванню, оскільки зазначені договори були укладені між ОСОБА_4 , та відповідачем. При укладанні договорі сторонами було досягнуто згоди та вказано всі основні вимоги договору, суд не вбачає істотних порушень договору другою стороною.

Для реєстрації договорів оренди було надано три примірника строком на 35 років. Що також підтвердив свідок (державний реєстратор) в судовому засіданні. Свідки також підтвердили, що саме на 35 років укладалися договори.

Позивач не довів та не надав суду відомостей, що укладався договір саме на 10 років.

У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З наданих договорів оренди позивача строком на 10 років вбачається, що вони прошити та пронумеровані, однак відсутня печатка.

Відповідно до наказ від 18.06.2015 № 1000/5 «Про затвердження Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», ці правила встановлюють єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності (далі - установи).

Усі аркуші архівної копії або архівного витягу повинні бути пронумеровані та прошиті, а місце з`єднання аркушів засвідчують підписом керівника архіву (особи, відповідальної за архів) та відбитком печатки установи (за наявності).

З договорів оренди земельних ділянок строком на 35 років вбачається, що вони прошити та пронумеровані та наявні печатки.

З приводу сплати оренди та її заборгованості.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно вимог ч.4 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно ст.1 Закону України «Про орендну землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За положеннями ст.24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Позивач вказує, що він за час вступу у право власності на зазначені земельні ділянки будь-якої орендної плати, як правонаступник орендодавця не отримував. Договорами передбачено розмір орендної плати, який становить 3% від нормативної грошової оцінки землі на рік в сумі 478,92 грн. з урахуванням щорічного коефіцієнта інфляції. Крім того, вказує, що в обумовлену та погоджену сторонами Договору щорічну орендну плату за 1 земельну ділянку, надану в оренду, протягом 2019-2020 р.р. входило сплата орендодавцю у вигляді натуроплати 600 кг. зерна по 5,00 грн. за кг., а всього на 3000,00 грн., 50 кг. мішок цукру, вартістю 800,00 грн. Загальна сума заборгованої орендної плати за орендування земельних ділянок становить 28073, 52 грн.

Судом було встановлено, що ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , її спадкоємцем є позивач, про набуття яким право власності на земельні ділянки кадастровий номер 7325088400:03:003:0234 та 7325088400:03:002:0055 ФГ «ЗАХІДАГРОТРАНС» стало відомо тільки 16.08.2021 року на підставі рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області у справі № 720/908/20.

Пунктом "д" частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата орендної плати.

Положеннями частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» також передбачені умови розірвання договору оренди землі, якими є невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, випадкове знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також підстави, визначені земельним законодавством та іншими законами України.

Відповідно до ст. 31 ЗУ «Про оренду землі» особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 Земельного кодексу України.

Згідно до ч. 3 ст. 148-1 ЗК України особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі).

Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

Позивачем не надано суду та матеріали справи не містять доказів того, що він надсилав відповідачу рекомендований лист з повідомленням з дотриманням вимог вище вказаної статті.

Фактично відповідач не знав про те, що змінився власник земель, оскільки вказаних дій позивачем зроблено не було, відтак, відповідач з незалежних від нього причин був позбавлений можливості виконати обов`язок щодо виплати орендної плати.

Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суд постанова від 12.03.2021 року № 541/386/19.

Аналізуючи вище наведене суд не вбачає підставі для розірвання договору оренди за систематичне (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору.

Крім того з матеріалів справи вбачаються відомості про видачу орендної плати за пай в натуральній формі по ФГ «Західагротранс» за 2016, 2017, 2018 роки в яких вказується, що ОСОБА_4 отримувала плату за користування земельними ділянками.

З приводу розрахунку заборгованості за оренду землі.

Як встановлено судом з всіх договорів оренди земельних ділянок орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі готівкою через касу орендаря з письмовим підтвердженням орендодавцем факту одержання готівки в день її одержання (п.9). Розмір орендної плати становить 3 % від нормативної грошової оцінки землі на рік в сумі 478,92 грн., з урахуванням щорічної інфляції (п.10).

Позивач вказує заборгованість у розмірі 28073, 52 грн., до якої включає також сплату орендодавцю у вигляді натуроплати 600 кг. зерна по 5,00 грн. за кг., а всього на 3000,00 грн., 50 кг. мішок цукру, вартістю 800,00 грн.

Проаналізувавши договори земельних ділянок судом не було встановлено, що сторонами також обумовлювалася сплата у вигляді натуроплати 600 кг. зерна по 5,00 грн. за кг., а всього на 3000,00 грн., 50 кг. мішок цукру, вартістю 800,00 грн., а тому суд не погоджується з тим, що відповідач повинен сплатити також позивачу зазначене.

Відповідно до грошової оцінки земельних ділянок площею 1.115 га та 1.4894 га кадастрові номери 7325088400:03:003:0234 та 7325088400:03:002:0055 складає 69 730,42 грн., та 51 328,17 грн. (а.с.147-148).

Згідно до листа повідомлення № 14 від 04.10.2022 року ФГ «Західагротранс» звернулося до ОСОБА_3 в якому повідомляє, щодо виплати за оренду земельної ділянки за 2019-2021 роки сума становить 10 435,41 грн.

Суд погоджується з вказаною сумую відповідача, оскільки вона є вірною та розраховано відповідно до умов договору.

З фіскального чеку від 04.11.2022 року (а.с.188-189) вбачається, що ФГ «Західагротранс» сплатила 10 435,41 грн., відповідно до договору 031122-511/25 ОСОБА_3 призначення платежу орендна плата за пай за період 2019-2021 роки за кадастровими номерами 7325088400:03:003:0234 та 7325088400:03:002:0055.

Факт отримання вище вказаних коштів підтверджується листом Укрпошти від 07.02.2023 року № 1853-Ф-2023020710339-В, лист міститься в матеріалах справи.

Оскільки позивач отримав орендну плату від відповідача за користування земельними ділянками суд не вбачає підставі для її стягнення.

З приводу усунення перешкод у користуванні земельними ділянками.

Згідно з вимогами ч.2 ст.152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).

Згідно до ст. 13 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 27 ЗУ «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці будь-якими особами.

Оскільки позовна вимога про розірвання договорів оренди із зазначених позивачем підстав не підлягає задоволенню то суд вважає, що вимога про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками також не підлягає задоволенню, оскільки укладені договори оренди земельної ділянки є чинними та орендар має право на користування земельними ділянками до закінчення строку дії договорів.

Щодо скасування записів про державну реєстрацію договорів оренди земельних ділянок.

Відповідно до положень ч.2 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції на час державної реєстрації права оренди), записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно з частиною п`ятою статті 6 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 листопада 2022 року у справі № 656/241/19-ц (провадження № 61-1936св21) зазначено, що "у частині другій статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній до 16 січня 2020 року) унормовано порядок внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування. Так, за змістом зазначеної норми, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. […] Згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", який набрав чинності з 16 січня 2020 року, статтю 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" викладено у новій редакції. Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній із 16 січня 2020 року) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. […] Отже, у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції (яка діяла на час ухвалення судових рішень у цій справі), на відміну від положень частини другої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. […] Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц. […] Суд першої інстанції, з висновкам якого погодився й апеляційний суд, правильно встановивши фактичні обставини справи, надавши належну оцінку заявленим позивачем позовним вимогам, правильно виходив із того, що права позивача підлягають захисту та дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про скасування державної реєстрації".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20) (провадження № 12-83гс21) зазначено, що "з урахуванням конкретних обставин справи та положень абзаців другого та третього частини третьої статті 26 Закону № 1952-IVзадоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності може призвести до відновлення порушених прав особи без застосування додаткових способів захисту, таких як поновлення права власності (за умови, якщо суд, задовольнивши таку позовну вимогу, вирішить тим самим спір про право, наявний між сторонами). На підставі викладеного Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для відступу від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 545/1883/20, про те, що задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності призведе до відновлення порушених прав позивача і не потребує для застосування додаткових способів захисту, таких як поновлення права власності".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року у справі № 910/14224/20 (провадження № 12-20гс22) зазначено, що "згідно із частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. У розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права чи інтересу та припинення дій, які порушують це право або інтерес. У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб`єктивного цивільного права чи інтересу в потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. При цьому правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги".

Верховний Суд у постанові № 663/3745/19 від 08.02.2023 року вказав, що: «у справі, що переглядається: позивач просив скасувати державну реєстрацію договорів оренди земельних ділянок. Право орендодавця підлягає судовому захисту за його позовом про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, а не шляхом скасування державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок, що залишилося поза увагою судів першої та апеляційної інстанцій. Разом з тим, позивач звернувся з позовом про скасування державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок, тому, враховуючи межі заявлених ним вимог, у задоволенні позову слід відмовити ».

Таким чином враховуючи вище наведене суд вважає, що у задоволенні вимоги про скасування записів про державну реєстрацію договорів оренди земельних ділянок слід відмовити.

Підсумовуючи все вище викладене суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів вважає, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Фермерського господарства «ЗАХІДАГРОТРАНС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Дністровська районна державна адміністрація, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, повернення земельної ділянки в натурі, скасування запису про державну реєстрацію договору оренди землі, стягнення заборгованості по орендній платі за користування земельною ділянкою слід відмовити у повному обсязі.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Северянін та інші проти України"(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Крім того відповідно до ст.. 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог у разі відмови в позові - на позивача.

На підставі вище викладеного та керуючись 124, 141, 148-1 ЗК України, ст.. 202, 203, 205, 207, 215, 391, 627, 638, 651 ЦК України, ст.12, 13, 16, 19, 76-89, 141, 260, 265, 354 ЦПК України суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Фермерського господарства «ЗАХІДАГРОТРАНС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Дністровська районна державна адміністрація, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, повернення земельної ділянки в натурі, скасування запису про державну реєстрацію договору оренди землі, стягнення заборгованості по орендній платі за користування земельною ділянкою відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 05.10.2023 року.

Суддя: Олександр Георгійович ЄФТЕНЬЄВ