Єдиний державний реєстр судових рішень
СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ун. № 759/10224/23
пр. № 2-а/759/110/23
02 жовтня 2023 року суддя Святошинського районного суду м.Києва Єросова І.Ю., розглянувши адміністративну справу позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління патрульної поліції в м.Києві Департаменту патрульної поліції (03151, м.Київ, вул. Святослава Хороброго, 9), Департаменту патрульної поліції (03048, м.Київ, вул. Федора Ернста, 3), Національної поліції України (01601, м.Київ, вул.Ак.Богомольця, 10) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ВСТАНОВИВ
У червні 2023 р. ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду м.Києва з вищезазначеним позовом у якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 24.05.2023 р. серії ЕАС №7046627 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. В обґрунтування позову вказує на протиправність винесеної постанови з огляду на таке: зазначено неналежне місце скоєння правопорушення, зазначено неналежну адресу реєстрації позивача, зазначено неналежний транспортний засіб, не встановлено транспортний засіб та особу, яка вчинили адміністративне правопорушення, не зазначено напрям руху транспортного засобу, позивача не повідомлено про розгляд адміністративної справи, порушено право на правову допомогу, постанова не містить інформації про будь-яку фіксацію правопорушення, відсутні посилання на будь-які докази, порушено презумпцію невинуватості позивача.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 08.06.2023 р. адміністративний позов залишено без руху.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 23.06.2023 р. адміністративний позов залишено без руху.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 17.07.2023 р. відкрито провадження у справі, вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
09.08.2023 р. від Департаменту патрульної поліції надійшов відзив. В обгрунтування представник відповідача вказує, що при винесенні постанови інспектор користувався електронним планшетом, при внесенні даних була допущена механічна описка в одній цифрі державного номерного знаку, а тому автоматично встановлено автомобіль «Audi A4» д.н.з. НОМЕР_1 , а не «Mitsubishi Grandis» д.н.з. НОМЕР_2 . Така описка не впливає на кваліфікацію правопорушення, вчиненого позивачем. Крім того, на відео зафіксовано факт визнання ОСОБА_1 правопорушення.
18.09.2023 р. від Національної поліції України надійшов відзив у якому заперечується проти визнання позову, оскільки Національна поліції України є неналежним відповідачем у даній справі, не є органом, дії якого оскаржуються. Окрім того, щодо заявлених предмету та підстав позову Національна поліція не має жодного відношення, не зазначено яким саме чином нею порушено права та інтереси позивача. Належним відповідачем є Департамент патрульної поліції, спірні правовідносини з яким виникли у позивача, що ним і не заперечується.
У судовому засіданні позивач не заперечуючи порушення ним правил дорожнього руху, позовні вимоги щодо скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності підтримує та просить позов задовольнити, посилаючись на порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення інспектором патрульної поліції, а саме не роз`яснення йому прав та порушення права на захист, а також допущені помилки у постанові.
У судовому засіданні представник Національної поліції України вказує на те, що орган не є належним відповідачем у справі.
У судове засідання представники Управління патрульної поліції в м.Києві Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції не з`явились, належним чином повідомленні про дату та час розгляду справи.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.
Судом встановлено, що 24.05.2023 р. інспектором Управління патрульної поліції в м.Києві Попрієнком Р.О. винесено постанову серії ЕАС №7046627 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Згідно даної постанови 24.05.2023 р. о 16:44 год. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Audi A4» д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 3.2, чим порушив п.8.4.г ПДР за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 122 КУпАП.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль «Mitsubishi Grandis» д.н.з. НОМЕР_2 на праві власності належить ОСОБА_2 .
На підставі довіреності, посвідченої 19.09.2022 р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтак В.Я., ОСОБА_1 надано право розпорядження даним транспортним засобом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Частиною першою ст. 5 КАС України визначено, що Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За змістом ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п. 3ч. 1ст. 23 Закону України "Про національну поліцію" від 02.07.2015 N 580-УІП, поліцейський вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Згідно п. 11 ч. 1 ст. 23 цього ж закону поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично дорожній мережі.
Відповідно до ст. 52 Закону України "Про дорожній рух", контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, Іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).
Статтею 222 КУпАП встановлені повноваження органів Національної поліції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 222 КУпАП, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень, зокрема, і за частиною 1 статті 122 КУпАП.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до п. 2.3 рішення Конституційного суду України N 5-рп/2015 від 26,05.2015 "у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення", законодавство передбачає випадки коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, а на місці вчинення правопорушення виноситься постанова (ч. 2, 4ст. 258 КУпАП), в такому разі притягнення особи до адміністративної відповідальності фактично відбувається у скороченому провадженні.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (в даному випадку відповідач) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, крім того чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона притягненню до адміністративної відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Частина 2 ст. 33 КУпАП встановлює, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху і є тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Таким чином, вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем слід було довести протиправність правопорушення (проступку), зокрема об`єктивну сторону інкримінованого йому правопорушення.
При цьому, доведеність вини позивача підлягає доказуванню шляхом збирання та перевірки доказів, передбачених ст. 251 КУпАП.
Крім цього, у відповідності до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справ
За змістом ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. Крім того, у зв`язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб`єкта владних повноважень, ч. 4 ст. 70 КАС України, зобов`язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 31Закону України "Про Національну поліцію" поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Так, відповідачем до відзиву долучено диск із відеозаписом із нагрудної камери інспектора поліції. З оглянутого відеозапису вбачається факт винесення постанови про адміністративне правопорушення інспектором патрульної поліції.
Судом встановлено, а позивачем не заперечується факт не виконання ним вимоги дорожнього знаку 3.2 - заборона руху механічних транспортних засобів та відповідно порушення п.8.4.г ПДР.
З приводу доводів позивача щодо не роз`яснення йому прав, передбачених ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України,а також ігнорування вимоги про надання законних та допустимих доказів вчинення правопорушення, то дані твердження не спростовуються наданими відповідачем доказами. Зокрема, у відзиві щодо фактичних обставин справи зазначається, що інспектор підійшов до водія, представився, пояснив причину зупинки та на підставі п.2.4 (а) висунув вимогу водію про пред`явлення документів, в ході розгляду справи позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП. Таким чином, сам відповідач у відзиві не вказує виконання вимоги законну про роз`яснення прав особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, доказ чого також відсутній на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського.
Окрім того, інспектор, який складав оскаржувану постанову серії ЕАС №7046627 від 24.05.2023 р. в порушення вимог ст. 283 КУпАП не в повному обсязі дослідив матеріали справи та неправильно зазначив місце вчинення правопорушення- м.Київ, вул.Жилянська, 95Б та транспортний засіб - «Audi A4» д.н.з. НОМЕР_1 .
Таким чином, суд вважає, що відповідачем Управління патрульної поліції в м.Києві Департаменту патрульної поліції було порушено процедуру розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки позивачу не було роз`яснено його права та постанову винесено зпорушення вимог ст. 283 КУпАП.
У відповідності до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Разом з тим, способи судового захисту порушених прав, свобод або законних інтересів осіб у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені ст. 286 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Зважаючи на те, що судом встановлено наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 122 КУпАП, однак при винесенні постанови не було дотримано вимог ст. 283 КУпАП суд вважає, що постанову необхідно скасувати, однак надіслати справу до Управління патрульної поліції в м.Києві Департаменту патрульної поліції на новий розгляд, під час якого мають бути забезпечені усі права особи та прийняте рішення, яке відповідає вимогам закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно зі ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 536,80 в дохід держави, відтак суд доходить висновку, що у відповідності до ч. 3 ст. 139 КАС України з відповідача Управління патрульної поліції в м.Києві Департаменту патрульної поліції слід стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 536,80 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 122, 222, 251, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління патрульної поліції в м.Києві Департаменту патрульної поліції (03151, м.Київ, вул. Святослава Хороброго, 9), Департаменту патрульної поліції (03048, м.Київ, вул. Федора Ернста, 3), Національної поліції України (01601, м.Київ, вул.Ак.Богомольця, 10) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС №7046627 від 24.05.2023 р. винесену інспектором Управління патрульної поліції у м.Києві Попрієнко Русланом Олексійовичем, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та надіслати справу на новий розгляд до Управління патрульної поліції в м.Києві Департаменту патрульної поліції.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в м.Києві Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ( АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя І.Ю. Єросова
Судове рішення № 113976994, Святошинський районний суд міста Києва було прийнято 02.10.2023. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 759/10224/23. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: