Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 420/20050/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Фермерського господарства "ВІКА" до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
Фермерське господарство "ВІКА" (далі - позивач) звернулося з позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8695374/22494057, № 8695375/22494057 від 25.04.2023 р. про відмову у реєстрації податкової накладної № 5 від 13.03.2023 р. та податкової накладної № 6 від 14.03.2023 р.;
- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 5 від 13.03.2023 р. та № 6 від 14.03.2023 р. постачальника (продавця) Фермерського господарства "ВІКА", щодо товару пшениця, врожаю 2022 року на загальну суму 537026,17 грн. та 549664,18 грн., датою їх фактичного надходження 29.03.2023 р.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 13.03.2023 р. між позивачем та ТОВ "КОМПАНІЯ АГРО ЮГ ТРЕЙД" укладено договір поставки № 27-13/03/2023 р., на виконання якого ФГ "ВІКА" поставило пшеницю, що підтверджується видатковими накладними від 13.03.2023 р. № 5, від 14.03.2023 р. № 6, товарно-транспортними накладними від 13.03.2023 р. № 7, № 8, від 14.03.2023 р. № 9, № 10. За наслідками здійснення господарських операцій ФГ "ВІКА" склало та направило для реєстрації в ЄРПН податкові накладні від 13.03.2023 р. № 5, від 14.03.2023 р. № 6. Проте, 29.03.2023 р. позивачу надійшли квитанції про зупинення реєстрації вказаних податкових накладних на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. У зв`язку із зупиненням реєстрації податкових накладних, ФГ "ВІКА" надано пояснення та копії документів, що підтверджують інформацію, зазначену в податкових накладних від 13.03.2023 р. № 5, від 14.03.2023 р. № 6. Однак 25.04.2023 р. комісією регіонального рівня з питань зупинення реєстрації ПН/PK в ЄРПН прийнято рішення № 8695374/22494057, № 8695375/22494057 про відмову в реєстрації вищевказаних податкових накладних в ЄРПН у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства. Вважає такі рішення протиправними, оскільки ФГ "ВІКА" надано до контролюючого органу повний пакет документів, який підтверджує здійснення господарських операцій, а у рішеннях не зазначено чітко, які саме порушення були в поданих копіях документів.
Ухвалою від 07.08.2023 р. відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачам п`ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву.
23.08.2023 р. від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що позивачем надано на реєстрацію податкові накладні від 13.03.2023 р. № 5, від 14.03.2023 р. № 6. Реєстрацію цих податкових накладних було зупинено відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Позивач надав пояснення та копії документів, які розглянуті на комісії та за результатами їх розгляду прийнято рішення від 25.04.2023 р. № 8695374/22494057, № 8695375/22494057 про відмову в реєстрації вищевказаних податкових накладних в ЄРПН у зв`язку з наданням платником податків копій документів, складених з порушенням законодавства. Зазначає, що серед наданих документів відсутній документ із зазначенням якісних показників (сертифікат/паспорт якості) на підтвердження класу пшениці. ФК "ВІКА" у повідомленні надало документ Форма № 20-ОП, в якому відсутній номер в графі реєстрації повідомлення, відсутня дата реєстрації повідомлення в контролюючому органу та підпис і печатка, що є фактом складення документів із порушенням законодавства. У документі Звіт про посівні площі сільськогосподарських угідь № 4-СГ відсутній підпис та печатка в графі місце підпису керівника (власника) або особи, відповідальної за достовірність наданої інформації. Наведене унеможливлювало прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Також звертає увагу на те, що позивачем до суду надано документи, які не надавалися на розгляд комісії регіонального рівня, а відтак на їх підставі неможливо стверджувати про протиправність оскаржуваних рішень.
Ухвалою від 24.08.2023 р. відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в загальному позовному провадженні з викликом сторін.
Відповідач-2 в установлений судом строк відзив на позовну заяву не надав.
Положеннями ст.258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ФГ "ВІКА" зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з основним видом діяльності вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
Вирощування сільськогосподарських культур у 2022 році здійснювалося на площі 682,07 га, у тому числі 649,07 га орендованих земель, що відображено у звітності форми 4-сг "Звіт про посівні площі" за 2022 рік, форми 29-сг "Звіт про валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду" за 2022 рік та форми № 20-ОПП.
13.03.2023 р. між ТОВ "КОМПАНІЯ АГРО ЮГ ТРЕЙД" (Покупець) та ФГ "ВІКА" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції № 27-13/03/2023, відповідно до якого Продавець зобов`язується продати й передати, а Покупець зобов`язується оплатити й прийняти від Продавця сільськогосподарську продукцію Пшениця 2-го класу українського походження, насипом в кількості 186,680 тонн.
Пунктом 4.3 договору передбачено, що поставка Товару здійснюється партіями в строк не пізніше 17.03.2023 р. Датою поставки Товару вважається дата підписання сторонами цього Договору видаткової накладної на Товар чи/або дата підписання сторонами цього Договору акту приймання-передачі Товару.
На виконання умов договору ФГ "ВІКА" поставило ТОВ "КОМПАНІЯ АГРО ЮГ ТРЕЙД" пшеницю 2-го класу згідно видаткових накладних від 13.03.2023 р. № 5 у кількості 60,340 т на загальну суму 537026,17 грн., від 14.03.2023 р. № 6 у кількості 61,760 т на загальну суму 549664,18 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними від 13.03.2023 р. № 7, № 8, від 14.03.2023 р. № 9, № 10.
За результатами здійснення господарських операцій позивачем складено податкові накладні від 13.03.2023 р. № 5 та від 14.03.2023 р. № 6, які подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.03.2023 р. № 9063397680, № 9063401053 вказані податкові накладні прийнято, однак їх реєстрацію зупинено та зазначено: "ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Додатково повідомлено: показник "D" = 10.0456%, "P" = 0. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ".
21.04.2023 р. позивач направив відповідачу повідомлення № 10 та № 11 про подання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, а саме: договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції з ТОВ "КОМПАНІЯ АГРО ЮГ ТРЕЙД" від 13.03.2023 р. № 27-13/03/2023, видаткових накладних від 13.03.2023 р. № 5, від 14.03.2023 р. № 6, товарно-транспортних накладних від 13.03.2023 р. № 7, № 8, від 14.03.2023 р. № 9, № 10, платіжних інструкцій від 21.03.2023 р. № 1061, № 1064, виписки банку за березень 2023 року, форми № 4-сг "Звіт про посівні площі" за 2022 рік, форми № 29-сг "Звіт про валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду" за 2022 рік та форми № 20-ОПП.
Рішеннями від 25.04.2023 р. комісії ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8695375/22494057, № 8695374/22494057 відмовлено у реєстрації податкових накладних від 13.03.2023 р. № 5, від 14.03.2023 р. № 6 в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства.
Позивачем на вказані рішення подано скаргу до ДПС України, рішеннями якої від 05.05.2023 р. № 40995/22494057/2 та № 41049/22494057/2 скарги залишено без задоволення, а рішення без змін.
Вважаючи дані рішення контролюючого органу протиправними, позивач звернувся з позовною заявою до суду про їх скасування.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних зазначає наступне.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України.
Згідно пп."а", "б" п.185.1 ст.185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п.187.1 ст.187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п.188.1 ст.188 ПК України).
Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно п.201.7 ст.201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246 (далі - Порядок № 1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 20.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Аналогічні приписи наведені у п.201.16 ст.201 ПК України, згідно з яким реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. № 1165 (далі - Порядок № 1165).
Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно пунктів 6, 7, 10, 11 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Як встановлено судом, реєстрацію податкових накладних позивача від 13.03.2023 р. № 5, від 14.03.2023 р. № 6 зупинено з тих підстав, що платник податку відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.
У квитанціях від 29.03.2023 р. № 9063397680, № 9063401053 запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Оцінюючи наведені в квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної підстави контролюючого органу, суд зазначає, що у додатку 1 до Порядку № 1165, визначено критерії ризиковості платника податку. Зокрема, відповідно до п.8 у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
З урахуванням положень наведених норм, суд звертає увагу, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі п.8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.
Таким чином, невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності.
Як встановлено зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації складених позивачем податкових накладних, контролюючий орган вказав, що платник податку відповідає п.8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
В той же час відповідачем-1 не вказано, яка саме інформація стосовно позивача свідчить про ризиковість платника податку.
Надіслані позивачу квитанції містять вимогу щодо надання пояснень та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 р. № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 р. за № 1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 2-4 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (комісії регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Пунктами 6, 7 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).
Відповідно до пункту 10 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Пунктом 12 Порядку № 520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Судом встановлено, що позивачем надавалися до контролюючого органу відповідні пояснення та документи на підтвердження даних господарських операцій.
Зокрема, податкові накладні від 13.03.2023 р. № 5 та від 14.03.2023 р. № 6 виписані у зв`язку з поставкою на адресу ТОВ "КОМПАНІЯ АГРО ЮГ ТРЕЙД" пшениці 2-го класу згідно видаткових накладних від 13.03.2023 р. № 5 та від 14.03.2023 р. № 6.
Позивачем на підтвердження даних господарських операцій разом з поясненнями надавалися договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції з ТОВ "КОМПАНІЯ АГРО ЮГ ТРЕЙД" від 13.03.2023 р. № 27-13/03/2023, товарно-транспортні накладні від 13.03.2023 р. № 7, № 8, від 14.03.2023 р. № 9, № 10, платіжні інструкції від 21.03.2023 р. № 1061, № 1064, виписка банку за березень 2023 року, форма № 4-сг "Звіт про посівні площі" за 2022 рік, форма № 29-сг "Звіт про валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду" за 2022 рік та форма № 20-ОПП.
У вказаних документах зазначено вид, зміст та обсяг наданих послуг.
Надані позивачем первинні документи відповідають вимогам ст.ст.187, 198, 201 ПК України, ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та мають відповідну юридичну силу.
Зі змісту прийнятих відповідачем-1 рішень від 25.04.2023 р. № 8695375/22494057, № 8695374/22494057 про відмову у реєстрації податкових накладних від 13.03.2023 р. № 5, від 14.03.2023 р. № 6 слідує, що підставою для їх прийняття слугувало "надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства".
Однак, які саме документи подано з порушенням законодавства та в чому ці порушення полягають, у рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних не зазначено.
Доводи відповідача-1, викладені у відзиві, на те, що позивачем не надано документ із зазначенням якісних показників (сертифікат/паспорт якості) на підтвердження класу пшениці, є безпідставними, так як, по перше, відповідачем-1 такі документи у позивача не витребовувалися, по-друге, підставою для відмови у реєстрації податкових накладних від 13.03.2023 р. № 5 та від 14.03.2023 р. було не "недання платником податку документів", а "надання документів, складених із порушенням законодавства".
Крім того, сертифікат/паспорт якості не є первинними документами бухгалтерського обліку в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".
Посилання відповідача-1 у відзиві на недоліки документів (форми № 20-ОПП, Звіту форми № 4-сг) суд не бере до уваги, оскільки в оскаржуваних рішеннях ці недоліки не зазначено.
Окрім цього, до суду надано квитанції № 2 від 11.09.2020 р., від 05.03.2020 р., від 17.08.2021 р., відповідно до яких контролюючим органом прийнято повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, форми № 20-ОПП.
Аналогічно згідно квитанції № 2 від 02.05.2022 р. прийнято податковим органом і Звіт форми № 4-сг.
Твердження відповідача-1 про те, що подані позивачем до суду документи не є тими документами, які подавались ним на розгляд комісії, не підтверджені жодними доказами. Навпаки, відповідно до долученого відповідачем-1 до відзиву скріншоту з електронного кабінету платника податку перелік документів, які надавалися комісії повністю співпадає з переліком документів, наданих до суду.
При юридичній оцінці рішень про відмову в реєстрації податкових накладних суд також враховує, що у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не було зазначено перелік документів, необхідних для їх реєстрації. З врахуванням цієї обставини невідповідність вимог контролюючого органу в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних щодо надання документів правовій визначеності виключала для контролюючого органу можливість прийняття негативного для позивача рішення з підстав невиконання ним вимог.
Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, визначено Порядком № 520, конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема, від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.
Суд звертає увагу, що загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі не зазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.
З огляду на неконкретність вимог контролюючого органу щодо надання документів, рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідають критерію обґрунтованості.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05.01.2021 р. у справі № 640/11321/20, від 05.01.2021 р. у справі № 640/10988/20, від 16.04.2019 р. у справі № 826/10649/17, від 28.10.2019 р. у справі № 640/983/19.
У постановах від 12.11.2019 р. у справі № 816/2183/18, від 21.05.2019 р. у справі № 0940/1240/18, від 18.02.2020 р. у справі № 360/1776/19, від 27.04.2020 р. у справі № 360/1050/19, від 18.06.2020 р. у справі № 824/245/19-а Верховний Суд наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Одночасно, у межах спірних правовідносин, суд звертає увагу на той факт, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.
Предметом розгляду, у даному випадку, є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. А тому, суд за результатами розгляду справи не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкових накладних.
При цьому, суд зазначає, що здійснення моніторингу відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок, як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.
Таким чином, зважаючи на те, що наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних від 13.03.2023 р. № 5, від 14.03.2023 р. № 6, то відповідач-1 не мав правових підстав для відмови позивачу у їх реєстрації.
У даному випадку, під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача у частині визнання протиправними та скасування рішень від 25.04.2023 р. № 8695375/22494057, № 8695374/22494057.
Стосовно позовних вимог ФГ "ВІКА" в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні від 13.03.2023 р. № 5, від 14.03.2023 р. № 6 в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.
За приписами пп.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
У відповідності до п.п.2, 10 ч.2 ст.245 КАС України суд в порядку адміністративного судочинства може визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення, а також прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Зважаючи на наявність у матеріалах справи передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій відповідно до умов договору, та на те, що такі документи були надані відповідачу-1 (з врахуванням підстав для відмови у реєстрації, зазначеним контролюючим органом регіонального рівня), останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.
Згідно пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Отже, законодавством не передбачено іншого належного способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах, ніж зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, у зв`язку з чим наявна обґрунтованість заявленого позивачем способу захисту права, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.
Аналогічна правова позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду від 03.11.2021 р. у справі № 360/2460/20.
Крім того, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права.
Відтак, покладання на ДПС України обов`язку зареєструвати податкову накладну не вважатиметься втручанням у її дискреційні повноваження.
Зазначене також узгоджується з передбаченим пунктом 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правом особи на доступ до суду, що, зокрема, включає такий аспект, як право на розгляд справи судом із "повною юрисдикцією", тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо: повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів; встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскарженого адміністративного рішення; належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті (п.70 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Обермайєр проти Австрії" (Obarmeier v. Austria) від 28 червня 1990 року (заява № 11761/85); п.155 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гранд Стівенс та інші проти Італії" (GrandeStevensandOthers v. Italy) від 4 березня 2014 року (заява № 18640/10).
Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частинами 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачі належними та допустимими доказами не довели правомірність оскаржуваного рішення, а тому позовні вимоги ФГ "ВІКА" підлягають задоволенню в повному обсязі.
Приписами ч.1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ФГ "ВІКА", то сплачений позивачем судовий збір у сумі 5368 грн. підлягає стягненню на його користь з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань.
Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 6000 грн., суд зазначає наступне.
Пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Разом з тим, відповідно до ч.ч.4, 5 ст.134 КАС України законодавцем запроваджено принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката. Так розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Крім того, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо.
Таким чином, у Кодексі адміністративного судочинства України закладені критерії оцінки як співмірності витрат на оплату послуг адвоката (адекватності ціни за надані адвокатом послуги відносно складності та важливості справи, витраченого на ведення справи часу тощо), так і критерій пов`язаності цих витрат із веденням справи взагалі (пов`язаності конкретних послуг адвоката із веденням саме цієї судової справи, а не іншої справи).
При цьому склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та покладається на сторону, яка подає таке клопотання.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було винесене судове рішення у справі, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Ті самі критерії застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п. 269).
Верховним Судом у своїх постановах від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16, від 17.09.2019 р. у справі № 810/3806/18, від 31.03.2020 р. у справі № 726/549/19, неодноразово висловлювалась правова позиція, згідно якої на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Судом встановлено, що між Адвокатом Кочуровим Андрієм Олександровичем та ФГ "ВІКА" укладено договір про надання правової допомоги від 07.07.2023 р., відповідно до якого Адвокат зобов`язується надати Клієнту правову допомогу у справі про оскарження рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8695374/22494057 від 25.04.2023 р. та № 8695375/22494057 від 25.04.2023 р. голови комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Железнякова К.А., зобов`язання вчинити певні дії, а Клієнт зобов`язується сплатити гонорар за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених Договором.
Пунктом 1.2 договору передбачено, що правова допомога полягає в: подання адвокатських запитів, клопотань, заяв з метою збору доказів у справі; консультація, аналіз судової практики, узгодження правової позиції, підготовка і подання позову до суду у Справі; представництво в суді відповідної інстанції, подання процесуальних клопотань, заяв тощо, підтримання вимог позову, отримання документів від суду.
Згідно п.3.1 договору за надання правової допомоги Клієнт сплачує Адвокату гонорар у розмірі 6000 грн.
На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу у сумі 6000 грн., позивачем надано розрахунок гонорару від 07.10.2023 р. на суму 6000 грн., платіжну інструкцію від 11.07.2023 р. № 339, з якої слідує, що ФГ "ВІКА" сплатило ОСОБА_1 6000 грн. за надання правової допомоги.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним ст.ст.19, 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суд вважає, що визначений позивачем розмір понесених судових витрат на правничу допомогу є співмірний із складністю справи, обсягом наданої правничої допомоги та витраченим адвокатом часом.
Виходячи з наведеного, суд приходить висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача та стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 6000 грн.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -
вирішив:
Позовну заяву Фермерського господарства "ВІКА" (68450, Одеська область, Болградський район, с.Павлівка, вул.Центральна, буд.307, код ЄДРПОУ 22494057) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська, 5, код ЄДРПОУ ВП 44069166), Державна податкова служба України (04655, м.Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних від 25.04.2023 р. № 8695374/22494057, № 8695375/22494057 про відмову в реєстрації податкових накладних від 13.03.2023 р. № 5 та від 14.03.2023 р. № 6.
Зобов`язати Державну податкову службу України (04655, м.Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Фермерського господарства "ВІКА" від 13.03.2023 р. № 5 та від 14.03.2023 р. № 6 датою їх подання.
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська, 5, код ЄДРПОУ ВП 44069166) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фермерського господарства "ВІКА" (68450, Одеська область, Болградський район, с.Павлівка, вул.Центральна, буд.307, код ЄДРПОУ 22494057) судовий збір у сумі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн.
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська, 5, код ЄДРПОУ ВП 44069166) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фермерського господарства "ВІКА" (68450, Одеська область, Болградський район, с.Павлівка, вул.Центральна, буд.307, код ЄДРПОУ 22494057) витрати на правничу допомогу у сумі 6000 (шість тисяч) грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.І.Бездрабко
Судове рішення № 113964216, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 04.10.2023. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 420/20050/23. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: