Ухвала суду № 113962692, 05.10.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

05 жовтня 2023 р.Справа №368зп-23/160

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши у м. Дніпрі матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

04.10.2023 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просить зупинити стягнення грошових коштів в розмірі 35029,61 грн., належних ОСОБА_1 , яке здійснюється Індустріальним відділом державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на підставі постанови про арешт коштів боржника від 03.10.2023 року (ВП №72911798) на виконання вимоги №Ф-20415-0436У Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, виданої 25.07.2023 року до винесення рішення по справі.

В своїй заяві позивач посилається на те, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено вимогу №Ф-20415-0436У від 25.07.2023 року. На підставі вказаної вимоги державним виконавцем Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) було винесено постанову про арешт коштів від 03.10.2023 року (ВП №72911798). Позивач вважає оскаржувану вимогу про сплату боргу протиправною, оскільки періоди, за який податковий орган нарахував зазначений борг, вона фактично не здійснювала адвокатську діяльність та була працевлаштована за основним місцем роботи, де за неї роботодавцем сплачувався єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове соціальне страхування, податок з доходів фізичних осіб та військовий збір. Отже, у разі встановлення протиправності оскаржуваної вимоги та її скасування, позивачу доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права та інтереси на власне майно (кошти), на яке може бути звернено стягнення в разі примусового виконання цієї вимоги. За викладеного, позивач просить вжити заходів забезпечення позову.

Розглянувши вищенаведену заяву позивача про забезпечення позову та вивчивши надані докази на її підтвердження, суд приходить до висновку про наявність достатніх обґрунтованих правових підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Згідно частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо, зокрема, невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

За приписами підпункту 1, пункту 5 частини 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно з вимогами частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частин 5, 6 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу, в якій суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.

При цьому, відповідно до абзацу 2 пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року « Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», в ухвалі про забезпечення позову, суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, державним виконавцем Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було винесено постанову про арешт коштів від 03.10.2023 року (ВП №72911798) на підставі вимоги про сплату боргу №Ф-20415-0436У від 25.07.2023 року, виданої Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області. У зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що, у даному випадку, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася та зазначені обставини є достатніми підставами для забезпечення даного позову відповідно до пункту 1 частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, судом приймається до уваги і те, що стаття 34 Закону України «Про виконавче провадження» не містить таких підстав для зупинення виконавчого провадження, як оскарження позивачем оспорюваної постанови у судовому порядку, а тому зупинення стягнення за оспорюваною постановою (виконавчим документом) можливе лише шляхом вжиття заходів забезпечення позову.

Враховуючи викладене, та те, що відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання вимоги про сплату боргу, яку позивач має намір оспорити в судовому порядку, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, відсутність у Законі України «Про виконавче провадження» механізму зупинення виконання вказаних постанов до ухвалення судового рішення по суті, суд вважає за необхідне зупинити стягнення на підставі вимоги про сплату боргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ф-20415-0436У від 25.07.2023 року до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити заявнику, що відповідно частини 2 статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Згідно частини 8 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позову, скасовуються судом також у разі: неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини другої статті 153 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 150-154 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) про забезпечення позову до подачі позовної заяви до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправною та скасування вимоги задовольнити.

Зупинити примусове стягнення на підставі виконавчого документу - вимоги №Ф-20415-0436У Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, винесеної 25.07.2023 року - до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги №Ф-20415-0436У Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, винесеної 25.07.2023 року.

Копію ухвали надіслати учасникам справи та органу державної виконавчої служби.

Роз`яснити, що відповідно до частин першої та третьої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська