Рішення № 113962497, 04.10.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2023 року Справа № 160/18011/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Савченка А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

Позивач 20.07.2023 р. звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради щодо не внесення на розгляд клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проектної документації землеустрою, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , для подальшої передачі її у власність від 25.05.2023 р.;

- зобов`язати Дніпровську міську раду розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проектної документації землеустрою, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , для подальшої передачі її у власність, від 25.05.2023 р., та прийняти відповідне рішення на сесії міської ради.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка зазначила, що вона є власником об`єкту нерухомого майна: «гараж», загальною площею 98,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Позивачка звернулась з клопотанням (заявою) від 25.05.2023 р. до Дніпровської міської ради, про надання дозволу на розроблення проектної документації подальшого передання зазначеної ділянки у власність. Проте, станом на цей час, Дніпропетровською міською радою, у відповідності до передбаченого порядку клопотання про надання дозволу на розроблення проектної документації землеустрою на сесії Дніпровської міської ради, в передбачений місячний строк клопотання не розглянув та не дав дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, та не надав надає мотивовану відмову у його наданні. На переконання позивачки, у межах спірних правовідносин Дніпровська міська рада мала розглянути її заяву та прийняти відповідні рішення на засіданні. За таких обставин, позивачка була вимушена звернутись із цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.07.2023 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Крім того, цією ухвалою суду витребувано у Дніпровської міської ради докази та пояснення щодо стану розгляду клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проектної документації землеустрою, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , для подальшої передачі її у власність від 25.05.2023 р.

01 вересня 2023 року від Дніпровської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, в якому вони зазначили, що 29.05.2023 р. ОСОБА_1 звернулася з клопотанням вх. № 36/1060 щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню гаража по АДРЕСА_2 . Під час опрацювання зазначеного клопотання було з`ясовано, що згідно з доданими до нього документами і матеріалами та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, право власності на гараж по АДРЕСА_1 у гр. ОСОБА_1 виникло на підставі технічного паспорту, серія та номер: 76П-95, виданий 07.03.2018, видавник: ФОП ОСОБА_2 , а це суперечить п. 42 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Крім того, гр. ОСОБА_1 до свого клопотання було додано: розпорядження міського голови від 14.12.1999 р. № 1315-р «Про присвоєння адреси гаражу будинку по АДРЕСА_3 » та рішення виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровського районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська Дніпропетровської області від 22.03.1991 р. № 206/13 "Об отводе земельного участка и разрешения строительства гаража по АДРЕСА_3 во дворе жилого дома № НОМЕР_1 ". Відповідно до листа Управління архівної справи Дніпровської міської ради від 23.06.2023 р. № 3/2-449, в управлінні згідно з описом справ постійного зберігання виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради за 1999 рік розпорядження міського голови зазначеної ради не існує, а електронна база обліку прийнятих виконавчого комітету не містить відомостей щодо видання розпорядження про присвоєння адреси від 14.12.1999 № 1315-р. До того ж, рішення виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровського районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська Дніпропетровської області від 22.03.1991 № 206/13 дійсно існує, але річ в ньому йде зовсім не про гараж гр. ОСОБА_1 . Відповідно до листа Головного архітектурно-планувального управління департаменту по роботі з активами від 24.07.2023 р. вх. № 4/16-292, розміщення гаража в межах запитуваної території не відповідає вимогам чинної містобудівної документації у зв`язку з розміщенням її частини в охоронних зонах підземних теплових мереж, водопроводу та надземних теплових мереж, які перетинають земельну ділянку та проходять уздовж неї (будівля гаража безпосередньо розташована на зазначених підземних інженерних мережах), що не відповідає вимогам чинного законодавства та є підставою для відмови у наданні такого дозволу відповідно до ч. 7 ст.118 Земельного кодексу України. Враховуючи вищезазначене, надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню зазначеного гаража не вбачається можливим.

Зазначили, що на підставі звернення гр. ОСОБА_1 від 29.05.2023 р. вх. № 36/1060 та доданих до нього документів і матеріалів, відповідно до вимог чинного законодавства, було підготовлено проект рішення міської ради "Про відмову гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню гаража по АДРЕСА_2 ". Зазначений проект рішення надано на розгляд і візування посадовим особам і службам міської ради та її виконавчого комітету відповідно до процедури встановленої Регламентом Дніпровської міської ради VШ скликання, затвердженого рішенням міської ради від 16.12.2020 № 2/1-2 (далі - Регламент). 21.08.2023 р. проект рішення опубліковано на офіційному веб-сайті Дніпровської міської ради та буде винесено на розгляд сесії міської ради відповідно до Регламенту.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником об`єкту нерухомого майна: «гараж», загальною площею 98,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу: 167828665, номер запису про право власності: 31689793, дата, час державної реєстрації: 20.05.2019 р. 11:17:42.

Позивачка 25.05.2023 р. звернулася до міського голови Філатова Б.А. із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню гаража по АДРЕСА_2 .

Із змісту вказаного клопотання вбачається надання позивачем таких копій документів: паспорта громадянина України; довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію право власності, індексний номер витягу: 167828665 від 24.05.2019 р., копія технічного паспорту на гараж № НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ; графічні матеріали, на яких зображено бажане місце розташування земельної ділянки; копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Крім того, позивачкою до свого клопотання було додано розпорядження міського голови від 14.12.1999 № 1315-р "Про присвоєння адреси гаражу будинку по АДРЕСА_3 " та рішення виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровського районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська Дніпропетровської області від 22.03.1991 № 206/13 "Об отводе земельного участка и разрешения строительства гаража по АДРЕСА_3 во дворе жилого дома № НОМЕР_1 ".

Клопотання зареєстроване відповідачем за вх.№36/1060 від 29.05.2023 р.

Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради листом від 13.07.2023 р. №К-31/0-1/09-23, від 20.07.2023 р. №К-32/0-1/09-23, від 25.07.2023 р. №8/7-53 повідомлено позивачу про неможливість надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню гаражу по АДРЕСА_2 .

В обґрунтування зазначеного вказали, що під час опрацювання зазначеного клопотання, доданих до нього документів і матеріалів було встановлено, що в наявності розпорядження міського голови від 14.12.1999 р. № 1315-р «Про присвоєння адреси гаражу будинку по АДРЕСА_3 » та рішення виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровського районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська Дніпропетровської області від 22.03.1991 р. № 206/13 "Об отводе земельного участка и разрешения строительства гаража по АДРЕСА_3 во дворе жилого дома № НОМЕР_1 ". Зазначили, що відповідно до листа Управління архівної справи Дніпровської міської ради від 23.06.2023р. № 3/2-449, в управлінні згідно з описом справ постійного зберігання виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради за 1999 рік розпорядження міського голови зазначеної ради не існує, а електронна база обліку прийнятих виконавчого комітету не містить відомостей щодо видання розпорядження про присвоєння адреси від 14.12.1999 р. № 1315-р. Стосовно рішення виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровського районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська Дніпропетровської області від 22.03.1991 № 206/13 воно дійсно існує, але річ в ньому йде зовсім не про гараж по АДРЕСА_2 . Згідно з доданими до нього документами і матеріалами та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, право власності на гараж по АДРЕСА_2 у гр. ОСОБА_1 виникло на підставі технічного паспорту, серія та номер: 76П-95, виданий 07.03.2018, видавник: ФОП ОСОБА_2 , а це суперечить п. 42 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Вважаючи протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради щодо не розгляду клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Згідно із ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель (ч. 2 ст. 4 Земельного кодексу України).

За змістом ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу).

Згідно з ч. 3 ст. 116 Земельного кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України).

Згідно із ст. 40 Земельного кодексу громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання (ч. 4 ст. 116 Земельного кодексу).

Відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Статтею 118 Земельного кодексу України визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Частиною 6 статті 118 Земельного кодексу передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (абзац 1 частини 7 статті 118 Земельного кодексу).

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України. Обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою рішення про надання дозволу або вмотивовану відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 є власником об`єкту нерухомого майна: «гараж», загальною площею 98,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу: 167828665, номер запису про право власності: 31689793, дата, час державної реєстрації: 20.05.2019 р. 11:17:42.

Позивачка 25.05.2023 р. звернулася до Дніпровської міської ради із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню гаража по АДРЕСА_2 .

Із змісту вказаного клопотання вбачається надання позивачем таких копій документів: паспорта громадянина України; довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію право власності, індексний номер витягу: 167828665 від 24.05.2019 р., копія технічного паспорту на гараж № НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ; графічні матеріали, на яких зображено бажане місце розташування земельної ділянки; копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Крім того, позивачкою до свого клопотання було додано розпорядження міського голови від 14.12.1999 № 1315-р "Про присвоєння адреси гаражу будинку по АДРЕСА_3 " та рішення виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровського районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська Дніпропетровської області від 22.03.1991 № 206/13 "Об отводе земельного участка и разрешения строительства гаража по АДРЕСА_3 во дворе жилого дома № НОМЕР_1 ".

Клопотання зареєстроване відповідачем за вх.№36/1060 від 29.05.2023 р.

Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради листом від 13.07.2023 р. №К-31/0-1/09-23, від 20.07.2023 р. №К-32/0-1/09-23, від 25.07.2023 р. №8/7-53 повідомлено позивачку про неможливість надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню гаражу по АДРЕСА_2 .

Однак, листи Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради не є рішеннями органу місцевого самоврядування за наслідком розгляду клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Доказів прийняття рішень в порядку ст. 118 Земельного кодексу за результатами розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відповідачем не надано.

Отже, Дніпровська міська рада не здійснила належного розгляду клопотання позивача та не прийняла жодного рішення за результатами розгляду клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Верховний Суд (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2018 у справі №П/9901/137/18 (800/426/17), від 13.12.2018 у справі №800/434/17 та інших) неодноразово висловлювалась правова позиція про те, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Враховуючи, що відповідачем в місячний строк не розглянуто клопотання позивача від 29.05.2023 р. згідно з вимогами статті 118 Земельного кодексу України, суд приходить до висновку, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність щодо розгляду вказаного клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, а тому з метою відновлення порушеного права позивача необхідно зобов`язати відповідача розглянути клопотання позивача від 29.05.2023 р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою з урахуванням висновків суду.

Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як свідчать матеріали справи, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1073,60 грн., а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст. 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , рнокпп НОМЕР_3 ) до Дніпровської міської ради (пр.Дмитра Яворницького, буд.75, м.Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 26510514) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради щодо розгляду клопотання ОСОБА_1 від 29.05.2023 р. №36/1060 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Зобов`язати Дніпровську міську раду розглянути клопотання ОСОБА_1 від 29.05.2023 р. №36/1060 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської міської ради (пр.Дмитра Яворницького, буд.75, м.Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 26510514) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , рнокпп НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя А.В. Савченко