Ухвала суду № 113962416, 05.10.2023, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

05 жовтня 2023 р.Справа № 120/15365/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши в письмовому провадженні заяву про забезпечення позову у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж-7" до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна податкова служба України про визнання протиправними та скасування розпоряджень, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Авантаж-7" (далі - ТОВ "Авантаж-7") з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області (далі - Головне управління ДПС у Чернігівській області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна податкова служба України про визнання протиправними та скасування розпоряджень, зобов`язання вчинити певні дії.

Одночасно з позовною заявою ТОВ "Авантаж-7" подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить:

- зупинити дію розпорядження Головного управління ДПС у Чернігівській області №336/Р від 03.10.2023 про скасування ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі, реєстраційний номер 990514202000013 з терміном дії з 05.02.2020 до 05.02.2025, видану Товариству з обмеженою відповідальністю "Авантаж-7" за адресою місця торгівлі: Чернігівська область, Ніжинський район, с. Станція Лосинівська, вул. Лесі України, 139А, до набрання законної сили рішенням суду у справі;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Чернігівській області видалити записи з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним про анулювання ліцензії Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж-7" реєстраційний номер 990514202000013 з терміном дії з 05.02.2020 до 05.02.2025, видану Товариству з обмеженою відповідальністю "Авантаж-7" за адресою місця торгівлі: Чернігівська область, Ніжинський район, с. Станція Лосинівська, вул. Лесі України, 139А, до набрання законної сили рішенням суду у справі;

- зупинити дію розпорядження Головного управління ДПС у Чернігівській області №335/Р від 03.10.2023 про скасування ліцензії на право зберігання пального реєстраційний номер 25130414201900114 з терміном дії з 05.12.2019 до 05.12.2024, видану Товариству з обмеженою відповідальністю "Авантаж-7" за адресою місця торгівлі: Чернігівська область, Ніжинський район, с. Станція Лосинівська, вул. Лесі України, 139А, до набрання законної сили рішенням суду у справі;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Чернігівській області видалити записи з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним про анулювання ліцензії Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж-7" реєстраційний номер 25130414201900114 з терміном дії з 05.12.2019 до 05.12.2024, видану Товариству з обмеженою відповідальністю "Авантаж-7" за адресою місця торгівлі: Чернігівська область, Ніжинський район, с. Станція Лосинівська, вул. Лесі України, 139А, до набрання законної сили рішенням суду у справі.

В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що 03.10.2023 через Електронний кабінет платника податків позивач отримав витяги з двох розпоряджень №336/Р від 03.10.2023 та №335/Р від 03.10.2023, що винесені в.о. начальника ГУ ДПС у Чернігівській області про анулювання ліцензій, які видані позивачу на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі реєстраційний номер 990514202000013 від 05.02.2020 та на право зберігання пального реєстраційний номер 25130414201900114 від 05.12.2019.

ТОВ "Авантаж-7" зазначає, що виконання розпоряджень про анулювання ліцензій унеможливить захист і поновлення порушених прав та законних інтересів позивача у разі ухвалення рішення суду на його користь, оскільки навіть визнання протиправними та скасування розпоряджень відповідача не дозволить здійснити ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів ТОВ "Авантаж-7", за захистом яких останнє звернулося до суду. Звертає увагу суду, що на даний час на товаристві працює 709 осіб, а тому невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, правам та інтересам третіх осіб, а також ускладнить їх відновлення або взагалі унеможливить. З моменту отримання вищевказаного розпорядження заявник буде позбавлений права проводити господарську діяльність та здійснювати роздрібну торгівлю пальним. Анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним призведе до зупинення господарської діяльності товариства, що тягне за собою негативні наслідки, як втрата прибутку, неможливості здійснювати виплату заробітної плати працівникам. За вказаних підстав заявник вважає, що на даний час існує очевидна небезпека того, що невжиття заходів забезпечення порушених чи оспорюваних прав або інтересів товариства, за захистом яких звернеться до суду, може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення його порушених прав.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши доводи заяви ТОВ «Авантаж-7» про забезпечення позову письмовими доказами, суд дійшов висновку, що така заява не підлягає задоволенню з таких мотивів і підстав.

Відповідно до частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Отже, законодавець визначив лише дві підстави, за наявності яких суд може забезпечити позов, а саме: ускладнення або неможливість виконання рішення суду чи відновлення порушених прав позивача внаслідок невжиття заходів забезпечення позову та очевидна протиправність рішення, дії чи бездіяльності, яким порушуються права, свободи та інтереси особи, що звернулась до суду.

Водночас згідно з частиною першою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною другою цієї статті визначено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Згідно з частинами першою, третьою статті 152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову. У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

Відповідно до частин першої, четвертої-шостої статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання.

Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом, зокрема, зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Інститут забезпечення позову є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі №826/14951/18 та від 28 жовтня 2020 року у справі №140/2474/20.

Судом встановлено, що розпорядженням ГУ ДПС у Чернігівській області №336/Р від 03.10.2023 анульовано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, видану ТОВ «Авантаж-7» за місцем роздрібної торгівлі пальним: Україна, Чернігівська область, Ніжинський район, с. Станція Лосинівська, вул. Лесі України, 139А.

Розпорядженням ГУ ДПС у Чернігівській області №335/Р від 03.10.2023 анульовано ліцензію на право зберігання пального, видану ТОВ «Авантаж-7» за місцем роздрібної торгівлі пальним: Україна, Чернігівська область, Ніжинський район, с. Станція Лосинівська, вул. Лесі України, 139А.

Як зазначено в цих розпорядженні, підставою для його прийняття є: «акт, що засвідчує факт відм. СГ без законних підстав у допуску уповноважених представників контролюючого органу до проведення перевірки, складеного відповідно до вимог пункту 81.2 статті 81 Податкового кодексу України».

За приписами статті 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР) роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п`ять років.

Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

Відповідно до ст. 3 Закону №481/95ВР ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного рішення про анулювання у формі розпорядження про таке анулювання, зокрема, акта, що засвідчує факт відмови суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або його посадових (службових) осіб (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) без законних підстав у допуску уповноважених представників контролюючого органу до проведення перевірки, складеного відповідно до вимог пункту 81.2 ст. 81 Податкового кодексу України.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) письмового розпорядження про її анулювання.

Отже, можливість здійснення господарської діяльності по роздрібній реалізації пального безпосередньо залежить від наявності та чинності відповідної ліцензії.

Водночас з дати отримання письмового розпорядження про її анулювання суб`єкт господарювання позбавлений можливості провадити господарську діяльність та здійснювати роздрібну торгівлю пальним.

Разом з тим, суд зазначає, що до матеріалів заяви не додано акту, що засвідчує факт відмови ТОВ «Авантаж-7» без законних підстав у допуску уповноважених представників контролюючого органу до проведення перевірки та наказу ДПС України №762 від 20.09.2023, який він оскаржує до Київського окружного адміністративного суду, на підставі якого працівники податкового органу мали обов`язок провести фактичну перевірку, що не дає можливості суду встановити всі обставини справи та впевнитись у їх реальності.

Доводи заявника про те, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії ліцензії товариство понесе фінансові збитки та не зможе, зокрема, виплачувати заробітну плату працівникам, суд відхиляє, оскільки за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань роздрібна торгівля пальним не є єдиним видом діяльності ТОВ «Авантаж-7».

Так, основним видом діяльності ТОВ «Авантаж-7» є:

46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний)

77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у.

46.90 Неспеціалізована оптова торгівля

47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами

47.30 Роздрібна торгівля пальним

47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах 52.10 Складське господарство

68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна

41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель

19.20 Виробництво продуктів нафтоперероблення

73.11 Рекламні агентства

73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки

Суд також має сумніви в достовірності довідки від 29.09.2023 №ОАА00000079, згідно якої на ТОА «Авантаж-7» кількість працюючих осіб складає 709, оскільки не зрозуміло чи охоплює дана довідка усіх працівників ТОВ «Авантаж-7» чи лише одного місця торгівлі: Чернігівська область, Ніжинський район, с. Станція Лосинівська, вул. Лесі України, 139А. У разі, якщо довідка стосується працівників всього підприємства, то анулювання ліцензії за одним місцем торгівлі не може вплинути на трудові відносин 709-ти працівників.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд враховує, що правовий інститут забезпечення позову має застосовуватися лише у виключних випадках та за умови існування обґрунтованої небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам особи до ухвалення рішення в адміністративній справі, або у випадках, якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, оскільки відсутні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити здійснення господарської діяльності товариства або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Отже, в задоволенні заяви ТОВ «Авантаж-7» про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись статтями 150 - 151, 154, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ТОВ «Авантаж-7» про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяВіятик Наталія Володимирівна