Ухвала суду № 113960883, 23.06.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/25907/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2023 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю сторін кримінального провадження: прокурора - ОСОБА_3 , захисника-адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного - ОСОБА_5 , розглянувши у засіданні в м. Києві в залі суду клопотання старшого слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 , звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказане клопотання обґрунтовано тим, що слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві за процесуального керівництва Печерської окружної прокуратури міста Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, за № 12023100060001111 від 21.06.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 20.06.2023 року, ОСОБА_5 , прибув до центральної частини міста Києва та приблизно о 22 год. 00 хв., підійшов до будинку АДРЕСА_1 , де мешкає зі слів його наглядно знайома ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В подальшому, ОСОБА_5 , достовірно знаючи про наявність грошових коштів у потерпілої ОСОБА_7 , маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, піднявся до квартири АДРЕСА_2 , подзвонив у двері квартири, які потерпіла відчинила самостійно та зайшов до квартири.

Перебуваючи у вищевказаній квартирі, ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, в умовах воєнного стану, з метою подавити опір потерпілої, заламав обидві руки ОСОБА_7 , вихватив мобільний телефон останньою марки iPhone 11 Pro Max та почав обшукувати приміщення квартири потерпілої з метою відшукання грошових коштів, та, в подальшому, ОСОБА_5 відкрито викрав з сумки типу «бананка», яка знаходилася на дивані кухні вищевказаної квартири потерпілої, грошові кошти в сумі 59500 гривень та 100 доларів США, які в перерахунку на Національну валюту, відповідно до офіційного курсу гривні щодо іноземних валют Національного Банку України станом на 20.06.2023, становлять 3657грн., та поклав викрадені грошові кошти до кишені куртки чорного кольору, в яку був одягнений.

Після чого, ОСОБА_5 покинув приміщення квартири разом з викраденими грошовими коштами та направився в невідомому напрямку, тим самим маючи змогу розпорядитись викраденим майном на власний розсуд, чим завдав матеріального збитку потерпілій ОСОБА_7 на загальну суму 63 157 гривень.

21.06.2023 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Прокурор посилаючись на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, за яке передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, що дає достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, просив клопотання задовольнити та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Підозрюваний та його захисник заперечували щодо задоволення клопотання, мотивуючи тим, що стороною обвинувачення не доведена мета застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України та просили відмовити у застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши думку прокурора, пояснення захисника та підозрюваного, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов такого висновку.

ОСОБА_5 є підозрюваним у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100060001111 від 21.06.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

21.06.2023 року ОСОБА_5 затримано у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

21.06.2023 року у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 складає сукупність належних даних, які містяться у: протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 21.06.2023, протоколі затримання ОСОБА_5 у вчиненні злочину від 21.06.2023, протоколі допиту потерпілої ОСОБА_7 , свідків.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 , а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення за викладених в клопотанні обставин.

Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, наряду з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарі проти Молдови» від 13.11.2007р., п. 48), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин. Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Вирішуючи клопотання про застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , особу підозрюваного, та надходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Таким чином, перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про їх наявність, з огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 , його тяжкість, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкості покарання, що загрожує, у разі визнання особи винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, особи підозрюваного.

Наявність позитивних характеристик підозрюваного, його стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, не можуть бути безумовними підставами для звільнення підозрюваного з-під варти, оскільки не спростовують висновки суду про те, що ОСОБА_5 , може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи тяжкість та суспільну небезпечність кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , його особу, слідчий суддя дійшов висновку, про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, з яких не може бути застосовано жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ст. 194 ч. 5 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

При визначенні розміру застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

При цьому, враховуючи тяжкість злочину, вважаю за належне визначити заставу відповідно до ст. 182 ч. 5 КПК України, у розмірі 210 000 грн., яка зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, обираючи відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у виді застави, вважаю за необхідне відповідно до ст. 194 ч. 5 КПК України покласти на нього такі обов`язки:

- не відлучатися за межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання;

- утриматися від спілкування з свідками, потерпілою у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,- задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обчислювати з 21.06.2023 року о 09-30 год. по 19.08.2023 року о 09-30 год.

Одночасно визначити ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України в розмірі 210 000, 00 грн.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:

Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО: 820172

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ

р/р UA128201720355259002001012089

Призначення платежу: Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).

Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 в разі внесення застави, наступні обов`язки, зобов`язавши прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду, а саме:

- не відлучатися за межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання;

- утриматися від спілкування з свідками, потерпілою у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 19.08.2023 року включно, але не більше строків досудового розслідування.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1