Ухвала суду № 113958858, 05.10.2023, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/2590/23

Провадження № 2/553/2754/2023

У Х В А Л А

Іменем України

05.10.2023м. Полтава

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Тимчук Р.І. у цивільній справі за позовною заявою АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

25.09.2023 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2023 року справу передано судді Тимчуку Р.І.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за вказаним позовом, суддя дійшов висновку, що таку позовну заяву слід залишити без руху, оскільки її подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України.

1. Судом встановлено, що додатки до заяви, а саме: а.с. 21 («Заявление»), а.с. 22 («Справка об условиях кредитования с использованием кредитки «Универсальная, 30 дней льготного периода»», а.с. 37-42 («Условия и правила предоставления банковских услуг»), а.с. 43-46 («О внесениии изменений в договорную базу по платежным картам, договорную базу по потребительскому кредитованию и в депозитные договора (в части погашения задолжности за счет депозитов)») надані іноземною мовою.

2. Окрім того, як додаток до позову під № 14 вказано «Підтвердження повноважень особи, що підписала позовну заяву», а в матеріали вкладено чистий аркуш паперу замість вказаного додатку (а.с. 54).

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 26.09.2023 року позовну заяву залишено без руху, надано строк на усунення недоліків.

04.10.2023 року на адресу суду від представника заявника надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, надано підтвердження повноважень особи, що підписала позовну заяву. Представник ОСОБА_2 вказала, що надані позивачем документи на російській мові не порушують жодну норму процесуального закону.

Тобто вимога ухвали від 26.09.2023 року стосовно додатків до заяви, а саме: а.с. 21 («Заявление»), а.с. 22 («Справка об условиях кредитования с использованием кредитки «Универсальная, 30 дней льготного периода»», а.с. 37-42 («Условия и правила предоставления банковских услуг»), а.с. 43-46 («О внесениии изменений в договорную базу по платежным картам, договорную базу по потребительскому кредитованию и в депозитные договора (в части погашения задолжнности за счет депозитов)»), які надані іноземною мовою, не виконана.

До теперішнього часу (05.10.2023 р.) вимоги ухвали в цій частині не виконані, недоліки додатків до позовної заяви не усунуті.

Відсутність даних обставин перешкоджає суду для відкриття провадження з дотриманням вимог процесуального законодавства та призначення справи з врахуванням строків розгляду.

Суд не погоджується з позицією представника ОСОБА_2 , котра вказала, що надані позивачем документи на російській мові не порушують жодну норму процесуального закону України, з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 9 ЦПК України, цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.

За змістом ч. 1 ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.

Статтею 10 Конституції України визначено, що державною мовою в Україні є українська мова.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. Суди ухвалюють рішення та оприлюднюють їх державною мовою у порядку, встановленому законом.

Також зазначеним законом передбачений порядок державного контролю за застосуванням державної мови органами державної влади.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Окрім того, як роз`яснив Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 1999 року № 10-рп/99 (справа № 1-6/99) положення частини першої статті 10 Конституції України, за яким «державною мовою в Україні є українська мова», треба розуміти так, що українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п`ята статті 10 Конституції України).

Згідно ч.ч. 3, 4 ст.14 Закону України «Про засади державної мовної політики», сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам ч. 3 ст. 8 цього Закону, допускається подача до суду письмових процесуальних документів і доказів, викладених цією регіональною мовою (мовами), з перекладом, на державну мову без додаткових витрат для сторін процесу.

Особам, що беруть участь у розгляді справи в суді, забезпечується право вчиняти усні процесуальні дії (робити заяви, давати показання і пояснення, заявляти клопотання і скарги, ставити запитання тощо) рідною мовою або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись послугами перекладача у встановленому процесуальним законодавством порядку. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам ч. 3 ст. 8 цього Закону, послуги перекладача з регіональної мови або мови меншини (мов), у разі їх необхідності, надаються без додаткових для цих осіб витрат.

Отже, законодавством встановлено вимоги, відповідно до яких сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. При цьому, законом надано можливість особі, яка не володіє мовою, якою здійснюється цивільне судочинство, користуватися рідною мовою або мовою, якою вона володіє, завдяки залученню до справи перекладача.

Як вбачається з матеріалів справи, представники позивача ОСОБА_3 згідно довіреності №2235-К-Н-О та Савіхіна Анастасія Миколаївна згідно довіреності № 2041-К-Н-О є громадянами України.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з ч. 1, 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

До письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку статті 79 Закону України «Про нотаріат». Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України № 296/5 від 22.02.2012, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 червня 2019 у справі № 910/4473/17.

Всупереч наведених вимог, представником позивача додані до позову копії документів на іноземній мові без будь-якого належно засвідченого перекладу на українську мову, що позбавляє суд можливості дослідити їх зміст безпосередньо у судовому засіданні та надати відповідну оцінку щодо їх належності та допустимості.

Отже, вищевикладене дає підставу суду зробити висновок про неналежне оформлення додатків до позовної заяви у відповідності до ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За таких обставин, подану заяву слід вважати неподаною та повернути заявнику.

Повернення позовної заяви через те, що заявник не виконав вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та не усунув недоліків такої заяви у повному обсязі, обмежує гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право на доступ заявника до суду, але не порушує цього права і не нівелює його суті. Зазначене повернення заяви забезпечує юридичну визначеність у правовідносинах суду з заявником, який не виконав вимог ухвали.

Відповідно до положень ст. 185 ЦПК України суддя повертає заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення заяви може бути оскаржено. Копія заяви залишається в суді.

Згідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 131, 175,177,185 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ? визнати неподаною та повернути заявнику.

Копія заяви залишається в суді.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Р. І. Тимчук