Рішення № 113956701, 02.10.2023, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" жовтня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/1274/23Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Гутниковій О.С.

розглянувши справу №916/1274/23

За позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; код ЄДРПОУ 14360570)

До відповідача: Фізичної особи-підприємця Сокол Сергія Володимировича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

Про стягнення 886127,11 грн.

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

Встановив: Акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Сокол Сергія Володимировича про стягнення 1044683,47 грн.

Позовні вимоги направлено на стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла за кредитним договором №3157415411-КД-2 від 29.03.2021р. у загальному розмірі 1044683,47грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту 485000,00 грн., заборгованості по процентам 74683,47 грн. та заборгованості в порядку регресу за сплаченою гарантією 485000,00 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.03.2023р. прийнято позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1274/23. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на "24" квітня 2023 р. о 12:40. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 24.04.2023р. о 12:40.

24.04.2023р. у судовому засіданні було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 22.05.2023р. о 11:00.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.04.2023р. повідомлено позивача Акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк та відповідача Фізичну особу-підприємця Сокол Сергія Володимировича по справі №916/1274/23 про судове засідання, яке відбудеться "22" травня 2023 р. о 11:00.

22.05.2023р. у судовому засіданні було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 26.06.2023р. о 09:50.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.05.2023р. повідомлено позивача Акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк та відповідача Фізичну особу-підприємця Сокол Сергія Володимировича по справі №916/1274/23 про судове засідання, яке відбудеться "26" червня 2023 р. о 09:50.

26.06.2023р. у судовому засіданні було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 09.08.2023р. о 16:30 (з урахуванням перебування судді Д`яченко Т.Г. з 28.06.2023р. по 28.07.2023р. у відпустці).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.06.2023р. повідомлено відповідача по справі №916/1274/23 про судове засідання, яке відбудеться "09" серпня 2023р. о 16:30.

09.08.2023р. судове засідання перервалось у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.08.2023р. призначено підготовче засідання по справі №916/1274/23 на "30" серпня 2023 р. о 10:30.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.08.2023р. закрито підготовче провадження по справі №916/1274/23. Призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на "02" жовтня 2023 р. о 11:15. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 02.10.2023р. о 11:15.

02.10.2023р. до суду представником позивача було надано заяву, відповідно до якої було зазначено суду, що за час розгляду справи у суді відповідачем провадилися погашення заборгованості, у зв`язку з чим сума боргу зменшилась.

Представником позивача, відповідно до наданої заяви, було зазначено суду, що з березня 2023р. по вересень 2023р. відповідач здійснив 12 внесень сум на погашення боргу, які позивачем було відображено у графі «Сума погашень за наданим кредитом» у поданому до суду розрахунку заборгованості.

Як зазначав позивач, станом на 29.09.2023р. залишок непогашеної заборгованості по тілу кредиту становить 365637,11 грн. та залишок по заборгованості за нарахованими процентами 35490,00 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.10.2023р. провадження у справі №916/1274/23 в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 119362,89 грн. та заборгованості по процентам у розмірі 39193,47 грн. - закрито.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги відповідно до заяви від 02.10.2023р. та просить суд їх задовольнити.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду, шляхом скерування на його адресу ухвал суду.

Однак кореспонденція суду повернулась без вручення із зазначенням поштової організації, що адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до п.п.4, 5 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Господарський суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20, згідно з якою направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, яким в даному випадку є суд (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку відсутній за вказаною адресою вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки. Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження №12-109гс19; від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, провадження № 14-507цс18.

У судові засідання представник відповідача не з`явився, про поважність причин відсутності суд не повідомляв, будь-яких клопотань чи заяв до господарського суду Одеської області від відповідача не надходило.

Згідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Приймаючи наведене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідачів, за наявними в ній матеріалами відповідно до п.9 ст.165 ГПК України.

У судовому засіданні 02.10.2023 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 05.10.2023р.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

29.03.2021р. між Акціонерним товариством Комерційний банк Приватбанк та Фізичної особи-підприємця Сокол Сергієм Володимировичем було укладено кредитний договір № 3157415411-КД-2 (далі за текстом Кредитний договір) відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 1000000,00 грн. (п. А.2. Кредитного договору) із терміном повернення 01.12.2024р. (пп. А.З., 1.2., 2.2.3. Кредитного договору).

Пунктом 6.1. Кредитного договору було визначено, що цей договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами.

За поясненнями позивача, відповідачем було отримано кредитні кошти у розмірі та на цілі відповідно до п.А2 кредитного договору.

29.03.2023р. між сторонами також була укладена додаткова угода №1 до Кредитного договору (далі за текстом Додаткова угода) відповідно до підпункту а" пункту 1 якої сторони узгодили, що протягом строку кредиту, зазначеного в п. А.З. Кредитного договору, за умови належного виконання позичальником положень Порядку програми фінансової державної підтримки суб`єктів малого та середнього підприємства та умов цієї Додаткової угоди, позичальник має право на отримання фінансової державної підтримки.

Згідно із п. 2.1. Додаткової угоди за користування кредитом на умовах та в порядку визначених цією Додатковою угодою, позичальник сплачує банку базову процентну ставку, яка становить 14.18% річних. Розмір базової процентної ставки визначений за формулою: Індекс U1RD (3 місяці) + 7%, але не більше Індекс U1RD (12 міс) + 6% (обмеження встановлюються на дату укладання цієї Додаткової угоди). Подальший перегляд базової процентної ставки здійснюється відповідно до п. 2.1. цієї Додаткової угоди за визначеною вище формулою без обмежень. Індекс UIRD український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці. На дату укладання цієї Додаткової угоди значення індексу береться на дату, що передує даті підписання цієї Додаткової угоди, або остання, що опублікована на офіційному сайті Національного Банку України.

Банк щокварталу з урахуванням зміни зазначеного індексу переглядає розмір базової процентної ставки. При перегляді розміру базової процентної ставки банк використовує розмір індексу UІRD, що офіційно визначений на 14 число останнього місяця календарного кварталу або розміру, що є останнім до цієї дати та опублікованим на сайті Національного Банку України, надалі дата перегляду розміру базової процентної ставки. Датою зміни розміру базової процентної ставки за користування кредитом є 1-ше число першого місяця календарного кварталу, що слідує за кварталом, в якому банк визначив розмір індексу UIRD для розрахунку базової процентної ставки на наступний календарний квартал.

Відповідно до п. 2.2. Додаткової угоди у випадку прострочення понад 15 днів позичальником своїх зобов`язань по погашенню кредиту і/або процентів в розмірі, зазначеному в п. 2.3., 2.7. цієї Додаткової угоди, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом в порядку та розмірі: в період прострочення з 1-го до 15-го включно в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення, в період з 16 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість до дати її погашення в розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни, згідно п. 2.1. цієї Додаткової угоди +5% річних, в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.

Пунктом 2.7. Додаткової угоди визначено, що погашеним кредиту (тіла) позичальник здійснює рівними частинами в строки і розмірах, що зазначені в Додатку 1 (Графік погашення Кредиту), що є невід`ємною частиною цієї Додаткової угоди.

Для здійснення погашення кредиту та сплати інших платежів за Кредитним договором Відповідачу було відкрито рахунок типу 2909 (п. А.4. Кредитного договору).

Згідно із п. 2.10. Додаткової угоди у випадку порушення позичальником строку повернення кредиту, зазначеного в п. А.З. Кредитного договору позичальник зобов`язується сплатити банку заборгованість за кредитом, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до сг. 625 1ІК України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно н. 2.1. цієї Додаткової угоди +5% річних.

Відповідно до підпункту в пункту 1 Додаткової угоди позичальник обізнаний про те, що його грошові зобов`язання перед банком зі сплати основної суми кредиту частково забезпечені гарантією відповідно до Порядку надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 №1151. При цьому позичальнику відомі та повністю зрозумілі умови надання гарантії, з якими (умовами) він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для нього

31.12.2020 між Міністром фінансів України Марченко Сергієм Михайловичем (далі за текстом Гарант) та АТ КБ ПРИВАТБАНК було укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13010-05/269 (далі за текстом Договір гарантії), відповідно до п. 2.1. якого Гарант на умовах цього Договору та в межах ліміту гарантії надає на користь Бенефіціара (АТ КБ ПРИВАТБАНК) безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання принципалами (у т.ч. відповідачем) своїх грошових зобов`язань перед Бенефіціаром за кредитними договорами, включеними до портфеля.

Відповідно до п. 5.1. Договору гарантії у разі настання гарантійного випадку бенефіціар направляє гаранту вимогу, а агенту копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати гарантом, та підтверджувальними документами (лист із зазначенням переліку кредитів, за якими виникла прострочена заборгованість), не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виник гарантійний випадок

За змістом п. 5.5. Договору гарантії гарант на підставі вимог, отриманих від бенефіціара, з урахуванням інформації агента щодо перевірки вимог сплачує на рахунок бенефіціара ССГ (Сума сплати за гарантією) згідно з вимогою раз на місяць (але не пізніше 30 календарних днів після отримання відповідної вимоги) за умови, що гарант отримав вимогу, яка подана відповідно до умов цього договору та на момент отримання вимоги не закінчився строк дії гарантії.

Згідно із п. 6.1. Договору гарантії у разі здійснення гарантом виплати ССГ за будь- яким проблемним кредитом бенефіціар зобов`язується відобразити в обліку виникнення заборгованості принципала перед бюджетом на суму здійсненної гарантом виплати ССГ та застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за таким проблемним кредитом. Таке звернення стягнення має бути здійснено бенефіціаром у найкоротші строки.

Відповідно до п. 6.2. Договору гарантії з метою реалізації зворотньої вимоги (регресу) гаранта до принципала та на виконання статті 6 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік та вимог, передбачених пунктами 6.1. та 6.3. цього договору, бенефіціар, виступаючи на підставі Порядку та цього договору, зобов`язується застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до пункту 6.8. цього договору за таким проблемним кредитом (п.6.2.1. Договору гарантії), здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються позивачу (за винятком права: підпису заяви про повну або часткову відмову від заяви про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, підпису заяви про відмову від заяви з грошовими вимогами до боржника; підпису заяву про повиє або часткове визнання позову, про повну або часткову відмову від позову, про зменшення розміру позовних вимог), в судах, а також органах нотаріату, органах державної виконавчої служби, з приватними виконавцями, арбітражними керуючими, адвокатами (п. 6.2.2. Договору гарантії).

За пунктом 6.8. Договору гарантії на суму простроченої заборгованості перед бюджетом бенефіціар нараховує пеню згідно з вимогами чинного законодавства у розмірі 120% облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення, включаючи день погашення такої простроченої заборгованості перед бюджетом.

Згідно із п. 6.9. Договору гарантії пеня нараховується з дати виникнення простроченої заборгованості перед бюджетом за проблемним кредитом до дати погашення такої заборгованості (включно) або до дати, яка настає через 6 календарних місяців з дати здійснення гарантом виплати відповідної ССГ (включно), залежно від того, яка з дат настає раніше. Аналогічні положення містить п. 2.11. Додаткової угоди.

Відповідно до п. 2.13. Додаткової угоди позичальник визнає та підтверджує, що банк має всі повноваження стягувати з нього прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до пункту 2.11. цієї Додаткової угоди).

За змістом п. 2.14. Додаткової угоди грошові кошти, отримані від звернення стягнення щодо забезпечення або в результаті інших заходів щодо стягнення з позичальника простроченої заборгованості, направляються, в тому числі в рахунок відшкодування (в порядку регресу) сплачених гарантом та нарахованої пені (відповідно до п. 2.11. цієї Додаткової угоди), до моменту повното повернення (відшкодування) гаранту сплачених сум сплати за гарантією та нарахованої пені.

Позивачем зазначалось суду, що відповідач порушив свої зобов`язання за Кредитним договором, припинив здійснювати щомісячні платежі, які передбачені Графіком платежів.

Відповідно до підпункту г п. 2.3.2. Кредитного договору при настанні будь-якої з наступних подій, зокрема, порушення позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами цього договору, банк має право згідно зі ст. 651 ЦК України та ст. 188 ГК України здійснити одностороннє розірвання договору з відправленням позичальнику повідомлення. У зазначену у повідомленні дату цей договір вважається розірваним. При цьому в останні день дії договору позичальник зобов`язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов`язання за цим договором. Одностороння відмова від цього договору не звільняє позичальника від відповідальності за порушення зобов`язань за цим договором.

Як було зазначено позивачем, 02.09.2022р. ним було направлено до Фізичної-особи підприємця Сокола Сергія Володимировича Повідомлення про розірвання договору №3157415411 -КД-2 з вимогою до 02.10.2022 року, здійснити погашення заборгованості в повному розмірі та 06.12.2022р. позивачем була направлена до Міністерства фінансів України (Гаранта) та ЛТ УКРЕКСІМБАНК" (Агента) вимога на сплату за гарантією №74 на суму 500000,00 грн.

Також було зазначено позивачем, що 04.01.2023р. Міністерством фінансів України була перерахована сума сплати за гарантією у розмірі 500 000,00 грн. та 02.12.2022р. позивачем було направлено повідомлення до Фізичної-особи підприємця Сокола Сергія Володимировича про надсилання вимоги гаранту №74 від 01.12.2022.

Зурахуванням гарантійних виплат гаранта та частковим погашенням заборгованості відповідачем, заборгованість відповідача перед позивач за Кредитним договором станом на 22.02.2023 становить 365637,11 грн. заборгованості за тілом кредиту та 35490,00 грн. заборгованості за процентами. Заборгованість відповідача становить 485000.00 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов таких висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, правовідносини між Акціонерним товариством Комерційний банк Приватбанк та Фізичної особою-підприємцем Сокол Сергієм Володимировичем виникли на підставі укладеного між ними 29.03.2021р. кредитного договору № 3157415411-КД-2.

29.03.2023р. між сторонами також була укладена додаткова угода №1 до Кредитного договору.

31.12.2020 між Міністром фінансів України Марченко Сергієм Михайловичем (далі за текстом Гарант) та АТ КБ ПРИВАТБАНК було укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13010-05/269.

Судом з`ясовано, що 02.09.2022р. позивачем було направлено до Фізичної-особи підприємця Сокола Сергія Володимировича Повідомлення про розірвання договору №3157415411 -КД-2 з вимогою до 02.10.2022 року, здійснити погашення заборгованості в повному розмірі та 06.12.2022р. позивачем була направлена до Міністерства фінансів України (Гаранта) та АТ УКРЕКСІМБАНК" (Агента) вимога на сплату за гарантією №74 на суму 500000,00 грн.

Судом враховано,що 04.01.2023р. Міністерством фінансів України була перерахована сума сплати за гарантією у розмірі 500 000,00 грн. та 02.12.2022р. позивачем було направлено повідомлення до Фізичної-особи підприємця Сокола Сергія Володимировича про надсилання вимоги гаранту №74 від 01.12.2022.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного Кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 ст. 1048 Цивільного Кодексу України, розмір і порядок отримання процентів за договором позики встановлюється договором. Правила ст. 1048 ЦК поширюються й на кредитні правовідносини (ч.2 ст. 1054 ЦК).

Згідно з положеннями ст. 212 Цивільного Кодексу України, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). Особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити припинення прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (скасувальна обставина).

Більше того, відповідно до ч.2 ст. 1050 Цивільного Кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов`язання в зв`язку з укладанням кредитного договору, на виконання якого відповідачем було отримано від позивача кредитні кошти, які не були повернуті з боку останнього.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань щодо сплати кредитних коштів отриманих від позивача, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, та не спростовано відповідачем за час розгляду справи, зв`язку з чим вимоги про стягнення боргу за кредитом у розмірі 365637,11 грн. підлягають задоволенню.

Також, суд вважає правомірним стягнення з відповідача заборгованості за процентами у розмірі 35490,00 грн. та заборгованості в порядку регресу за сплаченою гарантією у розмірі 485000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк „ ПРИВАТБАНК у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 13291,91 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Сокол Сергія Володимировича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця Сокол Сергія Володимировича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість за кредитним договором №3157415411-КД-2 від 29.03.2021р., а саме заборгованість за тілом кредиту у розмірі 365637 (триста шістдесят п`ять тисяч шістсот тридцять сім) грн. 11 коп., заборгованість за процентами у розмірі 35490 (тридцять п`ять тисяч чотириста дев`яносто) грн. 00 коп., заборгованість в порядку регресу за сплаченою гарантією у розмірі 485000 (чотириста вісімдесят п`ять тисяч) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 13291 (тринадцять тисяч двісті дев`яносто одну) грн. 91 коп.

Повний текст рішення складено 05 жовтня 2023р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко