Рішення № 113956376, 27.09.2023, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2023 р. м. Київ Справа № 911/1130/23

Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., за участю секретаря судового засідання Тимошенка Д.Ю., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська пересувна механізована колона-2» про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/1130/23 за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська пересувна механізована колона-2» (01033, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 67-Б, код: 00858473)

до

Бориспільської міської ради (08300, Київська обл., місто Бориспіль, вулиця Київський шлях, будинок 72, код: 04054903)

про визнання договору оренди поновленим та визнання укладеною додаткової угоди,

за участю представників учасників справи:

від позивача:не з`явився;

від відповідача:не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/1130/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська пересувна механізована колона-2» до Бориспільської міської ради про визнання договору оренди поновленим та визнання укладеною додаткової угоди.

Рішенням Господарського суду Київської області від 06.09.2023 у справі № 911/1130/23 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська пересувна механізована колона-2» задоволено частково; визнано укладеним договір про внесення змін до договору оренди землі від 11.02.2008, укладеного між Бориспільською міською радою та Акціонерним товариством «Київська пересувна механізована колона-2»; стягнуто з Бориспільської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська пересувна механізована колона-2» 2684,00 гривень судового збору; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

До суду 11.09.2023 надійшла заява позивача про ухвалення додатково рішення, в якій заявник просить суд стягнути з відповідача понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 35000 гривень. До вказаної заяви представником позивача долучено докази, що підтверджують обсяг наданих послуг та розмір витрат, які понесені позивачем на професійну правничу допомогу пов`язаних із розглядом цієї справи.

На адресу суду 15.09.2023 та 19.09.2023 від відповідача надійшли письмові заперечення на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення. У вказаних запереченнях відповідач вказує на те, що договір про надання правової допомоги та додаткова угода до цього договору укладені з Адвокатським об`єднанням «ЛНМ», однак позивачем не надано договору на правничу допомогу, укладених з адвокатами, які здійснювали представництво інтересів позивача у суді, тобто адвокатами здійснювалась індивідуальна адвокатська діяльність. Відповідач також зауважує, що позивачем не надано доказів сплати послуг правничої допомоги у сумі 20000 гривень, а у додатковій угоді зазначено обсяг різних видів послуг, без конкретизації вартості послуг та способу їх обрахування, а опис виконаних робіт не містить повного опису виконаної кожної дії окремо та фактичної витрати часу на здійснення кожної з дій, що позбавило відповідача можливості надати ґрунтовні заперечення щодо заявленої позивачем суми витрат на правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.09.2023 розгляд заяви представника позивача про ухвалення додатково рішення призначено до розгляду на 27.09.2023.

В судове засідання 27.09.2023 представники сторін не з`явилися.

Розглянувши в судовому засіданні заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов наступних висновків.

Частинами 1, 3 статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частинами 1, 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, повідомивши при цьому, у судовому засіданні 02.08.2023, що відповідні докази понесення судових витрат будуть надані до суду у строки визначені ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом ч.ч. 2-5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З наведених вище норм вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката обмежений їх співмірністю зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін (ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Кодексу).

Судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано до суду копії: договору про надання правничої допомоги від 10.02.2020 № 2/2020, укладеного між позивачем та Адвокатським об`єднанням «ЛНМ»; додаткової угоди від 15.03.2023 до цього договору; акт приймання-передачі наданих послуг від 08.09.2023, підписаних між позивачем та керуючим партнером адвокатського об`єднання на загальну суму 35000 гривень; детальний розрахунок.

Так, відповідно до п. 1.1. договору про надання правничої допомоги, за дорученням клієнта, об`єднання зобов`язується надати правову допомогу, а клієнт зобов`язується оплатити її в порядку та на умовах, передбачених договором та додатками до нього.

Відповідно до п. 1.2. договору клієнт доручає і сплачує, а об`єднання бере на себе зобов`язання щодо надання (виконання) клієнту правової допомоги під час адміністративного, господарського, цивільного чи кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, представництва перед іншими фізичними та/або юридичними особами, органами державної влади, місцевого самоврядування, під час виконавчого провадження та в інших випадках за дорученням клієнта.

Пунктами 4.2., 4.3., 4.5. договору замовлення про надання правової допомоги може бути оформлене шляхом укладення сторонами договору додаткової угоди до цього договору або на підставі письмового запиту (доручення) або на підставі усного звернення. За результатами наданої правової допомоги складається Акт. Сума винагороди, яку клієнт зобов`язується сплатити за надання правової допомоги (гонорар), порядок та строки її внесення зазначаються в додаткових угодах до цього договору.

У додатковій угоді від 15.03.2023 до договору сторони погодили, що:

- клієнт доручає, а об`єднання зобов`язується надати наступну правову допомогу: представництво інтересів клієнта в спорі з Бориспільською міською радою в господарських судах усіх ланок щодо поновлення (продовження) договору оренди земельної ділянки, загальною площею 2,8 га, кадастровий номер 3210500000:06:012:0046 від 11.02.2008 (п. 1);

- передбачена пунктом 1 Додаткової угоди правова допомога включає, але не обмежується: вивчення документів, аналіз правовідносин, збирання доказів, підготовка позовної заяви та інших проектів документів та подача їх до суду та іншій стороні (пп. 2.1.); представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції (пп. 2.2.);

- вартість правової допомоги, передбаченої пунктом 2 цієї додаткової угоди становить: за надання правових послуг, передбачених пунктом 2.1. додаткової угоди: за послуги передбачені п. 2.1. 20000 грн (пп. 4.1.); за послуги передбачені п. 2.2. 3000 грн за кожне судове засідання (пп. 4.2).

- клієнт зобов`язується оплатити надану правову (правничу) допомогу підставі акта виконаних робіт протягом 10 (десяти календарних днів після виконання кожного з етапів на підставі рахунку об`єднання (п. 5).

Як вбачається із Акту приймання-передачі наданих послуг від 08.03.2023, підписаного позивачем та Адвокатським об`єднанням «ЛНМ», сторонами зафіксовано, що адвокатським об`єднанням за дорученням та в інтересах клієнта було надано правничу допомогу щодо представництва інтересів ТОВ «КПМК-2» в Господарському суді Київської області при розгляді справи про поновлення (продовження) договору оренди земельної ділянки, загальною площею 2,8 га, кадастровий номер 3210500000:06:012:0046 від 11.02.2008 у справі № 911/1130/23. Узгоджена сторонами винагорода за надану правничу допомогу згідно попередньо погодженої вартості послуг загалом становить 35000 гривень.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Водночас, у постанові від 16.05.2019 у справі № 823/2638/18 Верховний Суд зазначив, що необґрунтованою є вимога щодо надання прайс-листа та акта виконаних робіт (послуг) за умови, що надані документи дозволяють установити зміст наданих послуг та їхню вартість.

Верховний Суд у постанові від 02.02.2023 № 915/606/21 зазначив про те, що у разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро/об`єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро/об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту.

Таким чином, з огляду на визначення адвокатським об`єднанням та клієнтом у додатковій угоді розміру гонорару адвоката у фіксованому розмірі, відсутня необхідність подання детального опису робіт як-то у формі окремого розрахунку, так і у формі акту приймання-передачі наданих послуг, оскільки з поданих документів та обставин справи можна встановити дійсний обсяг проведеної адвокатом роботи та її вартості, чим спростовуються доводи відповідача про відсутність конкретизації вартості послуг, способу їх обрахування та витраченого часу адвоката на кожну виконану дію.

Отже, наявними у матеріалах справи доказами підтверджено, що загальний розмір фактично понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу пов`язаних із розглядом цієї справи загалом становить 35000 гривень.

При цьому, суд погоджується з твердженнями відповідача стосовно відсутності підтверджуючих доказів наявності правовідносин між адвокатом Горбайчук Л.В. та Адвокатським об`єднанням «ЛНМ», яка безпосередньо приймала участь у судових засіданнях.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.11.2018 у справі № 910/23210/17 зазначено: «Витрати на оплату робіт та послуг адвоката, про відшкодування яких заявлено вимогу, мають бути виконані саме тим адвокатом, з яким укладено договір про надання правової допомоги, інакше суд не матиме підстав для вирішення питання про їх відшкодування».

Отже, суд дійшов висновку, що необґрунтованим є такий вид правничої допомоги як участь адвоката у судових засіданнях у загальному розмірі 15000 гривень (3000 гривень за кожне судове засідання) з огляду на відсутність у матеріалах справи відомостей щодо наявності трудових відносин між адвокатом Горбайчук Л.В. та Адвокатським об`єднанням «ЛНМ», а також щодо наявності договірних правовідносин між позивачем та адвокатом, що зумовлює висновки суду про відмову у відшкодуванні понесених позивачем судових витрат у цій частині.

Окрім іншого, суд зауважує, що положеннями процесуального законодавства, з урахуванням висновків наведених у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, передбачено право на відшкодування витрат на правову допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено, чим спростовуються доводи відповідача про протилежне.

Надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам у сукупності з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, обсягу наданих адвокатом послуг, виходячи з характеру спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що заявлений відповідачем до відшкодування розмір судових витрат на правову допомогу не відповідає критеріям обґрунтованості, а відтак стягненню підлягають витрати позивача загальній сумі 20000,00 гривень, а саме витрати на вивчення документів, аналіз правовідносин, збирання доказів, підготовка позовної заяви та інших проектів документів та подача їх до суду та іншій стороні, у відшкодуванні витрат позивача (участь у судових засіданнях), суд відмовляє.

Таким чином, заява позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/1130/23 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 73, 76, 77, 80, 86, 123, 126, 129, 221, 232, 233, 236-238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська пересувна механізована колона-2» задовольнити частково.

2. Стягнути з Бориспільської міської ради (08300, Київська обл., місто Бориспіль, вулиця Київський шлях, будинок 72, код: 04054903) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська пересувна механізована колона-2» (01033, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 67-Б, код: 00858473) 20000,00 гривень витрат на правничу допомогу.

3. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

4. У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 05.10.2023.

Суддя Р.М. Колесник