Ухвала суду № 113956117, 03.10.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у розстрочці виконання додаткового рішення

м. Київ

03.10.2023Справа № 755/9169/18

За позовом ОСОБА_1

до 1. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дніпровська набережна 9А"

2. Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Головне управління регіональної статистики

2. Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві,

про визнання недійсним рішення установчих зборів, визнання недійсним статуту та скасування державної реєстрації Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку

Щодо розгляду заяви б/н від 19.08.2023 року "Про розстрочку виконання додаткового рішення" ОСОБА_1

Суддя Котков О.В.

Представники учасників судового процесу:

від позивача (заявника, боржника) ОСОБА_1

від відповідача-1 (стягувача) ОСОБА_2

інші учасники не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 року у справі № 755/9169/18 в позові відмовлено повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 року у справі № 755/9169/18 залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 року у справі № 755/9169/18 скасовано в частині відмови у задоволенні вимог про скасування державної реєстрації Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дніпровська набережна 9А", яка була проведена 08.11.2017 державним реєстратором Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації за № 106710220000037339; провадження у справі в цій частині закрито; в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 року у справі № 755/9169/18 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 23.02.2023 року постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2022 року у справі № 755/9169/18 залишено без змін.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 року заяву б/н від 16.01.2022 року "Про ухвалення додаткового рішення" Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровська набережна 9А» у справі № 755/9169/18 задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку "Дніпровська набережна 9А" витрати на професійну правову (правничу) допомогу в розмірі 10 000,00 грн.; в іншій частині заяви відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 у справі №755/9169/18 залишено без задоволення, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 року у справі № 755/9169/18 - без змін.

18.09.2023 року через відділ діловодства суду від ОСОБА_1 надійшла заява б/н від 19.08.2023 року "Про розстрочку виконання додаткового рішення", в якій заявник просить розстрочити виконання додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 року у справі № 755/9169/18 та затвердити наступний графік погашення: часткове погашення стягнення - 1000,00 грн. до 25.09.2023 року; часткове погашення стягнення - 1000,00 грн. до 25.10.2023 року; часткове погашення стягнення - 1000,00 грн. до 25.11.2023 року; часткове погашення стягнення - 1000,00 грн. до 25.12.2023 року; часткове погашення стягнення - 1000,00 грн. до 25.01.2024 року; часткове погашення стягнення - 1000,00 грн. до 25.02.2024 року; часткове погашення стягнення - 1000,00 грн. до 25.03.2024 року; часткове погашення стягнення - 1000,00 грн. до 25.04.2024 року; часткове погашення стягнення - 1000,00 грн. до 25.05.2024 року; часткове погашення стягнення - 1000,00 грн. до 25.06.2024 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2023 року розгляд заяви б/н від 19.08.2023 року "Про розстрочку виконання додаткового рішення" ОСОБА_1 у справі № 755/9169/18 призначено на 03.10.2023 року.

27.09.2023 року через відділ діловодства суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії квитанції про сплату 1000,00 грн. на виконання додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 року, як першого платежу часткового погашення стягнення.

02.10.2023 року на електронну пошту Господарського суду міста Києва від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дніпровська набережна 9А" надійшли заперечення на заяву № 109 від 27.09.2023 року. Аналогічного змісту заперечення на заяву були направлені засобами поштового зв`язку та надійшли на адресу суду 03.10.2023 року.

Розглянувши заяву б/н від 19.08.2023 року "Про розстрочку виконання додаткового рішення" ОСОБА_1 та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, виходячи з наступного.

Необхідність у розстрочці виконання рішення суду обґрунтована тим, що стягнення ухваленої додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 року суми витрати на професійну правову (правничу) допомогу стане надмірним тягарем для заявника, оскільки ОСОБА_1 є людиною похилого віку, якій необхідно утримувати житло, купувати продукти харчування та ліки. Крім того, заявник є учасником бойових дій та пенсіонером, пенсія якого становить 4395,00 грн. на місяць.

За наведених обставин заявник просить суд розстрочити виконання додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 року у справі № 755/9169/18 та затвердити наступний графік погашення: часткове погашення стягнення - 1000,00 грн. до 25.09.2023 року; часткове погашення стягнення - 1000,00 грн. до 25.10.2023 року; часткове погашення стягнення - 1000,00 грн. до 25.11.2023 року; часткове погашення стягнення - 1000,00 грн. до 25.12.2023 року; часткове погашення стягнення - 1000,00 грн. до 25.01.2024 року; часткове погашення стягнення - 1000,00 грн. до 25.02.2024 року; часткове погашення стягнення - 1000,00 грн. до 25.03.2024 року; часткове погашення стягнення - 1000,00 грн. до 25.04.2024 року; часткове погашення стягнення - 1000,00 грн. до 25.05.2024 року; часткове погашення стягнення - 1000,00 грн. до 25.06.2024 року.

На підтвердження викладених у заяві обставин заявник надав копії посвідчення серії НОМЕР_1 від 10.12.2004 року, пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 від 25.08.2021 року (серія НОМЕР_3 ) та довідку про доходи № 2751 1640 1177 1716 сформовану засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України.

Відповідач проти задоволення заяви заперечив, посилаючись на те, що статус пенсіонера за віком не виключає наявності у позивача інших доходів, окрім пенсії. На думку відповідача, неможливо об`єктивно встановити реальний фінансовий стан позивача тільки на підставі довідки про розмір нарахованої та виплаченої пенсії, оскільки ним могли отримуватися інші доходи, які не відображаються у пенсійному фонді. Крім того, надані позивачем докази майнового стану не містять відомостей про наявність (відсутність) у позивача майна згідно з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, а також не містять інформації про майно (активи), у тому числі про грошові кошти та нематеріальні активи, які дозволяють надати об`єктивну оцінку платоспроможності позивача. ОСББ «Дніпровська набережна 9А» є неприбутковою організацією, діяльність якої не передбачає отримання доходів. Надходження грошових коштів, за рахунок яких фактично було понесено витрати на правничу допомогу, складаються виключно з обов`язкових внесків та платежів співвласників відповідно до кошторису, що міститься у матеріалах справи. Інших доходів кошторис ОСББ не передбачає. Також позивачем свідомо не враховано незадовільний майнових стан інших співвласників, серед яких також є пенсіонери, які змушені фінансувати витрати на правничу допомогу, необхідність яких виникла безпосередньо з дій позивача.

Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, обов`язковість рішень суду відноситься до основних засад судочинства.

Частино 1 ст. 239 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 Господарського кодексу України

Відповідно до частин 3 та 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду щодо сплати загальної суми боргу частинами. Надання розстрочки судом полягає у визначенні розміру щомісячних платежів з метою погашення всієї суми боргу, визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку сплати останнього платежу на підставі розстрочки рішення має бути виконано повністю.

При розгляді заяв щодо розстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; суми щомісячного платежу, наявність яких має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування та сума щомісячних платежів знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання розстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Отже, питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Разом із тим, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Також, як зазначає Верховний Суд у постанові від 16.07.2019 року у справі № 917/1053/18, саме дослідження таких обставин повинно відбуватись із дотриманням вимог ч. 1 ст. 86 ГПК України, відповідно до якої суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та положень ст. 236 ГПК України, відповідно до яких обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частинами 1 та 2 статті 18 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

З викладених норми вбачається, що рішення суду, яке набрало законної сили підлягає безумовному виконанню у визначеному законодавством порядку та строки, однак у виключних випадках суд, за наявності обґрунтованих обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання, може розстрочити таке виконання.

Тобто, передбачена процесуальним законодавством можливість суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, розстрочити виконання рішення не є безумовною, адже передбачає доведення заявником дійсного існування обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Враховуючи те, що існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, "державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. У такому випадку не може прийняти аргумент Уряду, що визначає таку відсутність як "виняткові обставини" (див. § 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Півень проти України" від 29.06.2004).

Тобто, в будь-якому випадку відсутність коштів, тяжкий фінансовий стан боржника не є винятковими обставинами, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та не є підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Між тим заявником, не додано до матеріалів заяви жодних доказів на підтвердження тяжкого фінансового стану та можливості виконання додаткового рішення суду у даній справі в майбутньому, у разі задоволення заяви про розстрочення виконання рішення.

Заявник посилається виключно на тяжке фінансове становище, втім не надає жодних документальних підтверджень того, що таке фінансове становище поліпшиться найближчим часом, що дасть змогу боржнику виконати додаткове рішення суду у даній справі. Розглядувана заява містить лише доводи заявника, які жодним належним доказом не підтверджуються.

Інших суттєвих причин та доказів неможливості або складності процедури виконання додаткового рішення суду, а також інших обставин виняткового характеру, які могли б бути розцінені як підстава для розстрочення виконання додаткового рішення суду заявником не надано.

Крім того, довготривале невиконання додаткового рішення суду порушить право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначені судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини зазначає, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже, сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

З урахуванням підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення, безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у статті 6 Конвенції.

Отже, питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.

Така ж правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.01.2020 року у справі № 910/1180/19 та 03.09.2020 року у справі № 905/30/16.

З огляду на вищевикладене, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін та приймаючи до уваги, що заявником (боржником) всупереч приписів ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України не надано беззаперечних, неспростовних доказів неможливості чи утруднення на даний час виконання додаткового рішення суду, винятковості випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов`язує можливість розстрочення виконання судового рішення, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви б/н від 19.08.2023 року "Про розстрочку виконання додаткового рішення" ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 7 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Керуючись ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви б/н від 19.08.2023 року "Про розстрочку виконання додаткового рішення" ОСОБА_1 у справі № 755/9169/18 відмовити.

Ухвала набирає законної сили 03 жовтня 2023 року.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 05 жовтня 2023 року.

Суддя О.В. Котков