Рішення № 113955106, 28.09.2023, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 22/128/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2023 Справа № 908/1833/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,

При секретарі судового засідання Шолоховій С.В.

За участю представників учасників справи:

від позивача Нємна Т.І., довіреність № 4 від 01.01.2023

від відповідача Балховітіна В.Г., довіреність № 01 від 30.12.2022

від третьої особи Садова А.В., довіреність № 104 від 22.05.2023

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/1833/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжжяелектропостачання (вул. Олександрівська, буд. 35, м. Запоріжжя, 69063)

до відповідача: Комунального підприємства Облводоканал Запорізької обласної ради (вул. Перемоги, буд. 129-а, м. Запоріжжя, 69057)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство Запоріжжяобленерго (вул. Сталеварів, буд. 14, м. Запоріжжя, 69035)

про стягнення 8 892 266,13 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача

02.06.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 6845 від 30.05.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжжяелектропостачання до відповідача: Комунального підприємства Облводоканал Запорізької обласної ради про стягнення 8892266,13 грн. заборгованості, яка складається з: 8778469,44 грн. основного боргу; 64736,64 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з березня по квітень 2023 включно; 49060,05 грн. 3% річних, нарахованих за період з 18.02.2023 по 22.05.2023.

Між сторонами в справі укладено договір № 100 від 21.12.2022 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. За період з січня по березень 2023 між сторонами було підписано акти прийняття-передавання товарної продукції. Відповідачем особисто були отримані рахунки на оплату за постачання електроенергії за спірний період. За період з січня по березень 2023 відповідачем спожито електроенергії в обсязі 1489028 кВт/год на суму 8778469,44 грн. Обсяг спожитої електроенергії підтверджено повідомленням/листом № 007-66/2846 від 17.05.2023 ПАТ Запоріжжяобленерго.

У відповіді на відзив, що надійшла до суду 28.06.2023, не погодився з доводами відповідача. Не може надати правову оцінку рішенню військової адміністрації, про яке зазначено у відзиві, через відсутність його в публічному доступі. Відповідачем пункт 12.4 договору щодо повідомлення про форс-мажорні обставини виконаний не був та доказів його виконання відповідачем не надано.

20.09.2023 надійшло пояснення. Зазначено, що відповідач не звертався з заявами чи пропозиціями щодо внесення будь-яких змін до договору або про тимчасове призупинення дії деяких його пунктів, зокрема, щодо виключення з договору певних точок розподілу. Для здійснення розрахунків з відповідачем, позивач використовує дані, надані оператором системи розподілу, де він вказує обсяг, період споживання за ЕІС-кодами точками розподілу з щомісячною розбивкою, адресу зазначених послуг.

13.09.2023 надійшла заява про закриття провадження в частині позовних вимог. Зазначено про часткову сплату відповідачем суми боргу за електроенергію в розмірі 3451537,24 грн. Просив провадження по справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 3451537,24 грн. закрити.

20.09.2023 надійшли пояснення. Для складення актів з відповідачем (споживачем) позивач використовує дані, надані оператором системи розподілу - ПАТ Запоріжжяобленерго.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача

19.06.2023 надійшов відзив. Просив позов задовольнити частково, стягнувши з відповідача 3451537,24 грн. основного боргу, 19063,76 грн. 3% річних та 23466,90 грн. інфляційних втрат. В іншій частині позовних вимог просив відмовити. Визнано укладення договору № 100 від 21.12.2022 та нарахування обсягів спожитої електроенергії в період з січня по березень 2023 виключно на підконтрольних територіях, про що було зазначено в актах. Також, підстави невизнання нарахувань позивача відповідач зазначав у листах від 27.12.2022 №№ 12/550, 12/1548, від 31.05.2023 № 12/0513. Крім того, 05.06.2023 у Запорізькій обласній військовій адміністрації та участю сторін відбулася нарада стосовно питання розрахунків між підприємствами та зняття накладеного позивачем арешту на кошти відповідача. Було прийнято рішення про сплату відповідачем у строк до 30.06.2023 на користь позивача 5971574,28 грн. лише за спожиті на підконтрольних територіях послуги з електропостачання за період з листопада 2022 по квітень 2023. Відповідач визнає безспірні нарахування, а саме: січень 2023 1232397,29 грн., лютий 2023 1239586,54 грн., березень 2023 979553,41 грн. Наразі, під контролем російських військ перебувають 6 з 8 структурних підрозділів відповідача, про що було повідомлено органи СБУ листом від 05.09.2022 № 12/1194, на підставі якого відкрито кримінальне провадження № 22022080000002489. Працівники відповідача на окупованих підрозділах не обліковуються (переведені у простій або табелюються за кодом НЗ). З витягу ЄРДР КП № 22022080000002489 вбачається, що з початку збройної агресії відповідач втратив контроль над 7 з 8 структурних підрозділів, а отже, фактичне користування електричною енергією саме відповідачем здійснюється лише Вільнянським ЕЦВВ та апаратом управління, що розташований у м. Запоріжжі. Підстав для проведення оплати сум, виставлених у рахунках позивача за спірний період в частині спожитих послуг на окупованих територіях, відповідач не вбачає. Викладено контррозрахунки 3% річних та інфляційних втрат.

У відповіді на відзив зазначено, що відповідачем в рамках домовленостей, досягнутих з позивачем на нараді, що відбулася 05.06.2023 за головуванням голови Запорізької обласної військової адміністрації, 30.06.2023 було проведено оплату за надані позивачем послуги на підконтрольних територіях. Отже, станом на 30.06.2023 борг, що визнавав відповідач, відсутній. Весь обсяг, що був спожитий окупантом на окупованих територіях, відповідач не сплачуватиме з огляду на те, що фактично не користувався даною послугою на окупованих територіях. 13.07.2022 листом № 12/0961 та 15.08.2022 листом № 12/1076 відповідач повідомив позивача про наявність обставин непереборної сили (форс-мажор), що унеможливлюють своєчасне проведення оплати за договором. Повідомляв також листами від 16.01.2023 № 12/0091 та від 21.02.2023 № 12/0194. Ані позивач, ані третя особа не надали належних та допустимих доказів того, що послуги з електропостачання на окупованих територіях дійсно були надані, також відсутні дані щодо цілісності електромережі та іншого обладнання, що забезпечує надання послуг. Позивач та третя особа достовірно не можуть стверджувати, що в оспорюваний період послуги з електропостачання на тимчасово окупованих територіях надавались безперебійно та чи надавалися взагалі.

20.09.2023 надійшли додаткові пояснення. Зазначено, що з початку збройної агресії відповідач втратив контроль над своїми структурними підрозділами, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях. Фактично відповідач не надає послуг з водопостачання та водовідведення на окупованих територіях, а отже, і не використовує ресурсів для забезпечення населення водопостачанням, у тому числі і не використовує електроенергію. Але, юридично відповідач продовжує бути виконавцем послуг з водопостачання на окупованих територіях, а отже, згідно законів України та відповідно до норм міжнародного права, не мав права звертатися до постачальника електроенергії з проханням виключити з договору об`єкти, які знаходяться на окупованих територіях. Відповідач лише звертався до позивача та третьої особи з проханням не здійснювати нарахування обсягів спожитої електроенергії на окупованих територіях, які фактично споживаються не відповідачем, а окупантами. Задля виникнення у відповідача зобов`язання здійснити оплату за надану послугу/товар, позивач має надати таку послугу/товар саме відповідачу (належній стороні договору), а не іншій особі (у даному випадку - окупанту). Ані позивачем, ані третьою особою не надано жодного підтвердження того, що на окупованих територіях дійсно є електропостачання, що воно фактично надається відповідачу. Сам відповідач підтвердити факт отримання послуги з електропостачання на окупованих територіях не може, оскільки не має доступу до лічильників, так само як і позивач, і третя особа. Починаючи з червня 2023 та по теперішній час, позивач виставляє відповідачу рахунки за дійсно спожиті послуги з електропостачання, тобто, лише ті, що надаються на підконтрольній території. Причини такої зміни відповідачу невідомі.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

3. Пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, щодо позову або відзиву

19.06.2023 до суду надійшло пояснення. 01.01.2019 відповідач приєднався до публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії шляхом підписання заяви-приєднання. ПАТ Запоріжжяобленерго, як оператор системи, підтверджує, що в період з січня по березень 2023 відповідачу було надано послуг з розподілу в обсязі 1489028 кВт/год. Обсяг власного споживання активної електроенергії відповідача складає: січень 2023 582959 кВт/год, лютий 2023 456342 кВт/год, березень 2023 449727 кВт/год. Коригування обсягів електроенергії цього періоду за точками обліку не проводилося.

26.07.2023 надійшли уточненні пояснення по справі. Підтверджує, що в період з січня по березень 2023 відповідачу було надано послуг з розподілу в обсязі 1489028 кВт/год.

4. Процесуальні питання, вирішені судом

Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 02.06.2023 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1833/23 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.06.2023 суддею Ярешко О.В. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1833/23 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.06.2023. На підставі ст. 50 ГПК України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство Запоріжжяобленерго.

Ухвалою суду від 29.06.2023 застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжжяелектропостачання захід процесуального примусу - попередження за невиконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 05.06.2023 у справі № 908/1833/23 в частині явки в підготовче засідання. Клопотання позивача про продовження строку для надання відповіді на відзив задоволено. На підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів - до 04.09.2023 включно. Підготовче засідання відкладено на 31.08.2023.

Ухвалою суду від 31.08.2023 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті на 28.09.2023.

У судове засідання 28.09.2023 з`явилися представники учасників справи.

Судом прийнято до розгляду заяву (вих. № 8701 від 06.09.2023) позивача про закриття провадження в частині позовних вимог.

У судовому засіданні 28.09.2023 судом справу розглянуто по суті, підписано та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

5. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують

21.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю Запоріжжяелектропостачання (постачальник, позивач у справі) та Комунальним підприємством Облводоканал Запорізької обласної ради (споживач, відповідач) укладено договір № 100 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання до договору (додаток 1 до договору).

За умовами договору (п. 2.1), постачальник продає електричну енергію в кількості 3364350 кВт.год, найменування предмету закупівлі згідно ДК 021:2015-09310000-5 Електрична енергія (Електрична енергія) споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу/передачі електричної енергії (п. 2.2).

Датою початку постачання електричної енергії, за умовами п. 3.4 договору та заяви-приєднання, є 22.12.2022.

Відповідно до п. 5.1, споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього договору.

Ціна (тариф) на електричну енергію, згідно з п. 5.7 договору, має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни.

Згідно п.п. 5.8, 5.10, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

Згідно п. 4 підписаної між сторонами комерційної пропозиції «Універсальна бюджет» (додаток 3 до договору), спосіб та термін оплати: розрахунковий період для обсягу спожитої електричної енергії становить один місяць, а саме: з 01 числа розрахункового місяця по останній день розрахункового місяця. Платежі за спожиту електричну енергію здійснюються у наступному порядку: 1 платіж до 20 числа розрахункового місяця у розмірі 50% вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії за відповідний розрахунковий період на підставі акту прийняття-передавання товарної продукції та рахунку за спожиту електричну енергію; 2 платіж за електричну енергію у розмірі різниці суми першого платежу та вартості спожитої в розрахунковому періоді електричної енергії в строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду на підставі акту прийняття-передавання товарної продукції та рахунку за спожиту електричну енергію. Підставою для формування постачальником рахунку на оплату спожитої електричної енергії за цим договором є підписаний сторонами акт прийняття-передавання товарної продукції.

Згідно п. 6.1 договору, споживач має право, зокрема, отримувати електричну енергію на умовах, визначених у цьому договорі; звертатися до постачальника для вирішення будь-яких питань, пов`язаних з виконанням цього договору.

Згідно п. 6.2, споживач зобов`язався забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору.

Згідно п.п. 12.1-12.5, сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин). Під форс-мажорними обставинами розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору. Строк виконання зобов`язань за цим договором відкладається на строк дії форс-мажорних обставин. Сторони зобов`язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом 14 днів з дати їх виникнення надати підтверджуючі документи щодо їх настання відповідно до чинного законодавства. Виникнення форс-мажорних обставин не є підставою для відмови споживача від оплати постачальнику послуг, які були надані до їх виникнення.

Згідно з п. 13.1, цей договір укладається на строк з 22.12.2022 по 21.03.2023, зазначений в комерційні пропозиції, яку обрав споживач.

При наявності розбіжностей в частині визначення обсягу спожитої електричної енергії вони підлягають врегулюванню відповідно до Кодексу комерційного обліку або в судовому порядку. До вирішення цього питання величина обсягу спожитої електричної енергії встановлюється відповідно до даних оператора системи розподілу (передачі) (п. 13 комерційної пропозиції).

У додатку до заяви-приєднання зазначено перелік об`єктів споживача КП «Облводоканал» ЗОР з зазначенням ЕІС-кодів точок комерційного обліку.

ПАТ «Запоріжжяобленерго» надано копії актів про спожиту протягом розрахункових періодів з січня по березень 2023 КП «Облводоканал» ЗОР активної електричної енергії, які підписані представником оператора системи. В актах вказано покази електролічильників.

Між сторонами в справі підписано акти прийняття-передавання товарної продукції за договором:

- від 31.01.2023 на суму 3490304,41 грн. (за електроенергію за січень 2023, 582959 кВт.год.); акт підписано відповідачем з зауваженнями: погоджено 204726 кВт.год.;

- від 28.02.2023 на суму 2700733,85 грн. (за електроенергію за лютий 2023, 456342 кВт.год.); акт підписано відповідачем з зауваженнями: погоджено 208514 кВт.год.;

- від 31.03.2023 на суму 2587431,18 грн. (за електроенергію за березень 2023, 449727 кВт.год.); акт підписано відповідачем з зауваженнями: погоджено 169399 кВт.год.

Позивачем вручено відповідачу під розписку рахунки на оплату:

- № 45000100230119 від 31.01.2023 на суму 3490304,41 грн. (за електроенергію за січень 2023, кінцевий термін оплати 07.02.2023);

- № 45000100230119 від 06.03.2023 на суму 2700733,85 грн. (за електроенергію за лютий 2023, кінцевий термін оплати 13.03.2023);

- № 45000100230119 від 10.04.2023 на суму 2587431,18 грн. (за електроенергію за березень 2023, кінцевий термін оплати 17.04.2023), всього на загальну суму 8778469,44 грн.

Позивачем, згідно з позовною заявою, було заявлено до стягнення 8778469,44 грн. основного боргу.

Згідно платіжної інструкції № 25688 від 30.06.2023 відповідачем перераховано на рахунок позивача 1232397,29 грн., згідно рахунку від 31.01.2023 (за січень 2023); згідно платіжної інструкції № 25689 від 30.06.2023 відповідачем перераховано на рахунок позивача 1239586,54 грн., згідно рахунку від 06.03.2023 (за лютий 2023); згідно платіжної інструкції № 25690 від 30.06.2023 відповідачем перераховано на рахунок позивача 979553,41 грн., згідно рахунку від 10.04.2023 (за березень 2023), всього перераховано загальну суму 3451537,24 грн.

Листом від 17.05.2023 вих. № 007-66/2846 ПАТ «Запоріжжяобленерго» повідомило позивача про здійснення постачання електричної енергії споживачу КП «Облводоканал» ЗОР в обсягах: січень 2023 - 582959 кВт.год., лютий 2023 - 456342 кВт.год., березень 2023 - 449727 кВт.год., всього 1489028 кВт.год.

У листі від 13.07.2022 вих. № 12/0961 відповідач на вимогу позивача від 07.07.2022 вих. № 2826 на суму 6179704,23 грн. повідомив про неможливість здійснення оплати за надані послуги в період: березень-травень 2022, та про здійснення, при наявності можливості, часткових оплат для погашення існуючого боргу. У листі від 08.08.2022 вих. № 12/1053 відповідач на вимогу позивача від 27.07.2022 вих. № 3681 та у листі від 15.08.2022 вих. № 12/1076 на вимогу позивача від 11.08.2022 вих. № 3992 на суму 8526853,13 грн. не заперечив наявність боргу та необхідність його погашення. Звернув увагу, що Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 вих. № 2024/02.0-7.1 засвідчила наявність форс-мажорних обставин.

У листі від 27.12.2022 вих. № 12/1548 відповідач повідомив позивача, що не може погодитись з рахунками позивача, що виставляються останнім за спожиту електричну енергію згідно обсягів, наданих оператором систем розподілу, у зв`язку з окупацією російськими військами шести структурних підрозділів КП «Облводоканал» ЗОР. Відтак, по усіх структурних підрозділах, окрім Вільнянського ЕЦВВ, споживання електроенергії здійснюється окупантами, а не КП «Облводоканал» ЗОР. У зв`язку з наведеним вважає, що у нього відсутні підстави для оплати послуг, наданих на окупованих територіях. Просив здійснити перерахунок наданих послуг за березень-листопад 2022, у подальшому не здійснювати нарахування наданих послуг по структурних підрозділах, які знаходяться на окупованих територіях.

У листі від 19.01.2023 вих. № 12/0091 відповідач на вимогу позивача від 16.01.2023 вих. № 179 на суму 19161745,60 грн. зазначив про неможливість через збройну агресію проти України повністю сплатити заборгованість.

У листі від 21.02.2023 вих. № 12/0194 відповідач на вимогу позивача щодо сплати боргу в сумі 22207345,44 грн. просив розглянути питання про укладення договору реструктуризації даної суми боргу на 5 років.

17.05.2023 позивачем було вручено відповідачу вимогу вих. № 6534 від 16.05.2023 щодо сплати 8778469,44 грн. заборгованості за договором № 100 від 21.12.2022.

У листі від 13.06.2023 вих. № 12/0573 відповідач повідомив, що на нараді за головуванням заступника голови Запорізької обласної військової адміністрації, за участі представників позивача та відповідача, було досягнуто згоди щодо зняття ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» арешту з рахунків КП «Облводоканал» ЗОР, яке, у свою чергу, протягом червня 2023 сплачує ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» 5971574,28 грн. за спожиті на підконтрольних територіях послуги з електропостачання за період з листопада 2022 по квітень 2023.

Як слідує з Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню: 22022080000002489 щодо кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 438 КК України, у період часу з 24.02.2022 невстановлені особи з числа військовослужбовців збройних сил Російської Федерації в порушення законів та звичаїв війни, діючи умисно захопили будівлі та частково знищили майно об`єкту критичної інфраструктури КП «Облводоканал» ЗОР, а саме: Експлуатаційний цех по водопостачанню Західного групового водоводу (смт. Якимівка Мелітопольського району Запорізької області), Василівський експлуатаційний цех водопостачання та водовідведення (м. Василівка Василівського району Запорізької області), Таврійський експлуатаційний цех водопостачання та водовідведення (м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області), Великобілозерський експлуатаційний цех водопостачання та водовідведення (с. Велика Білозерка Василівського району Запорізької області), Куйбишевський експлуатаційний цех водопостачання та водовідведення (смт. Більмак Пологівського району Запорізької області), Розівський експлуатаційний цех водопостачання та водовідведення (с. Розівка Пологівського району Запорізької області), крім того, артилерійськими та ракетними обстрілами пошкодили споруди і майно Степногірського експлуатаційного цеху водопостачання та водовідведення (смт. Степногірськ Запорізької області) та Вільнянського експлуатаційного цеху водопостачання та водовідведення, тим самим завдали майнову шкоду, сума якої встановлюється.

Відповідачем, на виконання ухвали суду від 31.08.2023, надано розрахунок споживання за січень-березень 2023 з зазначенням обсягу та кількості постачання електроенергії на тимчасово окуповану та неокуповану території Запорізької області.

6. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічний припис містить ст. 193 ГК України.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є договір.

За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно п. 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, договір про постачання електричної енергії споживачу це домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами; споживання електричної енергії - користування споживачем відповідно до укладених договорів електричною енергією за допомогою струмоприймача (струмоприймачів) для задоволення його потреб, у тому числі для здійснення діяльності з надання послуг із зарядки електромобілів на електрозарядних станціях.

Згідно п. 4.3 Правил, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Згідно п.п. 4.12, 4.13 даних Правил, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно матеріалів справи, відповідачем після відкриття провадження в даній справі, було частково сплачено заборгованість, що заявлена до стягнення, у загальній сумі 3451537,24 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження в справі за вимогою про стягнення 3451537,24 грн. основного боргу слід закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Доказів оплати основного боргу в сумі 5326932,20 грн. відповідачем суду не надано.

Заперечуючи проти позову в цій частині, відповідач зазначив, що електроенергію на суму 5326932,20 грн. не споживав, оскільки вона постачалася в структурні підрозділи відповідача, що розташовані на тимчасово окупованих територіях Запорізької області.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває по теперішній час.

Наказом Міністерства енергетики України від 13.04.2022 № 148 «Про врегулювання питань щодо постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану» затверджено Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану.

Згідно з пунктом 9 даного Положення, обсяги споживання електричної енергії на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях визначаються: - з урахуванням фактичних показів лічильника(ів) у разі отримання таких показів за допомогою засобів дистанційної передачі даних (АСКОЕ) або переданих споживачем чи персоналом оператора системи, або постачальником послуг комерційного обліку (ППКО), або постачальником електричної енергії (для населення); - приймаються рівними нулю за період(и) відсутності електропостачання тривалістю більше ніж 24 години в розрахунковому періоді для споживачів, об`єкти яких заживлені від певного вузла/району/області електричних мереж оператора системи, з яких був відсутній відпуск електричної енергії споживачам; - приймаються рівними нулю - з дня пошкодження/руйнування електроустановки споживача до непридатного для споживання стану відповідно до підтвердженої оператором системи або Держенергонаглядом заяви споживача; - у порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку електричної енергії, для кожної категорії споживачів (побутові, малі непобутові, інші непобутові) за їх середньодобовим споживанням в аналогічному періоді попереднього року із застосуванням коефіцієнта приросту/зниження споживання електричної енергії, розрахованого для відповідного періоду та території ліцензованої діяльності оператора системи, що здійснюють розподіл електричної енергії відповідному споживачу. Коефіцієнт приросту/зниження споживання електричної енергії розраховується у відносних одиницях з точністю до чотирьох цифр після коми, як співвідношення величин обсягу відпуску електричної енергії споживачам у розрахунковому місяці за наявними у оператора системи фактичними даними станом на перше число календарного місяця, наступного за розрахунковим, до величини обсягу відпуску електричної енергії споживачам в аналогічному розрахунковому місяці попереднього року у відповідному вузлі/районі/області електричних мереж оператора системи.

Відтак, чинним законодавством врегульовано порядок визначення обсягів споживання електричної енергії на тимчасово окупованих територіях, який застосовується судом при розгляді даної справи.

Доказів відсутності електропостачання тривалістю більше ніж 24 години в розрахункових періодах на об`єктах відповідача матеріали справи не містять та учасниками справи не подано.

В матеріалах справи відсутні докази пошкодження/руйнування електроустановки відповідача (споживача) до непридатного для споживання стану.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано листи ПАТ «Запоріжжяобленерго», як оператора системи, щодо обсягів споживання відповідачем електроенергії в спірних періодах.

Згідно п.п. 8.6.9, 8.6.11 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, у разі ненадання споживачем (крім індивідуальних побутових споживачів) звіту про покази лічильників за розрахунковий місяць протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця та за відсутності переданої (зчитаної) з них інформації засобами дистанційного зчитування та передачі даних, а також за відсутності контрольного огляду ЗКО протягом розрахункового місяця обсяг спожитої (розподіленої) електричної енергії за розрахунковий місяць визначається розрахунковим шляхом за значенням середньодобового обсягу споживання. Середньодобовий обсяг споживання електричної енергії електроустановками споживача для цілей розрахунків визначається у кВт·год з округленням до чотирьох цифр після коми на основі фактичного споживання в аналогічному періоді попереднього року, розрахованого з урахуванням знятих фактичних або (у разі їх відсутності) оціночних показів лічильника та коефіцієнта приросту/зниження споживання (для індивідуальних побутових споживачів). Коефіцієнт приросту/зниження споживання розраховується у відносних одиницях з точністю до чотирьох цифр після коми як співвідношення приросту/зниження величини усередненого середньодобового обсягу споживання всіх індивідуальних побутових споживачів, для яких в ОСР наявні фактичні (отримані з лічильників) дані на перше число календарного місяця, наступного за розрахунковим, щодо їх споживання у розрахунковому місяці, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. У разі сумніву споживача у правильності розрахунку величини середньодобового обсягу споживання електричної енергії він може звернутися до оператора системи або відповідного ППКО для здійснення контрольного зчитування та звірки показів або надання детальних пояснень щодо здійсненого розрахунку та/або ініціювати розгляд та вирішення суперечки згідно з цим Кодексом.

Згідно п.п. 8.1.1, 8.1.2, 8.1.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, якщо між сторонами відповідного договору виникає спірне питання, сторони мають вжити усіх заходів, які застосовуються для врегулювання спірного питання, шляхом ініціювання проведення між сторонами переговорів щодо спірного питання, запропонувати можливі способи його вирішення. Під час проведення переговорів сторони мають спільно визначити найбільш прийнятне рішення для врегулювання спірного питання. Споживач у разі порушення його прав та законних інтересів першочергово має звернутись до учасника роздрібного ринку зі зверненням/скаргою/претензією щодо усунення таким учасником порушення та відновлення прав та законних інтересів споживача. Рішення Регулятора, енергетичного омбудсмена або учасника роздрібного ринку, який розглядав звернення/скаргу/претензію, у разі незгоди з ним може бути оскаржено споживачем або учасником роздрібного ринку (щодо рішення Регулятора, енергетичного омбудсмена) шляхом звернення до суду у строки, передбачені законодавством України.

Доказів звернення до ПАТ «Запоріжжяобленерго», як оператора системи, з приводу правильності розрахунку величини середньодобового обсягу споживання електричної енергії в спірних періодах, відповідачем суду не надано.

У судовому порядку, чи відповідно до Кодексу комерційного обліку, спір щодо визначення обсягу спожитої електричної енергії в спірному періоді не вирішувався.

Акти коригування обсягів оплати суду не надано.

Відповідач, на виконання вимог суду, подав розрахунок споживання КП «Облводоканал» ЗОР електроенергії за січень-березень 2023, з зазначенням помісячного обсягу споживання електроенергії на тимчасового окупованих територіях та територіях, підконтрольних Україні. При цьому, згідно даного розрахунку, відповідач споживав електроенергію на непідконтрольних, як він зазначив у розрахунку, територіях. Зокрема, Артезіанські свердловини с. Велика Білозерка, вул. Степова: січень 2023 1339 кВт/год, лютий 2023 966 кВт/год, 928 кВт/год; КНС № 4 (КТП-12/556) м. Василівка, пров. Коцюбинського, 1: січень 2023 462 кВт/год, лютий 2023 424 кВт/год, 457 кВт/год, тощо.

Згідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», Великобілозерська сельська територіальна громада Василівського району Запорізької області, Василівська міська територіальна громада Василівського району Запорізької області (місцезнаходження структурних підрозділів відповідача) тимчасово окуповані Російською Федерацією.

Згідно ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Доказів порушення позивачем зобов`язання з постачання електроенергії в спірному періоді учасниками справи не подано та судом не встановлено.

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у встановлений строк.

Суд зазначає, що відповідач не був позбавлений можливості звернутися до позивача з пропозицією зміни чи розірвання договору № 100 від 21.12.2022 щодо постачання електричної енергії, зокрема, щодо поставки електроенергії на об`єкти, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях. Відповідних доказів суду не надано, у судовому порядку питання щодо розірвання чи зміни вказаного договору не вирішувалося.

Згідно матеріалів справи, відповідач не звертався до Регулятора та/чи енергетичного омбудсмена для ухвалення рішення щодо спірних питань, що виникли між сторонами.

Навпаки, як слідує з листування відповідача (лист від 21.02.2023 вих. № 12/0194) та листування за 2022 рік вбачається, що він не може погасити заборгованість у зв`язку з відсутністю коштів.

17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування, необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі N 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі N 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі N 902/761/18, від 04.12.2019 у справі N 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі N 129/1033/13-ц (провадження N 14-400цс19).

Згідно ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідачем не доведено належними доказами відсутність електропостачання тривалістю більше ніж 24 години в розрахункових періодах, не надано доказів пошкодження/руйнування електроустановок споживача до непридатного для споживання стану. Договір № 100 від 21.12.2022 про постачання електроенергії, що покладений у підставу позову, діяв у спірний період, доказів його зміни чи розірвання суду не надано.

Відповідачем не було вчинено жодних дій для врегулювання спірних питань щодо постачання електроенергії, про які він зазначав при розгляді даної справи.

Відтак, суд приходить до висновку, що постачання та споживання відповідачем електроенергії в спірний період за договором № 100 від 21.12.2022 підтверджено матеріалами справи. Подані позивачем докази на підтвердження даної обставини суд вважає більш вірогідними, ніж заперечення відповідача. Доказів на спростування даної обставини відповідачем суду не надано. Посилання відповідача на нараду в Запорізькій обласній військовій адміністрації та накази про встановлення простою у роботі, не спростовують висновків суду. У даному випадку, відповідачем не доведено відсутності споживання ним електроенергії в спірному періоді.

Відповідно ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відтак, наявність форс-мажорних обставин є підставою для звільнення особи від відповідальності за порушення зобов`язання, а не від обов`язку виконання основного зобов`язання.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Згідно матеріалів справи, відповідач звернувся до позивача з листами від 13.07.2022 вих. № 12/0961, від 19.01.2023 вих. № 12/0091, в яких звернув увагу на лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, що опублікований в мережі Інтернет.

При настанні форс-мажорних обставин сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин та їх вплив для конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Доказів того, що відповідачем у встановленому законодавством порядку підтверджено настання форс-мажорних обставин саме для спірного випадку невиконання зобов`язання матеріали справи не містять.

Доказів оплати основного боргу відповідачем суду не надано, у зв`язку з чим, з відповідача на користь позивача стягується 5326932,20 грн. заборгованості.

Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).

Розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, зроблені позивачем, судом перевірені та визнаються правильними. З відповідача на користь позивача стягується 64736,64 грн. інфляційних втрат та 49060,05 грн. 3% річних.

Таким чином, позов у цілому задовольняється судом частково.

7. Судові витрати

Відповідно п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Таким чином, судовий збір у сумі 81610,93 грн. стягується з відповідача на користь позивача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з закриттям провадження у справі в частині стягнення 3451537,24 грн. основного боргу, судовий збір у сумі 51773,06 грн. буде повернутий позивачу, за його клопотанням, ухвалою суду.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства Облводоканал Запорізької обласної ради (вул. Перемоги, буд. 129-а, м. Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 03327115) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжжяелектропостачання (вул. Олександрівська, буд. 35, м. Запоріжжя, 69063; код ЄДРПОУ 42093239) 5326932 (п`ять мільйонів триста двадцять шість тисяч дев`ятсот тридцять дві) грн. 20 коп. основного боргу, 64736 (шістдесят чотири тисячі сімсот тридцять шість) грн. 64 коп. інфляційних втрат, 49060 (сорок дев`ять тисяч шістдесят) грн. 05 коп. 3% річних, 81610 (вісімдесят одна тисяча шістсот десять) грн. 93 коп. судового збору.

Провадження у справі в частині стягнення 3451537,24 грн. основного боргу закрити за відсутністю предмету спору.

Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 05 жовтня 2023.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко