Постанова № 113953477, 04.10.2023, Приморський районний суд м. Одеси

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2023 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Русєва А.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , працює головним бухгалтером ТОВ «ТК ВОСТОК», мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 2 ст. 1631 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії № 58/11/15-32-07-10-21 від 25.08.2023 року, в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТК`ВОСТОК», встановлено, що ОСОБА_1 вчинила правопорушення, яке виразилось порушенні п.44.1 ст.44, п.188.1 ст. 188, п.189.1 ст. 189, абзацу б) п.п.192.1.1. п.192.1, п.192.3 ст. 192, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5 ст. 198, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами) з урахуванням п.п.14.1.36,п.п.14.1.178, п.п.14.1.191,п.14.1 ст. 14 цього Кодексу, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів Країни від 28.01.2016 року №21 (в редакції Наказу Міністерства фінансів України від 23.02.2017 № 276, від. 23.03.2018 року №381 та від 20.11.2019 року № 488), частини першої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (зі змінами) та п.п. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (зі змінами на підставі акту перевірки від 17.08.2023 року № 22383/15-32-07-10/41301451, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 163-1 КУпАП.

Судовий розгляд в суді проведено за відсутністю ОСОБА_1 , яка в судове засідання не з`явилась, будучи повідомленою про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку. Про причини неявки ОСОБА_1 суд не повідомила, заяви про відкладення розгляду справу не подавала.

Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 будучи повідомленою про дату та час розгляду справи в суді, не з`явилась, суд оцінює таку поведінку ОСОБА_1 як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якогов силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтерваломсама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Більш того, в умовах воєнного стану, з огляду на неприпустимість зупинення роботи судів та здійснення правосуддя та на розумність строків розгляду справ, суд не має чекати, що особа щодо якої розглядається справа виявить бажання з`явитись до суду за умови не повідомлення суду причин своєї неявки.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Диспозицією ч. 2 ст. 163-1 КУпАП передбачена відповідальність осіб, яких протягом року було піддано адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП. Отже, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.163-1 КУпАП, ця особа протягом року має бути визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП та на неї має бути накладено адміністративне стягнення і, даний факт має бути підтверджений постановою суду, яка набрала законної сили.

У протоколі ж про адміністративне правопорушення зазначено, ОСОБА_1 вчинила правопорушення, яке виразилось порушенні ведення податкового обліку згідно акту вчинила правопорушення, яке виразилось порушенні п.44.1 ст.44, п.188.1 ст. 188, п.189.1 ст. 189, абзацу б) п.п.192.1.1. п.192.1, п.192.3 ст. 192, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5 ст. 198, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами) з урахуванням п.п.14.1.36,п.п.14.1.178, п.п.14.1.191,п.14.1 ст. 14 цього Кодексу, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів Країни від 28.01.2016 року №21 (в редакції Наказу Міністерства фінансів України від 23.02.2017 № 276, від. 23.03.2018 року №381 та від 20.11.2019 року № 488), частини першої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (зі змінами) та п.п. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (зі змінами на підставі акту перевірки від 17.08.2023 року № 22383/15-32-07-10/41301451, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 163-1 КУпАП.

Отже, в протоколі при викладенні суті адміністративного правопорушення, ОСОБА_1 не інкримінується повторність вчинення правопорушення, в той час коли її дії кваліфікуються за ч.2 ст.163-1 КУпАП, а також в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні докази вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП та що за це правопорушення її було піддано адміністративному стягненню, зокрема цей факт має бути підтверджений постановою суду про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за скоєння нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, яка набрала законної сили.

Вирішуючи питання щодо належності, допустимості та достатності доказів на підтвердження факту скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».

Таким чином, суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчинення адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено перед судом. Суд також не має права самостійно вишукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином перебиратиме на себе функції обвинувача, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно ст.62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, суд приходить до однозначного висновку що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.163-1 КУпАП, у зв`язку з чим, відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КпАП України провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 163-1 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 221, 247, 280, 283, 284 КУпАП, суд -

постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 163-1 КУпАП ОСОБА_1 , закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.163-1 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя

Приморського районного суду м. Одеси А.С. Русєва

Єдиний унікальний номер справи: №522/17152/23

Номер провадження №3/522/11048/23

Головуючий суддя Русєва А.С.