Рішення № 113950947, 05.10.2023, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/1059/23

Провадження №2/226/286/2023

РІШЕННЯ

Іменем України

04.10.2023 Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Салькової В.С.,

за участю секретаря судового засідання Мініної Д.В.,

представника позивача Базелюк Т.В., представника відповідачів Сердюка А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в місті Мирнограді Донецької області цивільну справу за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за теплову енергію,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції та вимоги позивача

Позивач Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» в особі Відокремленого підрозділу «Виробнича одиниця обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Мирноградтепломережа» звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за теплову енергію. В обґрунтування вимог зазначив, що він є теплопостачальним підприємством, метою діяльності якого є виробництво теплової енергії, транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії у виді пари та гарячої води споживачам у порядку, встановленому законодавством. Відповідачі є споживачами послуг з теплопостачання, які на підставі особового рахунку № НОМЕР_1 надаються їм за адресою належної їм на праві приватної власності квартири: АДРЕСА_1 . Будинок, в якому знаходиться квартира відповідачів, є багатоквартирним, приєднаним до системи централізованого теплопостачання. Від відповідачів позивачеві не надходило жодних звернень по квартирі щодо не проведення стягнення за теплову енергію з наданням документів відповідно до Постанови КМУ «Деякі питання оплати житлово-комунальних услуг в період воєнного стану» від 05.03.2022 №206 (зі змінами). Обов`язком споживачів житлово-комунальних послуг, до яких, в тому числі, належать послуги з постачання теплової енергії, не зважаючи на те, є споживачі власниками квартири чи наймачами, є своєчасна оплата спожитих послуг, які надавалися відповідачам в опалювальних періодах з 01.10.2020 до 01.05.2023 відповідно до актів про підключення житлового будинку, в якому мешкають відповідачі, до мереж теплопостачання за встановленими тарифами. Згідно з розпорядженням голови облдержадміністрації, начальника обласної військової адміністрації від 27.09.2022 №444/5-22 «Про встановлення обласному комунальному підприємству «Донецьктеплокомуненерго» тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання» послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для всіх категорій споживачів протягом воєнного часу в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, до всіх категорій споживачів ОКП «ДТКЕ» застосовуються тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з теплопостачання теплової енергії і постачання гарячої води на рівні тарифів, що застосовувалися до цих споживачів станом на 24.02.2022.

За період з 01.10.2020 до 01.05.2023 відповідачам за особовим рахунком № НОМЕР_1 відповідно до Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018, Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг та постанови КМУ від 21.08.2019 №830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» було нараховано заборгованість, виниклу в цей період за несплату послуг з надання теплової енергії, в розмірі 6943,69 грн. Оскільки в добровільному порядку вказана сума відповідачами позивачу не сплачена, позивач просить суд стягнути її з відповідачів на його користь в солідарному порядку. Крім цього, в порядку ст.625 ЦК України позивач просить суд стягнути з відповідачів на його користь солідарно інфляційні втрати за період з 01.12.2020 по 01.02.2022 в розмірі 171,85 грн, 3% річних за період з 01.12.2020 по 01.02.2022 в сумі 53,82 грн, а також заборгованість за абонентське обслуговування в розмірі 739,40 грн за період з 01.10.2020 до 01.05.2023, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2719,00 грн по 1359,50 грн з кожного.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та наполягала на їхньому задоволенні.

Представник відповідачів ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на надані відзиви відповідачів на позовну заяву. Так, вимоги відповідачі вважають необґрунтованими, оскільки споживач має платити тільки за фактично отриману теплову енергію та має право на зменшення у встановленому законом порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості. Твердження позивача про надання ним в опалювальний період до їхньої квартири теплової енергії, яку вони використовують для власних потреб, не відповідають дійсності. Відповідно до п.12 ч.1 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у встановленому законом порядку відповідачі з 2010 року після встановлення приладів індивідуального газового опалення не користуються тепловою енергією, яку надає позивач. Первинний запуск індивідуального опалювального котла був здійснений 05.12.2010, про що наявний відповідний акт, також мається акт про відключення квартири від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення від 24.12.2010. Представник позивача підписав цей акт, у якому крім іншого вказане, що у квартирі залишено 4 стояки, які ізольовані. Копія акта спрямована позивачеві 29.10.2021 разом з відмовою про укладення типового договору цінним поштовим відправленням. Під час встановлення у 2010 році в квартирі засобів індивідуального опалення діяли Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені постановою КМУ від 21.07.2005 №630, та Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого теплопостачання, затверджений Наказом №4 Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005. Відключення від системи централізованого опалення відбулося з дотриманням діючих на той час вимог і позивачу про це достеменно відомо. Не можуть відповідачі погодитися і з існуванням між ними та позивачем договірних відносин за договором приєднання. Після опублікування на сайті позивача 04.10.2021 типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії ОСОБА_2 цінним відправленням 29.10.2021, тобто у визначений законом 30-денний строк, повідомила керівника ОКП «Донецьктеплокомуненерго» про відмову в укладення договору, оскільки в ньому були вказані ті послуги, які відповідачам не надаються. Однак позивач не відповів на цей лист, повторної пропозиції з урахуванням викладених у листі заперечень не надіслав та як виконавець комунальних послуг не розглянув претензії щодо надання цих послуг. Тобто посилання в позовній заяві на обов`язок відповідачів сплатити абонентське обслуговування за індивідуальним договором про надання комунальних послуг є некоректним, бо договір не укладався з вини саме виконавця послуг. Також відповідачі зауважують, що у розрахунках позивача вказана заборгованість з платежів за опалення місць загального користування (далі МЗК) та допоміжних приміщень, але ці доводи хибні через відсутність інженерних мереж для опалення МЗК. У відмові від укладення договору відповідачами зазначені вищевказані причини та долучені відповідні докази, у т.ч. акт обстеження будинку від 25.05.2021 щодо відсутності в МЗК будинку приладів центрального опалення. Вважають, що не повинні оплачувати послуги позивачеві, оскільки не отримували теплової енергії а ні у своїй квартирі, а ні в МЗК. Просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог та стягнути з відповідача на свою користь понесені судові витрати в розмірі 234,20 грн на користь ОСОБА_1 та 100,00 грн на користь ОСОБА_2 .

У відповіді на відзив позивач наголошує, що він як теплопостачальне підприємство в опалювальний період 2020-2023 років забезпечив постачання теплоносія споживачам будинку АДРЕСА_2 відповідно до норм і стандартів у обсязі згідно з тепловим навантаженням будівлі. Факт отримання відповідачами послуги підтверджений актами про підключення житлового будинку до мереж централізованого опалення. Будинок обладнаний приладом обліку теплової енергії, який технічно справний та є комерційним. Розподіл обсягів спожитих у будинку послуг з постачання теплової енергії, Гарячої та холодної води між споживачами здійснюється згідно з діючим законодавством, порядок нарахувань також передбачений Законом України «Про житлово-комунальні послуги». Вузол комерційного обліку враховує всю теплову енергію, витрачену на будівлю. Загальний обсяг спожитої теплової енергії розподіляється на потреби безпосередньо опалення житлових/нежитлових приміщень, забезпечення загально будинкових потреб на опалення та сумарного обсягу теплової енергії, що надходить до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення у відповідності до формул, визначених Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 №315 з подальшими змінами. З твердженнями відповідачів про відсутність приладів опалення у МЗК позивач не згодний, оскільки п.11 розділу IV Методики визначене, що якщо проектом на будівлю/будинок було передбачене встановлення приладів у МЗК та допоміжних приміщеннях, але вони були демонтовані, то для забезпечення нормативної температури у цих приміщеннях такі прилади опалення повинні бути відновлені виконавцем послуг з управління будинком. Разом із цим, позивач забезпечує постачання теплової енергії централізовано до вводу в будинок. Межею розподілу балансової належності та відповідальності є зовнішня стіна будинку та місцем передачі послуги є прилад обліку теплової енергії, встановленого в будинку. Будинок відповідачів знаходиться на балансі КП «Служба єдиного замовника» м. Мирнограда, а управителем будинку визначене ПП «Домінант-Сервіс», яке має забезпечувати належне утримання спільного майна будинку та прибудинкової території. Позивач не робить жодних додаткових нарахувань, а виставляє нарахування за ту частку теплової енергії, яка надійшла до будівлі (врахована вузлом комерційного обліку) та всередині будівлі була витрачена на опалення МЗК та допоміжних приміщень, забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення. В результаті функціонування внутрішньобудинкової системи опалення за рахунок тепловиділень від ізольованих розподільчих трубопроводів створюються сприятливі умови для нормальної роботи інших інженерних комунікацій, зокрема, мереж водопостачання та водовідведення, електричних та газорозподільних мереж. Отже, відсутність приладів опалення в окремому під`їзді будинку не підтверджує відсутності системи опалення у МЗК всього будинку. Зауважує, що не зважаючи на укладення чи неукладення споживачем договору на теплопостачання МЗК, за умови отримання ним відповідних послуг він несе обов`язок щодо оплати отриманої теплової енергії. Крім того, плата за абонентське обслуговування входить до плати виконавцю комунальних послуг за індивідуальним договором. Просить суд повністю задовольнити позовні вимоги, у стягненні на користь відповідачів судових витрат відмовити.

Клопотань в порядку ст.222 ЦПК України учасниками справи суду не надано, підстави для вирішення справи шляхом укладення мирової угоди відсутні.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

28.06.2023 до органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи здійснено запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідачів, відповідь на який надійшла до суду 04.07.2023.

04.07.2023 ухвалою суду відкрите спрощене позовне провадження у даній справі, призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні 02.08.2023, відповідачам запропоновано подати суду відзив на позовну заяву.

Розгляд справи відкладався та у справі оголошувалися перерви за клопотаннями сторін.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками квартири АДРЕСА_3 та їхнє місце проживання зареєстроване у цій квартирі (а.с.11,12). Квартира знаходиться у багатоповерховому житловому будинку, під`єднаному до об`єднаної системи центрального опалення. Згідно з інформацією з Реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, відомості щодо права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження квартира належить відповідачам на праві спільної часткової власності по з 09.06.2009.

Як вбачається з актів про підключення та відключення жилого будинку АДРЕСА_2 до системи централізованого опалення, у опалювальні періоди 2020-2023 років будинок підключався до та відключався від системи централізованого опалення у звичайному режимі (жовтень-листопад та березень-квітень відповідно) згідно з рішеннями виконкому міської ради, також у відповідних актах зафіксовані зняття показань вузла обліку теплової енергії щомісячно з листопада 2020 по квітень 2023, окремо наведена калькуляція плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента (а.с.17-19,72-77,105-113,114-118).

Відповідно до наданих позивачем письмових розрахунків, заборгованість за надану теплову енергію за адресою проживання відповідачів (особовий рахунок № НОМЕР_1 ) за період з 01.10.2020 до 01.05.2023 складає 6943,69 грн, інфляційні втрати за період з 01.12.2020 по 01.02.2021 171,85 грн, 3% річних 53,82 грн за період з 01.12.2020 до 01.02.2021, заборгованість за абонентське обслуговування 739,40 грн за період з 01.10.2020 до 01.05.2023 (а.с.14-15). Докладний розрахунок вартості послуг для квартири відповідачів складений позивачем за період з 01.11.2020 по 31.12.2021 та з січня 2022 по березень 2023 включно (а.с.95-96, 97-104).

Ухвалою Димитровського міського суду Донецької області від 25.05.2023 було скасовано судовий наказ про стягнення з відповідачів вищевказаної заборгованості за заявою ОСОБА_1 (а.с.16).

Квартира відповідачів за адресою: АДРЕСА_1 , відключена від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП, що підтверджується актом від 24.12.2010, підписаним представником власника будинку КП «СЄЗ», власником квартири ОСОБА_5 , представником монтажної організації та представником ПЄ «Димитровтепломережа», на акті міститься печатка останнього (а.с.42).

У квартирі встановлений опалювальний апарат Ariston Clas 24FF, перший запуск якого зафіксований відповідним актом 05.12.2010 (а.с.44).

Також актом від 25.05.2021 комісія у складі менеджера ПП «Домінант-Сервіс» ОСОБА_6 встановила, що в під`їздах будинку АДРЕСА_2 на сходових клітинах та в підвальному приміщенні прилади центрального опалення (радіатори) відсутні (а.с.43).

29.10.2021 відповідачем ОСОБА_2 на ім`я генерального директора ОКП «Донецьктеплокомуненерго» складено відмову від укладання договору з тих підстав, що з 24.12.2010 і дотепер вона не є споживачем послуг з централізованого опалення МЗК будинку АДРЕСА_2 , до відмови надані копії зазначених вище актів. Відповідачем наголошене, що типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, оприлюднений на сайті позивача від 04.10.2021, не має до неї жодного відношення і вона не має наміру отримувати послуги та укладати договір (а.с.40-41). Того ж дня відмова з додатками направлена позивачеві засобами поштового зв`язку (а.с.45).

Позивачем надано суду копія відповіді від 16.11.2021 на відмову ОСОБА_2 від укладення договору, але дані про її фактичне направлення відповідачеві відсутні (а.с.130-131).

V. Оцінка суду

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України, Законами України «Про теплопостачання», «Про житлово-комунальні послуги», Постановою КМУ від 21.08.2019 №830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» (далі Правила №830) тощо.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Пунктом другим частини першої статті 5 наведеного вище Закону визначено, що комунальними послугами є в тому числі послуги з постачання теплової енергії.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно з п.п.3,8 Правил №830опалювальний період період, протягом якого теплопостачальні організації постачають теплову енергію для потреб опалення. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період. Рішення про початок та закінчення опалювального періоду приймається органами місцевого самоврядування з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами.

Відповідно до наявних у справі актів про підключення та відключення жилого будинку АДРЕСА_2 до системи централізованого опалення, у опалювальні періоди 2020-2023 років будинок підключався до та відключався від системи централізованого опалення у звичайному режимі (жовтень-листопад та березень-квітень відповідно).

Таким чином, факт отримання послуги з постачання теплової енергії до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , в якому знаходиться квартира відповідачів, підтверджується вказаними актами.

Пунктом 24 Правил №830 визначене, що розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку теплової енергії, а у разі їх відсутності пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженоїнаказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018№315 (далі Методика №315). Зі змісту положень Правил №830 та вказаної Методики №315 виходить, що вартість послуги розраховується згідно з даними теплового навантаження будівлі пропорційно опалюваній площі приміщення споживача.

З матеріалів справи встановлене, що відповідачам нарахування здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку теплової енергії, який наявний у будинку та перебуває в справному стані. Розрахунки позивача суд визнає обґрунтованими, підприємством надано суду детальний розрахунок кожної складової наявної заборгованості саме з урахуванням показань вузлів розподільного обліку теплової енергії, тоді як контррозрахунку заборгованості відповідачами не надано, свої заперечення проти позову вони мотивують лише відсутністю приладів опалення МЗК та допоміжних приміщень та неукладенням договору з позивачем щодо споживання послуг через неотримання таких послуг.

Суд зазначає, що співвласники багатоквартирних будинків, приміщення яких у встановленому законодавством порядку відокремлені від мереж централізованого теплопостачання, визначені як споживачі комунальних послуг з теплопостачання теплової енергії (в частині її витрат на опалення місць загального користування та функціонування внутрішньо будинкової системи опалення), тобто укладення договору є обов`язком, а не правом всіх співвласників (мешканців) багатоквартирного будинку. Відповідно до абзацу 6 п.14 Правил №830 відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку.

Отже, всі співвласники будинку сплачують обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та функціонування внутрішньобудинкової системи опалення будинку, а залишок теплової енергії, спожитої будинком (загальний обсяг якого фіксується вузлом комерційного обліку теплової енергії), розподіляється між житловими/нежитловими приміщеннями, до яких безпосередньо постачається теплова енергія.

За положеннями ч.2 ст.382 ЦК України та норм Закону України від 14.05.2015 №4117 «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» власники квартир у багатоквартирному будинку є співвласниками усіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання, зобов`язані брати участь в утриманні будинку відповідно до своєї частки у майні будинку. Відключення мешканців багатоквартирних будинків від мереж централізованого теплопостачання не є підставою для звільнення мешканців від такого обов`язку, оскільки внутрішньобудинкові системи теплопостачання належать до інженерного обладнання та є його невід`ємною частиною. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав. Внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення належать до інженерного (технічного) обладнання житлового будинку та є його невід`ємною частиною. Отже, співвласники усіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання зобов`язанні брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку та прибудинкових територій відповідно до своєї частки у майні будинку.

Оцінюючи доводи відповідачів щодо відсутності між сторонами договірних відносин, суд також зауважує, що а ні ЦК України, а ні Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання» не передбачене, що недодержання письмової форми договору про надання послуг з теплопостачання має наслідком його недійсність. Відсутність письмового договору про надання послуг з теплопостачання та постачання гарячої води не свідчить про відсутність певних договірних відносин і не звільняє відповідачів від оплати за фактично надані послуги. Така саме позиція викладена й Верховним Судом у постанові від 27.02.2019 у справі 16334/2789/15-ц. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору, як саме й відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов`язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем. Крім того, плата за абонентське обслуговування (граничний розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України) входить до плати виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором. Враховуючи, що плата за абонентське обслуговування це платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку для відшкодування витрат виконавця, пов`язаних з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, несенням витрат на обслуговування приладів розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирах (приміщеннях) багатоквартирного будинку, слід констатувати, що такі витрати підлягають відшкодуванню за рахунок плати за абонентське обслуговування всіма співвласниками (наймачами, орендарями) багатоквартирних будинків незалежно від того, чи підключені їхні приміщення до систем теплопостачання виконавця комунальної послуги.

Верховним Судом у постанові від 27.02.2019 у справі №334/2789/15-ц визначене, що ні ЦК України, ні Законами України «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання», ні Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення не передбачені випадки, коли недодержання письмової форми договору про надання послуг з теплопостачання має наслідком його недійсність. Відсутність письмового договору про надання послуг з теплопостачання та постачання гарячої води не свідчить про відсутність певних договірних відносин і не звільняє відповідачів від оплати за фактично надані послуги.

Таким чином, незважаючи на укладення чи не укладення споживачем договору на теплопостачання, за умови отримання ним відповідних послуг він несе обов`язок щодо оплати отриманої теплової енергії.

Суд звертає увагу, що підтримання температури вище 0°C протягом всього року, особливо у зимовий час, у загальних і технічних приміщеннях будинку є важливим чинником для підтримання належного технічного стану багатоквартирного будинку, в якому знаходиться квартира позивача, та інженерних споруд, системи водопроводу та каналізації всього будинку з метою уникнення їх промерзання та руйнування самого будинку від різкої зміни температур.

Відповідачами не надано суду доказів на підтвердження того, що спірні послуги відповідачем йому не надаються. В матеріалах справи відсутні дані про те, що внутрішньобудинкова система опалення житлового будинку (трубопроводи та арматура) не підтримуються в робочому стані, що температура у місцях загального користування є нижчою за встановлені норми. Отже, посилання відповідачів на відсутність приладів опалення в під`їзді будинку як на підставу неправомірності пред`явлення до них рахунків на оплату за опалення місць загального користування та допоміжних приміщень неспроможні, оскільки не підтверджують відсутності підтримання належного температурного режиму у місцях загального користування та допоміжних приміщеннях всього будинку.

Оскільки надання послуги з постачання теплової енергії здійснюється виключно на договірних засадах, слід зауважити, що договори в даному випадку укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України. Позивачем на своєму офіційному веб-сайтіwww.kpdtke.com.ua(в розділі «Публічний договір») оприлюднений текст публічного договору приєднання і на послугу з постачання теплової енергії, і на послугу з постачання гарячої води. В цьому ж розділі підприємством розміщено інформацію про вимоги до якості відповідних послуг, наведено тарифи, розмір плати за абонентське обслуговування, зразок заяви на приєднання до договору тощо.

Відповідачем ОСОБА_2 дійсно спрямована позивачеві відмова від укладання договору на постачання послуг. Разом із тим, слід звернути увагу на те, що діючим законодавством не передбачена відмова від укладення договору споживачем (власником окремої квартири у багатоквартирному будинку), споживач має право в разі незгоди з положеннями запропонованого договору обрати іншу модель договірних відносин з постачальником послуг. Діючи в межах профільного законодавства, саме співвласники багатоквартирного будинку мають спільно вирішити не укладати запропонований договір і висунути постачальникові вимогу укласти інший. Відомостей про те, що співвласники багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті виконавця послуги прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги в матеріалах справи відсутні. Таким чином, типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання, вважається укладеним.

Підсумовуючи викладене,суд зазначає,що правомірністьвимог позивачазнайшла своєпідтвердження вході розглядусправи,тому вимогипідлягають задоволеннюв повномуобсязі.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами

Згідно з ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при пред`явленні позову сплачено судовий збір у сумі 2684,00 грн. Оскільки судом вимоги позивача задовольняються в повному обсязі, з відповідачів на користь позивача має бути стягнуто судовий збір по 1342,00 грн з кожного.

Що стосується стягнення витрат, пов`язаних з отриманням відомостей з Державного реєстру речових прав в розмірі 35,00 грн, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.3 цієї статті до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків,спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані із витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначається положеннями статей 141-142 ЦПК України.

Згідно з ч.1 ст.140 ЦПК України особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов`язаних із наданням такого доказу. Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат.

Виходячи з системного тлумачення норм, що регулюють поняття судових витрат та порядок стягнення судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, суд не вбачає правових підстав для стягнення заявлених позивачем витрат за отримання інформації з Державного реєстру речових прав. З огляду на це у стягненні витрат в розмірі 35,00 грн за отримання інформації з реєстру слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2,5,10-13,141,259,263-265,280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (Донецька область, м. Краматорськ, пров. Земляний, 2, код за ЄДРПОУ 03337119) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості за теплову енергію задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» заборгованість за теплову енергію в розмірі 6943 (шість тисяч дев`ятсот сорок три) грн 69 коп. за період з 01.10.2020 до 01.05.2023, інфляційні витрати в розмірі 171 (сто сімдесят одна) грн 85 коп., 3% річних в сумі 53 (п`ятдесят три) грн 82 коп. за період з 01.12.2020 до 01.05.2023, заборгованість за абонентське обслуговування в сумі 739 (сімсот тридцять дев`ять) грн 40 коп. за період з 01.10.202 до 01.05.2023, перерахувавши вказані суми на розрахунковий рахунок IBAN: НОМЕР_4 , банкПАТ «БАНК «УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ», призначення платежу: за судовим рішенням м. Мирноград.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго» судовий збір в сумі 1342 (одна тисяча триста сорок дві) грн 00 коп.,перерахувавши вказану суму на розрахунковий рахунок IBAN: НОМЕР_4 , банкПАТ «БАНК «УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ», призначення платежу: за судовим рішенням м. Мирноград.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго» судовий збір в сумі 1342 (одна тисяча триста сорок дві) грн 00 коп.,перерахувавши вказану суму на розрахунковий рахунок IBAN: НОМЕР_4 , банкПАТ «БАНК «УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ», призначення платежу: за судовим рішенням м. Мирноград.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене 05.10.2023.

Суддя: В.С. Салькова