Ухвала суду № 113944976, 27.09.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/41755/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

за участю адвоката - ОСОБА_3 ,

детектива - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві провадження за скаргою директора Товариства з обмеженою відповідальністю «НОРІОС» ОСОБА_5 на бездіяльність детектива ТУ БЕБ у м. Києві, яка полягає у неповерненні тимчасового вилученого майна під час обшуку в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №72022100500000001 від 11.11.2022 р., -

В С Т А Н О В И В :

19.09.2023 до Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга директора Товариства з обмеженою відповідальністю «НОРІОС» ОСОБА_5 на бездіяльність детектива ТУ БЕБ у м. Києві, яка полягає у неповерненні тимчасового вилученого майна під час обшуку в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №72022100500000001 від 11.11.2022 р.

В обґрунтування доводів та вимог скарги зазначено, 12.09.2023 р. в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України було проведено обшук нежитлового приміщення за адресою м. Київ, вул. Декабристів, 2А, під час якого виявлено та вилучено майно товариства з обмеженою відповідальністю «НОРІОС» (ідентифікаційний код: 44982136, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ямська, 41, оф. 10) (далі - ТОВ «НОРІОС»), а саме:

1. Системні блоки - 21 (двадцять одна) штука;

2. Монітори - 22 (двадцять дві) штуки;

3. Моноблок - 4 (чотири) штуки;

4. Клавіатура - 26 (двадцять шість) штук;

5. Мишки - 25 (двадцять п`ять) штук;

6. Термопринтер - 1 (одна) штука.

Адвокат зазначає, що вказане майно має статус тимчасово вилученого, на яке в подальшому не було накладено арешт, а відтак воно підлягає поверненню його власнику.

Адвокат в судовому засіданні вимоги скарги підтримав та просив задовольнити.

Детектив в судовому засіданні заперечував щодо вимог скарги, мотивуючи тим, що сторона обвинувачення звернулася до слідчого судді в порядку статті 233 КПК України з клопотанням про обшук, яке було задоволено та надано дозвіл на вилучення майна, яке адвокат просить повернути, а відтак у задоволенні скарги просив відмовити.

Вивчивши скаргу, заслухавши позицію учасників розгляду, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

За своїм змістом подана скарга направлена на повернення вилученого майна у ході проведеного обшуку, через призму оскарження бездіяльності прокурора/слідчого.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Судовим розглядом встановлено, що Міжвідомчою слідчою групою у складі детективів Територіального управління БЕБ у м. Києві та слідчих СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві, СВ Дарницького УП ! УНП у м. Києві, СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві, СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві, СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві, СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві, СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві, СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві, СВ Солом`янського УІІ ГУНП у м. Києві, СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72022100500000001 від 11.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України, за фактами незаконної діяльності з організації або проведення азартних ігор, лотерей, зокрема за фактами функціонування мережі закладів на території міста Києва, в яких здійснюється незаконна діяльність з проведення азартних ігор без відповідних дозвільних документів.

12.09.2023 р. в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України було проведено обшук нежитлового приміщення за адресою м. Київ, вул. Декабристів, 2А, під час якого виявлено та вилучено майно товариства з обмеженою відповідальністю «НОРІОС» (ідентифікаційний код: 44982136, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ямська, 41, оф. 10) (далі - ТОВ «НОРІОС»), а саме:

1. Системні блоки - 21 (двадцять одна) штука;

2. Монітори - 22 (двадцять дві) штуки;

3. Моноблок - 4 (чотири) штуки;

4. Клавіатура - 26 (двадцять шість) штук;

5. Мишки - 25 (двадцять п`ять) штук;

6. Термопринтер - 1 (одна) штука.

Частиною 1 ст. 168 КПК України визначено, що тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208 цього Кодексу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов`язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Статтею 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту.

На підставі ч. 3 ст. 233 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого, дізнавача про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.

Наряду з вказаним, слідчий суддя вважає за доцільне зазначити, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Статтею 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого; обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.

Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (частина 1, 2 статті 22 КПК України).

При цьому, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Вказані норми кримінального процесуального законодавства та відповідна практика Європейського суду з прав людини, вказує, що особі, яка звертається із скаргою до суду, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов`язки.

При дослідженні слідчим суддею матеріалів скарги вставлено, що доказів в її обґрунтування слідчому судді не надано, оскільки сторона заявника при зверненні до суду не довела, що вилучене майно не співвідноситься з обставинами кримінального правопорушення та що станом на день звернення із даним клопотанням, слідчий не звертався до слідчого судді із клопотанням про легалізацію невідкладного обшуку, натомість під час судового розгляду детектив повідомив, про наявне судове рішення про надання дозволу на проведення обшуку за адресою м. Київ, вул. Декабристів, 2А.

На підставі викладеного, враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про не доведення та безпідставність вимог скарги, а відтак у задоволенні вимог слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 2, 22, 98, 100, 169-170, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні скарги директора Товариства з обмеженою відповідальністю «НОРІОС» ОСОБА_5 на бездіяльність детектива ТУ БЕБ у м. Києві, яка полягає у неповерненні тимчасового вилученого майна під час обшуку в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №72022100500000001 від 11.11.2022 р.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1