Постанова № 113943699, 02.10.2023, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/4023/23

П О С Т А Н О В А

Іменем України

02 жовтня 2023 року Суддя Обухівського районного суду Київської області Кравченко М.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Цюрупинськ, Херсонської області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працює директором дочірнього підприємства «ШПАТ», реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,

по ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

30 липня 2023 року близько 18 години 00 хвилин за адресою: Київська обл., м. Обухів, вул. Піщана, поблизу будинку 1, гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , образливо чіплявся, виражався на адресу гр. ОСОБА_2 нецензурною лайкою, своїми діями скоївши дрібне хуліганство, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

При складенні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 з протоколом ознайомився, та надав письмові пояснення щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення.

Під час розгляду справи в суді ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив, що 30.07.2023 року дійсно був учасником сварки і бійки в м.Обухів біля будинку 1 по вулиці Піщаній, однак винуватцями вважає іншу сторону конфлікту, оскільки вони заважали проїзду автомобілем, напали на нього, а він захищався. Відтак, саме йому повинні принести вибачення за ту ситуацію. Зокрема, він їхав автомобілем, попереду побачив, що по дорозі йшли чоловік, жінка та дитина, які заважали вільному проїзду, він вимушений був їх об`їжджати, коли він припаркувався, той чоловік напав на нього із звинуваченнями, тому він вимушений був примінити силу для захисту від нападу. Під час сварки і бійки обидві сторони конфлікту застосовували лайку.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що вона із чоловіком та дитиною йшла по дорозі поблизу будинку, оскільки тротуару у тому місці немає, на великій швидкості біля них проїхав джип, чоловіка вдарило по плечу дзеркалом, їй колесом наїхало по краю босоніжок, а дитина від переляку впала на дорогу, коли вони підійшли до будинку, цей автомобіль вже припаркувався, з нього вийшов водій, її чоловік підійшов до водія, зробив йому зауваження, після чого раніше незнайомий їй ОСОБА_1 почав бійку із чоловіком, нанісши тому перший удар рукою, при цьому на її адресу та на адресу її чоловіка він у присутності дитини нецензурно лаявся, на зауваження присутніх не реагував, вів себе агресивно і неадекватно, ображав їх та погрожував фізичною розправою.

Свідок ОСОБА_3 під час розгляду справи підтвердила обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема пояснила, що вона перебувала у себе в квартирі, почула галас, з вікна бачила, як водій автомобіля, якому гр. ОСОБА_2 зробила зауваження, дійсно поводив себе неадекватно та висловлювався в адресу останньої нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, вчинив бійку. Все це відбувалось біля будинку у присутності людей, зокрема дитини.

Працівник поліції Острогляд О.О. в судовому засіданні підтвердив обставини складення протоколу про адміністративне правопорушення, опитування очевидців та учасників конфлікту.

Також в судовому засіданні в присутності всіх учасників розгляду було переглянуто відеозапис, здійснений свідком на власний телефон, яким повністю підтверджуються викладені в протоколі обставини виникнення сварки і бійки у громадському місці саме внаслідок неправомірних дій ОСОБА_1 , зокрема, на відеозапису зафіксовано початок його спілкування із чоловіком потерпілої, та раптове безпричинне застосування фізичного насильства ОСОБА_1 у громадському місці, який першим наніс удар і розпочав бійку. Достовірність хронології та обставин подій, зафіксованих відеозаписом підтверджено потерпілою свідком та самим ОСОБА_1 .

Згідно ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі сурового додержання законності.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілу, свідка, перевіривши та дослідивши матеріали справи, вважаю, що факт вчинення вказаного адміністративного правопорушення підтверджується відповідними доказами, а саме протоколом про адміністративне правопорушення від 19.08.2023 року серії ВАБ № 976696, поясненнями потерпілої та свідка, рапортом працівника поліції від 30.07.2023 року та іншими матеріалами справи, а також узгоджується із поясненнями ОСОБА_1 .

Доводи захисту слід визнати безпідставними, оскільки вони спростовані сукупністю досліджених судом доказів. Так, з матеріалів справи та пояснень учасників процесу вбачається, що конфлікт відбувався на прибудинковій території в присутності сторонніх осіб, тобто у громадському місці. Сторони конфлікту раніше не були знайомі, що виключає особисті мотиви і вказує на вчинення дій безпричинно з мотивів неповаги до суспільства. Саме ОСОБА_1 був ініціатором конфлікту та зухвало розпочав застосування сили, нецензурно ображав потерпілу у присутності дитини та інших громадян. Дії ОСОБА_1 призвели до порушення громадського порядку, порушили спокій мешканців будинку. На зауваження він належно не реагував, продовжував агресивні протиправні дії.

Доводи ОСОБА_1 про те, що пішоходи є винуватцями, оскільки не повинні заважати проїзду автомобілів на дорозі суперечать чинному законодавству, зокрема, приписам Правил дорожнього руху України, також слід зважити на те, що всі події відбувались на прибудинковій території у житловій забудові міста.

Доводи ОСОБА_1 про те, що він вчиняв дії з метою захисту від нападу і захисту своєї гідності є надуманими, оскільки жодним доказом не підтверджені та логічно не аргументовані.

Оцінюючи сукупність вказаних обставин, слід прийти до висновку, що об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого умислу, оскільки порушення супроводжувалось зухвалістю та цинізмом, які, втім, не досягли такого ступеню, щоб дати підстави кваліфікувати скоєне як кримінальне правопорушення. Зокрема, у цій справі суб`єктивна сторона полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.

Отже, під час розгляду справи в суді, обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення були підтверджені належними і допустимими доказами, захисна позиція не грунтується на будь-яких доказах і є юридично неспроможною, тому суд вважає винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведеною.

Обставин, які відповідно до ст. 34 Кодексу України про адміністративні правопорушення пом`якшували відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Обставин, які відповідно до ст. 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення обтяжували відповідальність, судом не встановлено.

На підставі сукупності досліджених доказів, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, виходячи з доведеності вини порушника, суд вважає за необхідне призначити стягнення в межах санкції 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді адміністративного арешту, оскільки на думку суду застосування до нього саме такого виду адміністративного стягнення є достатнім заходом впливу для виправлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та запобігання вчиненню нових правопорушень в подальшому.

Матеріалів, які б позитивно характеризували порушника, суду не представлено. Доводи про наявність керівної посади самі по собі такими не можуть вважатись, крім того такі доводи висловлювались в контексті загальних проявів поведінки в суді, а не в аспекті потреби врахування при призначенні виду стягнення.

Оцінюючи ризики у цій справі слід визнати високою вірогідність повторного вчинення правопорушень, зважаючи на обставини вчинення інкримінованого діяння та поведінку особи, що характеризує відношення до скоєного, зокрема відсутність будь-якої критичної оцінки власних діянь.

Ступінь небезпеки особи, що притягується до адміністративної відповідальності, для суспільства і потерпілих від його діянь, його відношення до скоєного, яке, в тому числі, проявилось у поведінці під час судового розгляду, що свідчила про відсутність розкаяння та готовність знову повторювати неправомірні дії по відношенню до незнайомих громадян, неодноразово оголошені безпосередньо під час розгляду справи наполегливі вимоги до потерпілої принести йому вибачення, проявлений цинізм поведінки в суді, послідовна зухвала позиція щодо явної неповаги до встановлених у суспільстві правил і норм моралі як під час скоєння правопорушення, так і під час судового розгляду, вважаю достатніми підставами для призначення найсуворішого виду стягнення, оскільки жоден із більш м`яких видів стягнень не зможе запобігти вчиненню аналогічних правопорушень у подальшому. При цьому призначення стягнення у виді максимальної кількості діб арешту є недоцільним зважаючи на вік і соціальний статус порушника.

Згідно ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Враховуючи обставини вчинення правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, керуючись ст.ст. ст.ст. 27, 33, 34, 35, 173, 221, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на 5 (п`ять) діб.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,реєстраційний номероблікової карткиплатника податків НОМЕР_1 , на користь Державної судової адміністрації України на рахунок № UA908999980313111256000026001,код класифікаціїдоходів бюджету 22030106;код отримувача(кодЄДРПОУ) 37993783;банк отримувача Казначейство України(УАП);отримувач коштів ГУКу м.Києві/м.Київ/22030106 судовий збірврозмірі536грн.80коп. згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга, подається до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби та з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного відповідній статті Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Строк пред`явлення до виконання постанови 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Суддя М.В.Кравченко