Рішення № 113930327, 04.09.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2023 року Справа № 160/15142/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого Бондар М.В. розглянув в порядку спрощеного (письмового) провадження у м. Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТЕР ГРУПП» про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі відділення Фонду, позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТЕР ГРУПП» (далі ТОВ «АЛЬТЕР ГРУПП», відповідач), у якому позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТЕР ГРУПП» на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік у розмірі 146 984,13 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідач перебуває на обліку у відділенні Фонду. Відповідно до розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік, складеного в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності, надісланого відповідачу у формі електронного документа: середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача за рік склала 42 особи; середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, встановленого частиною 1 статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» повинна складати 2 особи; середньооблікова численність штатних працівників, яким встановлена інвалідність у роботодавця склала 1 особа. Таким чином, відповідачем не забезпечено невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році, внаслідок чого за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю у 2022 році, відповідач до 15.04.2023 повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 146 984,13 грн. Оскільки зазначена сума, у визначений законодавством строк, відповідачем не сплачена, утворилась заборгованість у розмірі 146 984,13 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

02.08.2023 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позову заперечує, вважає безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню у повному обсязі у зв`язку з тим, що відповідачем працевлаштовано 2 осіб з інвалідністю, що відповідає нормативу, встановленому частиною 1 статті 19 Закону України від 21.03.1991 №875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі Закон №875-XII), проте відповідачем допущено помилку у додатку 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за січень - грудень 2022, що призвело до безпідставного нарахування адміністративно-господарських санкцій позивачем. Так, у додатку 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, подані за I-IV квартали 2022 року, відповідачем помилково зазначено лише одного працівника з інвалідністю за кодом 2 - ОСОБА_1 , а ОСОБА_2 відповідач указав як працівника за кодом 1 (найманого працівники на загальних підставах), замість коду 2 «Працюючі особи з інвалідністю на підприємствах, в установах і організаціях». У зв`язку з чим, 20.06.2023-21.06.2023 відповідачем подано уточнюючі податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за I-IV квартали 2022 року з додатком 1, де зазначено вірний код категорії застрахованої особи, прийняття яких контролюючим органом підтверджено квитанціями. Таким чином, станом на 21.06.2023 некоректна інформація у звітності відповідача щодо працевлаштування осіб з інвалідністю була виправлена відповідачем, тобто ще до відкриття провадження у справі. Отже, у 2022 році у відповідача були працевлаштованими дві особи з інвалідністю: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Дослідивши матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що ТОВ «АЛЬТЕР ГРУПП» перебуває на обліку у Дніпропетровському обласному відділенні Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

Відповідно до розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік, надісланого відповідачу у формі електронного документа:

- середньооблікова чисельність штатних працівників особового складу за рік 42 особи;

- середньооблікова численність штатних працівників, яким встановлена інвалідність - 1 особа;

- норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю 2 особи;

- фонд оплати праці штатних працівників 6173333,33 грн;

- середня річна заробітна плата штатного працівника 146984,13 грн;

- кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю 1 особа;

- сума адміністративно-господарських санкцій 146984,13 грн.

Також, матеріалами справи підтверджено, що відповідачем у 2022 році працевлаштовано на основному робочому місці 2 осіб з інвалідністю, а саме:

1. ОСОБА_2 прийнятий на роботу на підставі наказу про прийняття на роботу від 12.10.2018 №13-0000000218 на посаду «машиніст технологічних насосів»;

2. ОСОБА_1 - прийнятий на роботу на підставі наказу про прийняття на роботу від 22.10.2012 №7 на посаду «охоронець».

Враховуючи фактичну кількість працівників ТОВ «АЛЬТЕР ГРУПП», яким встановлена інвалідність відповідно до чинного законодавства, середньооблікова кількість штатних працівників відповідача, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність за 2022 рік дорівнює 2 особи.

Також, суд звертає увагу, що при поданні звітності відповідачем допущено технічну помилку.

Так, у додатку 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, подані за I-IV квартали 2022 року, відповідачем помилково зазначено лише одного працівника з інвалідністю за кодом 2 - ОСОБА_1 , а працівник ОСОБА_2 у Додатках 1 до податкових розрахунків за зазначені вище періоди не був відображений як працівник, якому встановленому інвалідність, у графі код категорії застрахованої особи помилково було зазначено код « 1» - наймані працівники на загальних підставах, замість коду « 2» - працюючі особи з інвалідністю на підприємствах, в установах і організаціях.

20.06.2023-21.06.2023 під час подання податкового розрахунку, відповідачем подано уточнюючі податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за I-IV квартали 2022 року та здійснено виправлення помилок, допущених у попередніх звітних періодах, й виправлено відповідні відомості відносно працівника ОСОБА_2 , де зазначено вірний код категорії застрахованої особи « 2» - працюючі особи з інвалідністю на підприємствах, в установах і організаціях.

Зазначені вище звітності прийняті Державною податковою службою України та зареєстровані в Реєстрі застрахованих осіб, що підтверджується відповідними квитанціями. (а.с. 65, 68, 71, 74, 79, 82, 85, 88).

Вважаючи наявними порушення з боку відповідача, що призвели до застосування до нього адміністративно-господарських санкцій, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення належної до сплати суми 146 984,13 грн.

Станом на день звернення до суду відповідачем не сплачено вищезазначену суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону №875-XІI підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 19 Закону №875-XІI встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію:

про працевлаштованих осіб з інвалідністю;

про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;

необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.

Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

Згідно зі статтею 20 Закону №875-XІI підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Як було зазначено вище, при поданні звітності відповідачем було допущено технічну помилку.

Так, працівник ОСОБА_2 у Додатках 1 до податкових розрахунків за зазначені вище періоди не був відображений як працівник, якому встановленому інвалідність, у графі код категорії застрахованої особи помилково було зазначено код «1» - наймані працівники на загальних підставах, замість коду « 2» - працюючі особи з інвалідністю на підприємствах, в установах і організаціях.

Відповідно до складеного позивачем розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік, надісланого відповідачу у формі електронного документа середньооблікова чисельність штатних працівників особового складу за рік 42 особи.

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773).

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (пункт 50.1 статті 50 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 1 розділу V Порядку, коригування поданого і прийнятого розрахунків проводяться на 4 підставі самостійно виявлених платником помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом.

Згідно з пунктом 2 розділу V Порядку поданим і прийнятим до граничного строку подання вважається Розрахунок, який прийнятий контролюючим органом та пройшов всі контролі, у тому числі під час завантаження до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб, залишається чинним під час прийняття контролюючим органом наступного Розрахунку за такий звітний (податковий) період.

Згідно з пунктом 8 розділу V Порядку для проведення коригувань платнику податків необхідно сформувати та подати розрахунок з типом «Звітний новий» або «Уточнюючий», який має містити обов`язкові реквізити, визначені в рядках 01-05 та у рядку 031 для платників єдиного внеску, а також інформацію про додатки, у яких буде проводитись коригування, та їх кількість, що визначені в рядку 06 цього розрахунку.

Отже, чинним законодавством передбачена можливість коригування показників, зокрема, у Додатку 1 до податкового розрахунку.

20.06.2023-21.06.2023 під час подання податкового розрахунку, відповідачем подано уточнюючі податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за I-IV квартали 2022 року та здійснено виправлення помилок, допущених у попередніх звітних періодах, та виправлено відповідні відомості відносно ОСОБА_2 , де зазначено вірний код категорії застрахованої особи « 2» - працюючі особи з інвалідністю на підприємствах, в установах і організаціях.

Зазначені вище звітності прийняті Державною податковою службою України та зареєстровані в Реєстрі застрахованих осіб, що підтверджується відповідними квитанціями. (а.с. 65, 68, 71, 74, 79, 82, 85, 88).

За таких обставин, враховуючи виправлення відповідачем помилок у звітності, суд приходить до висновку, що у відповідача працювала необхідна кількість осіб з інвалідністю 2 особи.

За положеннями частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до приписів статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (адреса: вул. Старокозацька, 52; м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 25005978) до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТЕР ГРУП» (адреса: ВУЛ. Фабрична, буд. 3/5, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50106; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 36962995) про стягнення адміністративно-господарських санкцій - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар