Рішення № 113923541, 20.09.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.09.2023Справа № 910/20260/20

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді - Приходько І.В.,

при секретарі судового засідання - Жалобі С.Р.,

розглянувши у судовому засіданні матеріали

позовної заяви ОБСЛУГОВУЮЧОГО КООПЕРАТИВУ "ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ "ДІАМАНТ ПЛЮС"

до відповідача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БУДСТАНДАРТІНЖИНІРИНГ"

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Броварська міська рада Броварського району Київської області

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Житлово-будівельний кооператив "Діамант"

про розірвання договору,

за участю представників:

від позивача: Машков К.Є.;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи-1: не з`явився;

від третьої особи-2: Павленко В.В., Дубовик О.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОБСЛУГОВУЮЧИЙ КООПЕРАТИВ "ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ "ДІАМАНТ ПЛЮС" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БУДСТАНДАРТІНЖИНІРИНГ" в якому просить суд розірвати Договір №12-01/15-1 участі у будівництві багатоповерхової квартирної житлової забудови по вул. Київській в 5-му мікрорайоні 4 житлового району ЖК «Діамант» в місті Бровари Київської області, укладений 12.01.2015р. (з подальшими змінами та доповненнями, додатковими угодами).

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що вважає, що спірний договір підлягає розірванню відповідно до статті 652 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 18.01.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2021 матеріали справи №910/20260/20 за позовною заявою ОБСЛУГОВУЮЧОГО КООПЕРАТИВУ "ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ "ДІАМАНТ ПЛЮС" до відповідача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БУДСТАНДАРТІНЖИНІРИНГ" про розірвання договору №12-01/15-1 участі у будівництві багатоповерхової квартирної житлової забудови по вул. Київській в 5-му мікрорайоні 4 житлового району ЖК «Діамант» в місті Бровари Київської області, укладеного 12.01.2015р. (з подальшими змінами та доповненнями, додатковими угодами) передано за підсудністю на розгляд до Господарського суду Київської області.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2022 по справі №910/20260/20 апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Діамант плюс" задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.01.2021 у справі №910/20260/20 скасовано, матеріали справи №910/20260/20 передано на розгляд суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 призначено підготовче засідання на 28.09.2022.

16.09.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду від Житлово-будівельного кооперативу "Діамант" надійшла заява про залучення його в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2022 повідомлено учасників справи, що призначене на 28.09.2022 судове засідання не відбудеться у зв`язку із направленням судді Приходько І.В. на навчання згідно з Календарним планом Національної школи суддів України та призначено підготовче засідання на 17.10.2022.

14.10.2022 через електронну пошту суду від ОБСЛУГОВУЮЧОГО КООПЕРАТИВУ "ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ "ДІАМАНТ ПЛЮС" надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

17.10.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду від ОБСЛУГОВУЮЧОГО КООПЕРАТИВУ "ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ "ДІАМАНТ ПЛЮС" надійшли заперечення на заяву про залучення третьої особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2022 повідомлено учасників справи, що підготовче засідання, яке було призначене на 17.10.2022 не відбулось у зв`язку із знаходженням судді Приходько І.В. на лікарняному та призначено підготовче засідання на 23.11.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2022 повідомлено учасників справи, що судові засідання призначені на 23.11.2022 не відбулись у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги на території міста Київ яка тривала з 12:46 по 15:08 год та призначено підготовче засідання на 26.12.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2022 відкладено підготовче засідання на 25.01.2023.

25.01.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДСТАНДАРТІНЖИНІРИНГ" надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2023 повідомлено учасників справи, що судові засідання призначені на 25.01.2023 не відбулись у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги на території міста Києва та призначено підготовче засідання на 08.02.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2023 повідомлено учасників справи, що судові засідання по справам №910/20795/21, №910/9452/22, №910/18747/21 та №910/20260/20 призначені на 08.02.2023 не відбулись у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги на території міста Києва та призначено підготовче засідання на 29.03.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2023 на підставі статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Броварську міську раду Броварського району Київської області та відкладено підготовче засідання на 26.04.2023.

24.04.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДСТАНДАРТІНЖИНІРИНГ" надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

25.04.2023 через електронну пошту суду від Броварської міської ради Броварського району Київської області надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

У підготовчому засіданні 26.04.2023 судом на підставі ч.5 ст.183 ГПК України оголошено перерву на 07.06.2023.

02.05.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Житлово-будівельного кооперативу "Діамант" надійшли додаткові пояснення щодо необхідності залучення у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

07.06.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Броварської міської ради Броварського району Київської області надійшло клопотання про доручення доказів до матеріалів справи.

07.06.2023 у судовому засіданні представник ОБСЛУГОВУЮЧОГО КООПЕРАТИВУ "ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ "ДІАМАНТ ПЛЮС" надав клопотання про відкладення судового засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2023 відкладено підготовче засідання на 05.07.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2023 на підставі статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі третю особу 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Житлово-будівельний кооператив "Діамант" та відкладено підготовче засідання на 02.08.2023.

02.08.2023 через електронну пошту суду від ОБСЛУГОВУЮЧОГО КООПЕРАТИВУ "ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ "ДІАМАНТ ПЛЮС" надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

02.08.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Житлово-будівельного кооперативу "Діамант" надійшли письмові пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.09.2023.

У судовому засіданні 20.09.2023 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов повністю.

У судовому засіданні 20.09.2023 представники третьої особи-2 заперечували проти позовних вимог та просили відмовити у позові повністю.

Представник відповідача та третьої особи-1 у судове засідання 20.09.2023 не з`явилися, про дату час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Частиною першою статті 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

12.01.2015 між ЖБК "Діамант" (сторона-1, третя особа-2 у справі) та ТОВ "Будстандартінжиніринг" (сторона-2, відповідач у справі) укладено договір № 12-01/15-1 участі у будівництві багатоповерхової квартирної житлової забудови по вул. Київській в 5-му мікрорайоні 4-го житлового району ЖК "Діамант" у місті Бровари Київської області (далі - договір участі у будівництві), відповідно до п. 2.1 якого його предметом є спільна участь сторін у будівництві об`єкту на будівельному майданчику за адресою: вул. Київська (кадастровий номер 3210600000000150532) місто Бровари Київська область, з наступним оформленням прав власності на об`єкт (його частини) відповідно до акта розподілу площ, керуючись умовами розділу 4 цього договору.

Відповідно до п. 2.2 договору участі у будівництві відповідач є одночасно забудовником об`єкту, функції якого покладає (передає) стороні-1, яка зобов`язується виконувати функції генерального інвестора, генерального підрядника будівництва об`єкта, забудовника щодо всіх дій, необхідних для проектування, будівництва та введення в експлуатацію кожної відокремленої секції (багатоквартирного житлового будинку) об`єкта та об`єкта в цілому, за відповідною довіреністю, виданою відповідачем.

Цим договором відповідач відступає на користь сторони-1 майнові та особисті немайнові права замовника і забудовника на частину об`єкту сторони-1 як єдиного, законного та безумовного власника цих прав (п. 2.2.2 договору участі у будівництві).

За умовами п. 2.3 договору участі у будівництві на сторону-1 покладено зобов`язання за власний рахунок, своїми силами, на власний ризик та з використанням власних матеріалів забезпечити організацію комплексу будівельно-монтажних робіт щодо будівництва об`єкту, в тому числі супутніх загально-будівельних робіт, безпосередньо пов`язаних з основними роботами, проектної документації та ввести об`єкт в експлуатацію, а відповідач зобов`язується надати стороні-1 будівельний майданчик (фронт робіт) відповідно до умов цього договору.

Сторона-1 має право самостійно залучати інвесторів та інших осіб, що інвестують у будівництво капітальні вкладення, укладення цивільно-правових угод та господарських договорів (п.п. 3.3.12 п. 3.3 договору участі у будівництві).

У п. 4.2 зазначеного договору сторони домовились, що загальна частка об`єкта сторони-1 складає всі житлові та нежитлові приміщення об`єкту за виключенням частки відповідача, визначеної у п. 4.2 цього договору.

Загальна частка об`єкта відповідача складає 10 % загальної площі квартир кожної відокремленої секції (багатоквартирного житлового будинку) об`єкту на всіх поверхах житлового будинку, за виключенням частки сторони-1, визначеної п. 4.3 цього договору.

Згідно з п. 4.6 договору участі у будівництві після введення в експлуатацію кожної відокремленої секції (багатоквартирного житлового будинку) об`єкту, сторони отримують у власність належні їм, згідно акта розподілу площ, частки.

Відповідно до п. 9.1 договору участі у будівництві останній набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань та умов договору.

Додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід`ємною часиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені печатками (п. 11.6 договору участі у будівництві).

Жодна зі сторін не має права передавати свої права та обов`язки за цим договором третім особам без письмової згоди на те іншої сторони (п. 11.9 договору участі у будівництві).

Як встановлено у рішенні Господарського суду Київської області від 20.11.2020 у справі № 911/1633/20, залишеному без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2021, 29.05.2015 між Броварською міською радою (змінено назву на Броварську міську раду Броварського району Київської області (орендодавець)) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будстандартінжиніринг» (орендар, далі - відповідач) укладений договір оренди земельної ділянки, за умовами пункту 1.1 якого орендодавець відповідно до рішення сесії Броварської міської ради Київської області від 21.05.2015 № 1469-54-06 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 2,8837 га, з них - 0,6523 га - землі обмеженого використання - інженерний коридор мереж комунікацій, для будівництва та обслуговування об`єкту незавершеного будівництва (багатоквартирна житлова забудова) - землі житлової забудови, в 5 мікрорайоні IV житлового району в м. Бровари. Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, виданого відділом Держземагенства у місті Бровари Київської області від 26.05.2015 за № НВ-3204470162015, ця земельна ділянка рахується як землі житлової та громадської забудови в межах Броварської міської ради. Кадастровий номер земельної ділянки: 3210600000:00:063:0982. Договір відповідно до пункту 3.1 укладено терміном до 21.05.2020.

01.10.2015 сторонами договору участі у будівництві № 12-01/15-1 складено акт прийому передачі згідно якого Броварська міська рада Київської області передає земельну ділянку кадастровий номер 3210600000:00:063:0982 відповідачу (ТОВ «Будстандартінжиніринг») для ведення будівельних робіт на період будівництва. На земельній ділянці знаходиться об`єкт незавершеного будівництва ТОВ «Будстандартінжиніринг». ЖБК «Діамант» на період будівництва бере на себе права та обов`язки замовника будівництва.

Як встановлено у рішенні Господарського суду Київської області від 31.05.2021 у справі № 911/604/19, залишеному без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2021 та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.11.2021, 16.07.2018 між ЖБК «Діамант» в особі голови Кооперативу Клацуна Я.М., який діє на підставі статуту Кооперативу, ТОВ «Будстандартінжиніринг» та ОК «ЖБК «Діамант Плюс» підписано договір № 1 про заміну сторони у зобов`язанні та внесення змін до договору № 12-01/15-1 від 12.01.2015, за умовами п. 1.1 якого ЖБК «Діамант» передає, а Обслуговуючий кооператив «ЖБК «Діамант плюс» приймає всі права та обов`язки, належні ЖБК «Діамант» за договором № 12-01/15-1 участі у будівництві багатоповерхової квартирної житлової забудови по вул. Київській у 5-му мікрорайоні 4 житлового району ЖК «Діамант» у м. Бровари Київської області від 12.01.2015 з усіма змінами, додатковими угодами та додатками, укладеними між ЖБК «Діамант» та ТОВ «Будстандартінжиніринг», а саме: договором участі у будівництві; додаток № 1 - акт розподілу площ від 12.01.2015; додаток № 2 - календарний графік виконання робіт; доповнення від 02.03.2015; доповнення та зміни від 06.03.2015; договір про передачу майнових прав від 29.12.2016; додаткова угода про внесення змін від 09.03.2017; додаткова угода № 2 від 17.06.2017; акт звірки станом на 31.03.2018.

22.08.2018 на виконання умов вищевказаного договору №1 від 16.07.2018 про заміну сторони між ТОВ «Будстандартінжиніринг» та Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Діамант плюс» був складений акт приймання передачі земельної ділянки кадастровий номер 3210600000:00:063:0982 та будівельного майданчику з об`єктами незавершеного будівництва (багатоповерхова житлова забудова), що знаходиться на ній.

Вищевказаними судовими рішеннями у господарській справі № 911/604/19 визнано недійсним договір № 1 про заміну сторони у зобов`язанні та внесення змін до договору № 12-01/15-1 від 12.01.2015, як такий, що підписаний зі сторони ЖБК «Діамант» особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності.

22.05.2020 Броварською міською радою Київської області прийнято рішення № 1876-75-07, яким, зокрема: - надано в постійне користування Управлінню будівництва, житлово-комунального господарства, інфраструктури та транспорту Броварської міської ради Київської області земельну ділянку площею 2,8837 га, з них 0,6523 га землі обмеженого використання інженерний коридор мереж комунікацій, для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку землі житлової та громадської забудови, в 5 мікрорайоніжитлового району. Кадастровий номер земельної ділянки 3210600000:00:063:0982 (п. 4 Рішення); - надано згоду Управлінню будівництва, житлово-комунального господарства, інфраструктури та транспорту Броварської міської ради Київської області на поділ земельної ділянки площею 2,8837 га для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку землі житлової та громадської забудови, в 5 мікрорайоніжитлового району. Кадастровий номер земельної ділянки 3210600000:00:063:0982 (п. 10 Рішення).

Пункти 4, 10 Рішення були предметом оскарження у межах господарської справи № 911/1633/20 за позовом ТОВ «Будстандартінжиніринг» до Броварської міської ради Київської області з підстав порушення ними права позивача, передбаченого ч. 1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», на поновлення договору оренди земельної ділянки від 29.05.2015.

За результатами розгляду справи № 911/1633/20 рішенням Господарського суду Київської області від 20.11.2020 у справі № 911/1633/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2021, у задоволенні позову відмовлено через відсутність підстав для поновлення договору оренди, оскільки протягом дії договору оренди землі сторони не дійшли згоди щодо істотних умов договору, а також як під час дії договору, так і після закінчення строку його дії Броварська міська рада Київської області висловила свої заперечення щодо його поновлення, а отже не було дотримано порядку, встановленого ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

Господарським судом Київської області розглядалась справа № 911/2639/21 за позовом ТОВ «Будстандартінжиніринг» до Броварської міської ради Броварського району Київської області про визнання незаконними та скасування п.п. 4 та 10 рішення Броварської міської ради «Про припинення права користування земельними ділянками, припинення дії договору оренди земельної ділянки, затвердження документації із землеустрою, надання земельних ділянок у користування, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою, надання згоди на поділ земельної ділянки, внесення змін до рішення Броварської міської ради Київської області» № 1876-75-07 від 22.05.2020. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вищевказаними пунктами рішення Броварська міська рада порушила права ТОВ «Будстандартінжиніринг» та позбавила його можливості зареєструвати право власності на незавершене будівництво відповідно до положень чинного законодавства, а також розпоряджатися належним йому майном.

Рішенням Господарського суду Київської області від 22.12.2021 у справі № 911/2639/21 відмовлено повністю у позові ТОВ "Будстандартінжиніринг" до Броварської міської ради Броварського району Київської області про визнання незаконними та скасування пунктів рішення. Вказане рішення Господарського суду Київської області залишено в силі постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2022 та постановою Верховного Суду від 15.11.2022 у справі № 911/2639/21.

Як зазначалось вище із наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що на підставі укладеного 12.01.2015 між ЖБК «Діамант» ТОВ «Будстандартінжиніринг» договору № 12-01/15-1 участі у будівництві багатоповерхової квартирної житлової забудови по вул. Київській в 5-му мікрорайоні 4 житлового району ЖК «Діамант» в м. Бровари Київської області ТОВ «Будстандартінжиніринг» відступило ЖБК «Діамант» всі майнові та особисті немайнові права замовника і забудовника на частину об`єкту позивача як єдиного, законного та безумовного власника цих прав (пункт 2.2.2 договору участі у будівництві).

01.10.2015 сторонами договору № 12-01/15-1 складено акт прийому передачі, згідно якого відповідач передає земельну ділянку кадастровий номер 3210600000:00:063:0982 стороні-1 для ведення будівельних робіт на період будівництва. На земельній ділянці знаходиться об`єкт незавершеного будівництва відповідача. Сторона-1 на період будівництва бере на себе права та обов`язки замовника будівництва.

Станом на моменту ухвалення цього рішення Договір №12-01/15-1 від 12.01.2015 у судовому порядку недійсним не визнавався.

Звертаючись з позовом до суду, позивач (вважаючи себе повноправною стороною оспорюваного правочину, до якої перейшли права третьої особи-2) зазначає, що пунктом 13 Рішення Броварської міської ради Київської області від 04.06.2020 № 1904-76-07 «Про надання дозволів на розроблення документації із землеустрою, надання згоди на відновлення меж земельної ділянки та на поділ земельної ділянки» - припинено право Управління будівництва, житлово-комунального господарства, інфраструктури та транспорту Броварської міської ради Київської області на постійне користування земельною ділянкою кадастровий номер 3210600000:00:063:0982 площею 2,8837 га. Крім того, позивач зазначає, що рішенням виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області від 07.07.2020 № 505 «Про надання функцій замовника» було вирішено надати вказаному Управлінню функцій замовника. Таким чином, позивач стверджує, що станом на дату звернення з цим позовом, договір оренди земельної ділянки, на якій позивач повинен здійснювати будівництво, припинений. Вказуючи на те, що відмова Броварської міської ради Київської області від продовження дії договору оренди земельної ділянки, укладеного між радою та відповідачем, спричинила неможливість виконання позивачем умов основного договору, а тому є істотною зміною обставин та зумовлена причинами, які позивач не міг усунути після їх виникнення, позивач зазначає, що Договір № 12-01/15-1 від 12.01.2015 підлягає розірванню судом відповідно до ст. 652 ЦК України.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно з частиною першою статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами першою, другою статті 652 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Зі змісту статті 652 Цивільного кодексу України випливає, що укладаючи договір, сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей. Проте в ході виконання договору можуть виникати обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладенні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін.

При укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, при яких він буде виконуватися. Інтереси сторін можуть порушуватися будь-якою зміною обставин, що виникають у ході виконання договору, проте лише істотна зміна обставин визнається підставою для вимоги про зміну договору. Зміна обставин вважається істотною тільки тоді, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони б не уклали договір або уклали б його на інших умовах.

Аналіз статті 652 Цивільного кодексу України свідчить про те, що закон пов`язує можливість внесення змін до договору не з наявністю істотної зміни обставин, а безпосередньо з наявністю одночасно чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин.

Водночас, згідно з частиною четвертою статті 652 Цивільного кодексу України зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Отже, крім названих вище чотирьох умов, за яких можливе розірвання договору, для його зміни додатково необхідна ще одна з таких умов (винятковий випадок): а) розірвання договору суперечить суспільним інтересам або б) розірвання договору потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

За змістом положень статті 652 Цивільного кодексу України зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин в судовому порядку, як і розірвання договору з цих підстав, виходячи з принципу свободи договору, є заходами, що застосовуються за наявності підтвердження дійсної істотної зміни обставин, з яких виходили сторони, укладаючи цей правочин.

Істотна зміна обставин, у свою чергу, є оціночною категорією, яка полягає у зміні договірного зобов`язання таким чином, що його виконання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків.

Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Будстандартінжиніринг" зверталось з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Діамант Плюс" про розірвання договору № 12-01/15-1 участі у будівництві багатоповерхової квартирної житлової забудови по вул. Київській в 5-му мікрорайоні 4 житлового району ЖК "Діамант" в м. Бровари Київської області, укладеного 12.01.2015 (з подальшими змінами та доповненнями, додатковими угодами). Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Будстандартінжиніринг" втратило інтерес до виконання умов договору, оскільки об`єкт будівництва повністю не збудовано, в обумовлені п. 5.2 договору про участь у будівництві строки в експлуатацію не введено, договір оренди земельної ділянки, наданої ТОВ "Будстандартінжиніринг" для будівництва вказаного об`єкту, припинено внаслідок закінчення його строку дії, що є істотною зміною обставин, якими сторони керувались при укладенні договору.

Рішенням Господарського суду Київської області від 16.06.2022 у справі № 907/149/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022, у задоволені позову відмовлено.

Отже, на підставі вказаного Договору № 12-01/15-1 та акту прийому передачі від 01.10.2015 саме ЖБК «Діамант» є замовником будівництва та набув майнові права на відповідну багатоповерхову квартирну житлову забудову, що є об`єктом будівництва на спірній земельній ділянці з кадастровим номером 3210600000:00:063:0982.

Аналогічні висновки щодо набуття ЖБК «Діамант» майнових прав на вказану забудову зробив Верховний Суд у постанові від 07.10.2020 у справі № 911/604/19 за позовом ЖБК «Діамант» до Обслуговуючого кооперативу «ЖБК «Діамант Плюс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Будстандартінжиніринг» про визнання недійсним договору № 1 від 16.07.2018 про заміну сторони у зобов`язанні та внесення змін до договору № 12-01/15-1 участі у будівництві багатоповерхової квартирної житлової забудови по вулиці Київській в 5-му мікрорайоні 4 житлового району ЖК «Діамант» у м. Бровари Київської області від 12.01.2015, з моменту його вчинення.

Права ЖБК «Діамант» як замовника та забудовника підтверджуються також договором генпідряду № 5/3/15 від 01.03.2015, договором підряду № 07/04/16 від 07.04.2016, договорами на виконання проектних робіт від 14.02.2017, 03.04.2017 та актами виконаних робіт щодо будівництва відповідного об`єкту, технічними умовами на проектування теплопостачання, на водоспоживання та каналізацію, приєднання до газорозподільної системи, копії яких долучені до матьреілаів справи. У вказаних документах замовником будівництва значиться саме ЖБК «Діамант».

Також, як встановлено у постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 911/604/19, саме ЖБК «Діамант» укладав договори з інвесторами будівництва (укладено 441 договір з фізичними особами про інвестування в будівництво).

Зазначені висновки викладені в постанові Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2022 у справі № 911/2639/21.

Рішенням Броварської міської ради Київської області від 03.04.2020 № 1841-73-07 «Про припинення права користування земельними ділянками, затвердження документації із землеустрою, надання земельних ділянок у користування, надання згоди на відновлення меж земельної ділянки та на поділ земельної ділянки, відмову від продовження терміну дії договору оренди, припинення дії договорів оренди земельних ділянок, внесення змін до рішення Броварської міської ради Київської області» та рішенням Броварської міської ради від 28.04.2020 № 1870-74-07 «Про поновлення договорів оренди земельних ділянок, продовження терміну укладення договорів оренди земельних ділянок, відмову у поновленні договору оренди земельної ділянки» припинено дію договору оренди земельної ділянки, укладеного між Броварською міською радою Київської області та ТОВ «Будстандартінжиніринг», право оренди за яким зареєстровано у Державному реєстрі прав 18.06.2015 за № 10131473, на земельну ділянку площею 2,8837 га, з них 0,6523 га - землі обмеженого використання - інженерний коридор мереж комунікацій, для будівництва та обслуговування об`єкту незавершеного будівництва (багатоквартирна житлова забудова) - землі житлової забудови, в 5 мікрорайоні IV житлового району, у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено. Кадастровий номер земельної ділянки 3210600000:00:063:0982.

Крім цього, рішенням Господарського суду Київської області від 20.11.2020 у справі № 911/1633/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2021, встановлено, що у ТОВ «Будстандартінжиніринг» відсутнє право на поновлення вказаного договору оренди на підставі ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

У цьому випадку господарський суд виходить з того, що принцип юридичної визначеності є одним з основних елементів верховенства права, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення Суду у справах Христов проти України, no. 24465/04, від 19.02.2009, Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008).

Даний принцип тісно пов`язаний з приписами ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Правило про преюдицію спрямовано не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 лютого 2020 року у справі №927/923/18).

Враховуючи той факт, що судовими рішеннями у господарській справі № 911/604/19 визнано недійсним договір № 1 про заміну сторони у зобов`язанні та внесення змін до договору № 12-01/15-1 від 12.01.2015, як такий, що підписаний зі сторони ЖБК «Діамант» особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, суд приймає доводи третьої особи-2 в частині того, що позивач не має достатніх юридичних підстав вважатися правомочною стороною оспорюваного ним правочину, отже, не наділений повноваженнями ініціювати розірвання договору в судовому порядку.

Враховуючи сукупність наведених обставин суд зазначає, що позовні вимоги не є достатньо аргументованими та доведеними, тоді як право позивача не є таким, що порушено відповідачем у справі.

Суд зазначає, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

При цьому, суд зазначає, що до господарського суду має право звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Тобто в контексті цієї норми має значення лише суб`єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту. Виключно суб`єктивний характер заінтересованості як переконаності в необхідності судового захисту суб`єктивного матеріального права чи законного інтересу може підтверджуватися при зверненні до суду лише посиланням на таку необхідність самої заінтересованої особи. Саме тому суд не вправі відмовити у прийнятті позовної заяви з тих лише підстав, що не вбачається порушення матеріального права чи законного інтересу позивача, або заявник без належних підстав звернувся до суду в інтересах іншої особи.

Разом з тим, на позивача покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими до суду доказами, тобто, довести, що права та інтереси позивача дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами належними та допустимими доказами, поданими у відповідності до приписів чинного процесуального законодавства.

Суд звертає увагу позивача, що відповідно до положень ч. 4 ст. 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Суд зазначає, що позивач, заявляючи позов та обираючи спосіб захисту повинен дбати про те, щоб резолютивна частина рішення, в якій остаточно закріплюється висновок суду щодо вимог позивача, могла бути виконана в процесі виконавчого провадження у справі, адже у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша та друга статті 5 ЦПК України).

Враховуючи наведене, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку, що позов не є достатньо обґрунтованим, оскільки позивачем належними та допустимими доказами не доведено правомірності та законності позовних вимог, так само як і фактів порушення власних прав та інтересів відповідачем у справі.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, з покладенням судового збору на позивача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно відсутності підстав для задоволення позову не спростовує.

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОБСЛУГОВУЮЧОГО КООПЕРАТИВУ "ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ "ДІАМАНТ ПЛЮС" до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БУДСТАНДАРТІНЖИНІРИНГ" про розірвання договору - відмовити.

2. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 03.10.2023.

Суддя І.В. Приходько