Рішення № 113922539, 04.10.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2023р. Справа № 904/3007/23

За позовом: Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», м. Кривий Ріг

До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Аском Сервіс», м. Дніпро

Про: стягнення 134 074,56грн

Суддя Васильєв О.Ю.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ «Аском Сервіс» (відповідач) про стягнення 134 074,56грн. (в т.ч.: 27 067,09грн. - заборгованість із орендної плати, відшкодування електроенергії та плати за землю, 15 821,93грн. - пеня, 8 361,10грн. - інфляційні втрати, 1 168,00грн. - 3% річних, 81 656,44грн. - неустойки) за договором оренди №27S21 від 03.02.21р. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором оренди №27S21 від 03.02.21р. щодо повної та своєчасної оплати за користування орендованим майном.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.23р. відкрито провадження у справі №904/3007/23, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників, відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України.

ТОВ «Аском Сервіс» (відповідач) проти задоволення позовних вимог заперечував з наступних підстав : починаючи з грудня 2021р. позивач не звертався до відповідача з вимогою про складення акта приймання-передачі майна і відповідний акт повернення приміщень з оренди орендодавцем орендарю не подавався. Договором не регламентовано правовідносин між сторонами у разі невиконання (несвоєчасного виконання) наймачем (орендарем) обов`язку щодо повернення речі з найму (оренди) з її подальшим користуванням після припинення договору, що відбувається у спірних правовідносинах, проте ці правовідносини не можуть врегульовуватись іншим чином, ніж визначено ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України (зокрема, з установленням для наймача (орендаря) будь-якого іншого (додаткового) зобов`язання, окрім того, що передбачений ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України).

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (орендодавець) та ТОВ «Аском Сервіс» (орендар) укладено договір оренди №27S21 від 03.02.21р. Умовами договору визначено, що орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування майно, що визначене у додатком 1 до цього договору (далі майно), для виробничих потреб орендаря. (п.1.1) Передача майна в оренду оформлюється актом приймання-передачі (з зазначенням технічного стану майна і переліку обладнання, інвентарю (при їх наявності) на момент передачі), який укладається в двох примірниках (по одному для кожної із сторін) підписується уповноваженими представниками сторін та с невід`ємною частиною договору (п.2.1) Майно повинно бути передане орендодавцем та прийняте орендарем. Майно вважається переданим орендарю з моменту оформлення сторонами акта приймання-передачі майна. (п.2.2) Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно (п.2.3) У разі припинення цього договору майно повертається орендарем орендодавцю в аналогічному порядку, встановленому цим договором при передачі майна орендарю, в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі в оренду, з урахуванням нормального зносу. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту оформлення сторонами акта приймання-передачі (повернення) майна з зазначенням технічного стану майна і переліку обладнання, інвентарю (при їх наявності) на момент повернення.(п.2.4) Орендарю забороняється передавати орендоване майно (або його складову частину) в суборенду, а також надавати його в користування третім особам, без письмового дозволу орендодавця.(п.2.5) Орендна плата є платежем, що сплачується орендарем орендодавцю незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря.

Орендна плата визначається за домовленістю сторін і становить 1 828,39грн. за грудень 2020 року без урахування ПДВ. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на офіційний індекс інфляції за попередній місяць. Нарахування належних орендодавцю сум орендної плати здійснюється орендодавцем щомісяця, до 15 числа звітного місяця, починаючи з дати передачі майна в оренду (оформлення акта приймання-передачі) та припиняється з дати повернення орендодавцю майна (оформлення акта приймання-передачі (повернення). Оплата орендної плати здійснюється шляхом перерахування орендарем грошових коштів на поточний рахунок орендодавця щомісяця, до 25 числа звітного місяця, згідно виставлених орендодавцем рахунків (п.3.1) В рахунок відшкодування (компенсації) витрат орендодавця по створений належних умов для користування майном, а саме: вартість водопостачання та водовідведення, орендар зобов`язується оплачувати суми, розраховані відповідно до обсягів споживання, протягом 14 календарних днів з дати відправлення засобами поштового зв`язку на адресу місцезнаходження орендаря, відповідних рахунків від орендодавця. Вартість однієї кіловат-години електроенергії складається з витрат орендодавця на утримання електричних мереж на власній території, які припадають на одну кіловат-годин; електроенергії, ціни постачання електроенергії згідно до договору орендодавця з постачальником електричної енергії, ціни: на розподіл електричної енергії мережами оператора систем розподілу, ціни на передачу електричної енергії мережами оператора систем передачі, та ціни на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Зміна вартості відшкодування (компенсації) проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору. (п.3.3) Компенсація орендодавцю сплаченої орендодавцем плати за землю здійснюється орендарем згідно з виставленими орендодавцем рахунками, пропорційно до території (площі), що займає орендар. Оплата рахунків здійснюється орендарем протягом 30 календарних днів з моменту виставлення рахунку Орендодавцем.(п.3.4) Договір набирає чинності з 01.12.20р. і діє по 31.10.23р., а в частині: порядку врегулювання спору встановленого даним договором; порядку застосування штрафних санкцій; виконання грошових зобов`язань за цим договором - до повного виконання вказаних зобов`язань. (п.8.1) Умови цього договору зберігають силу протягом всього строку дії договору, в тому числі у випадках, коли після його укладення, законодавством встановлено правила, що погіршують становите орендаря, а в частині зобов`язань орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов`язань.(п.8.2) Договір втрачає силу у разі повернення майна орендодавцю за актом приймання-передачі (повернення) (п.8.8) ( а.с.8-13)

На виконання умов договору оренди оренди №27S21 від 03.02.21р. сторонами підписаний акт приймання-передачі майна від 01.12.20р., за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв перелічене у ньому договорі майно у задовільному стані (а.с.19)

Сторонами підписано додаток №1 до договору оренди №27S21 від 03.02.21р., яким затверджено перелік майна, що надається в користування ТОВ «Аском Сервіс», а саме частина будівлі ремонтних боксів площа, що передається в оренду 169,28м2. ( а.с.13, зворотній бік )

Як вбачається з матеріалів справи , на виконання умов договору позивачем щомісяця виставлялись відповідачу рахунки на сплату орендної плати за договором, а саме:

№9001949861 від 07.06.21р. у розмірі 6 149,62грн. плата за землю за період з 01.12.20р. по 31.12.21р.;

№9001964818 від 06.07.21р. у розмірі 2 349,67грн. орендна плата за червень 2021р.;

№9001966203 від 15.07.2021 у розмірі 575,29грн. плата за електроенергію за травень 2021;

№9001966204 від 15.07.2021 у розмірі 768,70грн. плата за електроенергію за червень 2021;

№9001966207 від 16.07.2021 у розмір 2354,38грн. орендна плата за липень 2021;

№9001977858 від 11.08.2021 у розмірі 731,99грн. плата за електроенергію за липень 2021;

№9001978228 від 13.08.2021 у розмірі 2356,73грн. орендна плата за серпень 2021;

№9001993810 від 13.09.2021 у розмірі 2352,01грн. орендна плата за вересень 2021;

№9001996735 від 17.09.2021 у розмірі 1026,14грн. плата за електроенергію за серпень 2021;

№9002008133 від 11.10.2021 у розмірі 1087,84грн. плата за електроенергію за вересень 2021;

№9002010852 від 19.10.2021 у розмірі 2380,24грн. орендна плата за жовтень 2021;

№9002024725 від 12.11.2021 у розмір 1266,41грн. плата за електроенергію за жовтень 2021;

№9002024726 від 12.11.2021 у розмірі 1266,41грн. - плата за електроенергію за листопад 2021;

№9002024729 від 12.11.2021 у розмірі 2 401,66грн. - орендна плата за листопад 2021;

Однак, відповідачем порушено договірні зобов`язання та своєчасно не сплачено орендну плату та інші платежі , у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 27 067,09грн.

Вищезазначені рахунки додатково надсилалися позивачем на адресу відповідача листом №14-11/232 від 19.11.21р. про розірвання договору. Також, відповідач вимагав від орендаря повернути орендоване майно у порядку, визначеному п.п.5.1.5, 11.7 договору та відповідним актом. Вказаний лист отриманий відповідачем 30.11.21р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.35, зворотній бік),.Однак відповідач зобов`язань з повернення майна орендодавцеві та сплати орендних платежів у розмірі 27 067,09грн не здійснив. Суду не надано доказів сплати відповідачем вказаної заборгованості.

Предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з виконанням сторонами договірних зобов`язань щодо надання й оплати послуг оренди та повернення орендованого майна, а також із наявністю підстав щодо стягнення з відповідача неустойки в порядку частини другої статті 785 Цивільного кодексу України за прострочення повернення цього майна з оренди.

Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За змістом частини першої статті 760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

За змістом частин першої третьої, п`ятої статті 762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з частиною першою статті 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частин першої, другої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Визначений пунктом 3.1 договору строк сплати орендної плати є таким, що настав. Доказів повернення відповідачем орендованого майна відповідно до умов п.5.1.5 договору не надано.

Тому, заявлена позивачем до стягнення заборгованість з орендної плати у сумі 27 067,09грн є законною й обґрунтованою.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п.6.2 договору орендна плата, відшкодування (компенсація) витрат орендодавця по створенню належних умов для користування майном та компенсація орендодавцю сплаченої орендодавцем плати за землю, перераховані несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується за весь період з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за весь період, починаючи з першого дня прострочення виконання грошового зобов`язання та до його фактичного виконання. Оплата пені не звільняє орендаря від сплати борг по даному платежу.

Позивачем надано розрахунок пені, а саме:

-за період з 08.12.21 по 01.06.23 (на заборгованість з електроенергії 6 722,00грн.), що складає 3 977,95грн.;

-за період з 26.12.21 по 01.06.23 (на заборгованість з орендної плати 14 194,00грн.), що складає 8 274,53грн.;

-за період з 31.12.21 по 01.06.23 (заборгованість з оплати за землю 6 149,00), що складає 3 569,45грн.

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем надано розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, а саме:

-за період з 08.12.21 по 01.06.23 (на заборгованість з електроенергії 6 722,00грн.), що складають: 3% річних - 298,00грн., інфляційні втрати за період з грудня 2021 по травень 2023 2 116,23грн.;

-за період з 26.12.21 по 01.06.23 (на заборгованість з орендної плати 14 194,00грн.), що складають: 3% річних - 609,00грн., інфляційні втрати за період з січня 2022 по травень 2023 4 357,26грн.;

-за період з 31.12.21 по 01.06.23 (заборгованість з оплати за землю 6 149,00), що складають: 3% річних 261,00грн., інфляційні втрати за період з січня 2022 по травень 2023 1 887,61грн.;

Судом здійснено перевірку наданих позивачем розрахунків пені, 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що розрахунки здійсненні арифметично правильно.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 81 656,44грн. на підставі ч.2 ст. 785 ЦК України.

Як вище зазначено, позивач направив відповідачу, а останній 30.11.21р. отримав лист №№14-11/232 від 19.11.21р., в якому на підставі пункту 8.5 договору позивач повідомив про дострокове розірвання договору з 15.12.21р. та просив відповідача у термін до 15.12.21р. повернути орендоване майно за актом приймання-передавання (повернення) й сплатити наявну за договором заборгованість з орендної плати у сумі 27 067,09грн. (а.с.27). Отже, відповідно до умов договору цей договір є розірваним з 15.12.21р.

Згідно зі статтею 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Доказів повернення майна з оренди, вжиття заходів щодо своєчасного повернення майна з оренди після припинення договору чи вчинення позивачем перешкод у його поверненні відповідач суду не надав.

За таких обставин суд доходить висновку, що неповернення орендованого майна за договором у період після закінчення строку дії договору, тобто після 15.12.21р.1, відбулося виключно з вини самого орендаря (відповідача), а тому існують усі правові підстави для застосування до нього неустойки за безпідставне користування об`єктом оренди після закінчення строку дії договору відповідно до частини другої статті 785 Цивільного кодексу України.

Заявлена позивачем до стягнення в порядку частини другої статті 785 Цивільного кодексу України неустойка в сумі 81 656,44грн (2401,66 х 2 = 4 803,32 х 17 = 81 565,44). розрахована станом на 01.06.2023 за 17 місяців, тобто з 01.01.22р. по 31.05.23р. Базою нарахування неустойки визначено орендну плату за останній місяць оренди листопад 2021 року, яка становить 2 401,66 грн.

Зі змісту норм частини першої статті 762 Цивільного кодексу України та частини першої статті 286 Господарського кодексу України вбачається, що договір оренди є підставою виникнення права наймача (орендаря) користуватися орендованим майном упродовж строку його дії зі сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору; а припинення такого договору є підставою виникнення обов`язку наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Користування майном за договором оренди є правомірним, якщо воно відповідає його умовам та положенням чинного законодавства, які регулюють такі правовідносини з урахуванням особливостей предмета найму та суб`єктів договірних правовідносин.

Відносини найму (оренди) у разі неправомірного користування майном можуть регулюватися умовами договору, що визначають наслідки неправомірного користування майном, та нормами законодавства, які застосовуються до осіб, які порушили зобов`язання у сфері орендних відносин.

Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов`язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов`язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 Цивільного кодексу України, статей 283, 284, 286 Господарського кодексу України. Із припиненням договірних (зобов`язальних) відносин за договором у наймача (орендаря) виникає новий обов`язок - негайно повернути наймодавцеві річ.

Після спливу строку дії договору оренди невиконання чи неналежне виконання обов`язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому, права та обов`язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов`язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.

Відтак, користування майном після припинення договору оренди є таким, що здійснюється не відповідно до його умов неправомірне користування майном, у зв`язку з чим вимога щодо орендної плати за користування майном за умовами договору, що припинився (у разі закінчення строку, на який його було укладено тощо), суперечить змісту правовідносин за договором найму (оренди) і регулятивним нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма статті 762 Цивільного кодексу України («Плата за користування майном») і охоронна норма частини другої статті 785 Цивільного кодексу України («Обов`язки наймача у разі припинення договору найму») не можуть застосовуватися одночасно, адже орендар не може мати одночасно два обов`язки, які суперечать один одному: сплачувати орендну плату, що здійснюється за правомірне користування майном, і негайно повернути майно.

Отже, положення пункту 3 частини першої статті 3 та статті 627 Цивільного кодексу України про свободу договору не застосовуються до договорів оренди в тій їх частині, якою передбачені умови щодо здійснення орендної плати за період від моменту припинення дії договору до моменту повернення орендованого майна, оскільки сторони в такому випадку відступають від положень актів цивільного законодавства (стаття 6 Цивільного кодексу України).

Неврахування таких висновків щодо застосування положень цивільного та господарського законодавства на практиці призводить до того, що з орендаря, який після припинення строку дії договору оренди не повернув майно орендодавцю на його вимогу, фактично стягується потрійний розмір орендної плати, а саме: безпосередньо орендна плата, а також неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Наведений підхід у регулюванні орендних правовідносин, вочевидь, не узгоджується з такими загальними засадами цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України).

З викладеного вбачається, що обов`язок орендаря сплачувати орендну плату за користування орендованим майном зберігається до припинення договору оренди (до спливу строку його дії), оскільки орендна плата є платою орендаря за користування належним орендодавцю майном та відповідає суті орендних правовідносин, що полягають у строковому користуванні орендарем об`єктом оренди на платній основі.

Водночас неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення договору оренди - якщо наймач не виконує обов`язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення вказаного договору, коли користування майном стає неправомірним. Для притягнення орендаря, що порушив зобов`язання, до зазначеної відповідальності необхідна наявність вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 Цивільного кодексу України.

Тому, яким би способом у договорі оренди не регламентувалися правовідносини між сторонами у разі невиконання (несвоєчасного виконання) наймачем (орендарем) обов`язку щодо повернення речі з найму (оренди) з її подальшим користуванням після припинення такого договору, проте ці правовідносини не можуть врегульовуватись іншим чином, ніж визначено частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України (зокрема, з установленням для наймача (орендаря) будь-якого іншого (додаткового) зобов`язання, окрім того, що передбачений вказаною нормою).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19.

Судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку пені та встановлено, що розрахунок пені здійснений арифметично правильно.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення неустойки у розмірі подвійної орендної плати за несвоєчасне повернення майна в сумі 81 656,44грн є обґрунтованими та правомірними.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 233, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Аском Сервіс» (49000, м. Дніпро, вул. Василя Корнієнка, буд. 72, код ЄДРПОУ 34561966) на користь позивача - Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (50095, м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд. 1, код ЄДРПОУ 24432974): 27 067,09грн. - заборгованість із орендної плати, відшкодування електроенергії та плати за землю, 15 821,93грн. - пені, 1 168,00грн. - 3% річних, 8 361,10грн. - інфляційних втрат, 81 656,44грн. неустойки та 2684,00грн. - витрат на сплату судового збору .

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України рішення складено та підписано без його проголошення 04.10.23р.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Васильєв О.Ю.