Рішення № 113918160, 03.10.2023, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/2701/23

Провадження № 2/626/515/2023

РІШЕННЯ

Іменем України

03.10.2023 року м. Красноград

Красноградський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Гусара П.І.,

за участю секретаря Івашкіної Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Краснограді, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еліт Фінанс" треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Нелюба Марина Анатоліївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконання,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еліт Фінанс" в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №127737 від 10.06.2021 року про стягнення з неї на користь відповідача коштів в розмірі 9264,00 грн.

Позивач в позовній заяві посилається на те, що 10.06.2021 року приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Остапенком Є.М. було вчинено виконавчий напис №127737 про стягнення з неї на користь відповідача заборгованості в розмірі 9264,00 грн. З додатку «ДІЯ» вона дізналась про те, що приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Нелюба М.А. відкрите виконавче провадження №66947049 з примусового виконання виконавчого напису №127737, виданого 10.06.2021 року про стягнення з неї на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» заборгованості в розмірі 9264,00 грн. Вважає, що приватний нотаріус, не мав права видавати оскаржуваний виконавчий напис, а тому цей напис є таким, що не підлягає виконанню. Вона не має будь-яких зобов`язань перед відповідачем, підтверджених нотаріально посвідченою угодою, що свідчить про відсутність підстав для вчинення 10.06.2021 року приватним нотаріусом виконавчого напису №127737 про стягнення з неї заборгованість у розмірі 9264,00 гривень.

Позивач ОСОБА_1 03.10.2023 року подала до суду заяву в якій просить справу розглядати за її відсутності, позовні вимоги підтримує.

Від відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» 14.09.2023 року до суду надійшла заява в якій позов визнали та у зв`язку із визнанням позову просять стягнути з них на користь позивача судові витрати на оплату судового збору у розмірі 50% від загальної суми.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору в судове засідання не з`явились, повідомлені судом про час, дату та місце розгляду справи належним чином.

Враховуючи те, що учасники справи належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, суд вважає за можливе відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів не здійснюючи фіксування судового процесу.

Суд дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Нелюба М.А. від 25.09.2021 року відкрито виконавче провадження №66947049 про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості в розмірі 9264,00 грн на підставі Виконавчого напису №127737 від 10.06.2021 року виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М.

Позивач вважає, що оскаржуваний виконавчий напис нотаріуса не підлягають виконанню, оскільки виданий без будь-яких законних підстав.

Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів визначена у Главі 14 Закону «Про нотаріат» та Главі 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року (далі - Порядок).

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» (далі - Закон), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 826/20084/14 (провадження № 11-174ас18) відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відповідачем не доведена та обставина, що серед наданих ним нотаріусу для вчинення виконавчого напису документів був наданий оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку.

Зазначене узгоджується із висновками щодо застосування відповідних норм права, викладеними в постанові ВС у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.03.2020 № 757/24703/18-ц.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1ст.4 ЦПК).

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1ст. 76 ЦПК).

Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.

Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності заборгованості, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушили норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Зазначені обставини є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а тому суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства та він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

За вказаного, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України").

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

В матеріалах справи міститься квитанція від 05.09.2023 року згідно з якою ОСОБА_1 було сплачено судовий збір у розмірі 536,80 грн з урахуванням положення ч. 4 ст. 136 ЦПК України.

Як вбачається із заяви, яка надійшла від відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», позовні вимоги ОСОБА_1 відповідачем визнано повністю, заява подана до початку розгляду справи по суті, що є підставою для повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а інші 50 відсотків судового збору підлягають стягненню з відповідача.

Так, сплачений позивачем при зверненні до суду з позовною заявою судовий збір підлягає стягненню з відповідача у сумі 268,40 грн.

Крім того позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 268,40 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 80, 81, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню вчинений 10.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем виконавчий напис №127737 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», код ЄДРПОУ 40340222, місцезнаходження за адреса: поштовий індекс 03035, м. Київ, пл. Солом`янська, буд. 2, заборгованості в розмірі 9264 (дев`ять тисяч двісті шістдесят чотири) грн 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», код ЄДРПОУ 40340222, місцезнаходження за адреса: поштовий індекс 03035, м. Київ, пл. Солом`янська, буд. 2, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 понесені судові витрати на оплату судового збору в сумі 268 (двісті шістдесят вісім) грн 40 коп.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області повернути з Державного бюджету України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 50% відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову згідно квитанції №14 від 05.09.2023 року, що становить 268 грн (двісті шістдесят вісім) 40 коп. з рахунку населений пункт Красноградський районний суд Харківської області/Красноградська міська ТГ, отримувач коштів ГУК Харків обл/МТГ Красноград/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA038999980313191206000020611, код класифікації доходів бюджету 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), наявність відомчої ознаки: «00» Без деталізації за відомчою ознакою.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в Харківський апеляційний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя