Рішення № 113910964, 03.10.2023, Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541

№ провадження 2/356/119/23

Справа № 356/376/23

РІШЕННЯ (ЗАОЧНЕ)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2023 Березанський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Дудар Т.В.

за участю секретаря Харченко Ж.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області в порядку спрощеного позовногопровадження зповідомленням (викликом)сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Березанського міського суду Київської області звернулося АТ КБ «ПриватБанк» (далі позивач, Банк) з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості. Свої вимоги обґрунтувало тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 25.07.2011. 14.06.2018 відбулась державна реєстрація та змінено повне та скорочене найменування позивача з Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (скорочена назва ПАТ КБ «ПриватБанк») на Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (скорочена назва АТ КБ «ПриватБанк»).

Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг (далі договір), що підтверджується підписом у заяві.

Відповідач ознайомлений із Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується підписом відповідача у анкеті-заяві, де є відповідні запевнення відповідача щодо ознайомлення та надання документів у письмовому виді, а також наказом банку про їх затвердження.

Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю поінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі. Формулярами та стандартними формами є саме «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи», які згідно з заявою отримані відповідачем для ознайомлення в письмовій формі.

Отже, підписавши заяву між сторонами, відповідно до ст. 634 ЦК України, був укладений договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку (ст. 1066 ЦК України) та кредитного договору (ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до виявленого бажання відповідачу було відкрито кредитний рахунок (що підтверджується випискою по рахунку, яка додається до позову) та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.

Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримав кредитну картку.

У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 38000,00 грн.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п. 2.1.1.2.3 договору, на підставі яких відповідач при укладанні договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його змін (збільшення або зменшення) за рішенням та ініціативою банку.

Власник картрахунку зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, який відповідно до п. 1.1.1.51 Договору короткостроковий кредит, який надається банком клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його рахунку в розмірі ліміту кредитування.

АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, а саме відповідно до п. 2.1.1.12.3. Погашення кредиту поповнення картрахунку держателя, здійснюється шляхом внесення коштів у готівковому або безготівковому порядку і зарахування їх Банком на картрахунок держателя, а так само шляхом договірного списання коштів з інших рахунків клієнта на підставі договору. Таким чином, відповідач зобов`язався здійснювати погашення кредиту та процентів внесенням коштів на кредитний рахунок у розмірі, що не менше мінімального обов`язкового платежу.

У зв`язку із порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 20.03.2023 має заборгованість у розмір 37230,55 гривень, яка складається з: 36578,53 гривень заборгованість за кредитом; 652,02 гривень заборгованість за відсотками за користування кредитом; 0,00 гривень заборгованість за комісією; 0,00 гривень пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Як стверджує позивач, на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав та інтересів АТ КБ «ПриватБанк», відтак, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 25.07.2011 у розмірі 37230,55 гривень станом на 20.03.2023, яка складається з такого: 36578,53 гривень заборгованість за кредитом; 652,02 гривень заборгованість за відсотками за користування кредитом; 0,00 гривень заборгованість за комісією; 0,00 гривень пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, та судові витрати у розмірі 2684,00 гривень (судовий збір).

В силу приписів пункту 1 ч. 4 ст. 19, п. 1 ч. 6 ст. 19, п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України вказана цивільна справа може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження.

При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження враховано клопотання представника позивача, те, що дана справа не належить до категорії спорів, визначених ч. 4 ст. 274 ЦПК України, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, ціна позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорія та складність справи; обсяг та характер доказів у справі; кількість сторін.

Ухвалою судді Березанського міського суду Київської області від 15.05.2023 вказану вище позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Клопотання представника позивача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін задоволено, розгляд справи ухвалено здійснювати суддею одноособово в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

21.06.2023 Березанський міський суд Київської області виніс ухвалу про здійснення переходу з розгляду цивільної справи за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, а також надав сторонам строк для подачі відзиву, відповіді на відзив, заперечень.

Кожен з учасників справи мав право безпосередньо знайомитися з матеріалами справи, з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі, судові повістки про виклик до суду, копія позовної заяви з доданими до неї документами відповідачу надсилались судом в порядку ст. 128 ЦПК України на адресу його зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання.

Однак, конверти повернулися до суду із відміткою органів поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 121; 132; 134; 142;144).

Згідно з п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разіненадання учасникамисправи інформаціїщодо їхадреси судоваповістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Днем врученнясудової повісткиє: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; (п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України).

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 в силу вимог ст. 128 ЦПК України належним чином повідомлений про місце, дату і час судового засідання.

Відповідач ОСОБА_1 не скористався своїм правом, наданим ст. 178 ЦПК України, та не подав відзив на позовну заяву.

Позивач, належним чином повідомлений про місце,дату ічас судовогозасідання до суду не направив свого представника, подавши разом із позовною заявою клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, у якому, серед іншого, зазначено, що позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення суду, у разі виникнення обставин, викладених в ч. 1 ст. 280 ЦПК України, позивач не заперечує (а.с. 6).

Згідно зч.3ст.211ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно доч.1ст.223ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В силу приписів ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Як визначеноч.1ст.1ст.280ЦПК України,суд можеухвалити заочнерішення напідставі наявниху справідоказів заодночасного існуваннятаких умов: 1)відповідач належнимчином повідомленийпро дату,час імісце судовогозасідання; 2)відповідач нез`явився всудове засіданнябез поважнихпричин абобез повідомленняпричин; 3)відповідач неподав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зважаючи на те, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання відповідач ОСОБА_1 повторно не з`явився в судове засідання без поважних причин та без повідомлення причин такої неявки, не подав відзив, а позивач не заперечує проти проведення заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про наявність усіх умов для проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими Главою 11 Розділу ІІІ ЦПК України (ч. 2 ст. 281 ЦПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст.5ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 1 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

В силу приписів ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказами згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 15 ЦК України закріплює право особи на захист цивільних прав та інтересів. Так, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

В силу приписів п. 1 ч. 1 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (ст. 1054 ЦК України).

Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Як визначено ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом статті 1056-1ЦК України (розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно доч.1ст.1048ЦК Українипозикодавець маєправо наодержання відпозичальника процентіввід сумипозики,якщо іншене встановленодоговором абозаконом.Розмір іпорядок одержанняпроцентів встановлюютьсядоговором.Якщо договоромне встановленийрозмір процентів,їх розмірвизначається нарівні обліковоїставки Національногобанку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 1050ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Як визначено ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 25.07.2011 ОСОБА_1 звернувся до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку (а. с. 69).

Як вбачається зі Статуту Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (нова редакція) Наказом Мінфіну від 21 травня 2018 року № 519 (рішенням єдиного акціонера Банку) було змінено тип Банку на приватне та його найменування на акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк». Банк є правонаступником всіх прав та обов`язків публічного акціонерного товариства комерійний банк «ПриватБанк», яке було правонаступником всіх прав та обов`язків закритого акціонерного товариства комеріційний банк «ПриватБанк», яке було правонаступником всіх прав та обов`язків товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «ПриватБанк» (а.с. 102-103).

У анкеті-заяві зазначено, що ОСОБА_1 згоден з тим, що ця анкета-заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг. Крім того в Анкеті-заяві вказано, що він ознайомлений та згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.

Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 25.07.2011 підписана відповідачем, про що свідчить підпис на ній.

До зазначеної вище Анкети-заяви позивач додав «Приклади використання кредитних коштів на платіжній карті «Кредитка Універсальна», 55 днів пільгового періоду з розрахунком загальної суми витрат клієнта» та довідку про умови кредитування з використанням платіжної карти «Кредитка Універсальна, 55 днів пільгового періоду», які датовані 30.08.2011 та підписані відповідачем (а.с. 70).

Також до позовної заяви долучено Інформацію про основні умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, який містить підпис відповідача та відображає інформацію про основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо реальної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та додаткову інформацію (а.с. 71-72).

Згідно з розрахунком заборгованості за договором № б/н від 25.07.2011, укладеним між ПриватБанком та ОСОБА_1 заборгованість відповідача станом на 20.03.2023 становить 37230,55 гривень, яка складається з: 36578,53 гривень заборгованість за тілом кредиту; 652,02 гривень заборгованість за відсотками за користування кредитом; 0,00 гривень заборгованість за комісією; 0,00 гривень пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором (а.с. 7-26).

Факт видачі відповідачу кредитних карток підтверджується наданою позивачем довідкою (а.с. 68).

Відповідач згідно з укладеним договором отримав можливість користуватися послугами банку, в тому числі і користуватися кредитними коштами в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідно до довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 , 31.08.2011 було встановлено кредитний ліміт 1000,00 гривень, зміна кредитного ліміту: 16.11.2011 збільшено кредитний ліміт до 2000,00 гривень; 18.10.2012 збільшено кредитний ліміт до 4000,00 гривень, 28.12.2012 збільшено кредитний ліміт до 8000,00 гривень; 07.02.2017 збільшено кредитний ліміт до 10000,00 гривень; 13.10.2017 збільшено кредитний ліміт до 25000,00 гривень; 18.02.2020 збільшено кредитний ліміт до 30000,00 гривень; 14.08.2020 збільшено кредитний ліміт до 38000,00 гривень; 26.12.2022 зменшено кредитний ліміт до 0,00 гривень (а.с. 67).

Як передбаченоп.63Постанови ПравлінняНаціонального банкуУкраїни №75від 04.07.2018«Про затвердженняПоложення проорганізацію бухгалтерськогообліку вбанках України»виписка зклієнтського рахункуможе слугуватипервинним документом,що підтверджуєфакт списання/зарахуваннякоштів з/нацього/цейрахунку/рахунокклієнта,якщо вонамістить такіреквізити: 1)назву документа(форми); 2)дату складання; 3)найменування клієнта/банку,прізвище,власне ім`ята побатькові (занаявності)фізичної особи; 4)зміст таобсяг операції(підставидля їїздійснення)та одиницюїї виміруза кожноюоперацією,відображеній увиписці зрахунку клієнта; 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.

Таким чином, виписка за договором, що міститься в матеріалах справи за період з 08.08.2011 по 24.03.2023 (а.с. 27-66) є належним доказом щодо заборгованості відповідача за кредитом.

Щодо долученого до позовної заяви Витягу з «Умов та Правил надання банківських послуг», суд виходить з такого.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець, у даному випадку АТ КБ «ПриватБанк».

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

У Анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 25.07.2011, підписаній відповідачем, процентна ставка не зазначена.

Однак, така інформація зазначена у підписаній відповідачем довідці про умови кредитування з використанням платіжної карти «Кредитка Універсальна, 55 днів пільгового періоду» від 30.08.2011.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме з цим Витягом з Умов та Правил надання банківських послуг відповідач ознайомився і погодився з ними, підписуючи Анкету-заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (25.07.2011) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (05.05.2023), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила надання банківських послуг наданий позивачем Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень.

Наданий позивачем Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17.

Виписка з особового рахунку ОСОБА_1 свідчить про те, що він користувався кредитними коштами в межах наданого банком кредитного ліміту, оскільки відповідач здійснював розрахунки за покупки та періодично погашав кредитну заборгованість.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, вказане свідчить про порушення прав позивача, яке підлягає захисту шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт існування у ОСОБА_1 перед позивачем заборгованості за вищевказаним кредитним договором, яка ним добровільно не сплачується.

Станом на час розгляду справи відповідач не надав доказів сплати ним зазначеної суми заборгованості за тілом кредиту.

ОСОБА_1 не скористався своїми процесуальними правами, несучи ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій, не подав відзиву на позовну заяву, не надав контррозрахунку заборгованості, не навів жодних доказів на спростування викладених у позовній заяві обставин.

Перевіривши наданий банком розрахунок заборгованості за кредитним договором, суд дійшов висновку про те, що отримання відповідачем у кредит грошових коштів підтверджено належними доказами по справі і у такого учасника справи, в силу укладеного договору, виникло зобов`язання повернути надані кредитні кошти у розмірі 37230,55 гривень.

Таким чином, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, і питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при пред`явленні позову до суду сплатив судовий збір в сумі 2684,00 грн (а.с. 104).

Таким чином, з огляду на задоволення позовних вимог, з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь позивача 2684, 00 гривень на відшкодування понесених позивачем судових витрат по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 11,15-16, 509, 526, 633, 634, 638, 1048-1049, 1054 ЦК України, ст. 4, 5, 12-13, 76-81, 141, 142, 258-259, 268, 273 -274, 280-282, 284, 289, 354-356 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 25.07.2011 у розмірі 37230 (тридцять сім тисяч двісті тридцять) гривень 55 копійок станом на 20.03.2023, з яких 36578 (тридцять шість тисяч п`ятсот сімдесят вісім) гривень 53 копійки заборгованість за кредитом; 652 (шістсот п`ятдесят дві) гривні 02 копійки - заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на відшкодування судових витрат по сплаті судового збору 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи,якому повнерішення судуне буловручене удень йогоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження: на рішеннясуду -якщо апеляційнаскарга поданапротягом тридцятиднів здня врученняйому повногорішення суду .

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: вул. Грушевського, 1 Д, м. Київ, код ЄДРПОУ: 14360570, рах. № НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя Т. В. Дудар