Вирок № 113910749, 03.10.2023, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 338/748/23

03 жовтня 2023 року Богородчанський районний суд

Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

представника потерпілої-адвоката ОСОБА_5

потерпілої ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023096120000033 від 27.03.2023р. за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження с. Нивочин Богородчанського району, місце проживання АДРЕСА_1 , громадянки України, із повною загальною середньою освітою, не працюючої, одруженої, неповнолітніх дітей на утриманні не має, депутатом не обиралась, згідно ст. 89 КК України раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,

в с т а н о в и в:

24.03.2023, близько 14.25 год., на території домогосподарства, що розташоване в АДРЕСА_1 , між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , на ґрунті тривалих неприязних відносин з приводу користування земельною ділянкою, що межує між господарствами останніх, та на якій рішенням суду встановлений земельний сервітут, виник словесний конфлікт, в ході якого ОСОБА_4 вирішила спричинити тілесні ушкодження ОСОБА_6 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне заподіяння тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, металевою частиною лопати нанесла удар по лівій руці ОСОБА_6 .

Продовжуючи свою злочинну діяльність, охоплену єдиним злочинним умислом, ОСОБА_4 , тримаючи у руках пластикове відро, нанесла ним удар в праву руку потерпілої ОСОБА_6 , а в подальшому удар рукою в обличчя останньої, спричинивши останній тілесні ушкодження.

В результаті умисних протиправних дій, ОСОБА_4 спричинила ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді: крововиливу під кон`юнктиву лівого очного яблука, подряпини по внутрішній поверхні середньої третини правого передпліччя, подряпини по задній поверхні нижньої третини правого передпліччя, садна по задній поверхні правого променево-зап`ясного суглоба, синця з садном на внутрішній поверхні верхньої третини лівого передпліччя, двох подряпин на внутрішній поверхні нижньої третини лівого передпліччя, які згідно вказаного висновку відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 1 ст. 125 КК України як умисне заподіяння легкого тілесного ушкодження.

В рамках кримінального провадження, потерпілою ОСОБА_6 заявлений цивільний позов про стягнення з ОСОБА_4 на її користь 30 000 грн. моральної шкоди.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 вину не визнала повністю, заперечила спричинення потерпілій тілесних ушкоджень. Пояснила, що конфлікту не було, потерпіла сама спровокувала сварку, оскільки почала висмикувати на її подвір`ї кущі рослин. ОСОБА_4 не заперечила, що на відео зображена саме вона, але вважає, що даний доказ не є належним та допустимим, так як зафіксовано без її дозволу, що порушує її право на приватне життя. Пояснення свідка ОСОБА_7 , яка доводиться мамою потерпілої, також не можна приймати до уваги, оскільки вона являється зацікавленою особою. Жодних доказів на підтвердження винуватості обвинуваченої суду не надано, тому просить її виправдати. Цивільний позов не визнала повністю та просила відмовити у його задоволенні.

Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що 24.03.2023 року перебувала у себе на подвір`ї та почула, як її мама ( ОСОБА_7 ) зробила ОСОБА_4 зауваження про неприпустимість насадження куща на земельній ділянки обтяженій сервітутом та яка забезпечує проїзд до її подвір`я. У відповідь пролунала лайка та потерпіла підійшовши до щойно посадженого куща на земельній ділянці обтяженій сервітутом почала його виймати, оскільки куш заважав безперешкодному проїзду на проходу по вказаній частині земельної ділянки, відповідно до рішення суду. В ході сварки ОСОБА_4 нанесла потерпілій удар гостротою та металевою частиною лопати по внутрішній частині лівої руки, внаслідок чого потерпіла отримала синець з садном на внутрішній поверхні верхньої третини лівого передпліччя, двох подряпин на внутрішній поверхні нижньої третини лівого передпліччя. Згодом ОСОБА_4 , тримаючи відро наповнене рідиною, намагалась цим відром вдарити потерпілу в голову. Потерпіла закриваючи голову правою рукою отримала удар відром, внаслідок чого їй було спричинено подряпини по внутрішній поверхні середньої третини правого передпліччя, подряпини по задній поверхні нижньої третини правого передпліччя, садна по задній поверхні правого променево-зап`ясного суглоба. В подальшому ОСОБА_4 пальцями руки вдарила потерпілу в очі, спричинивши крововилив під кон`юнктиву лівого очного яблука. Потерпіла вимушена була звернутись до лікарів та проходити лікування. Зазначила, що конфлікт з ОСОБА_4 триває вже декілька років. ОСОБА_4 не визнає та перешкоджає виконанню рішення суду про встановлення сервітуту, постійно перекопує, викидає сміття, насаджує квіти, туї чи кущі, натягує мотузку для унеможливлення проходу до домоволодіння потерпілої. Потерпіла вимушена постійно здійснювати виклик працівників поліції. У 2020 році ОСОБА_4 було притягнуто до кримінальної відповідальності за аналогічні дії, засуджено до покарання у виді штрафу, однак протиправні дії ОСОБА_4 відносно потерпілої продовжуються. Стягнуту на користь потерпілої моральну шкоду ОСОБА_4 досі не сплачено. Підтримала заявлений нею цивільний позов, просить задовольнити його в повному обсязі та призначити покарання відповідно до закону.

Свідок ОСОБА_7 , яка доводиться мамою потерпілої, в судовому засіданні пояснила, що в них з ОСОБА_4 наявний багаторічний конфлікт за встановлений в судовому порядку сервітут земельної ділянки.

Дана конфліктна ситуація відбулася навесні приблизно в обідній час. Коли свідок підійшла до паркану ОСОБА_4 , яка садила кущі (з метою перешкоди проїзду через земельну ділянку, відповідно до встановленого рішенням суду сервітуту), та запитала навіщо вона це робить, остання почала погрожувати свідку розправою. Дані погрози почула донька свідка ОСОБА_6 , яка зробила обвинуваченій зауваження, тоді і почалася словесна сварка, яка переросла у побиття. ОСОБА_6 намагалася вирвати кущ, а ОСОБА_4 натомість вдарила її залізною частиною лопати в передпліччя лівої руки, відром по праві руці, а потім пальцями рук вдарила в очі. Побиття зафіксувала камера облаштована на будинку та сама свідок, яка знімала подію на телефон. Коли, сварка скінчилася і ОСОБА_6 зайшла до будинку то очі у останньої були червоні, також були помітні синці та садна на руках від лопати. Подряпини ймовірно утворилися від кущів. За медичною допомогою потерпіла вимушена звертатися до Обласної клінічної лікарні в м. Івано-Франківськ. ОСОБА_4 раніше притягувалась до кримінальної відповідальності за такі самі неправомірні дії відносно її доньки. Камеру відеоспостереження, вони облаштували за порадою правоохоронних органів, з метою фіксації неправомірних дій сусідки, яка вже раніше спричинювала тілесні ушкодження її доньці.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченою ОСОБА_4 , її винуватість у пред`явленому обвинувачені, крім показань, даних свідком ОСОБА_7 та потерпілою ОСОБА_6 , також підтверджується дослідженими судом письмовими доказами.

Протоколом огляду місця події від 15.05.2023р. та фототаблицями до нього, проведеного на підставі добровільної заяви ОСОБА_7 , відповідно до яких здійснено огляд проїзду до житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 , що проходить по частині земельної ділянки, розташованій в АДРЕСА_1 .

Протоколом перегляду відеозапису від 29.03.2023 р. та роздрукованими фотознімками до нього, відповідно до яких було переглянуто DVD-R диску, на якому виявлено папку під назвою «0-02-05-7b988b4f2... 29.03.2023 10:39 MP4 video file 16 366 КБ» виявлено відео файл. Зображення кольорове, зйомка триває в денну пору доби, тривалість відеозапису становить 2хв. 17 секунд.

На відеозаписі зображена частина території домоволодіння де проживає ОСОБА_6 . Відео зйомка здійснюється в напрямку воріт, через які здійснюється вхід на територію домогосподарства. Під час перегляду вказаного відео запису відображено, як до ОСОБА_4 , яка перебувала на своєму подвір`ї неподалік огорожі підійшли ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Надалі між ними виник конфлікт в ході якого ОСОБА_4 спричинила тілесні ушкодження ОСОБА_6 .

О 00:01 на відео, в об`єктиві камери наявна частина території домоволодіння, в якому проживає ОСОБА_6 . Біля огорожі перебуває ОСОБА_4 , яка з лопатою в руках здійснює насадження.

О 00:16 за ворота подвір`я виходить ОСОБА_6 та хоче підійти до ОСОБА_4 , однак відходить назад, оскільки остання взяла до рук відро.

О 00:50 ОСОБА_6 знову підходить до ОСОБА_4 та намагається рукою витягнути посаджений кущ і в цей момент отримує від ОСОБА_4 удар лопатою по лівій руці. Надалі ОСОБА_6 тікає до власного подвір`я, а ОСОБА_4 в напрямку ОСОБА_6 та ОСОБА_7 через огорожу виливає з відра якусь речовину.

О 00:57 ОСОБА_6 знову підходить до ОСОБА_4 , яка тримаючи в руках відро замахується ним в напрямку обличчя ОСОБА_6 , однак ОСОБА_6 правою рукою відбиває відро від себе.

О 01:10 ОСОБА_6 йде повз ОСОБА_4 вздовж огорожі, вириває з землі кущ і кидає його на подвір`я ОСОБА_4 , після чого повертається назад до ОСОБА_4 .

О 01:27 ОСОБА_4 лівою рукою наносить один удар в область голови ОСОБА_6 . У відповідь ОСОБА_6 обома руками штовхає ОСОБА_4 в область грудей, обоє відходять один від одного, триває словесний конфлікт.

О 01:36 ОСОБА_4 хоче вирвати телефон із рук ОСОБА_7 , однак їй заважає це зробити ОСОБА_6 , надалі між ними триває розмова.

О 02:07 ОСОБА_6 направляється вздовж огорожі.

О 02:13 ОСОБА_4 йде в напрямку свого будинку.

О 02:17 відео запис припиняється.

Постановою про визнання речових доказів та долучення до матеріалів кримінального провадження від 29.03.2023р., відповідно до якої DVD-R диск із відеозаписом, знятий з камери відеоспостереження, розташований на фасаді будинку, розташованого в АДРЕСА_1 , визнано речовим доказом, та зберігається в матеріалах кримінального провадження.

Протоколом перегляду відеозапису від 26.04.2023 р. та роздрукованими фотознімками до нього, відповідно до яких було переглянуто DVD-R диску, на якому виявлено папку під назвою «video_2023-04-26_l 3-52-34 26.04.2023 13:52 Файл MP4 20 395 КБ» виявлено відео файл. Зображення кольорове, зйомка триває в денну пору доби, тривалість відеозапису становить 52 секунди.

При ввімкненні папки відображено, як біля огорожі господарства належного ОСОБА_7 сусідка ОСОБА_4 за допомогою лопати здійснює насадження кущів. Біля воріт до входу в господарство ОСОБА_7 стоїть ОСОБА_6 , при цьому ОСОБА_7 знімає все що відбувається на мобільний телефон. В цей час від воріт вздовж огорожі, де здійснює насадження ОСОБА_4 підходить ОСОБА_6 та лівою рукою намагається витягнути насаджений нею кущ і отримує від ОСОБА_4 один удар лопатою по руці, після чого ОСОБА_4 із відра в напрямку ОСОБА_7 виливає якусь рідину. Далі біля воріт огорожі, де перебуває ОСОБА_6 , ОСОБА_4 тримаючи в руках відро замахується ним в напрямку обличчя ОСОБА_6 , однак ОСОБА_6 правою рукою відбиває відро від себе. Між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 надалі триває словесний конфлікт в ході якого остання пальцями лівою руки наносить один удар в область голови ОСОБА_6 , яка інстинктивно правою рукою відбиває ліву руку ОСОБА_4 та руками штовхає її в область грудей, словесний конфлікт продовжується. О 00:52 відео запис припиняється.

Постановою про визнання речових доказів та долучення до матеріалів кримінального провадження від 26.04.2023р., відповідно до якої DVD-R диск із відеозаписом, знятий з камери мобільного телефона ОСОБА_7 , визнано речовим доказом, та зберігається в матеріалах кримінального провадження.

Довідкою з КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» №739 від 24.03.2023р., довідкою з КНП «Богородчанська клінічна лікарня» Богородчанської селищної ради» №96 від 28.03.2023р., копією записів із амбулаторного журналу приймального відділення Богородчанської центральної лікарні від 24.03.2023р. та копією догоспітального клінічного протоколу КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» №2150 від 24.03.2023, виданими на ім`я ОСОБА_6 , відповідно до яких остання була оглянута лікарями окулістом та травмотологом, та отримала залючення: підкон`юктивітний крововилив лівого ока, забій тканин лівого передпліччя, внаслідок отриманої травми 24.03.2023р. (а.с. 60-61,71-72, 76-77). Вищезазначені документи постановами від 28.03.2023р. та 06.04.2023р., визнано речовими доказами, та зберігаються в матеріалах кримінального провадження.

Висновком експерта №171 від 27.03.2023р., відповідно до якого у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження: 1 крововилив під кон`юктиву, лівого очного яблука, 1 подряпина по внутрішній поверхні середньої третини правого передпліччя, 1 подряпина по задній поверхні нижньої третини правого передпліччя, 1 садно по задній поверхні правого променево- зап`ясного суглоба, синець з садном на внутрішній поверхні верхньої третини лівого передпліччя, синець з подряпиною на передній поверхні середньої третини лівого передпліччя, 2 подряпини на внутрішній поверхні нижньої третини лівого передпліччя, 1 подряпина на передній поверхні нижньої третини лівого передпліччя, які можуть відповідати терміну вказаному в постанові і відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Подряпини утворилися від ковзної дії тупих твердих предметів з обмеженою діючою поверхнею, садна від ударно-дотичної дії тупих твердих предметів, крововилив під кон`юктиву лівого очного яблука утворився від ударної дії тупого твердого предмета з обмеженою діючою поверхнею, синці утворилися від ударної дії тупих твердих предметів. Вище вказані тілесні ушкодження могли утворюватися, як при нанесенні ударів тупими твердими предметами у зазначені ділянки тіла, так і при ударах вказаними ділянками тіла до таких предметів. Зважаючи на кількість та локалізацію тілесних ушкоджень слід рахувати, що ОСОБА_6 , було спричинено не менше 1-го удару в ділянку лівого ока, 2-х ударів в ділянки правого передпліччя, 1-го удару в ділянку правого променево-зап`ясного суглоба, 5-7 ударів в ділянки лівого передпліччя.

Оцінюючи в сукупності надані стороною обвинувачення докази на підтвердження винуватості ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального проступку, суд керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом», згідно з яким доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Застосування зазначеного критерію при оцінці доказів узгоджується із правовою позицією Європейського суду з прав людини, висловленій у п. 78 рішення ЄСПЛ у справі «Ушаков та Ушакова проти України» від 18.06.2015 року.

Доводи обвинуваченої ОСОБА_4 , що вона не завдавала жодних ушкоджень потерпілій ОСОБА_6 , та у сторони обвинувачення відсутній жодний доказ на підтвердження її винуватості, суд оцінює критично, які ні нічим не підтверджується та вважає дану позицію обвинуваченої, як обраний спосіб захисту.

Наданий стороною обвинувачення висновок експерта №171 від 27.03.2023р., який узгоджується з поясненнями свідка ОСОБА_7 та відеодоказом,дослідженим всудовому засіданні,спростовує зазначені вище доводи обвинуваченої ОСОБА_4 , оскільки на відео чітко видно за зовнішніми ознаками, що саме ОСОБА_4 завдає удари потерпілій ОСОБА_6 .. Крім того, сама обвинувачена ОСОБА_4 , в судовому засіданні, не заперечувала того факту, що на відео зображена саме вона.

Суд відхиляє доводи обвинуваченої щодо визнання відеодоказів, зафіксованих з камери відеоспостереження, наданих потерпілою, недопустимими. Обвинувачена вказує, що камера здійснювала відеофіксацію її особистого приватного життя всупереч гарантій передбачених ст. 32 Конституції України.

Відповідно до ст. 32 Конституції України, не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Суд зауважує, що фізичне розташування камер виключає саму можливість фіксувати інформацію про особисте та сімейне життя особи. Зокрема, мова йде про національність, освіту, релігійні переконання, стан здоров`я, матеріальний стан, дату і місце народження тощо.

Разом з тим, розповсюдження відеозапису може мати місце без дозволу особи, яка на ньому зображена, так як це викликано суспільним інтересом та необхідністю захисту інших осіб. В даному випадку має місце виключення передбачене ст. 32 Конституції України в інтересах прав людини.

Також суд звертає увагу, що між сторонами існує тривалий конфлікт з приводу виконання встановленого земельного сервітуту за рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 31.07.2019р..

Тож встановлення відеокамер, на думку суду, сприяє стримуванню неправомірних дій. А відеофіксація кримінального правопорушення лише підтверджує виправданість встановлення камер і є виключним випадком, коли допускається не лише фіксація, а й отримання відомостей про скоєне правопорушення компетентними органами в порядку передбаченому кримінально-процесуальним законом. Крім того, камери, які фіксують місця вільного проходу чи проїзду, не можуть вказувати на персоналізацію відеоспостереження лише щодо певної особи.

Суд не приймає до уваги доводи обвинуваченої ОСОБА_4 , що покази свідка ОСОБА_7 , не можуть бути належними та допустимими доказами, оскільки вона являється мамою потерпілої, а отже зацікавленою особою, оскільки аналізуючи пояснення свідка ОСОБА_7 , у суду відсутні підстави вважати, що свідок надала суду неправдиві свідчення, так як у сукупності з іншими , дослідженими у судовому засіданні доказами , ці показання свідка підтверджують факт наявності конфлікту та факт спричинення тілесних ушкоджень обвинуваченою потерпілій.

Потерпілою ОСОБА_6 в судовомузасіданні чітко розмежованотілесні ушкодження,які спричинені24.03.2023року ударамилопатою,відром тапальців рукиобвинуваченої татілесні ушкодженняспричинені іншимичинниками.Так,потерпіла вказала,що виявленіу неїтілесні ушкодженняпід часпроведення експертизи №171 від 27.03.2023р., а саме: синець з подряпиною на передній поверхні середньої третини лівого передпліччя, та 1 подряпина на передній поверхні нижньої третини лівого передпліччя спричинені від подряпин куща, який витягувала потерпіла та не утворюють собою причинно-наслідкового зв`язку з ударами обвинуваченої ОСОБА_4 .

Разом зтим потерпілав судовомузасіданні чітковказала спосібнанесення їйтілесних ушкоджень ОСОБА_4 та знаряддяякі останнявикористовувала прицьому.Потерпіла вказала,що відудару нанесеного ОСОБА_4 гостротою та металевою частиною лопати по внутрішній частині лівої руки, їй спричинено тілесні ушкодження: синець з садном на внутрішній поверхні верхньої третини лівого передпліччя, двох подряпин на внутрішній поверхні нижньої третини лівого передпліччя. Від удару нанесеного ОСОБА_4 відром потерпілій, яка закривала голову правою рукою було спричинено: подряпини по внутрішній поверхні середньої третини правого передпліччя, подряпини по задній поверхні нижньої третини правого передпліччя, садна по задній поверхні правого променево-зап`ясного суглоба. В подальшому ОСОБА_4 наносячи удар пальцями руки в очі, спричинила крововилив під кон`юнктиву лівого очного яблука потерпілої.

Такі показанняпотерпілої чіткота повністюузгоджуються здослідженим всудовому засіданнівідеозаписом,на якомувідображено порядокта спосібнанесення обвинуваченоютілесних ушкодженьпотерпілій таз висновком експерта №171 від 27.03.2023р. При цьому, виокремлено тілесні ушкодження внаслідок нанесення ударів потерпілій обвинуваченою, від тілесних ушкоджень спричинених іншими чинниками, що в свою чергу відповідає обсягу пред`явленого ОСОБА_4 обвинувачення.

Покази потерпілої ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_7 , надані в судовому засіданні, а також дослідженні судом письмові докази та відеодокази, узгоджуються між собою щодо часу, місця та способу вчиненого нею проступку, є належними, послідовними, допустимими та достовірними та їх сукупність достатньо доводить вчинення обвинуваченею ОСОБА_4 умисного заподіяння легкого тілесного ушкодження, оскільки вони повністю узгоджуються між собою та з обставинами кримінального провадження, у зв`язку з чим, суд вважає необхідним покласти їх в основу вироку. Суд не сумнівається в достовірності зазначених доказів.

За таких обставин суд вважає вину обвинуваченої доведеною, а її дії кваліфікує ч. 1 ст. 125 КК України як умисне заподіяння легкого тілесного ушкодження.

При призначенні обвинуваченій покарання, суд, діючи за загальними принципами, визначеними статтею 50 КК України, враховує, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженої, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженою, так і іншими особами.

При призначенні покарання суд враховує, що, згідно з ч. 2 ст. 12 КК України, скоєне обвинуваченою кримінальну правопорушення відносяться до кримінального проступку.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої, відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Також суд враховує особу обвинуваченої, яка відповідно до ст. 89 КК України, раніше не судима, за місцем проживання характеризується посередньо, не працює, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Відповідно до ст. 69-1 КК України, за наявності обстави що пом`якшують покарання, відсутність обставини що обтяжує покарання, а також при визнанні обвинуваченим своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального розміру найбільш суворо виду покарання. В даному випадку суд враховує відсутність як обтяжуючих так і пом`якшуючих покарання обставин та невизнання обвинуваченою своєї вини в повному обсязі, яка в останньому слові повідомила про висновок, що вину визнавати не буде.

Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи особу обвинуваченої, яка власного заробітку не має, характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, оскільки обвинувачена наносила ряд тілесних ушкоджень потерпілій різними предметами та рукою, суд приходить до висновку про те, що мірою виправлення обвинуваченої та запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень має бути кримінальне покарання у виді громадських робіт.

Цивільний позов в частині відшкодування завданої кримінальним проступком моральної шкоди у розмірі 30 000 гривень, суд задовольняє частково, виходячи з наступного.

Згідно пунктів 8 та 9 ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної шкоди. Згідно ч.1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.

Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні інших цивільних прав, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

В судовому засіданні встановлено та доведено, що внаслідок завдання легких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_6 остання понесла певні моральні страждання, вимушена була звертатися до лікаря та по правову допомогу, з`являтися за викликами до слідчого. Таким чином було порушено її звичний спосіб життя.

Вирішуючи цивільний позов суд враховує характер та спосіб нанесення тілесних ушкоджень потерпілій, спочатку гострим металевим кінцем лопати по руці, відром в область голови, від якого потерпіла захищалась рукою та пальцями руки в очі потерпілої.

Потерпіла та її представник зазначають, що всупереч встановленого Рішенням суду №338/158/19 від 31.07.2019 року земельного сервітуту та Рішенням №338/966/20 від 19.10.2020 року про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, відносно якої встановлено сервітут, обвинувачена здійснювала насадження рослин на земельній ділянці, яка забезпечує проїзд та прохід до земельної ділянки потерпілої, що стало черговою причиною конфлікту. Однак у суду відсутні підстави враховувати аналогічні обставини встановлені обвинувальним Вироком суду №338/370/20 від 06.10.2020 року відносно обвинуваченої ОСОБА_4 , оскільки судимість погашена і вирок втратив своє правове значення, відповідно обвинувачена не може зазнавати обмежень кримінально-правового і загально правового характеру. При цьому, невиконання вироку чи рішення суду в частині відшкодування стягнутої з обвинуваченої шкоди не впливає на кваліфікацію дій обвинуваченої та на вирішення заявленого цивільного позову.

Із урахуванням викладеного та характеру вчиненого проступку і його наслідків, суд вважає, співмірним заподіяній шкоді стягнення на користь потерпілої грошових коштів у сумі 10 000 гривень.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Витрати на проведення судової експертизи відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 373, 374, 375, 376 КПК України суд

у х в а л и в:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити їй покарання у виді 160 (сто шістдесят) годин громадських робіт.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 , задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 компенсацію моральної шкоди в сумі 10000 гривень.

Речовий доказ:медичну картуамбулаторного хворого№ 0901292980на ім`ядівоче прізвище ОСОБА_8 ,вважати повернутоюпотерпілій ОСОБА_6 ..

Речовій докази: DVD-R диски із відеозаписами, довідку з КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» №739 від 24.03.2023р., довідку з КНП «Богородчанська клінічна лікарня» Богородчанської селищної ради» №96 від 28.03.2023р., копію записів із амбулаторного журналу приймального відділення Богородчанської центральної лікарні від 24.03.2023р. та копію догоспітального клінічного протоколу КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» №2150 від 24.03.2023 - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Обвинуваченій та прокурору копію вироку вручити негайно після проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1