Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 383/1300/23
Номер провадження 2/383/432/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2023 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Бондаренко В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Могиленко В.М.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Товариства зобмеженою відповідальністю«Газопостачальна компанія«Нафтогаз України»до ОСОБА_1 простягнення заборгованості за спожитий природний газ, -
ВСТАНОВИВ:
У липні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 суми основного боргу за спожитий природний газ в розмірі 13780 грн. 13 коп.
В обгрунтування позову позивач зазначив, що як суб`єкт ринку газу з 01.11.2018 року здійснює діяльність з постачання природного газу фізичним та юридичним особам, які використовують його для власних потреб та є постачальником на якого покладені спеціальні обов`язки.
Постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Національноюкомісією щоздійснює державнерегулювання усферах енергетикита комунальнихпослуг (НКРЕКП),які єоднаковим длявсіх побутовихспоживачів України. За договором постачання природного газу постачальник зобов`язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2500 «Про затвердження типового договору постачання природного газу побутовим споживачам» визначено, що договір між постачальником природного газу та споживачем є публічним договором приєднання відповідно до ст.ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України, відповідно укладається шляхом заявочного принципу і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.
Відповідно до вимог Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП №2496 від 30.09.2015 року, акцептуванням публічного договору постачання природного газу побутовим споживачам є повернення споживачем постачальнику підписаної заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачем, та та/або сплата/часткова сплата споживачем вартості спожитого природного газу та/або факт фактичного споживання природного газу.
Відповідач акцептував договір, фактично споживаючи природний газ та частково сплативши вартість спожитого природного газу.
На умовах договору постачання природного газу побутовим споживачам, позивач постачав природний газ, а відповідач отримував його та використовував для власних потреб. Вартість використаного природного газу відповідач зобов`язаний сплачувати щомісячно, відповідно до тарифів, що визначаються нормами чинного законодавства.
Відповідачем по об`єкту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в період з грудня 2020 року по лютий 2023 року включно було спожито природний газ на загальну суму 13780 грн. 13 коп., вартість якого залишилась не оплаченою споживачем.
В порядку досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про сплату заборгованості за спожитий природний газ, яка залишились незадоволеною відповідачем. Заперечення щодо сплати боргу відповідачем не надано.
Постачальник звернувся до Бобринецького районного суду Кіровоградської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, за якою ухвалою суду від 03.02.2023 року по справі №383/132/23 було відмовлено у видачі судового наказу.
Оскільки відповідач у порушення договірних відносин не в повному обсязі сплачував нараховані суми за спожитий природний газ, а тому виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути та судові витрати.
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 09.08.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.38-39).
Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подав до суду заяву про проведення розгляду справи без його участі за наявними в матеріалах справи доказами. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні заперечила проти задоволення позову, пояснивши, що в будинку не проживала та газ не споживала, 16.11.2020 року продала будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
Суд, заслухавши пояснення відповідача, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст.12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).
Відповідно до п.5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно довідки про фінансовий стан споживача ОСОБА_1 , по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , за період з грудня 2020 року по лютий 2023 року включно, наявна заборгованість в сумі 13780 грн. 13 коп. (а.с.27).
Статтею 322 ЦК України на власника покладено тягар утримання майна.
Власність зобов`язує (ч.4 ст.319 ЦК України).
Частина 1 ст.526 ЦК України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
На підтвердження своїх заперечень відповідачем надано суду копію договору купівлі-продажу від 16.11.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Компаніївського районного нотаріального округу Кіровоградської області Скрипнік О.В., зареєстрованого у реєстрі за №574, 578, відповідно якого ОСОБА_1 передала у власність ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , земельну ділянку з розташованим на ній житловим будинком, з належними до нього будівлями і спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.50-53).
Крім того, відповідно до паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 29.11.2014 року, ОСОБА_1 має з 05.05.2016 року зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.47-48).
За таких обставин у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували право власності ОСОБА_1 на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , а також факт проживання у вказаному житловому приміщенні.
Відповідно ч.ч. 1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 16.11.2020 року відчужила житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , докази проживання відповідача у вказаному житловому приміщенні та споживання природного газу у період з грудня 2020 року по лютий 2023 року відсутні, суд приходить до висновку про безпідставність та недоведеність позовних вимог, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», код ЄДРПОУ 40121452, місцезнаходження: вул. Шолуденка, 1, м. Київ, п.і. 04116.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Повне судове рішення складено 02.10.2023 року.
Суддя В.В. Бондаренко
Судове рішення № 113902155, Бобринецький районний суд Кіровоградської області було прийнято 25.09.2023. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 383/1300/23. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: