Ухвала суду № 113896144, 03.10.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

03 жовтня 2023 року 320/11158/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом (у письмовому провадженні) ОСОБА_1 до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАТРІКБУД», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання протиправними дій та скасування сертифікату про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАТРІКБУД» (далі - третя особа 1), ОСОБА_2 (далі - третя особа 2), в якому просить суд:

-визнати протиправними дії відповідача з видачі сертифікату від 27.12.2019 за № КС 162193612570 про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3210500000:05:001:0058;

-скасувати сертифікат від 27.12.2019 за № КС 162193612570 про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3210500000:05:001:0058.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що спірний сертифікат порушує його право власності на придбану у 2021 році на підставі договору купівлі-продажу земельну ділянку (3210500000:05:001:0058), укладеного з ОСОБА_7 , гарантоване Конституцією України, оскільки фактично земельна ділянка зайнята групою осіб, які здійснили самовільне будівництво на ній об`єкта нерухомості.

Ухвалою від 15.09.2021 суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначив судове засідання у справі.

У судовому засіданні 20.01.2022 суд залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Представник відповідача подав відзив на позов, в якому зазначив про відсутність правових підстав для скасування спірного сертифікату, оскільки його було видано відповідачем відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461, на підставі документів поданих третьою особою, у тому числі щодо підтвердження права власності на земельну ділянку 3210500000:05:001:0058 державним актом про право власності на земельну ділянку від 18.04.2007 ЯЕ № 581531. При цьому зазначено, що третя особа 2, як замовник відповідного об`єкта, не надавала інформацію про договір іпотеки земельної ділянки 3210500000:05:001:0058. Водночас за приписами пункту 16 вказаного порядку, відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій декларації несе замовник. Одночасно представник відповідача зауважив, що незрозумілими є обставини купівлі позивачем земельної ділянки 3210500000:05:001:0058 не здійснивши її огляду та його посилання на незнання щодо наявності на земельній ділянці збудованого будинку.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якому наголосив, що відповідач при видачі спірного сертифіката не перевірив наявність обтяження земельної ділянки 3210500000:05:001:0058 іпотекою.

Представником третьої особи 1 подано до суду письмові пояснення до позову, в яких вказано, що спірний сертифікат є актом індивідуальної дії, породжує права та обов`язки тільки для суб`єкта, якому його адресовано, а саме третій особі 1, тож відсутні підстави для його скасування.

Представник позивача подав до суду відповідь на пояснення третьої особи 1, в яких зазначив, що доводи третьої особи 1 є помилковими, оскільки дія спірного сертифікату унеможливлює реалізацію позивачем в повній мірі свого права приватної власності на земельну ділянку 3210500000:05:001:0058, самовільно зайняту групою осіб, які здійснили самовільне будівництво об`єкта на підставі спірного сертифіката.

Представник третіх осіб 3-6 подав до суду пояснення по суті позову вказавши, що видачею спірного сертифікату у 2019 році не могли бути порушені права позивача, оскільки він став власником земельної ділянки 3210500000:05:001:0058 лише у 2021 році, тобто на момент видачі спірного сертифікату у позивача не існувало прав на земельну ділянку. Також наголошено, що об`єкт будівництва (будинок) на вказаній земельній ділянці було введено в експлуатацію в грудні 2019 року, і лише після закінчення будівництва, у 2020 році ОСОБА_7 здійснила звернення стягнення на предмет іпотеки. Окрім того, на думку представника третіх осіб, позивач купуючи земельну ділянку 3210500000:05:001:0058 не міг не знати про наявність на ній збудованого будинку. Таким чином, позивачем невірно обраний спосіб захисту порушеного права, а спір не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, у зв`язку з чим представник третіх осіб 3-6 просив суд закрити провадження в даній адміністративній справі.

Представником третьої особи 1 подані додаткові пояснення у справі, в яких зазначено, що спірний сертифікат є актом індивідуальної дії, тож не породжує для позивача прав та обов`язків, натомість вказано, що його скасування призведе до недотримання справедливої рівноваги та порушення права власності власників квартир у багатоповерховому будинку, збудованому на земельній ділянці 3210500000:05:001:0058.

Представником позивача подано до суду відповідь на пояснення представника третіх осіб, в яких наголошено, що саме спірний сертифікат фактично узаконив незаконний об`єкт, який був самовільно побудований на земельній ділянці 3210500000:05:001:0058, тож його скасування поновить право власності позивача на вказану земельну ділянку.

Представник третіх осіб 3-6 подав до суду додаткові пояснення по суті позову вказавши, що ОСОБА_7 знала про те, що на земельній ділянці 3210500000:05:001:0058 планується будівництво, оскільки діяла на підставі довіреності від імені третьої особи 1 при укладанні договору від 07.09.2016 про комплексну забудову з ТОВ «Девелоперська компанія «ЖИТЛО ІНВЕСТ» та ОСОБА_2 .

Відповідач подав до суду клопотання, в якому просив суд здійснювати розгляд справи за відсутності його представника. Аналогічне клопотання подав представник позивача.

Розглянувши подані представниками учасників справи документи і матеріали, надавши оцінку наявним у матеріалах справи письмовим доказам, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту також КАС України), виходячи з такого.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Пункт 2 частини першої статті 4 КАС України передбачає, що публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктам владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

За усталеною судовою практикою Верховного Суду (зокрема, постанови від 23.05.2018 по справі № 914/2006/17, від 29.05.2019 по справі № 826/15263/18) публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Отже, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на розгляд до адміністративного суду спір, який виник між конкретними суб`єктами відносно їх прав та обов`язків в конкретних публічно-правових відносинах, в яких один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою інших суб`єктів.

Водночас приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило нового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Як встановлено судом з матеріалів справи, позивач оскаржує в межах даної справи виданий відповідачем третій особі 2 сертифікат від 27.12.2019 за № КС 162193612570 про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці 3210500000:05:001:0058, яку позивач придбав у гр. ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу від 12.04.2021 №448.

Разом з тим, відповідно до положень Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 сертифікат виготовляється в одному примірнику та видається замовнику (уповноваженій ним особі), який має зберігати його протягом всього періоду експлуатації об`єкта.

За приписами пункту 19 частини першої статті 4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Таким чином, спірний сертифікат є актом індивідуальної дії та був виданий відповідачем конкретній особі (третій особі 2) задовго до набуття позивачем права власності на земельну ділянку, відповідно, породив права та обов`язки тільки для тієї особи, якій його адресовано. Отже, спірний сертифікат не породив для позивача, після придбання ним земельної ділянки, додаткових прав чи обов`язків, відповідно, не породив для останнього і права на захист (права на звернення із адміністративним позовом).

Разом з тим, заявлений позов позивач обґрунтовує виключно порушенням його права приватної власності на придбану земельну ділянку 3210500000:05:001:0058, яка на його думку, фактично зайнята групою осіб, які здійснили самовільне будівництво на ній об`єкта нерухомості багатоквартирного будинку.

Поряд з цим, вирішення даної справи безпосередньо стосується й приватних інтересів третіх осіб 3-6, як власників квартир у багатоповерховому будинку, розташованому на земельній ділянці 3210500000:05:001:0058.

Таким чином суд вважає, що фактично предметом даної справи є спір про право власності на земельну ділянку 3210500000:05:001:0058.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що даний спір має приватноправовий характер. Одночасно, та обставина, що відповідачем у справі є Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради не змінює правову природу спірних відносин і не перетворює даний спір у публічно-правовий, адже відповідач у таких відносинах владних управлінських функцій щодо позивача не здійснює.

У взаємозв`язку з вищенаведеним в сукупності, враховуючи приватноправовий характер спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що вказаний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та має вирішуватися за правилами цивільного судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Виходячи з наведеного в сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження в адміністративній справі, оскільки спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Керуючись статтями 238, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Закрити провадження в адміністративній справі № 320/11158/21 за позовом ОСОБА_1 до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАТРІКБУД», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання протиправними дій та скасування сертифікату про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.

2. Роз`яснити ОСОБА_1 , що даний спір може бути розглянуто за правилами цивільного судочинства.

3. Роз`яснити ОСОБА_1 , що повторне звернення до адміністративного суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.

Суддя Василенко Г.Ю.