Рішення № 113893929, 02.10.2023, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

02 жовтня 2023 р. Справа № 120/2456/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулася ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначила, що отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

14 лютого 2023 року позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 19 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 27 лютого 2023 року позивачку повідомлено про те, що рішенням від 21 лютого 2023 року їй відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років.

Позивачка не погоджується з таким рішенням пенсійного органу, а тому звернулася з цим позовом до суду із вимогами визнати протиправним та скасувати рішення № 905350120587 від 21 лютого 2023 року про відмову в призначенні їй пенсії за вислугу років та зобов`язати відповідача призначити пенсію за вислугу років з 14 лютого 2023 року відповідно до статті 19 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки.

Ухвалою від 20 березня 2023 року вказану позовну заяву залишено без руху у зв`язку із невідповідністю позовної заяви вимогам пункту 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано позивачці визначитися із змістом позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, а також привести такі у відповідність до змісту позовної заяви.

На виконання вимог ухвали від 20 березня 2023 року позивачкою подано до суду позовну заяву в новій редакції, зі змісту якої слідує, що нею виконано вимоги ухвали суду від 20 березня 2023 року.

Ухвалою від 12 квітня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі, задоволено клопотання позивачки щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

28 квітня 2023 року представником Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до суду подано відзив на позовну заяву. Такий, окрім іншого, обґрунтований тим, що 14 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про переведення її з пенсії за віком на пенсію за вислугу років із застосуванням середньої заробітної плати за 2020-2022 роки.

Згідно з підпунктом 4.2 розділу 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі Порядок №22-1), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

При цьому пенсія за вислугу років не є окремим видом пенсійної виплати, а є різновидом умов пенсійного забезпечення для можливості дострокового призначення пенсії за віком. Тобто, призначення даного виду пенсійного забезпечення має на меті встановлення права для особи на більш ранній вихід на пенсію за віком, ніж це передбачено загальними нормами.

Далі представник цього відповідача зазначив, що відповідно до частини 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Заробітна плата (дохід), визначена частиною 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", застосовується виключно при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, якщо особа після призначення пенсії набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії незалежно від перерв у роботі.

По пенсійній справі позивачки не проводився перерахунок щодо первинного переходу з пенсії по інвалідності на пенсію за віком з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу. Проте перерахунки пенсій щодо зміни умов призначення одного і того ж виду пенсії чинним законодавством не передбачено.

За наведених обставин, на думку цього відповідача, рішення № 905350120587 від 21 лютого 2023 року про відмову у переведенні на пенсію за вислугу років з урахуванням середньої заробітної плати за 2020-2022 роки є правомірним.

08 травня 2023 року представником Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві подано до суду відзив на позовну заяву. У такому йдеться про те, що 14 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою щодо призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві з урахуванням принципу екстериторіальності розглянуто заяву позивачки щодо переведення з одного виду пенсії на інший та прийнято рішення від 21 лютого 2023 року № 905350120587 щодо переведення ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Далі представник цього пенсійного органу стверджує, що на даний час діючим законодавством не передбачено застосування показника середньої заробітної плати по України за три календарні роки, що передують року звернення під час переведення з пенсії за віком на пенсію за вислугу років. При цьому відповідно до частини 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного Фонду.

З наведеного слідує, що процедура призначення пенсії пов`язується з первинним зверненням за призначенням пенсії. У свою чергу переведення з одного типу пенсійних виплат на інший, у тому числі переведення в межах одного виду пенсії за віком, що має місце в даному випадку, не змінює сутності такої процедури як такої, що може бути ініційована після первинного (вперше) призначення одного з видів пенсії та по суті є продовженням виплати зміненої за кваліфікаційними ознаками пенсії.

За таких обставин пенсійним органом обгрунтовано відмовлено в переведенні з пенсії за віком на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 року.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за віком, про що свідчить відповідне рішення пенсійного органу № 905350120587 від 18 липня 2022 року.

14 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про переведення її з пенсії за віком на пенсію за вислугу років, застосувавши при обрахунку такої пенсії середній показник заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 905350120587 від 21 лютого 2023 року позивачці відмовлено в переведенні з пенсії за віком на пенсію за вислугу років.

У рішенні пенсійного органу зазначено, що відповідно до статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу. зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без врахування перерахунку, передбаченого абзацом 5 частини 4 статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною 2 статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

В рішенні констатовано, що на даний час діючим законодавством не передбачено застосування показника середньої заробітної плати по Україні за три календарні роки, що передують року звернення щодо переведення з пенсії за віком на пенсію за вислугу років, а тому ОСОБА_1 відмовлено в переведенні з пенсії за віком на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з застосуванням середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки.

Надаючи правову оцінку рішенню пенсійного органу, що оскаржується, суд зважає на таке.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел врегульовано Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон).

Частиною 1 статті 44 Закону визначено, що звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина 5 статті 45 Закону).

Водночас постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Порядок № 22-1).

Пунктом 4.1 Порядку № 22-1 визначено, що заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

При прийманні документів працівник сервісного центру: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування; з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу (пункт 4.2 Порядку № 22-1).

Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

За приписами пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що рішення пенсійного органу, зокрема, про відмову в призначенні пенсії (переведенні з одного виду пенсії на інший) має бути обґрунтованим, тобто із зазначенням у такому конкретних причин відмови, а такі причини, насамперед, мають бути зазначені у такому рішенні.

Так, судом установлено, що ОСОБА_1 14 лютого 2023 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про переведення з пенсії за віком на пенсії за вислугу років, що підтверджується долученою до відзиву на позовну заяву копією такої заяви. При переведенні на пенсію за вислугу років позивачка просила обчислити таку пенсію із застосуванням показника заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки.

За результатами розгляду такої заяви рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 21 лютого 2023 року № 905350120587 позивачці відмовлено в переведенні з пенсії за віком на пенсію за вислугу років.

При цьому зі змісту такого рішення слідує, що пенсійний орган, розглядаючи подану заяву, надавав оцінку лише тому, чи можливо при такому переведенні застосувати показник середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки.

Про це свідчать посилання у такому рішенні на частину 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п`ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Водночас слід звернути увагу на те, що таке рішення не містить конкретних підстав для відмови у переведенні ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію за вислугу років, а лише констатовано той факт, що ОСОБА_1 відмовлено в переведенні на пенсію за вислугу років.

При цьому підстави пенсійного забезпечення за вислугу років визначені статтею 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Так, відповідно до статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

За приписами статті 52 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають: окремі категорії працівників авіації та льотно-випробного складу; робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітені; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих в технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар`єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи; механізатори (докери-механізатори) комплексних бригад на вантажно-розвантажувальних роботах у портах, а також плавсклад морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, роз`їзних, приміського і внутріміського сполучення); працівники експедицій, партій, загонів, дільниць і бригад, безпосередньо зайняті на польових геологорозвідувальних, пошукових, топографо-геодезичних, геофізичних, гідрографічних, гідрологічних, лісовпорядних і розвідувальних роботах; робітники і майстри (у тому числі старші майстри), безпосередньо зайняті на лісозаготівлях і лісосплаві, включаючи зайнятих на обслуговуванні механізмів і обладнання; деякі категорії артистів театрів та інших театрально-видовищних підприємств і колективів відповідно до пункту "ж" статті 55; працівники освіти, охорони здоров`я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту "е" статті 55; спортсмени відповідно до пункту "є" статті 55.

Тобто, при розгляді заяви ОСОБА_1 від 14 лютого 2023 року пенсійний орган мав би встановити, до якої саме категорії громадян, які мають право на пенсію за вислугу років, належить позивачка та на підставі таких даних прийняти обґрунтоване рішення про переведення позивачки з пенсії за віком на пенсію за вислугу років або відмовити у такому переведенні із посиланням на конкретні обставини (або ж призначити позивачці пенсію за вислугу років або відмовити в такому призначенні).

Відтак, на думку суду, встановлені обставини свідчать про необґрунтованість прийнятого Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві рішення в частині відмови в переведенні з пенсії за віком на пенсію за вислугу років, адже таке рішення не містить обґрунтування конкретних причин для відмови у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за вислугу років.

Разом із тим відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За наведених вище обставин рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 21 лютого 2023 року № 905350120587 належить скасувати з огляду на його необґрунтованість.

Разом із тим як у заяві про переведення з пенсії за віком на пенсію за вислугу років, так і у позові йдеться про необхідність обчислити пенсію із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки.

В контексті таких обставин суд зазначає, що частиною 3 статті 45 Закону встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що частиною 3 статті 45 Закону регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом. Однак, якщо мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.

Однак, як зазначалося судом вище, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві відмовлено ОСОБА_1 у переведенні з пенсії за віком на пенсію за вислугу років, а тому вирішення судом питання щодо застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки в даному випадку є передчасним.

До таких висновків суд дійшов з огляду на те, що суд не може перебирати на себе функції органу Пенсійного фонду і вирішувати питання про переведення ОСОБА_1 з одного виду пенсії на інший, адже завданням адміністративного суду є здійснення судового контролю за правомірністю прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення, а не первинний його розгляд.

За таких обставин з метою захисту порушених прав та інтересів позивачки слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області розглянути заяву позивачки про переведення з пенсії за віком на пенсію за вислугу років від 14 лютого 2023 року із урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цього судового рішення, та прийняти обґрунтоване рішення або про переведення позивачки з пенсії за віком на пенсію за вислугу років, або про відмову в такому переведенні (або про призначення пенсії за вислугу років, або про відмову в такому призначенні).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані представником позивача, суд доходить висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зважає на те, що позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір в розмірі 1073,60 гривень, що підтверджується квитанцією від 09 березня 2023 року.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Водночас при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відтак з огляду на те, що позивачкою при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір в розмірі 1073,60 гривень, а тому на її користь слід стягнути 536,80 гривень за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Визначаючись з приводу розміру судових витрат, які належить стягнути на користь позивача, суд зважає на те, що позивачка звернулася до суду з позовними вимогами, які співвідносяться між собою як основна та похідна, сплативши при цьому судовий збір в розмірі 1073,60 гривень як за звернення до суду з позовом з однією немайновою вимогою.

А тому, задовольняючи позов частково, суд вважає, що половина від суми сплаченого судового збору і є пропорційною до розміру задоволених позовних вимог.

Отже, на користь позивачки слід пропорційно стягнути сплачений нею при поданні позовної заяви до суду судовий збір у розмірі по 268,40 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 905350120587 від 21 лютого 2023 року, яким ОСОБА_1 відмовлено в переведенні з пенсії за віком на пенсію за вислугу років.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області розглянути заяву ОСОБА_1 про переведення з пенсії за віком на пенсію за вислугу років від 14 лютого 2023 року із урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цього судового рішення, та за результатами такого розгляду прийняти обґрунтоване рішення або про переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію за вислугу років, або про відмову в такому переведенні (або ж про призначення пенсії за вислугу років, або про відмову в такому призначенні).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 268 (двісті шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 268 (двісті шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )

Відповідачі:

Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (місцезнаходження: 21028, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 13322403)

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 42098368)

Рішення суду в повному обсязі складено 02.10.2023

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович