Рішення № 113893845, 02.10.2023, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

02 жовтня 2023 р. Справа № 120/7024/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулася ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначила, що 10 квітня 2023 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 20 квітня 2023 року її повідомлено про те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення від 17 квітня 2023 року № 025350001995, яким відмовлено в призначенні пенсії за віком з огляду на відсутність у неї необхідного страхового стажу.

Не погоджуючись із таким рішенням пенсійного органу, позивачка оскаржила прийняте рішення в судовому порядку.

Ухвалою від 29 травня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

07 червня 2023 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, у якому зазначено, що 10 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Згідно з підпунктом 4.2 розділу 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. Пунктом 4.7 згаданого Порядку передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Далі представник цього відповідача вказав на те, що за результатами розгляду поданої позивачкою заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком з підстав недостатності у неї страхового стажу. Так, цим рішенням до страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано період роботи з 03 січня 1978 року по 29 серпня 1978 року згідно з записами в трудовій книжці серії НОМЕР_1 , оскільки відсутні дата та номер наказу про звільнення.

У пункті 2.1 Порядку № 22-1 зазначено, що документами про стаж є документи, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637. При цьому основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно з пунктом 3 Порядку №637 у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Таким чином, на думку представника Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, для зарахування оскаржуваного періоду до страхового стажу ОСОБА_1 необхідно надати уточнюючу довідку про періоди її роботи з посиланням на накази, видані підприємством на підставі первинних документів.

За наведених обставин представник цього відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

11 липня 2023 року на адресу суду надійшов відзив від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Такий, окрім іншого, обґрунтований тим, що 10 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком. Заява позивачки про призначення пенсії розглядалася Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. За результатами розгляду такої заяви 17 квітня 2023 року прийнято рішення № 025350001995, яким відмовлено в призначенні пенсії за віком.

Так, представник цього пенсійного органу зауважив, що до заяви про призначення пенсії позивачкою долучено копію трудової книжки серії НОМЕР_1 . При цьому відповідно до записів № 1-3 такої трудової книжки ОСОБА_1 працювала в Бершадському міському споживчому товаристві з 03 січня 1978 року по 29 серпня 1978 року на посадах стажувальника продавця та молодшого продавця. При дослідженні змісту трудової книжки позивачки встановлено, що в записі від 29 серпня 1978 року про звільнення з роботи відсутнє посилання на документ, на підставі якого зроблено такий запис.

Такі обставини, на думку представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, свідчать про недотримання вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а тому відсутні підстави для зарахування періоду роботи з 03 січня 1978 року по 29 серпня 1978 року до страхового стажу ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

10 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

За результатами розгляду такої заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 17 квітня 2023 року прийнято рішення № 025350001995, яким відмовлено в призначенні пенсії за віком з огляду на відсутність необхідного страхового стажу.

Зі змісту такого рішення слідує, що до страхового стажу позивачки не зараховано період її роботи з 03 січня 1978 року по 29 серпня 1978 року, оскільки в трудовій книжці серії НОМЕР_2 відсутня дата та номер наказу про звільнення.

Надаючи правову оцінку рішенню пенсійного органу, яким позивачці відмовлено в призначенні пенсії за віком з підстав незарахування до страхового стажу одного з періодів її роботи, суд зважає на таке.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел врегульовано Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом а досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина 1 статті 24 Закону № 1058-IV).

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (частини 2 статті 24 Закону № 1058-IV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина 4 статті 24 Закону № 1058-IV).

Отже, страховий стаж, набутий до впровадження системи персоніфікованого обліку, обчислюється на підставі документів згідно із законодавством, що діяло до набрання чинності Законом № 1058-IV.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-ХІІ) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, суд установив, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовлено позивачці в призначенні пенсії за віком у зв`язку з недостатністю необхідного страхового стажу.

Цим рішенням до страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано період її роботи з 03 січня 1978 року по 29 серпня 1978 року, оскільки в трудовій книжці серії НОМЕР_1 не зазначено дату та номер наказу про звільнення.

Визначаючись із тим, чи пенсійним органом правомірно відмовлено у зарахуванні до страхового стажу позивачки періоду її роботи з 03 січня 1978 року по 29 серпня 1978 року, суд враховує наступне.

Порядок ведення (внесення записів) до трудових книжок врегульовано Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, що затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України (далі - Інструкція № 58).

Відповідно до пункту 2.4 Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Згідно з пунктом 2.6 Інструкції у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

У разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів (пункт 4.1 Інструкції № 58).

Аналіз наведених положень дає підстави дійти обґрунтованого висновку, що обов`язок ведення трудових книжок покладено на роботодавців, тому неналежне ведення таких не може позбавити працівника права на соціальний захист, зокрема й на отримання пенсійних виплат.

Більше того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 301 від 27 квітня 1993 року "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника.

Водночас обов`язок ведення трудових книжок покладено на роботодавців, а тому працівник не має нести тягар за неналежне оформлення трудової книжки.

Таким чином, доводи пенсійного органу щодо незарахування до страхового стажу позивачки періоду її роботи з 03 січня 1978 року по 29 серпня 1978 року з підстав незазначення у трудовій книжці дати та номеру наказу про звільнення є безпідставними.

За наведених вище обставин суд дійшов висновку визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 17 квітня 2023 року № 025350001995 в частині відмови в призначенні пенсії за віком з підстави незарахування до страхового стажу періоду роботи ОСОБА_1 з 03 січня 1978 року по 29 серпня 1978 року включно.

З огляду на те, що суд дійшов висновку щодо протиправності рішення пенсійного органу від 17 квітня 2023 року № 025350001995 в частині відмови в призначенні пенсії за віком з підстави незарахування до страхового стажу періоду роботи позивачки, тому задоволенню підлягає й похідна від основної вимоги, що стосується зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 03 січня 1978 року по 29 серпня 1978 року включно.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, та докази, надані позивачкою, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зважає на положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною 1 якої визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачка при зверненні до суду з позовною заявою сплатила судовий збір в розмірі 1073,60 гривень, що підтверджується квитанцією від 19 травня 2023 року.

А тому на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 1073,60 гривень.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 025350001995 від 17 квітня 2023 року в частині відмови в призначенні пенсії за віком з підстави незарахування до страхового стажу періоду роботи ОСОБА_1 з 03 січня 1978 року по 29 серпня 1978 року включно.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період її роботи з 03 січня 1978 року по 29 серпня 1978 року включно.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 )

Відповідачі:

Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (місцезнаходження: 21028, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, буд. 7; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 13322403)

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21910427)

Рішення суду в повному обсязі складено 02.10.2023

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович