Постанова № 113891259, 29.08.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/27212/23

Провадження № 3/761/5925/2023

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2023 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Притула Н.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Державної податкової служби України про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП України, громадянина:

ОСОБА_1 , громадянина України, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «КБ «Земельний Капітал» (код ЄДРПОУ 20280450), адреса місця роботи: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, -

ВСТАНОВИВ:

До суду 01.08.2023 року надійшов протокол, який складений 19.07.2023 року головним державним інспектором відділу перевірок фінансових операцій управління податкового аудиту ГУ ДПС у Дніпропетровській області Семенчук В.В. за результатами документальної позапланової виїзної перевірки АТ «КБ «Земельний Капітал» (код ЄДРПОУ 20280450), в якому зазначено, що уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «КБ «Земельний Капітал» ОСОБА_1 порушив:

- пункт 44.1 статті 44, підпункту 134,1.1 пункту 134.1 статті 134 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 629 823 грн., в тому числі за І квартал 2018 року на суму 44 621 грн., за ІІ квартал 2018 року на суму 60 561 грн., за 1 квартал 2018 року на суму 24 575 грн., за IV квартал 2018 року на суму 40 227 грн., за І квартал 2019 року на суму 59 234 грн., за ІІ квартал 2019 року на 75 949 грн., за ІІІ квартал 2019 року на суму 62 952 грн., за IV квартал 2019 року на суму 71 347 грн., за І квартал 2020 року на суму 63 318 грн., за II квартал 2020 року на суму 64 216 грн., за ІІІ квартал 2020 року на суму 62 823 грн., та завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 164 593 111 грн., а саме: за 2020 рік на суму 1 377 621 грн., за 1 квартал 2021 року на суму 310 527 грн., за півріччя 2021 року на суму 600 709 грн., за три квартали 2021 року на суму 1 032 994 грн., за 2021 рік на суму 1 070 476 грн., за І квартал 2022 року на суму 1 070 476 грн., за півріччя 2022 року на суму 1 070 476 грн., за три квартали 2022 року на суму 1 070 476 грн., за 2022 рік на суму 11301 113 грн., за І квартал 2023 року на суму 164 593 111 грн.;

- пункт 188.1 статті 188, пункту 189.9 статті 189 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено Позитивне значення (ряд. 18.1 або 18.2 Декларації) на загальну суму 497 094 грн., в тому числі за квітень 2022 року на суму 384 794 грн., за грудень 2022 року на суму 112 300 грн.;

- ???п. 46.1 та п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України, в результаті чого не подано фінансову звітність за 2021 рік;

???- п. 69.2. ст. 69 Податкового кодексу України, несвоєчасно повідомлено органи ДПС про відкриття/закриття 434 рахунків платників податків;

- п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України, в результаті чого не подано податкову декларацію з плати за землю (орендної плати) за 2022 рік;

- пп. 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання з орендної плати на землю за 2022 рік на загальну суму 5 894,66 грн.

Вказані порушення відображено в акті перевірки від 01.06.2023 року №41536/Ж5/26-15-07-08-01/20280450. Таким чином ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

Разом з тим, справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП підлягає закриттю з наступних підстав.

Частина 1 статті 163-1 КУпАП передбачає відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Так, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 порушив пункт 44.1 статті 44, підпункту 134,1.1 пункту 134.1 статті 134 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 629 823 грн., в тому числі за І квартал 2018 року на суму 44 621 грн., за ІІ квартал 2018 року на суму 60 561 грн., за 1 квартал 2018 року на суму 24 575 грн., за IV квартал 2018 року на суму 40 227 грн., за І квартал 2019 року на суму 59 234 грн., за ІІ квартал 2019 року на 75 949 грн., за ІІІ квартал 2019 року на суму 62 952 грн., за IV квартал 2019 року на суму 71 347 грн., за І квартал 2020 року на суму 63 318 грн., за II квартал 2020 року на суму 64 216 грн., за ІІІ квартал 2020 року на суму 62 823 грн., та завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 164 593 111 грн., а саме: за 2020 рік на суму 1 377 621 грн., за 1 квартал 2021 року на суму 310 527 грн., за півріччя 2021 року на суму 600 709 грн., за три квартали 2021 року на суму 1 032 994 грн.

При цьому, згідно інформації з офіційного веб-сайту Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вбачається, що ОСОБА_1 призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «КБ «Земельний Капітал» лише з 10.09.2021 року.

Отже, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення в даній частині, оскільки лише з 10.09.2021 року ОСОБА_1 призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «КБ «Земельний Капітал».

Щодо порушень пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2022 рік на суму 11301 113 грн., за І квартал 2023 року на суму 164 593 111 грн., пункт 188.1 статті 188 пункту 189.9 статті 189 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено Позитивне значення (ряд. 18.1 або 18.2 Декларації) на загальну суму 497 094 грн., в тому числі за квітень 2022 року на суму 384 794 грн., за грудень 2022 року на суму 112 300 грн., п. 46.1 та п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України, в результаті чого не подано фінансову звітність за 2021 рік, п. 69.2. ст. 69 Податкового кодексу України, несвоєчасно повідомлено органи ДПС про відкриття/закриття 434 рахунків платників податків, п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України, в результаті чого не подано податкову декларацію з плати за землю (орендної плати) за 2022 рік, пп. 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання з орендної плати на землю за 2022 рік на загальну суму 5 894,66 грн. необхідно зазначити наступне.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Згідно підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є:

прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4 та підпунктом 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4 та підпунктом 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період перевищує сорок мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Платники податку на прибуток - виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до підпункту 137.4.1 пункту 137.4 статті 137 цього Кодексу, фінансовий результат до оподаткування за податковий (звітний) період обчислюють шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування за минулий звітний рік на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя такого року та збільшення на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя поточного звітного року, що визначені відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

Для платників податку, визначених підпунктом 133.1.5 пункту 133.1 статті 133 цього Кодексу, не є об`єктом оподаткування прибуток із джерелом походження за межами України.

Згідно пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України фінансовий результат до оподаткування збільшується:

на суму нарахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів та/або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму залишкової вартості окремого об`єкта основних засобів та/або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта.

на суму залишкової вартості окремого об`єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта;

на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів чи невиробничих нематеріальних активів, віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Пунктом 188.1 статті 188 та пунктом 189.9 статті 189 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

У разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв`язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Відповідно до ???п. 46.1 та п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України Податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов`язань.

Розрахунки (у тому числі розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), які подаються до контролюючих органів відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнюються до податкової декларації.

Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною.

Платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зобов`язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 цього Кодексу.

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зобов`язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим абзацом за формою, визначеною згідно з Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 цього Кодексу.

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого цього пункту, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід`ємною частиною.

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зобов`язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, застосовується відповідальність, передбачена пунктом 120.1 статті 120 цього Кодексу, для подання податкових декларацій (розрахунків).

Для частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Для господарських товариств, корпоративні права яких частково належать державі, та господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, що не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, який настає за звітним, податковим (звітним) періодом є календарний рік.

При цьому розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені статтею 49 цього Кодексу.

Відповідно до п. 69.2. ст. 69 Податкового кодексу України банки, інші фінансові установи, небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей зобов`язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунку/електронного гаманця платника податків - юридичної особи (резидента і нерезидента), у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунку/електронного гаманця.

У разі відкриття або закриття рахунка платника податків - банку, у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, повідомлення надсилається в порядку, визначеному цим пунктом, лише в разі відкриття або закриття кореспондентського рахунка.

У разі відкриття або закриття власного кореспондентського рахунка банки зобов`язані надіслати повідомлення до контролюючого органу, в якому обліковуються, в строки, визначені цим пунктом.

Згідно п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно пп. 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 Податкового Кодексу України платниками плати за землю є: платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, до протоколу надано копію акту від 01.06.2023 року №41536/Ж5/26-15-07-08-01/20280450 про результати документальної позапланової виїзної перевірки АТ «КБ «Земельний Капітал» (код ЄДРПОУ 20280450).

При цьому, до протоколу не надано копії самих декларацій для можливості повного та всебічного з`ясування обставин справи.

Разом з тим, згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Стаття 245 КУпАП передбачає, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з положеннями статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Згідно положень ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Як вбачається, до матеріалів справи, крім самого акту, яким зафіксовано порушення податкового законодавства, не надано будь-яких доказів на підтвердження вказаних в протоколі обставин.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП не доведене належними та допустимими доказами, а тому суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 163-1, ст. 247 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови через Шевченківський районний суд м. Києва до Київського апеляційного суду.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: Н.Г. Притула