Ухвала суду № 113890768, 26.09.2023, Печерський районний суд міста Києва

Дата ухвалення
26.09.2023
Номер справи
757/42521/23-к
Номер документу
113890768
Форма судочинства
Кримінальне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/42521/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2023 року

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора: ОСОБА_3 ,

прокурора: ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката: ОСОБА_5 ,

захисника - адвоката: ОСОБА_6 ,

захисника - адвоката: ОСОБА_7 ,

захисника - адвоката: ОСОБА_8 ,

підозрюваного: ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання Старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_10 , погоджене Прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 240, ч. 2 ст. 364-1 КК України, у кримінальному провадженні № 42022000000001547 від 03.11.2022 року, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_10 , за погодженням прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 , звернулась до слідчого судді з клопотанням, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 240, ч. 2 ст. 364-1 КК України, у кримінальному провадженні № 42022000000001547 від 03.11.2022 року.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42022000000001547 від 03.11.2022 за підозрою ОСОБА_9 , у вчиненні ним кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 240, ч. 2 ст. 364-1 КК України, а також за фактами вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000001547 у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється Спеціалізованою екологічною прокуратурою Офісу Генерального прокурора.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до статуту ВАК «Полтавський ГЗК», у редакції від 29.04.2014, затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів ВАК «Полтавський ГЗК» протоколом № 32 від 25.04.2014, зокрема частини 3 «Мета та предмет діяльності товариства», зазначено:

- п. 3.1. метою діяльності товариства є одержання прибутку в інтересах акціонерів Товариства, шляхом систематичного здійснення виробнично-господарської, інвестиційної, комерційної та іншої підприємницької діяльності, виробництва та реалізації товарів народного споживання та продукції виробничо-технічного призначення, організації та здійснення закупівлі і продажу товарів та продукції, надання юридичних, торговельних та інших послуг, здійснення фінансових та торговельних операцій, залучення іноземних інвестицій, розвиток зовнішньоекономічних зв`язків України, формування товарного ринку, розвитку інфраструктури і реалізації на основі одержаного прибутку соціальних та економічних інтересів акціонерів товариства, а також здійснення іншої, не забороненої чинним законодавством України, діяльності;

- п. 3.2. предметом діяльності товариства є: п. 3.2.1. основний напрямок: пошук (розвідка) корисних копалин; видобування корисних копалин із родовищ, що мають загальнодержавне значення та включені до Державного фонду родовищ корисних копалин; переробка залізної руди і збут виробленої продукції (концентрат, окатки залізорудні), інших корисних копалин та супутніх порід; виконання підривних, транспортних, ремонтних робіт.

Відповідно до частини 7 «Органи товариства», органами товариства є Загальні збори, Наглядова рада, Правління та Ревізійна комісія.

Відповідно до п. п. 7.70 - 7.74 роботою правління керує голова Правління, який:

7.70.1 організує роботу Правління;

7.70.2 скликає засідання Правління, визначає їх порядок денний, головує на засіданнях, забезпечує ведення протоколів засідань;

7.70.3 розподіляє обов`язки між членами Правління;

7.70.4 діє від імені товариства без довіреності і представляє товариство перед всіма органами державної влади та органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами, а також вчиняє/укладає (підписує) договори та інші правочини від імені товариства відповідно до рішень Правління, з урахуванням обмежень, встановлених цим Статутом;

7.70.5 має право одноособово укладати/вчиняти, змінювати або припиняти правочини, розпоряджатися коштами та майном товариства на суму в еквіваленті не більше 5 000 000 (п`яти мільйонів) доларів США, в межах, визначених цим Статутом, рішеннями Загальних зборів, Наглядової ради та Правління товариства;

7.70.6 відкриває поточні та інші рахунки в банківських установах, включаючи валютні рахунки, інші рахунки товариства;

7.70.7 підписує довіреності, статути дочірніх підприємств, положення про філії і представництва, зміни та доповнення до них, інші документи від імені товариства, рішення про укладення (видачу) яких прийнято уповноваженим органом товариства в межах його компетенції відповідно до положень цього Статуту;

7.70.8 наймає та звільняє працівників товариства, розподіляє службові обов`язки, вживає заходи заохочення та накладає стягнення на працівників товариства та видає накази щодо вищевказаних питань відповідно до чинного законодавства України, Статуту та внутрішніх документів товариства. Затверджує штатний розклад, посадові інструкції та посадові оклади працівників товариства;

Повноваження по прийому на роботу та звільненню працівників, заохоченню та накладенню дисциплінарних стягнень можуть бути передані Головою Правління керівникам структурних підрозділів товариства;

7.70.9 в межах своєї компетенції видає накази і дає вказівки, обов`язкові для виконання всіма працівниками товариства;

7.70.10 підписує від імені Правління колективний договір, зміни та доповнення до нього;

7.70.11 має право передавати право підпису правочинів та інших документів від свого імені своїм заступникам, членам Правління та іншим особам в межах їх посадових повноважень;

7.70.12 здійснює інші функції, які необхідні для забезпечення нормальної роботи товариства, згідно з чинним законодавством України та внутрішніми документами товариства;

7.72 голова Правління має право без довіреності діяти від імені товариства відповідно до рішень правління, що можуть прийматися як щодо кожної конкретної юридичної дії від імені товариства, так і щодо певних видів юридичних дій чи будь-яких юридичних дій від імені Товариства.

7.73 у випадку відсутності Голови Правління або неможливості виконання Головою Правління функцій Голови Правління, функції Голови Правління в межах повноважень, передбачених чинним законодавством України, цим Статутом, Положенням про правління, іншими внутрішніми документами товариства, рішеннями загальних 300рів, Наглядової ради та Правління, виконуються без довіреності Першим Заступником Голови правління.

7.74. у випадку відсутності Голови Правління та Першого заступника Голови Правління або неможливості виконання Головою правління та Першим заступником Голови Правління своїх функцій, функції Голови Правління в межах повноважень, передбачених чинним законодавством України, цим Статутом, Положенням про правління, іншими внутрішніми документами Товариства, рішеннями Загальних зборів, Наглядової ради та Правління, виконуються без довіреності одним із Заступників Голови правління.

Згідно п.п. 8.6, 8.7 Посадові особи органів Товариства повинні діяти в інтересах Товариства, дотримуватися вимог законодавства, положень Статуту та інших документів Товариства.

Так, Державним комітетом України по геології і використання надр надано ліцензію ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 00191282, від 29.07.1997 №1012, на видобування/експлуатацію залізистих кварцитів та супутніх (скельний розрив) копалин Лаврикінського родовища.

Згідно наказу від 03.12.2014 №385 Державної служби геології та надр України, Відкритому акціонерному товаристві «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (код за ЄДРПОУ: 00191282) (далі - ВАК/ПАТ «Полтавський ГЗК»), що знаходиться за адресою: Полтавська область, місто Горішні Плавні, вулиця Будівельників, 16, надано спеціальний дозвіл на користування надрами №1012 від 29.07.1997, відповідно до якого товариство має право на користування (видобування) залізистих кварцитів і супутніх корисних копалин - порід скельного розриву Лавриківського родовища.

Також, Державним комітетом України по геології і використання надр надано ліцензію ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (код за ЄДРПОУ: 00191282, від 29.07.1997 №1013, на видобування/експлуатацію залізистих кварцитів та супутніх (скельний розрив) копалин Горішнє-Плавнинського родовища.

Відповідно до наказу від 03.12.2014 №385 Державної служби геології та надр України (далі - ДКЗ), Відкритому акціонерному товаристві «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 00191282) (далі - ВАК/ПАТ «Полтавський ГЗК»), що знаходиться за адресою: Полтавська область, місто Горішні Плавні, вулиця Будівельників, 16, надано спеціальний дозвіл на користування надрами №1012 від 29.07.1997, згідно із яким товариство має право на користування (видобування) залізистих кварцитів і супутніх корисних копалин - порід скельного розриву Горішнє-Плавнинського родовища.

Наказом Держгеонадр від 03.12.2014 №385 внесені зміни до спеціальних дозволів на користування надрами №1012 та №1013, від 29.07.1997, в частині виключення супутньої корисної копалини: скельних порід розкриву та запасів залізистих кварцитів відповідно до протоколу ДКЗ від 21.11.2013 №3041, а також змінено мету користування надрами - видобування залізистих кварцитів.

Наказом Держгеонадр від 26.07.2017 №329 продовжено строк дії дозволу №1012 до 26.07.2037 та внесено зміни до дозволу, у зв`язку з переоцінкою запасів залізистих кварцитів в Державній комісії України по запасах корисних копалин, згідно протоколу від 24.09.2015 №3428, та об`єднання двох родовищ Лавриківського та Горішнє-Плавнинського в один об`єкт надрокористування - Горішнє-Плавнинсько-Лавриківська ділянка надр (родовище), площею 10, 977 км2.

Строк дії спеціального дозволу на користування надрами №1013 від 29.07.1997 закінчився 29.07.2017.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_9 будучи обізнаним про встановлений чинним законодавством порядок видобування корисних копалин загальнодержавного значення, у порушення вимог Кодексу України про надра, Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді порушення встановлених правил охорони та використання надр, переслідуючи корисливий мотив, перебуваючи на посаді Голови правління ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», діючи за попередньою змовою групою осіб з іншими невстановленими на даний час особами, з якими тривалий час співпрацював, мав з ними довірливі відносини та єдиний злочинний умисел, вчинив незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, що спричинило тяжкі наслідки, за наступних обставин.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Згідно з статтею 1 Гірничого закону України - корисними копалинами визначаються природні мінеральні речовини, які можуть використовуватися безпосередньо або після їх обробки.

Відповідно до статті 5 Кодексу України про надра (далі - КУпН), державний фонд надр включає як ділянки надр, що використовуються, так і ділянки надр, не залучені до використання, в тому числі континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.

Родовища корисних копалин - це нагромадження мінеральних речовин в надрах, на поверхні землі, в джерелах вод та газів, на дні водоймищ, які за кількістю, якістю та умовами залягання є придатними для промислового використання.

Техногенні родовища корисних копалин - це місця, де накопичилися відходи видобутку, збагачення та переробки мінеральної сировини, запаси яких оцінені і мають промислове значення. Такі родовища можуть виникнути також внаслідок втрат при зберіганні, транспортуванні та використанні продуктів переробки мінеральної сировини.

Усі родовища корисних копалин, у тому числі техногенні, з запасами, оціненими як промислові, становлять Державний фонд родовищ корисних копалин, а всі попередньо оцінені родовища корисних копалин - резерв цього фонду.

Державний фонд родовищ корисних копалин є частиною державного фонду надр.

Відповідно до статті 6 Кодексу, корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення. Віднесення корисних копалин до корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр.

Згідно ст. 16 Кодексу Про надра (далі - Кодексу) видача, переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії у разі зупинення здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Кодексу, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Згідно з ч. 3 ст. 24 Кодексу, права та обов`язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угод про розподіл продукції - з моменту набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено цією угодою.

Відповідно до ст. 24 Гірничого закону України, гірниче підприємство при проведенні гірничих робіт повинно мати спеціальний дозвіл на користування надрами, акт про надання гірничого відводу, технічний проект, затверджений і погоджений у встановленому порядку, геолого-маркшейдерську, технічну та обліково-контрольну документацію (календарні плани розвитку гірничих робіт, проекти, паспорти, схеми).

Згідно з статтею 28 Кодексу, користування надрами є платним, крім випадків, передбачених статтею 29 цього Кодексу. Плата справляється за користування надрами в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони. Плата за користування надрами справляється у вигляді:

1) рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин;

2) рентної плати за користування надрами в цілях, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин.

Рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин та рентна плата за користування надрами в цілях, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, встановлюються Податковим кодексом України.

Статтею 42 Кодексу передбачено, що родовища, в тому числі техногенні, запаси і прояви корисних копалин підлягають обліку у державному кадастрі родовищ і проявів корисних копалин та державному балансі запасів корисних копалин.

Державний облік родовищ, запасів і проявів корисних копалин здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 14.1.91 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що корисні копалини - природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки;

Згідно з підпунктом 252.1.1. статті 252 Податкового кодексу України платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб`єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об`єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об`єктах (ділянках) надр.

У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 22.08.2013, у голови правління ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» ОСОБА_9 виник злочинний умисел спрямований на незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, після чого останній вступив у злочинну змову з невстановленими на даний час особами.

На виконання заздалегідь розробленого злочинного плану, в 2013 році за завданням ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», ТОВ «Відділення екології та геології Академії гірничих наук України» (виконавець) було здійснило повторну геолого-економічну оцінку запасів Горішнє-Плавнинського та Лавриківського родовищ залізистих кварцитів саксаганської світи (підсвіти К2 2 (сумісно з пачкою К231), підсвіти K23 (пачки К232 та К233) та порід скельного розкриву (амфіболітів і гранітоїдів) у межах раніше розвіданих контурів. Вказані роботи було виконано за результатами попередніх геолого-розвідувальних робіт та даними експлуатаційної розвідки Горішнє-Плавнинського та Лавриківського родовищ.

З метою реалізації злочинного умислу відомого всім учасникам групи, голова правління ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» ОСОБА_9 , діючи відповідно до відведеної йому ролі, ініціював шляхом написання листа списання позабалансових запасів залізистих кварцитів та внесення змін до спеціальних дозволів на користування надрами № 1012 та № 1013, від 29.07.1997, в частині виключення з них можливості видобування супутньої корисної копалини (скельних порід розкриву та запасів залізистих кварцитів) у зв`язку із тим, що видобування супутніх корисних копалин втратило своє промислове значення, а вироблення продукту для реалізації щебню для Товариства є збитковим.

Відповідно до протоколу ДКЗ України від 21.11.2013 № 3041 було погоджено списання позабалансових запасів залізистих кварцитів у контурі кар`єру (в контурі балансових запасів) позабалансових запасів пачки К233 при вмісті заліза магнетитового 10-14% і пачки К232, які є некондиційними за технологічними властивостями (вміст заліза магнетитового у концентраті після збагачення складає менше 50%) Горішнє-Плавнинського та Лавриківського родовищ.

Балансові запаси порід скельного розкриву (амфіболіти та гранітоїди) затверджувались протоколом ДКЗ СРСР від 18.11.1981 № 8874 у кількості 373 млн. 827 тис. м3, обліковувались Державним балансом запасів корисних копалин і рахувались на балансі ПрАТ «Полтавський ГЗК», але протоколом ДКЗ України від 21.11.2013 № 3041 були списані з Державного балансу та балансу підприємства, як такі, що за даних економічних умов втратили своє промислове значення.

На час списання запаси порід скельного розкриву (плагіогранітів, мігматитів, амфіболітів) по Горішнє-Плавнинському родовищу складають: 277 314,0 тис. м3, по Лавриківському родовищу - 66 229,0 тис. м3, всього 343 543,0 тис. м3.

Крім того, протоколом ДКЗ України від 21.11.2013 № 3041 погоджено списання запасів амфіболітів і гранітоїдів вищезазначених родовищ, придатних для виробництва щебню будівельного.

У зв`язку з повною переоцінкою запасів залізистих кварцитів Горішнє- Плавнинського та Лавриківського родовищ, наказом Державної служби геології та надр України від 03.12.2014 № 385 внесені зміни до спеціальних дозволів на користування надрами № № 1012, 1013 від 29.07.1997 в частині виключення супутньої корисної копалини: скельних порід розкриву та запасів залізистих кварцитів з урахуванням протоколу ДКЗ України від 21.11.2013 № 3041, а також змінено мету користування надрами на «видобування залізистих кварцитів».

Тобто, ОСОБА_9 , будучи службовою особою товариства, усвідомлюючи, що без спеціального дозволу на користування надрами товариство не має права здійснювати видобування корисних копалин, завершив підготовку до вчинення кримінального правопорушення, шляхом використання організаційно-розпорядчих функцій пов`язаних із займаною ним посадою для створення необхідних умов щодо виключення можливості видобування супутніх корисних копалин із спеціальних дозволів № № 1012, 1013 від 29.07.1997 та списання запасів супутніх корисних копалин придатних для виробництва щебню з Державного балансу запасів корисних копалин України та балансу товариства, як таких, що за даних економічних умов втратили своє промислове значення.

В подальшому ОСОБА_9 , здійснюючи координацію роботи товариства щодо видобутку залізистих кварцитів, забезпечення розподілу відходів на продукцію, підготовлену до подальшої реалізації, а саме виготовлення в видобутих супутніх корисних копалин та отриманих відходів сухої магнітної сепарації щебеневої продукції, збереження відповідних відходів на території товариства та запобіганню їх використання у інших цілях.

Видобування корисних копалин ВАТ «Полтавський ГЗК» на території Лавриківського та Горішнє-Плавнинського родовищ згідно отриманих спеціальних дозволів на користування надрами №1012 та 1013 (до 24.09.2015) здійснювалось за допомогою проведення буропідривних робіт, подальше транспортування, дроблення та збагачення забезпечувалось потужностями товариства.

Згідно протоколу ДКЗ України від 21.11.2013 №3041, а саме підпункту 2.6.3 пункту 2 зазначено: «експертиза відмітила, що вихідна гірська порода - залізисті кварцити Полтавського ГЗК, підлягає збагаченню методом сухої магнітної сепарації (СМС), в результаті чого отримується магнетитовий концентрат та «хвости» збагачення - відходи СМС. Із магнетитового концентрату отримується промисловий товарний продукт - залізисті окатиші, а із відходів збагачення виготовляється щебінь та відсіви подрібнення.

Щебінь із відходів сухої магнітної сепарації, в основному складений кварцитами силікатними, мономінеральними (~93%), частково (~7%) - сланцями.

Відповідно до висновку експертів за результатами проведення комісійної судової ґрунтознавчої та інженерно-екологічної експертизи від 17.08.2023 №19838/23-34/19839/23-63/19840/23-34, в п. 4,5 зазначено: «Відходами сухої магнітної сепарації (відсів нефракційний) - є силікатні мономінеральні кварцити (~93%), та сланці (~7%). Кварцити та сланці відносяться до корисних копалин, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 № 827 зі змінами і доповненнями в редакції Постанови Кабінету Міністрів України №1370 від 28.12.2011, кварцити та сланці входять до переліку корисних копалин загальнодержавного значення».

Так, підпунктом 2.16 пункту 2 Положення про проектування внутрішнього відвалоутворення та складування відходів виробництва в залізорудних і флюсових кар`єрах, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України № 412 від 17.08.2004 визначено, що відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворились в процесі виробництва чи споживання, а також товари, що повністю чи частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких власник позбувається.

Цим же положенням визначено, що не належать до відходів виробництва гірничовидобувних підприємств некондиційна мінеральна сировина, яка складається в межах гірничого відводу, розривні породи, шлами та хвости збагачення та інші речовини, які складуються в межах гірничого відводу у відпрацьовані кар`єри, у попередньо створені ділянки діючих кар`єрів при поетапній розробці родових копалин.

Згідно ст. 5 Кодексу України про Надра визначено, що техногенні родовища копалин, це місця, де накопичуються відходи видобутку, збагачення та переробки мінеральних сировин, запаси яких оцінені і мають промислове значення.

Згідно наказу Держгеонадр від 08.06.2021 № 428 «Про проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України у липні 2021 року», представниками Південного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної геології та надр України, проведено плановий захід (перевірку) державного нагляду, щодо додержання ПрАТ «Полтавський ГЗК» вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, за результатом якого складено Акт від 13.07.2021 №74/1012-П.

Згідно результатів проведеної перевірки, встановлено, що ПрАТ «Полтавський ГЗК» реалізує, зокрема, відходи сухої магнітної сепарації, отримані в результаті дроблення та збагачення залізистих кварцитів в якості щебеневої сировини, яка не зазначена в спеціальному дозволі та не передбачена метою користування надрами.

Відповідно до висновку експертів за результатами проведення комісійної судової грунтознавчої та інженерно-екологічної експертизи від 17.08.2023, №19838/23-34/19839/23-63/19840/23-34, в п. 7-11 зазначено:

7-8. Скельні розкривні породи представлені амфіболітами та сланцями кварцбіотит-амфіболовими, кварц-біотитовими (кварц-серіцитовими) новокриворізької світи, гранітами та мігматитами кіровоградського комплексу.

Основними породоутворюючими мінералами є: плагіоклаз, кварц, калієвий польовий шпат, амфіболи, біотит, вторинними - хлорит, карбонат, окисли та гідроокисли заліза, епідот-цоїзіт, серицит; акцесорними- апатит, сфен, турмалін, монацит, циркон, рутил, магнетит, пірит. Граніти (мігматити), амфіболіти відносяться до корисних копалин. Згідно Постанови КМУ № 827 від 12.12.1994 зі змінами і доповненнями в редакції Постанови КМУ №1370 від 28.12.2011, граніти (мігматити), амфіболіти відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення.

9. Скельні розкривні породи мають природне утворення. У геологічній будові району Горішнє-Плавнинського та Лавриківського родовищ беруть участь два різновікових структурних поверхи: докембрійський, представлений архейськими та палеопротерозойськими утвореннями, та фанерозойський складений осадовими мезо-кайнозойськими відкладами.

Залізисті кварцити використовуються як промислова залізна руда, а продукція переробки порід скельного розкриття - щебінь та відсіви можуть використовуватись як будівельні матеріали без обмежень.

10, 11. Порожня порода - гірська порода, що залягає поблизу або в межах рудного тіла (корисних копалин), що видобувається з надр разом із рудою, але не містить корисного компонента (заліза) або містить його в кількості, нижчій від бортової (до 25%). Порожні породи витягуються з надр разом з корисними копалинами. Кварцити та сланці відносяться до корисних копалин, згідно Постанови КМУ № 827 від 12.12.1994 зі змінами і доповненнями в редакції Постанови КМ №1370 від 28.12.2011, кварцити та сланці входять до переліку корисних копалин загальнодержавного значення.

З метою запобігання виявлення злочинної діяльності, набуття вигляду добросовісного користувача надрами та прикриття незаконної діяльності, ОСОБА_9 діючи за попередньою змовою групою осіб із невстановленими у ході досудового розслідування особами, забезпечив своєчасне подання необхідної звітності до контролюючих органів Державної податкової служби України, зокрема щодо заповнення Податкової декларації з рентної плати за користування надрами де зазначено видобування відсіву нефракційного (щебінь з відходів сухої магнітної сепарації), скельного розкриву та порожньої породи у період 2015 - 2021 років.

У ході досудового розслідування Державною службою геології та надр України виконано розрахунок (лист № 3313/02-1/2-23 від 15.06.2023) об`єму (обсягу) та виду корисних копалин, які видобуті ПрАТ «Полтавський ГЗК» без спеціального дозволу.

В розрахунках з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (додатку 1 до Податкової декларації з рентної плати) зазначаються: дозвільний документ - спеціальний дозвіл на користування надрами №1012 від 29.07.1997, (до 2018 року зазначався також спеціальний дозвіл на користування надрами №1013 від 29.07.1997) протокол ДКЗ України від 24.09.2015 №3428 (до 4 кварталу 2017 року зазначався протокол ДКЗ України від 21.11.2013 №3041), коефіцієнт рентабельності підприємства, які не мають ніякого відношення до продукції підприємства - щебню з відходів сухої магнітної сепарації (відсів нефракційний), скельний розкрив та порожні породи, оскільки, ця продукція не враховувалась під час розрахунку техніко-економічних показників розробки балансових запасів залізистих кварцитів Горішнє-Плавнинсько-Лавриківської ділянки надр (Горішнє-Плавнинського та Лавриківського родовищ) і не ввійшли до техніко-економічного обґрунтування постійних кондицій запасів залізистих кварцитів. Також, продукція гірничодобувного підприємства не ввійшла до обрахунку вартості спеціальних дозволів на користування надрами №№ 1012, 1013 від 29.07.1997.

Згідно з розрахунками з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (додаток 1 до Податкової декларації з рентної плати) ПрАТ «Полтавський ГЗК» зазначило про податкове зобов`язання з рентної плати за реалізовані обсяги щебню виготовленого з супутніх корисних копалини, а саме: з відходів сухої магнітної сепарації (відсіву нефракційного), скельного розкриву та порожньої породи, відповідно до якого було встановлено, що ПрАТ «Полтавський ГЗК», не маючи відповідного спеціального дозволу на користування надрами, здійснив реалізацію відходів сухої магнітної сепарації, зокрема:

- відсіву нефракційного (щебінь з відходів сухої магнітної сепарації): у 2015 році - 489 756 тон., у 2016 році - 1 272 200 тон, у 2017 році - 1 069 188 тон, у 2018 році - 1 124 055 тон, у 2019 році - 1 325 117 тон, у 2020 році - 1 431 685 тон, у 2021 році - 1 365 557 тон, у загальній кількості 8 177 558 тон (5 110 973 куб. м);

- скельного розкриву: у 2017 - 2 545 670 тон, у 2018 - 2 665 119 тон, у 2019 - 3 200 950 тон, у 2020 році 2 986 976 тон, у 2021 році - 2 623 992 тон, в загальній кількості 14 022 707 тон;

- порожні породи: у 2015 році 12 368 тон, у 2016 році 86 925 тон, у 2017 році 222 464 тон, у 2018 році 266 865 тон, у 2019 році 84 565 тон, у 2020 році - 51 701 тон, у 2021 році - 172 173 тон, в загальній кількості 897 061 тон.

Відповідно до пункту 2 Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997 р. № 432 визначено:

-супутні корисні копалини і компоненти - корисні копалини і компоненти, видобуток яких здійснюється разом з основними корисними копалинами, а вилучення і промислове використання технологічно можливі та економічно доцільні у процесі переробки основної мінеральної сировини;

-мінеральна сировина - корисна копалина, видобута і перероблена на товарну продукцію гірничого виробництва;

-спільно залягаючі корисні копалини - корисні копалини, що утворюють в розкривних і вмісних породах самостійні поклади, селективний видобуток і вилучення яких технологічно можливі та економічно доцільні у процесі видобутку основних корисних копалин;

-товарна продукція гірничодобувного підприємства - мінеральна сировина, видобута гірничодобувним підприємством і відповідає установленим стандартам.

Після проведення перевірки працівниками Південного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної геології та надр України, та виявлення недоліків, а саме того, що ПрАТ «Полтавський ГЗК» реалізує відходи сухої магнітної сепарації, отримані в результаті дроблення та збагачення залізистих кварцитів в якості щебеневої сировини, яка не зазначена в спеціальному дозволі та не передбачена метою користування надрами.

ОСОБА_9 зрозумівши, що злочинну діяльність ПрАТ «Полтавський ГЗК» спрямовану на незаконне видобування та реалізацію корисних копалин загальнодержавного значення викрито, виніс наказ від 29.09.2021 №3170 про зупинення з 29.09.2021 реалізації відходів сухої магнітної сепарації, чим підтвердив свою обізнаність у незаконному видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення.

Таким чином, голова правління ПрАТ «Полтавський ГЗК» ОСОБА_9 , за попередньою змовою з іншими не встановленими на даний час особами, у період часу з 2015 до 2021, здійснив незаконне видобування супутніх корисних копалин загальнодержавного значення, а саме відсіву нефракційного (щебінь з відходів сухої магнітної сепарації), у загальній кількості 8 177 558 тон (5 110 973 куб. м), скельного розкриву в загальній кількості 14 022 707 тон, порожні породи в загальній кількості 897 061 тон, що спричинило тяжкі наслідки для Держави, які виразились у заподіянні істотної шкоди довкіллю.

Відповідно до розрахунків розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, суб`єктом господарювання ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», за незаконно видобуті порожні породи, у кількості 897 061 тон, Державі завдано збитки у сумі 7 993 710 571, 00 гривень.

Відповідно до розрахунків розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, суб`єктом господарювання ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», за незаконно видобуті породи скельного розкриву, у кількості 14 022 707 тон, Державі завдано збитки у сумі 124 956 342 077, 00 гривень.

Відповідно до розрахунків розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, суб`єктом господарювання ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» за незаконно видобутий відсів нефракційного (щебінь з відходів сухої магнітної сепарації), у кількості 8 177 558 тон (5 110 973 куб. м), Державі завдано збитки у сумі 24 175 928 032, 20 гривень.

Загальний розмір збитків завданих державі у зв`язку з незаконним видобуванням надр складає 157 125 980 680, 20 гривень.

Відповідно до висновку експертів за результатами проведення комісійної судової грунтознавчої та інженерно-екологічної експертизи від 17.08.2023, №19838/23-34/19839/23-63/19840/23-34, в п. 1-3 зазначено, що розрахунки розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» здійснений Державною службою геології та надр України підтверджуються.

Крім цього, ОСОБА_9 за наведених вище обставин, будучи обізнаним про встановлений чинним законодавством порядок видобування корисних копалин загальнодержавного значення, у порушення вимог Кодексу України про надра, Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, вчинив умисний корупційний злочин, за наступних обставин.

Так, відповідно до статуту ВАК «Полтавський ГЗК» у редакції від 29.04.2014, затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів ВАК «Полтавський ГЗК» протоколом №32 від 25.04.2014, зокрема частини 3. «Мета та предмет діяльності товариства», зазначено:

п. 3.1. Метою діяльності Товариства є одержання прибутку в інтересах акціонерів Товариства, шляхом систематичного здійснення виробнично-господарської, інвестиційної, комерційної та іншої підприємницької діяльності, виробнитцва та реалізації товарів народного споживання та продукції виробничо-технічного призначення, організації та здійснненя закупівлі і продажу товарів та продукції, надання юридичних, торговельних та інших послуг, здійснення фінансових та торговельних операцій, залучення іноземних інвестицій, розвиток зовнішньоекономічних зв`язків України, формування товарного ринку, розвитку інфраструктури і реалізації на основі одержаного прибутку соціальних та економічних інтересів Акціонерів Товариства, а також здійснення іншої, не забороненої чинним законодавством України, діяльності.

п. 3.2. Предметом діяльності Товариства є: п. 3.2.1. Основний напрямок: пошук (розвідка) корисних копалин; видобування корисних копалин із родовищ, що мають загальнодержавне значення та включені до Державного фонду родовищ корисних копалин; переробка залізнох руди і збут виробленої продукції (концентрат, окатки залізорудні), інших корисних копалин та супутніх порід; виконання підривних, транспортних, ремонтних робіт.

Згідно частини 7 «Органи Товариства», органами товариства є Загальні збори; Наглядова рада; Правління; Ревізійна комісія.

Відповідно до п. 7.70. - 7.74. Роботою правління керує Голова Правління, який:

7.70.1.організує роботу Правління;

7.70.2. скликає засідання Правління, визначає їх порядок денний, головує на засіданнях, забезпечує ведення протоколів засідань;

7.70.3 розподіляє обов?язки між членами Правління;

7.70.4. діє від імені Товариства без довіреності і представляє Товариство перед всіма органами державної влади та органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами, а також вчиняє/укладає (підписує) договори та інші правочини від імені Товариства відповідно до рішень Правління, з урахуванням обмежень, встановлених цим Статутом;

7.70.5. має право одноособово укладати/вчиняти, змінювати або припиняти правочини, розпоряджатися коштами та майном Товариства на суму в еквіваленті не більше 5 000 000 (п?яти мільйонів) доларів США, в межах, визначених цим Статутом, рішеннями Загальних зборів, Наглядової ради та Правління Товариства;

7.70.6. відкриває поточні та інші рахунки в банківських установах, включаючи валютні рахунки, інші рахунки Товариства;

7.70.7. підписує довіреності, статути дочірніх підприємств, положення про філії і представництва, зміни та доповнення до них, інші документи від імені Товариства, рішення про укладення (видачу) яких прийнято уповноваженим органом Товариства в межах його компетенції відповідно до положень цього Статуту;

7.70.8. наймає та звільняє працівників Товариства, розподіляє службові обов`язки, вживає заходи заохочення та накладає стягнення на працівників Товариства та видає накази щодо вищевказаних питань відповідно до чинного законодавства України, Статуту та внутрішніх документів Товариства. Затверджує штатний розклад, посадові інструкції та посадові оклади працівників Товариства;

Повноваження по прийому на роботу та звільненню працівників, заохоченню та накладенню дисциплінарних стягнень можуть бути передані Головою Правління керівникам структурних підрозділів Товариства;

7.70.9. в межах своєї компетенції видає накази і дає вказівки, обов`язкові для виконання всіма працівниками Товариства;

7.70.10 підписує від імені Правління колективний договір, зміни та доповнення до нього;

7.70.11. має право передавати право підпису правочинів та інших документів від свого імені своїм заступникам, членам Правління та іншим особам в межах їх посадових повноважень;

7.70.12. здійснює інші функції, які необхідні для забезпечення нормальної роботи товариства, згідно з чинним законодавством України та внутрішніми документами товариства.

7.71. голова правління забезпечує здійснення військового обліку та мобілізаційних заходів відповідно до чинного законодавства України з метою збереження потужностей мобілізаційного призначення та запасів мобілізаційного резерву.

7.72. голова Правління має право без довіреності діяти від імені Товариства відповідно до рішень правління, що можуть прийматися як щодо кожної конкретної юридичної дії від імені Товариства, так і щодо певних видів юридичних дій чи будь-яких юридичних дій від імені Товариства.

7.73. У випадку відсутності Голови Правління або неможливості виконання Головою Правління функцій Голови Правління, функції Голови Правління в межах повноважень, передбачених чинним законодавством України, цим Статутом, Положенням про правління, іншими внутрішніми документами товариства, рішеннями загальних зборів, Наглядової ради та Правління, виконуються без довіреності Першим Заступником Голови правління.

7.74. У випадку відсутності Голови Правління та Першого заступника Голови Правління або неможливості виконання головою правління та Першим заступником Голови Правління своїх функцій, функції Голови Правління в межах повноважень, передбачених чинним законодавством України, цим Статутом, Положенням про правління, іншими внутрішніми документами Товариства, рішеннями Загальних зборів, Наглядової ради та Правління, виконуються без довіреності одним із Заступників Голови правління.

Згідно п.п. 8.6., 8.7. Посадові особи органів Товариства повинні діяти в інтересах Товариства, дотримуватися вимог законодавства, положень Статуту та інших документів Товариства.

Посадові особи органів Товариства несуть відповідальність перед Товариством за збитки, завдані Товариству своїми діями (бездіяльністю), згідно із законодавством та внутрішніми документами Товариства.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

За таких обставин, ОСОБА_9 , обіймаючи посаду Голови правління ВАК «Полтавський ГЗК», в силу покладених на нього обов`язків виконує організаційно-розпорядчі функції, тобто являється службовою особою юридичної особи приватного права.

Відповідно до ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України, Голова правління ПрАТ «Полтавський ГЗК», зобов`язаний діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень, в тому числі відповідно до ч. 3 ст. 13 Цивільного кодексу України, зобов`язаний не допускати вчинення дій, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживати правом в інших формах.

Проте, незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів та документів, що регулюють діяльність товариства, всупереч обов`язку їх неухильного дотримання, будучи службовою особою юридичної особи приватного права, став на шлях злочинної діяльності та умисно вчинив корупційний злочин, а саме - зловживання повноваженнями, тобто умисно з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших осіб, використав всупереч інтересам юридичної особи приватного права та держави свої повноваження, що спричинило тяжкі наслідки.

Так, Державним комітетом України по геології і використання надр надано ліцензію ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 00191282, від 29.07.1997 №1012, на видобування/експлуатацію залізистих кварцитів та супутніх (скельний розрив) копалин Лаврикінського родовища.

Згідно наказу від 03.12.2014 №385 Державної служби геології та надр України, Відкритому акціонерному товаристві «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (код за ЄДРПОУ: 00191282) (далі - ВАК/ПАТ «Полтавський ГЗК»), що знаходиться за адресою: Полтавська область, місто Горішні Плавні, вулиця Будівельників, 16, надано спеціальний дозвіл на користування надрами №1012 від 29.07.1997, відповідно до якого товариство має право на користування (видобування) залізистих кварцитів і супутніх корисних копалин - порід скельного розриву Лавриківського родовища.

Також, Державним комітетом України по геології і використання надр надано ліцензію ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (код за ЄДРПОУ: 00191282, від 29.07.1997 №1013, на видобування/експлуатацію залізистих кварцитів та супутніх (скельний розрив) копалин Горішнє-Плавнинського родовища.

Відповідно до наказу від 03.12.2014 №385 Державної служби геології та надр України (далі - ДКЗ), Відкритому акціонерному товаристві «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 00191282) (далі - ВАК/ПАТ «Полтавський ГЗК»), що знаходиться за адресою: Полтавська область, місто Горішні Плавні, вулиця Будівельників, 16, надано спеціальний дозвіл на користування надрами №1012 від 29.07.1997, згідно із яким товариство має право на користування (видобування) залізистих кварцитів і супутніх корисних копалин - порід скельного розриву Горішнє-Плавнинського родовища.

Наказом Держгеонадр від 03.12.2014 №385 внесені зміни до спеціальних дозволів на користування надрами №1012 та №1013, від 29.07.1997, в частині виключення супутньої корисної копалини: скельних порід розкриву та запасів залізистих кварцитів відповідно до протоколу ДКЗ від 21.11.2013 №3041, а також змінено мету користування надрами - видобування залізистих кварцитів.

Наказом Держгеонадр від 26.07.2017 №329 продовжено строк дії дозволу №1012 до 26.07.2037 та внесено зміни до дозволу, у зв`язку з переоцінкою запасів залізистих кварцитів в Державній комісії України по запасах корисних копалин, згідно протоколу від 24.09.2015 №3428, та об`єднання двох родовищ Лавриківського та Горішнє-Плавнинського в один об`єкт надрокористування - Горішнє-Плавнинсько-Лавриківська ділянка надр (родовище), площею 10, 977 км2.

Строк дії спеціального дозволу на користування надрами №1013 від 29.07.1997 закінчився 29.07.2017.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_9 будучи обізнаним про встановлений чинним законодавством порядок видобування корисних копалин загальнодержавного значення, у порушення вимог Кодексу України про надра, Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді порушення встановлених правил охорони та використання надр, переслідуючи корисливий мотив, перебуваючи на посаді Голови правління ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», діючи за попередньою змовою групою осіб з іншими невстановленими на даний час особами, з якими тривалий час співпрацював, мав з ними довірливі відносини та єдиний злочинний умисел, вчинив незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, що спричинило тяжкі наслідки, за наступних обставин.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Згідно з статтею 1 Гірничого закону України - корисними копалинами визначаються природні мінеральні речовини, які можуть використовуватися безпосередньо або після їх обробки.

Відповідно до статті 5 Кодексу України про надра (далі - КУпН), державний фонд надр включає як ділянки надр, що використовуються, так і ділянки надр, не залучені до використання, в тому числі континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.

Родовища корисних копалин - це нагромадження мінеральних речовин в надрах, на поверхні землі, в джерелах вод та газів, на дні водоймищ, які за кількістю, якістю та умовами залягання є придатними для промислового використання.

Техногенні родовища корисних копалин - це місця, де накопичилися відходи видобутку, збагачення та переробки мінеральної сировини, запаси яких оцінені і мають промислове значення. Такі родовища можуть виникнути також внаслідок втрат при зберіганні, транспортуванні та використанні продуктів переробки мінеральної сировини.

Усі родовища корисних копалин, у тому числі техногенні, з запасами, оціненими як промислові, становлять Державний фонд родовищ корисних копалин, а всі попередньо оцінені родовища корисних копалин - резерв цього фонду.

Державний фонд родовищ корисних копалин є частиною державного фонду надр.

Відповідно до статті 6 Кодексу, корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення. Віднесення корисних копалин до корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр.

Згідно ст. 16 Кодексу Про надра (далі - Кодексу) видача, переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії у разі зупинення здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Кодексу, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Згідно з ч. 3 ст. 24 Кодексу, права та обов`язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угод про розподіл продукції - з моменту набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено цією угодою.

Відповідно до ст. 24 Гірничого закону України, гірниче підприємство при проведенні гірничих робіт повинно мати спеціальний дозвіл на користування надрами, акт про надання гірничого відводу, технічний проект, затверджений і погоджений у встановленому порядку, геолого-маркшейдерську, технічну та обліково-контрольну документацію (календарні плани розвитку гірничих робіт, проекти, паспорти, схеми).

Згідно з статтею 28 Кодексу, користування надрами є платним, крім випадків, передбачених статтею 29 цього Кодексу. Плата справляється за користування надрами в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони. Плата за користування надрами справляється у вигляді:

1) рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин;

2) рентної плати за користування надрами в цілях, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин.

Рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин та рентна плата за користування надрами в цілях, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, встановлюються Податковим кодексом України.

Статтею 42 Кодексу передбачено, що родовища, в тому числі техногенні, запаси і прояви корисних копалин підлягають обліку у державному кадастрі родовищ і проявів корисних копалин та державному балансі запасів корисних копалин.

Державний облік родовищ, запасів і проявів корисних копалин здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 14.1.91 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що корисні копалини - природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки.

Згідно з підпунктом 252.1.1. статті 252 Податкового кодексу України платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб`єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об`єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об`єктах (ділянках) надр.

У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 22.08.2013, у голови правління ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» ОСОБА_9 виник злочинний умисел спрямований на незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, після чого останній вступив у злочинну змову з невстановленими на даний час особами.

На виконання заздалегідь розробленого злочинного плану, в 2013 році за завданням ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», ТОВ «Відділення екології та геології Академії гірничих наук України» (виконавець) було здійснило повторну геолого-економічну оцінку запасів Горішнє-Плавнинського та Лавриківського родовищ залізистих кварцитів саксаганської світи (підсвіти К2 2 (сумісно з пачкою К231), підсвіти K23 (пачки К232 та К233) та порід скельного розкриву (амфіболітів і гранітоїдів) у межах раніше розвіданих контурів. Вказані роботи було виконано за результатами попередніх геолого-розвідувальних робіт та даними експлуатаційної розвідки Горішнє-Плавнинського та Лавриківського родовищ.

З метою реалізації злочинного умислу відомого всім учасникам групи, голова правління ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» ОСОБА_9 , діючи відповідно до відведеної йому ролі, ініціював шляхом написання листа списання позабалансових запасів залізистих кварцитів та внесення змін до спеціальних дозволів на користування надрами № 1012 та № 1013, від 29.07.1997, в частині виключення з них можливості видобування супутньої корисної копалини (скельних порід розкриву та запасів залізистих кварцитів) у зв`язку із тим, що видобування супутніх корисних копалин втратило своє промислове значення, а вироблення продукту для реалізації щебню для Товариства є збитковим.

Відповідно до протоколу ДКЗ України від 21.11.2013 № 3041 було погоджено списання позабалансових запасів залізистих кварцитів у контурі кар`єру (в контурі балансових запасів) позабалансових запасів пачки К233 при вмісті заліза магнетитового 10-14% і пачки К232, які є некондиційними за технологічними властивостями (вміст заліза магнетитового у концентраті після збагачення складає менше 50%) Горішнє-Плавнинського та Лавриківського родовищ.

Балансові запаси порід скельного розкриву (амфіболіти та гранітоїди) затверджувались протоколом ДКЗ СРСР від 18.11.1981 № 8874 у кількості 373 млн. 827 тис. м3, обліковувались Державним балансом запасів корисних копалин і рахувались на балансі ПрАТ «Полтавський ГЗК», але протоколом ДКЗ України від 21.11.2013 № 3041 були списані з Державного балансу та балансу підприємства, як такі, що за даних економічних умов втратили своє промислове значення.

На час списання запаси порід скельного розкриву (плагіогранітів, мігматитів, амфіболітів) по Горішнє-Плавнинському родовищу складають: 277 314,0 тис. м3, по Лавриківському родовищу - 66 229,0 тис. м3, всього 343 543,0 тис. м3.

Крім того, протоколом ДКЗ України від 21.11.2013 № 3041 погоджено списання запасів амфіболітів і гранітоїдів вищезазначених родовищ, придатних для виробництва щебеню будівельного.

У зв`язку з повною переоцінкою запасів залізистих кварцитів Горішнє- Плавнинського та Лавриківського родовищ, наказом Державної служби геології та надр України від 03.12.2014 № 385 внесені зміни до спеціальних дозволів на користування надрами № № 1012, 1013 від 29.07.1997 в частині виключення супутньої корисної копалини: скельних порід розкриву та запасів залізистих кварцитів з урахуванням протоколу ДКЗ України від 21.11.2013 № 3041, а також змінено мету користування надрами на «видобування залізистих кварцитів».

Тобто, ОСОБА_9 , будучи службовою особою товариства, усвідомлюючи, що без спеціального дозволу на користування надрами товариство не має права здійснювати видобування корисних копалин, завершив підготовку до вчинення кримінального правопорушення, шляхом використання організаційно-розпорядчих функцій пов`язаних із займаною ним посадою для створення необхідних умов щодо виключення можливості видобування супутніх корисних копалин із спеціальних дозволів № № 1012, 1013 від 29.07.1997 та списання запасів супутніх корисних копалин придатних для виробництва щебню з Державного балансу запасів корисних копалин України та балансу товариства, як таких, що за даних економічних умов втратили своє промислове значення.

В подальшому ОСОБА_9 , здійснюючи координацію роботи товариства щодо видобутку залізистих кварцитів, забезпечення розподілу відходів на продукцію, підготовлену до подальшої реалізації, а саме виготовлення в видобутих супутніх корисних копалин та отриманих відходів сухої магнітної сепарації щебеневої продукції, збереження відповідних відходів на території товариства та запобіганню їх використання у інших цілях.

Видобування корисних копалин ВАТ «Полтавський ГЗК» на території Лавриківського та Горішнє-Плавнинського родовищ згідно отриманих спеціальних дозволів на користування надрами №1012 та 1013 (до 24.09.2015) здійснювалось за допомогою проведення буропідривних робіт, подальше транспортування, дроблення та збагачення забезпечувалось потужностями товариства.

Згідно протоколу ДКЗ України від 21.11.2013 №3041, а саме підпункту 2.6.3 пункту 2 зазначено: «експертиза відмітила, що вихідна гірська порода - залізисті кварцити Полтавського ГЗК, підлягає збагаченню методом сухої магнітної сепарації (СМС), в результаті чого отримується магнетитовий концентрат та «хвости» збагачення - відходи СМС. Із магнетитового концентрату отримується промисловий товарний продукт - залізисті окатиші, а із відходів збагачення виготовляється щебінь та відсіви подрібнення.

Щебінь із відходів сухої магнітної сепарації, в основному складений кварцитами силікатними, мономінеральними (~93%), частково (~7%) - сланцями.

Відповідно до висновку експертів за результатами проведення комісійної судової ґрунтознавчої та інженерно-екологічної експертизи від 17.08.2023 №19838/23-34/19839/23-63/19840/23-34, в п. 4,5 зазначено: «Відходами сухої магнітної сепарації (відсів нефракційний) - є силікатні мономінеральні кварцити (~93%), та сланці (~7%). Кварцити та сланці відносяться до корисних копалин, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 № 827 зі змінами і доповненнями в редакції Постанови Кабінету Міністрів України №1370 від 28.12.2011, кварцити та сланці входять до переліку корисних копалин загальнодержавного значення».

Так, підпунктом 2.16 пункту 2 Положення про проектування внутрішнього відвалоутворення та складування відходів виробництва в залізорудних і флюсових кар`єрах, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України № 412 від 17.08.2004 визначено, що відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворились в процесі виробництва чи споживання, а також товари, що повністю чи частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких власник позбувається.

Цим же положенням визначено, що не належать до відходів виробництва гірничовидобувних підприємств некондиційна мінеральна сировина, яка складається в межах гірничого відводу, розривні породи, шлами та хвости збагачення та інші речовини, які складуються в межах гірничого відводу у відпрацьовані кар`єри, у попередньо створені ділянки діючих кар`єрів при поетапній розробці родових копалин.

Згідно ст. 5 Кодексу України про Надра визначено, що техногенні родовища копалин, це місця, де накопичуються відходи видобутку, збагачення та переробки мінеральних сировин, запаси яких оцінені і мають промислове значення.

Згідно наказу Держгеонадр від 08.06.2021 № 428 «Про проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України у липні 2021 року», представниками Південного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної геології та надр України, проведено плановий захід (перевірку) державного нагляду, щодо додержання ПрАТ «Полтавський ГЗК» вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, за результатом якого складено Акт від 13.07.2021 №74/1012-П.

Згідно результатів проведеної перевірки, встановлено, що ПрАТ «Полтавський ГЗК» реалізує, зокрема, відходи сухої магнітної сепарації, отримані в результаті дроблення та збагачення залізистих кварцитів в якості щебеневої сировини, яка не зазначена в спеціальному дозволі та не передбачена метою користування надрами.

Відповідно до висновку експертів за результатами проведення комісійної судової грунтознавчої та інженерно-екологічної експертизи від 17.08.2023, №19838/23-34/19839/23-63/19840/23-34, в п. 7-11 зазначено:

7-8. Скельні розкривні породи представлені амфіболітами та сланцями кварцбіотит-амфіболовими, кварц-біотитовими (кварц-серіцитовими) новокриворізької світи, гранітами та мігматитами кіровоградського комплексу.

Основними породоутворюючими мінералами є: плагіоклаз, кварц, калієвий польовий шпат, амфіболи, біотит, вторинними - хлорит, карбонат, окисли та гідроокисли заліза, епідот-цоїзіт, серицит; акцесорними- апатит, сфен, турмалін, монацит, циркон, рутил, магнетит, пірит. Граніти (мігматити), амфіболіти відносяться до корисних копалин. Згідно Постанови КМУ № 827 від 12.12.1994 зі змінами і доповненнями в редакції Постанови КМУ №1370 від 28.12.2011, граніти (мігматити), амфіболіти відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення.

9. Скельні розкривні породи мають природне утворення. У геологічній будові району Горішнє-Плавнинського та Лавриківського родовищ беруть участь два різновікових структурних поверхи: докембрійський, представлений архейськими та палеопротерозойськими утвореннями, та фанерозойський складений осадовими мезо-кайнозойськими відкладами.

Залізисті кварцити використовуються як промислова залізна руда, а продукція переробки порід скельного розкриття - щебінь та відсіви можуть використовуватись як будівельні матеріали без обмежень.

10, 11. Порожня порода - гірська порода, що залягає поблизу або в межах рудного тіла (корисних копалин), що видобувається з надр разом із рудою, але не містить корисного компонента (заліза) або містить його в кількості, нижчій від бортової (до 25%). Порожні породи витягуються з надр разом з корисними копалинами. Кварцити та сланці відносяться до корисних копалин, згідно Постанови КМУ № 827 від 12.12.1994 зі змінами і доповненнями в редакції Постанови КМ №1370 від 28.12.2011, кварцити та сланці входять до переліку корисних копалин загальнодержавного значення.

З метою запобігання виявлення злочинної діяльності, набуття вигляду добросовісного користувача надрами та прикриття незаконної діяльності, ОСОБА_9 діючи за попередньою змовою групою осіб із невстановленими у ході досудового розслідування особами, забезпечив своєчасне подання необхідної звітності до контролюючих органів Державної податкової служби України, зокрема щодо заповнення Податкової декларації з рентної плати за користування надрами де зазначено видобування відсіву нефракційного (щебінь з відходів сухої магнітної сепарації), скельного розкриву та порожньої породи у період 2015 - 2021 років.

У ході досудового розслідування Державною службою геології та надр України виконано розрахунок (лист № 3313/02-1/2-23 від 15.06.2023) об`єму (обсягу) та виду корисних копалин, які видобуті ПрАТ «Полтавський ГЗК» без спеціального дозволу.

В розрахунках з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (додатку 1 до Податкової декларації з рентної плати) зазначаються: дозвільний документ - спеціальний дозвіл на користування надрами №1012 від 29.07.1997, (до 2018 року зазначався також спеціальний дозвіл на користування надрами №1013 від 29.07.1997) протокол ДКЗ України від 24.09.2015 №3428 (до 4 кварталу 2017 року зазначався протокол ДКЗ України від 21.11.2013 №3041), коефіцієнт рентабельності підприємства, які не мають ніякого відношення до продукції підприємства - щебню з відходів сухої магнітної сепарації (відсів нефракційний), скельний розкрив та порожні породи, оскільки, ця продукція не враховувалась під час розрахунку техніко-економічних показників розробки балансових запасів залізистих кварцитів Горішнє-Плавнинсько-Лавриківської ділянки надр (Горішнє-Плавнинського та Лавриківського родовищ) і не ввійшли до техніко-економічного обґрунтування постійних кондицій запасів залізистих кварцитів. Також, продукція гірничодобувного підприємства не ввійшла до обрахунку вартості спеціальних дозволів на користування надрами №№ 1012, 1013 від 29.07.1997.

Згідно з розрахунками з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (додаток 1 до Податкової декларації з рентної плати) ПрАТ «Полтавський ГЗК» зазначило про податкове зобов`язання з рентної плати за реалізовані обсяги щебню виготовленого з супутніх корисних копалини, а саме: з відходів сухої магнітної сепарації (відсіву нефракційного), скельного розкриву та порожньої породи, відповідно до якого було встановлено, що ПрАТ «Полтавський ГЗК», не маючи відповідного спеціального дозволу на користування надрами, здійснив реалізацію відходів сухої магнітної сепарації, зокрема:

- відсіву нефракційного (щебінь з відходів сухої магнітної сепарації):

у 2015 році - 489 756 тон., у 2016 році - 1 272 200 тон, у 2017 році - 1 069 188 тон, у 2018 році - 1 124 055 тон, у 2019 році - 1 325 117 тон, у 2020 році - 1 431 685 тон, у 2021 році - 1 365 557 тон, у загальній кількості 8 177 558 тон (5 110 973 куб. м).

- скельного розкриву: у 2017 - 2 545 670 тон, у 2018 - 2 665 119 тон, у 2019 - 3 200 950 тон, у 2020 році 2 986 976 тон, у 2021 році - 2 623 992 тон, в загальній кількості 14 022 707 тон.

- порожні породи: у 2015 році 12 368 тон, у 2016 році 86 925 тон, у 2017 році 222 464 тон, у 2018 році 266 865 тон, у 2019 році 84 565 тон, у 2020 році - 51 701 тон, у 2021 році - 172 173 тон, в загальній кількості 897 061 тон.

Відповідно до пункту 2 Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997 р. № 432 визначено:

-супутні корисні копалини і компоненти - корисні копалини і компоненти, видобуток яких здійснюється разом з основними корисними копалинами, а вилучення і промислове використання технологічно можливі та економічно доцільні у процесі переробки основної мінеральної сировини;

-мінеральна сировина - корисна копалина, видобута і перероблена на товарну продукцію гірничого виробництва;

-спільно залягаючі корисні копалини - корисні копалини, що утворюють в розкривних і вмісних породах самостійні поклади, селективний видобуток і вилучення яких технологічно можливі та економічно доцільні у процесі видобутку основних корисних копалин;

-товарна продукція гірничодобувного підприємства - мінеральна сировина, видобута гірничодобувним підприємством і відповідає установленим стандартам.

Після проведення перевірки працівниками Південного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної геології та надр України, та виявлення недоліків, а саме того, що ПрАТ «Полтавський ГЗК» реалізує відходи сухої магнітної сепарації, отримані в результаті дроблення та збагачення залізистих кварцитів в якості щебеневої сировини, яка не зазначена в спеціальному дозволі та не передбачена метою користування надрами.

ОСОБА_9 зрозумівши, що злочинну діяльність ПрАТ «Полтавський ГЗК» спрямовану на незаконне видобування та реалізацію корисних копалин загальнодержавного значення викрито, виніс наказ від 29.09.2021 №3170 про зупинення з 29.09.2021 реалізації відходів сухої магнітної сепарації, чим підтвердив свою обізнаність у незаконному видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення.

Таким чином, голова правління ПрАТ «Полтавський ГЗК» ОСОБА_9 , за попередньою змовою з іншими не встановленими на даний час особами, у період часу з 2015 до 2021, здійснив незаконне видобування супутніх корисних копалин загальнодержавного значення, а саме відсіву нефракційного (щебінь з відходів сухої магнітної сепарації), у загальній кількості 8 177 558 тон (5 110 973 куб. м), скельного розкриву в загальній кількості 14 022 707 тон, порожні породи в загальній кількості 897 061 тон, що спричинило тяжкі наслідки для Держави, які виразились у заподіянні істотної шкоди довкіллю.

Відповідно до розрахунків розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, суб`єктом господарювання ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», за незаконно видобуті порожні породи, у кількості 897 061 тон, Державі завдано збитки у сумі 7 993 710 571, 00 гривень.

Відповідно до розрахунків розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, суб`єктом господарювання ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», за незаконно видобуті породи скельного розкриву, у кількості 14 022 707 тон, Державі завдано збитки у сумі 124 956 342 077, 00 гривень.

Відповідно до розрахунків розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, суб`єктом господарювання ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» за незаконно видобутий відсів нефракційного (щебінь з відходів сухої магнітної сепарації), у кількості 8 177 558 тон (5 110 973 куб. м), Державі завдано збитки у сумі 24 175 928 032, 20 гривень.

Загальний розмір збитків завданих державі у зв`язку з незаконним видобуванням надр складає 157 125 980 680, 20 гривень.

Відповідно до висновку експертів за результатами проведення комісійної судової грунтознавчої та інженерно-екологічної експертизи від 17.08.2023, №19838/23-34/19839/23-63/19840/23-34, в п. 1-3 зазначено, що розрахунки розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» здійснений Державною службою геології та надр України підтверджуються.

Таким чином, голова правління ПрАТ «Полтавський ГЗК», ОСОБА_9 , обіймаючи посаду пов`язану із виконанням організаційно-розпорядчих функцій, всупереч вимогам ст. ст. 13, 19 Конституції України, ст. ст. 5, 16, 19, 24, 28, 42 Кодексу України про надра, Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»; ст. 24 Гірничого закону України, пункту 2 положення про проектування внутрішнього відвалоутворення та складування відходів виробництва в залізорудних і флюсових кар`єрах, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 17.08.2014 № 412; Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011, зловживаючи повноваженнями службової особи юридичної особи приватного права, діючи умисно, всупереч інтересам ПрАТ «Полтавський ГЗК», з метою одержання неправомірної вигоди для вказаного товариства, у вигляді корисних копалин без законних на те підстав, що суперечить меті, цілям і завданням заради яких створено ПрАТ «Полтавський ГЗК», перебуваючи у м. Горішні Плавні, Полтавської обл., забезпечив здійснення незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення підлеглими йому працівниками із використанням засобів товариства, що призвело, відповідно до висновку комісійної судової ґрунтознавчої та інженерно-екологічної експертизи від 17.08.2023, №19838/23-34/19839/23-63/19840/23-34 до завдання матеріального збитку (шкоди) державі у загальному розмірі 157 125 980 680, 20 грн., що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення, тобто є тяжкими наслідками відповідно до примітки ст. 364 КК України.

22 вересня 2023 року ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вручене повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 240 КК України (в редакції Кримінального кодексу України від 01.01.2015), ч. 2 ст. 3641 КК України (в редакції КК України від 01.01.2015).

Приймаючи до уваги факт наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 240 КК України (в редакції Кримінального кодексу України від 01.01.2015), ч. 2 ст. 364-1 КК України (в редакції Кримінального кодексу України від 01.01.2015) КК України, з метою забезпечення неухильного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних прав та обов`язків, виникла необхідність у застосуванні до підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянина України, раніше не судимого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на два місяці.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання здійснювалось фіксування судового процесу технічними засобами.

В судовому засіданні прокурори - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтримали клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з викладених у ньому підстав та просили його задовольнити.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_8 заперечував щодо задоволення клопотання зазначив про відсутність в діях підозрюваного складу інкримінованого йому кримінального правопорушення та відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 заперечував щодо задоволення клопотання, посилаючись на необґрунтованість підозри та відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Вказав на не співмірно визначений розмір застави у клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_9 .

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_7 щодо задоволення клопотання заперечував, надав слідчому судді письмові заяви ОСОБА_12 (народний депутат Верховної ради України 9-го скликання), ОСОБА_13 (народний депутат Верховної ради України 8-го та 9-го скликання), ОСОБА_14 (діючий військовий ЗСУ, відзначений трьома орденами за мужність), ОСОБА_15 (генерал-лейтенанта, командувача Морської піхоти України, командира оперативно-тактичного угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", командира НОМЕР_1 окремої Дніпропетровської повітрянодесантної бригади) про взяття на особисту поруку підозрюваного ОСОБА_9 . Крім того зазначив про недоведеність вини підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, та не співмірно визначений розмір застави у клопотанні про застосування запобіжного заходу.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 підтримав позицію своїх колег, заперечував щодо задоволення клопотання. Просив застсоувати запобіжний захід у вигляді особистої поруки. Звернув увагу на встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості її внесення.

Підозрюваний підтримав позицію своїх захисників, щодо задоволення клопотання заперечував, посилаючись на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, просив відмовити в задоволенні клопотання.

Вислухавши думку прокурора в обґрунтування заявленого клопотання, пояснення підозрюваного, його захисників, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42022000000001547 від 03.11.2022 за підозрою ОСОБА_9 , у вчиненні ним кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 240, ч. 2 ст. 364-1 КК України, а також за фактами вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000001547 у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється Спеціалізованою екологічною прокуратурою Офісу Генерального прокурора.

В рамках здійснення досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні, 22 вересня 2023 року ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вручене повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 240 КК України (в редакції Кримінального кодексу України від 01.01.2015), ч. 2 ст. 3641 КК України (в редакції КК України від 01.01.2015).

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_9 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 240 КК України (в редакції Кримінального кодексу України від 01.01.2015), ч. 2 ст. 3641 КК України (в редакції КК України від 01.01.2015), підтверджується наступними зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:

-актом Державної служби геології та надр України №74/1012-П від 13.07.2021 складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр ПрАТ «Полтавський ГЗК» та додатками до нього;

- матеріалами співробітників Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України;

- протоколом обшуку від 17.01.2023, складеного за результатами проведення обшуку в кримінальному провадженні № 42022000000001547 від 03.11.2022, який проводився в приміщенні ПАТ «Полтавський ГЗК» за адресою: Полтавська область, м. Горішні Плавні, вул. Будівельників, 16, а також документами, речами та предметами вилученими під час вказаного обшуку;

- фактичним даними які містяться в листі Державної служби геології та надр України №561/02-1/2-23 від 06.02.2023;

- фактичним даними які містяться в листі Державної служби геології та надр України №1494/02-1/2-23 від 22.03.2023;

- фактичним даними які містяться в листі Державної служби геології та надр України №2243/02-1/2-23 від 01.05.2023;

- показаннями свідка ОСОБА_16 ;

- показаннями свідка ОСОБА_17 ;

- фактичним даними, які містяться в Статуті ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» в редакції затвердженій рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ «Полтавський ГЗК» протокол №32 від 25.04.2014;

- фактичним даними, які містяться в Статуті ПАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» в редакції затвердженій рішенням загальних зборів акціонерів ПрАТ «Полтавський ГЗК» протокол №43 від 26.04.2018;

- фактичним даними, які містяться в Статуті ПАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» в редакції затвердженій рішенням єдиного акціонера товариства «Полтавський ГЗК» протокол №2 від 17.09.2019;

- фактичним даними відображеними в протоколі № 45 чергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Полтавський ГЗК» від 25.04.2019;

- фактичним даними рішення єдиного акціонера товариства «Полтавський ГЗК» №9 від 15.04.2021;

- фактичним даними, які містяться в Статуті ПАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» в редакції затвердженій рішенням єдиного акціонера товариства «Полтавський ГЗК» протокол №3 від 21.02.2020;

- фактичним даними наказу №385 від 03.12.2014 Державної служби геології та надр України, а також додатками до нього;

- фактичним даними протоколів №3041, №3428 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин;

- фактичним даними заяви Державної служби геології та надр України №4001/03-4/2-23 від 21.09.2023 про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 364-1 КК України;

- фактичним даними листа Державної служби геології та надр України №3313/02-1/2-23 від 15.06.2023;

- висновком експертів №19838/23-34/19839/23-63/19840/23-34 від 17.08.2023 за результатами проведення комісійної судової ґрунтознавчої та інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні № 42022000000001547;

- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Копія клопотання та доданих до нього матеріалів, відповідно до ч. 2 ст. 184 КПК України, підозрюваному надана.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Як визначено у ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу слідчий суддя враховує не тільки положення, передбачені в КПК України, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві України, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, відображеної у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року), також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

Таким чином, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Так, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_9 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 240 КК України (в редакції Кримінального кодексу України від 01.01.2015), ч. 2 ст. 3641 КК України (в редакції КК України від 01.01.2015), що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до положень ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини слідчий суддя враховує, що тяжкість покарання, яка загрожує підозрюваному, за умови доведеності його вини у вчиненні інкримінованого йому тяжкого кримінального правопорушення, може спонукати підозрюваного вживати заходів, спрямованих на уникнення кримінальної відповідальності.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, інкримінованого підозрюваному; обставини його ймовірного вчинення; дані, що характеризують особу підозрюваного; його вік та стан здоров`я, сімейний та майновий стан, міцність соціальних зв`язків та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний ОСОБА_9 може:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, обґрунтовується тим, що злочин, передбачений ч. 4 ст. 240 КК України, є тяжким, та передбачає покарання, окрім іншого, у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, а тому, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, з метою його уникнення, ОСОБА_9 , перебуваючи на волі, може переховуватися від суду.

- незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, виражається у тому, що отримавши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та фактично ознайомившись із значною частиною матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_9 володітиме інформацією щодо кола осіб, їх біографічних даних, які є свідками та/або можуть бути допитані як свідки та надати органу досудового розслідування викривальні покази стосовно нього, у зв`язку з чим обрання стосовно ОСОБА_9 більш м`якого запобіжного заходу ніж триманняпід вартою, надасть останньому можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від показів.

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- вчинити інше кримінальне правопорушення, пов`язане із незаконним видобуванням корисних копалин, внаслідок чого державі буде заподіяно ще більшу шкоду, оскільки на теперішній час ОСОБА_9 ще перебуває на посаді голови правління ПрАТ «Полтавський ГЗК».

Доводи сторони захисту вказаних висновків не спростовують.

Крім того, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

При визначені розміру застави, слідчий суддя враховує конкретні обставини інкримінованого діяння, тяжкість кримінального правопорушення, наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, та те, що встановлена на даний час загальна сума збитків, які спричинені підозрюваним ОСОБА_9 складає 157 125 980 680, 20 гривень та вважає за належне визначити заставу у розмірі 372 575 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 999 991 300 (дев`ятсот дев`яносто дев`ять мільйонів дев`ятсот дев`яносто одна тисяча триста) грн. 00 коп., яка зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_9 , покладених на нього обов`язків.

Крім цього, обираючи відносно ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді застави, слідчий суддя вважає за необхідне, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на нього наступні обов`язки: - прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави, визначити в межах строку досудового розслідування до 21.11.2023 року включно.

Питання щодо доведеності вини ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та правильності кваліфікації його дій, слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 532, 534 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання Старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_10 , погоджене Прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 240, ч. 2 ст. 364-1 КК України, у кримінальному провадженні № 42022000000001547 від 03.11.2022 року, - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити до 21.11.2023 року, але не більше строку досудового розслідування.

Одночасно визначити ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України, у розмірі 372 575 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 999 991 300 (дев`ятсот дев`яносто дев`ять мільйонів дев`ятсот дев`яносто одна тисяча триста) грн. 00 коп.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок:

Отримувач ТУ ДСАУ у м. Києві

ЄДРПОУ банку: 26268059;

р/рUA128201720355259002001012089

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ.

МФО 820172;

Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).

Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави, визначити в межах строку досудового розслідування до 21.11.2023 року включно.

У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи в якій утримується підозрюваний.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи в якій утримується підозрюваний, негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора у кримінальному провадженні № 42022000000001547 від 03.11.2022 року та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взяти під варту в залі суду.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали буде оголошено о 16 год. 00 хв. 02.10.2023 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Часті запитання

Який тип судового документу № 113890768 ?

Документ № 113890768 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 113890768 ?

Дата ухвалення - 26.09.2023

Яка форма судочинства по судовому документу № 113890768 ?

Форма судочинства - Кримінальне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 113890768 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 113890768, Печерський районний суд міста Києва

Судове рішення № 113890768, Печерський районний суд міста Києва було прийнято 26.09.2023. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.

Судове рішення № 113890768 відноситься до справи № 757/42521/23-к

Це рішення відноситься до справи № 757/42521/23-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 113890765
Наступний документ : 113890779